«Прибуткова» декларація — 2017: загальні правила

Хто подає «прибуткову» декларацію?

Декларацію з податку на прибуток за 2017 рік подають за формою, затвердженою наказом № 897 (у редакції наказу Мінфіну від 28.04.2017 р. №467). За нею звітують практично всі «прибутківці», як «звичайні», так і «специфічні» платники цього податку, наприклад: банки, страховики, букмекери, підприємства, що здійснюють діяльність із випуску та проведення лотерей, азартних ігор, постійні представництва нерезидентів і виробники сільськогосподарської продукції.

Своя звітність установлена тільки для:

— «нульовиків». Ті платники податку на прибуток, які застосовують ставку цього податку 0% на підставі п. 44 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ, застосовують Спрощену податкову декларацію з податку на прибуток підприємств, який оподатковується за нульовою ставкою. За 2017 рік «нульовики» все ще звітують за старою формою, затвердженою постановою КМУ від 15.02.2012 р. № 98;

— нерезидентів, які здійснюють діяльність в України через постпредставництво*. Для таких платників передбачено Розрахунок податку на прибуток нерезидента, який здійснює діяльність на території України через постійне представництво, на підставі складання окремого балансу фінансово-господарської діяльності, затверджений наказом Мінфіну від 13.06.2016 р. № 544;

* Якщо нерезидент визначає окремо прибуток від діяльності свого постійного представництва в Україні, таке постійне представництво прирівнюється з метою оподаткування до платника податку, який провадить свою діяльність незалежно від такого нерезидента. В цьому випадку постійне представництво подає не Розрахунок, а стандартну «прибуткову» декларацію (див. консультацію із БЗ, підкатегорія 102.18, наразі втратила чинність).

— неприбуткових організацій (установ), які відповідають вимогам п.п. 133.4.1 ПКУ. «Неприбутківці» подають Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, затверджений наказом Мінфіну від 17.06.2016 р. № 553 (у редакції наказу Мінфіну від 28.04.2017 р. № 469). Такі організації не сплачують податок на прибуток доти, доки відповідають критеріям неприбутковості й дотримуються правил розподілу отриманих доходів.

Але! Річну декларацію з прибутку за «загальною» формою (формою нині чинної редакції наказу № 897) таки доведеться подати ще деяким категоріям суб’єктів господарювання. Це:

1. Колишні «неприбутківці», які протягом 2017 року втратили статус неприбуткової організації. Це стосується, наприклад, тих «неприбутківців», які порушили головне правило використання «позаприбуткових» доходів, установлене п.п. 133.4.2 ПКУ)**. Її складають за «нестандартний» період: з першого дня місяця, що йде за місяцем, у якому відбулося таке порушення, до 31 грудня звітного, тобто 2017-го, року (п.п. 133.4.3 ПКУ). Про це податківці розповідали в листі від 17.10.2016 р. № 33649/7/99-99-15-02-01-17.

** Зауважимо: Закон № 2245 уточнив, що неприбуткові релігійні організації повинні відповідати вимогам абзацу другого п.п. 133.4.2, ПКУ тобто можуть використовувати свої доходи для здійснення неприбуткової (добродійної) діяльності, передбаченої законом для релігійних організацій, у тому числі надання гуманітарної допомоги, здійснення благодійної діяльності, милосердя.

Цей же принцип стосується неприбуткових організацій, які не привели свої статутні документи у відповідність до норм п. 133.4 ПКУ. Нагадаємо: вони зобов’язані були це зробити до 01.07.2017 р. (п. 35 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ). Такі неприбуткові організації подають «загальну» декларацію з податку на прибуток за період з 01.07.2017 р. по 31.12.2017 р., а з 01.01.2018 р. вони вважаються платниками податку на прибуток на загальних підставах (див. листи ДФСУ від 10.08.2017 р. № 21192/7/99-99-12-02-04-17 // «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 67, с. 8 і від 17.11.2017 р. № 2662/6/99-99-15-02-02-15/ІПК).

2. «Неприбутківці», які виплачували доходи нерезидентам. Правила оподаткування доходів нерезидентів встановлено п. 141.4 ПКУ. Кожен резидент, який виплачує доходи нерезиденту, повинен подавати «загальну» декларацію з податку на прибуток щодо таких виплат разом із додатком ПН. Це стосується в тому числі і неприбуткових організацій (див. консультацію із БЗ, підкатегорія 102.04).

3. Єдиноподатники, які виплачували доходи нерезидентам. Зауважимо: Закон № 2245, нарешті, офіційно прописав у ПКУ вимогу фіскалів до єдиноподатників утримувати з виплат на користь нерезидентів податок на репатріацію. У порядку, розмірі та у строки, встановлені розд. III ПКУ (п. 297.5 ПКУ).

