З єдиного на загальну в середині року: «відвойовуємо» період на наступний рік

В обраному У обране
Друк
Адамович Наталія, податковий експерт
Податки та бухгалтерський облік Січень, 2018/№ 07
Загалом ПКУ передбачає для прибутківців як квартальний, так і річний податкові періоди. Щоправда, який з них обрати колишньому спрощенцю, у ПКУ не вказано, тож без додаткових пояснень і консультацій податківців не обійтися. Але і вони, на жаль, не панацея. Тут, як мовиться, з податківців нічого не візьмеш. Мабуть, така ситуація і в однієї з наших читачок, із запитанням якої ми розберемося в цій статті. Заразом буде й усім іншим наука!

Ситуація така: з 1 липня 2016 року підприємство перейшло зі спрощеної системи на загальну систему оподаткування. Враховуючи, що його дохід на загальній системі оподаткування за 2016 рік склав менше 20 млн грн., бухгалтер підприємства, покладаючись на усні консультації податківців:

— у декларації з податку на прибуток за 2016 рік показав у ряд. 01 дохід тільки від діяльності на загальній системі оподаткування, прийнявши рішення не рахувати різниці;

— наступну декларацію з податку на прибуток зібрався подавати тільки за підсумками 2017 року.

Проте в листопаді 2017 року підприємство отримало лист від податківців з вимогою подати «квартальні» декларації з податку на прибуток з огляду на те, що за даними фінзвітності дохід підприємства за увесь 2016 рік складає більше 20 млн грн. Ось бухгалтер і запитує, як діяти в цій ситуації?

Нижче ми розберемо запитання читачки на прикладі 2016 — 2017 років, що вже минули. Проте матеріал буде також корисний тим, хто у 2017 році залишив спрощену систему, а сьогодні стоїть перед дилемою: який період правильно буде застосувати в поточному 2018 році?

Для колишніх ЄП — особливий період

У 2016 році, перейшовши на загальну систему, ви були річником по волі п.п. «а» п. 137.5 ПКУ, який дозволяв усім «новачкам» подавати звітність, платити податок на прибуток тільки за підсумками такого «нового» року. Формально це з ПКУ не випливає, але розтлумачили так його самі податківці.

За їхніми роз’ясненнями (див. листи ГУ ДФС у Харківській обл. від 05.02.2016 р. № 682/10/20-40-15-03-14, ГУ ДФС в Одеській обл. від 26.09.2016 р. № 2115/10/15-32-12-01-14; листи ДФСУ від 31.08.2016 р. № 18892/6/99-99-15-02-02-15, від 18.10.2016 р. № 22490/6/99-99-15-02-02-15 і від 28.10.2016 р. № 23354/6/99-99-15-02-02-15, а також консультацію з БЗ 102.23.02), платники єдиного податку, які з 1 січня поточного року або пізніше переходять на загальну систему оподаткування, сплачують податок на прибуток як новостворені на підставі декларації за

річний податковий (звітний) період, який для них починається з дати переходу на загальну систему і закінчується 31 грудня такого року

Причому далі податківці пояснили, що, декларуючи податок на прибуток за 2016 рік, колишній єдиноподатник повинен при складанні декларації орієнтуватися на фінрезультат тільки за період роботи на загальній системі (тобто не брати до уваги показники фінзвітности за період роботи на спрощеній системі). Для цього (див. лист ДФСУ від 05.04.2017 р. № 7102/6/99-99-15-02-02-15 // «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 52, с. 43, БЗ 102.23.02):

— у ряд. 01 і 02 декларації вказати показники доходу і фінрезультату до оподаткування, визначені згідно з правилами бухобліку за період роботи на загальній системі;

— разом з декларацією подати не лише річну фінзвітность, а і фінзвітність за період перебування на спрощеній системі;

— якщо показник ряд. 01 декларації (сума доходів за звітний податковий рік, який розпочинається з дати переходу на загальну систему і закінчується 31 грудня) не перевищує 20 млн грн., прийняти рішення за підсумками такого року не коригувати фінрезультат на різниці, передбачені розд. III ПКУ. Тобто поставити позначку в полі «Наявність рішення», а в полі «Прийнято рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці» зазначити номер і дату розпорядчого документа про прийняття такого рішення.