Це також означає, що такі єдиноподатники повинні подавати декларацію з податку на прибуток (причому незалежно від того, чи йдеться про юросіб-єдиноподатників чи про ФОПів-єдиноподатників). І хоча податківці у своїх усних роз’ясненнях поки що утримуються від відповіді на запитання про те, чи повинні усі єдиноподатники подавати декларацію з податку на прибуток, ми вважаємо, що це дійсно повинно стосуватися як юросіб, так і підприємців-спрощенців.

4. Єдиноподатники, які виплачували дивіденди. На таких єдиноподатників чекає приємна новина. Адже Закон № 2245 вніс зміни до п.п. 57.1¹.2 ПКУ, якими платників єдиного податку виключено із кола емітентів корпоративних прав, які зобов’язані при виплаті дивідендів утримувати авансовий внесок з податку на прибуток. Тож

А отже, і «прибуткову» декларацію при виплаті дивідендів їм відтепер подавати не потрібно. Декларація за 2017 рік (у випадку, якщо у IV кварталі 2017 року мала місце виплата дивідендів) має стати для них останньою. Якщо ж дивіденди виплачувалися фізособам, то декларацію подавати не треба.

5. Сільгоспники, які звітували за особливим періодом «з липня по червень» до 30.06.2017 р. У зв’язку з тим, що особливий «сільгоспний» період «фактично вмер» після скасування ст. 209 ПКУ, «особливі» сільгоспники звітують за 2017 рік нарівні зі своїми «звичайними» колегами — сільгоспниками, які особливий період не обирали (див. лист ДФСУ від 11.01.2018 р. № 105/6/99-99-15-02-02-15/ІПК).

6. Підприємці-загальносистемники, які виплачували доходи нерезидентам. На таких підприємців теж поширюється обов’язок утримувати податок на репатріацію і подавати «прибуткову» декларацію із додатком ПН у випадку, якщо мала місце виплата доходу нерезиденту у 2017 році.

7. Фізичні особи — непідприємці, які виплачували доходи нерезидентам. Формально навіть такі особи (хоча вони не є суб’єктами господарювання) є податковими агентами нерезидентів при виплатах доходів на їхню користь. І хоча це виглядає як якась чудасія, навіть від ФОПів, які не є підприємцями, фіскали можуть вимагати «прибуткової» декларації з додатком ПН.

Підприємство не здійснювало діяльність

Чи можна не подавати декларацію, якщо протягом 2017 року підприємство не здійснювало господарську діяльність? Теоретично можна. На підставі загального правила п. 49.2 ПКУ. Але на практиці не завжди все так просто. Наприклад, підприємства-малодохідники можуть ухвалити рішення про незастосування коригування фінрезультату на різниці, визначені розд. ІІІ ПКУ (крім від’ємного результату об’єкта оподаткування минулих податкових років) (п.п. 134.1.1 ПКУ). А таке рішення зазначається саме у декларації: в основній частині декларації у спеціальному полі «Наявність рішення» проставляється позначка, а у полі «Прийнято рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці» — номер та дата розпорядчого документа підприємства, на підставі якого прийнято таке рішення (див. консультацію із БЗ, підкатегорія 102.23.02). Принагідно зауважимо:

І у випадку виправлення показників декларації в уточнюючій декларації таке рішення теж треба підтверджувати. А якщо про наявність такого рішення у декларації не зазначено, скористатися правом на незастосування різниць малодохідник може, тільки якщо подасть до декларації уточнюючий розрахунок, де зазначить про таке рішення (див. інші консультації із БЗ, підкатегорії 102.23.01, 102.23.02). Тож, наприклад, новостворений платник податку на прибуток (або колишній єдиноподатник), навіть якщо в нього немає діяльності за його перший звітний «прибутковий» період, все одно повинен подавати декларацію, аби повідомити про своє рішення не застосовувати різниці. А якщо платник-малодохідник і у нього в якомусь із років просто немає діяльності, він теж повинен подавати декларацію, аби підтверджувати, що і протягом «порожнього» року він не застосовує різниці.

І насамкінець про ще одну проблему. У декларації платник податку на прибуток повинен у будь-якому випадку проставляти позначку про подання фінзвітності (як додатку до декларації). Навіть якщо діяльність не здійснювалася. Відтак, подавати декларацію доведеться ще й заради цієї позначки, а тому вже буде що заповнювати в декларації, і п. 49.2 ПКУ не працює (див. також листи ДФСУ від 01.02.2016 р. № 1987/6/99-99-19-01-01-15 і від 26.02.2016 р. № 4307/6/99-99-19-02-02-15 і листи ГУ ДФС у м. Києві від 05.08.2016 р. № 17619/10/26-15-12-05-11 і від 16.08.2016 р. № 18391/10/26-15-12-05-11).

Фіскали формально визнають право платників не подавати декларацію з податку на прибуток та фінзвітність до неї на підставі п. 49.2 ПКУ (див. консультацію із БЗ, підкатегорія 102.23.02). Але фактично скористатися цим правом і зовсім не подавати декларацію ніхто не може. Ось такі «пироги»…

Якими способами подають декларацію?

В арсеналі малих платників податків є один із трьох способів подання декларації, установлених п. 49.3 ПКУ. Заповнивши декларацію, вони можуть:

а) подати її особисто або через уповноважену на це особу;

б) надіслати її поштою з повідомленням про вручення й описом вкладення. Якщо ви вирішите скористатися цим способом, тоді пам’ятайте, що зробити це треба не пізніше ніж за 5 днів до граничного терміну подання декларації (п. 49.5 ПКУ). Під час підготовки поштового відправлення керуйтеся Порядком оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій, затвердженим постановою КМУ від 28.07.97 р. № 799;

в) направити в електронній формі з дотриманням вимог законів про електронний документообіг і про електронний цифровий підпис. При цьому роздруковані оригінали декларації на паперових носіях подавати не треба.

А ось у великих і середніх платників податків проблеми вибору немає. Вони подають податкову звітність виключно в електронній формі (п. 49.4 ПКУ). Ба, ні, не завжди виключно в електронній. У разі припинення дії договору з платником про визнання електронних документів такий платник до моменту укладення нового договору має право подати паперову декларацію особисто (через уповноважену особу) або поштою.

Зауважте: для цілей ст. 49 ПКУ платники податку на прибуток і після 01.01.2018 р. обчислюють свій «розмір» згідно зі ст. 55 ГКУ. Принаймні, повинні це робити до тих пір, допоки у зазначену норму не внесуть зміни. Нова редакція ч. 2 ст. 2 Закону про бухоблік визначає розмір підприємств виключно для цілей подання фінансової звітності.

Строки подання декларації

Терміни, у які треба відзвітувати з податку на прибуток за 2017 рік, розглянемо окремо для «річників» і «квартальників». Бо хоча наразі строки звітування у них збігаються, треба розібратися у питанні звітного періоду.

Звітний період — рік

Нагадаємо, що до щасливчиків, які застосовують річний звітний період, відносять:

1) новачків, тобто платників податків, які зареєстровані у звітному (податковому) році (п.п. «а» п. 137.5 ПКУ). Простіше кажучи, новостворені підприємства, зареєстровані у 2017 році, уперше повинні відзвітувати про результати своєї діяльності від дати реєстрації до кінця 2017 р. (п.п. 137.4.2 ПКУ), подавши «прибуткову» декларацію за 2017 р.;

2) колишніх єдиноподатників, які протягом 2017 року перейшли з єдиного податку на загальну систему оподаткування. При цьому базовий звітний (податковий) період для них розпочався від дати переходу на загальну систему і закінчився 31 грудня 2017 року (п.п. 137.4.2 ПКУ).

У «прибутковій» декларації відображаються тільки бухоблікові доходи колишнього єдиноподатника, які отримані після переходу на загальну систему оподаткування.

При цьому фінансову звітність слід подати в тому числі і за період перебування на спрощеній системі. Так розтлумачили податківці в консультації із БЗ, підкатегорія 102.23.02. У своїх консультаціях фіскали радили подавати одночасно і фінансову звітність за весь рік, і фінансову звітність за період перебування на спрощеній системі. Вочевидь, фіскали вимагають цього, аби мати можливість «виокремити» за даними проміжної фінансової звітності доходи, отримані саме за час перебування на загальній системі (див., наприклад, лист ДФСУ від 05.04.2017 р. № 7102/6/99-99-15-02-02-15). У цьому випадку проміжну фінзвітність, імовірно, доведеться подавати в паперовому вигляді (адже її вже було подано раніше) і з заповненням поля «Наявність доповнення» у «прибутковій» декларації.