Увага! Нещодавно у БЗ з’явилася консультація, в якій податківці вимагають ставити позначку про незастосування різниць (прийняття рішення) в деклараціях за кожен подальший звітний період (див. БЗ 102.23.02).

Йдемо далі. Щоб визначити, з якою періодичністю подавати звітність/сплачувати податок на прибуток на 2017 рік, ви керуєтеся загальною нормою для усіх прибутківців — п.п. «в» п. 137.5 ПКУ. Згідно з ним річний податковий (звітний) період встановлюється для платників податку, у яких

річний дохід від будь-якої діяльності, визначений за показниками фінансової звітності за попередній річний звітний (податковий) період, не перевищує 20 млн грн.

Тобто як платити податок на прибуток наступного року — за підсумками року або поквартально — будь-який платник повинен орієнтуватися саме на показники фінзвітності за попередній рік. Дохід перевищив 20 млн грн. — податковим звітним періодом для податку на прибуток будуть квартал, півріччя, три квартали, рік. Не перевищив — тоді звітний період — рік.

І якщо підходити до питання формально, орієнтуватися потрібно на дані річного Звіту про фінансові результати. Тобто з 20-мільйонним порогом порівнювати сумарне значення показників ряд. 2000, 2120, 2200, 2220 і 2240 (гр. 3) форми № 2 за увесь 2016 рік.

Мабуть, місцеві податківці саме і вирішили чітко дотримувати п.п. «в» п. 137.5 ПКУ, орієнтуючись на дохід з річної фінзвітності — і крапка (тобто в тому числі й отриманий на спрощенці). А враховуючи, що він у вас за даними фінзвітності за рік перевищив 20 млн грн., для вас діє загальна норма п. 137.4 ПКУ, згідно з якою ви як звичайний платник податку на прибуток у 2017 році повинні були подавати і декларацію за квартал, півріччя, три квартали і рік.

Проте, на наш погляд, у цій нормі для колишніх спрощенців є одна зачіпка. У п.п. «в», утім, як і в п.п. «а» п. 137.5 ПКУ, сказано саме про річний звітний (податковий) період.

Тому тут, у принципі, ви можете наполягати на тому, що

для визначення базового періоду на наступний рік ви маєте право орієнтуватися саме на показники фінзвітності за «особливий» річний податковий період (тобто дохід за період з 01.07.2016 р. по 31.12.2016 р.)

А враховуючи, що він у вас за «особливий» період не перевищив 20 млн грн. (ряд. 01 декларації з податку на прибуток за 2016 рік), то ваш наступний базовий звітний період для сплати податку і подання звітності — рік. Тим більше, що…

Деякі податківці за… «особливий» період

Укотре повторимо: суб’єктів господарювання, що переходять зі спрощеної системи на загальну, податківці для податковоприбуткових цілей розглядають як «новостворені».

Зауважимо, що п. 137.5 ПКУ хоча й говорить, що показник доходу визначаємо за даними фінансової звітності, але за попередній річний звітний (податковий) період. А він у вас «особливий» з 01.07.2016 р. по 31.12.2016 р.

Що це означає? А те, що сума доходу для податковоприбуткових цілей нового платника податку на прибуток визначається за даними бухобліку (фінансової звітності) не за увесь рік, а тільки за період роботи на загальній системі.

Така обмовка в частині визначення звітного періоду наступного року колишнім платником ЄП є в листі ДФСУ від 23.06.2017 р. № 809/6/99-99-15-02-02-15/ІПК: «…якщо річний дохід від будь-якої діяльності, визначений за показниками Звіту про сукупний дохід за попередній звітний (податковий) рік в періоді перебування на загальній системі оподаткування, не перевищує 20 млн грн., для такого платника наступного року встановлюється річний податковий (звітний) період».