Зверніть також увагу! Якщо підприємство у 2017 році перейшло на загальну систему із спрощеної, то 20 млн грн. для цілей звітування з податку на прибуток у 2018 році він буде визначати за весь 2017 рік — у тому числі і з урахуванням доходів, отриманих на спрощеній системі;

3) малодохідників, тобто платників, у яких річний дохід від будь-якої діяльності, визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) за попередній річний звітний (податковий) період, не перевищує 20 млн грн. (п.п. «в» п. 137.5 ПКУ). Тобто річний звітний період у 2017 році буде в тих, хто 2016 року заробив не більше 20 млн грн. При цьому

Звітувати поквартально і з подачею проміжної фінзвітності такі платники вперше будуть за 2018 рік (див. лист ДФСУ від 23.06.2017 р. №809/6/99-99-15-02-02-15/ІПК);

4) сільгоспників. Нагадаємо: у зв’язку зі скасуванням ст. 209 ПКУ фіскали фактично перестали визнавати особливий період «з липня по червень» (п.п. «б» п. 137.5 ПКУ). Про це вони говорили ще півроку тому у своїй консультації з БЗ, підкатегорія 102.23.01 // «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 67, с. 7, це ж вони ще раз підтвердили на початку «прибуткової» звітної кампанії за 2017 рік (див. лист ДФСУ від 11.01.2018 р. № 105/6/99-99-15-02-02-15/ІПК). Тож відтепер усі сільгоспники звітують у стандартний «річний» період. А за роз’ясненнями податківців, сільгоспники, які звітують за стандартний рік, не ставлять позначку про свою «сільгоспність» у полі 9 «Особливі примітки» «прибуткової» декларації (див. лист ДФСУ від 30.06.2017 р. № 16989/7/99-99-15-02-01-17). Хоча позначка про «сільськогосподарську» особливість досі присутня у декларації. Нехай це не вводить вас в оману. Звертаємо також вашу увагу, що у листі від 11.01.2018 р. податківці чомусь «прив'язали» річний період сільгоспників до 20 млн грн. доходу, хоча для сільгоспників річний період встановлено не п.п. «в», а п.п. «б» п. 137.5 ПКУ, і він є річним незалежно від обсягу доходу;

5) єдиноподатників, які виплачують доходи нерезидентам і, керуючись новим п. 297.5 ПКУ*, утримують з них податок згідно з п.п. 141.4.2 ПКУ. Нагадаємо: у цьому разі слід за підсумками податкового (звітного) року, в якому виплачувався дохід нерезиденту, подати «прибуткову» декларацію із заповненими рядками 23 — 25 і додаток ПН. Наразі у своїх усних роз’ясненнях фіскали утримуються від однозначної відповіді щодо того, що «репатріаційну» декларацію потрібно подавати саме у річні строки. Не виключено, що у зв’язку з появою п. 297.5 ПКУ фіскали зажадають від третьогрупників подавати таку декларацію разом з «єдиноподатковою» декларацією за квартал, у якому була виплата. Такі роз’яснення вже траплялися у минулому році (див. лист ГУ ДФС у м. Києві від 24.03.2017 р. № 6253/10/26-15-12-05-11). Але ми все ж таки схиляємося саме до «річного» строку. Принаймні, для єдиноподатників першої і другої групи. Зрештою, якщо виплата була у IV кварталі 2017 року — це значення не має (про це докладно скажемо нижче);

* Строго кажучи, п. 297.5 ПКУ не стосується виплат нерезидентам у 2017 році, але фіскали і до 01.01.2018 р. вимагали від єдиноподатників нараховувати і утримувати податок на репатріацію.

6) підприємців-загальносистемників, які виплачують доходи нерезидентам. Для таких суб’єктів господарювання «підприємницька» декларація подається у річні строки (п. 177.5 ПКУ). Відтак, і «репатріаційну» декларацію із додатком ПН вони подаватимуть у «річні» строки;

7) «неприбутківців», які виплачують доходи нерезидентам. Згідно з роз’ясненнями податківців, вони подають «прибуткову» декларацію із додатком ПН разом зі своїм «неприбутковим» Звітом (див. консультацію із БЗ, підкатегорія 102.04). А такий Звіт подається у «річні» строки;

8) колишніх «неприбутківців», які звітують за «шматок» року згідно з п.п. 133.4.3 ПКУ. За період з місяця, наступного за місяцем, коли порушено умови неприбутковості, і до кінця 2017 року такі особи звітують у «річні» строки (див. лист ДФСУ від 17.11.2017 р. № 2662/6/99-99-15-02-02-15/ІПК);

9) фізосіб-непідприємців, які виплачують дивіденди. Таким особам «підшивати» «квартальний» строк немає підстав, тож якщо їх навіть будуть примушувати до подання «прибуткової» декларації, то тільки у «річні» строки;

«Річники» подають декларацію один раз на рік протягом 60 календарних днів, що йдуть за останнім календарним днем звітного податкового року (п.п. 49.18.6 ПКУ). Тобто за 2017 рік «річники» повинні відзвітувати не пізніше ніж 1 березня 2018 року. Відповідно сплатити задекларовану суму податку треба не пізніше ніж 9 березня 2017 року*.

* Граничний термін сплати податку на прибуток за 2017 рік припадає на 11 березня 2018 року (неділя), а отже, сплатити його треба не пізніше за п’ятницю 9 березня 2