Тож виходячи з такого лояльного пояснення податківців, колишньому єдиннику, що перейшов на загальну систему оподаткування із середини року (з 01.07.2016 р.), при першому розрахунку і декларуванні податку на прибуток слід орієнтуватися тільки на показники роботи на загальній системі оподаткування, тобто показники за «особливий» скорочений період (з 01.07.2016 р. по 31.12.2016 р.). І якщо за такий період сума доходу:

1) не перевищує 20 млн грн., такий платник:

— мав право визначити об’єкт оподаткування за звітний 2016 рік без коригувань на різниці, передбачені розд. III ПКУ (для того, щоб не коригувати фінрезультат на різниці, у першій декларації з податку на прибуток повинен був зробити позначку про прийняте рішення);

— на наступний 2017 рік для нього встановлюється річний звітний період;

2) перевищує 20 млн грн., такий платник:

— мав би визначати об’єкт оподаткування за звітний 2016 рік з урахуванням коригувань на різниці, передбачені розд. III ПКУ;

— у наступному 2017 році зобов’язаний звітувати щокварталу, тобто подавати декларацію з податку на прибуток за I квартал року, півріччя і три квартали, визначаючи об’єкт оподаткування з урахуванням коригувань на різниці.

А подаючи декларацію з податку на прибуток за 2017 рік, якщо дохід не перевищив 20 млн грн., має право визначати об’єкт оподаткування загалом за рік без урахування коригувань на різниці, передбачені розд. III ПКУ (для того, щоб не коригувати фінрезультат на різниці, у річній декларації з податку на прибуток слід зробити позначку про прийняте рішення).

Що можна зробити?

Перш ніж зневіритися і прийняти «звинувачення» місцевих податківців про незастосування вами в поточному році квартального звітного періоду (що рівносильно звинуваченню в неподанні декларацій з податку на прибуток за квартал, півріччя і дев’ять місяців і відповідно до несплати за їх результатами податку на прибуток), ви можете спробувати отримати на свою адресу «особисту» ІПК.

Щоб підвищити шанси на позитивну відповідь, у своєму запиті вам бажано послатися на наведені вище лояльні роз’яснення (або додати їх).

Можливо, отримавши від вас письмовий запит, що припускає таку ж письмову відповідь, податківці не будуть такими категоричними і переглянуть свою позицію щодо вас.

Який з цього зиск? По-перше, маючи на руках таку «особисту» ІПК, можливо, вам не доведеться платити штрафи, нараховані за неподання «пропущених» декларацій.

ІПК, зареєстрована в єдиній базі, а також опублікована на сайті ДФСУ, принаймні звільнить вас від відповідальності (п. 53.1 ПКУ), до якої податківці можуть притягнути за неподання вами поквартальної звітності з податку на прибуток і відповідно за несвоєчасну сплату податку на прибуток (детальніше про це див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 19, с. 39).

Щоправда, отримана вами ІПК не звільнить вас від обов’язку сплатити податкове зобов’язання, визначене ПКУ (п. 53.1 ПКУ).

висновки

  • Періодичність подання звітності і сплати податку на прибуток залежить від показників доходу з фінзвітності за попередній річний звітний (податковий) період. Формально за орієнтир слід брати показники доходу з фінзвітності за рік.
  • Колишніх спрощенців податківці розглядають як «новачків». Річний податковий (звітний) період для них розпочинається з дати переходу на загальну систему і закінчується 31 грудня такого року.
  • Для цілей визначення базового періоду наступного року орієнтуватися саме на показники фінзвітності за «особливий» урізаний річний податковий період не рекомендуємо. Принаймні без отримання «хорошої» ІПК.
Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити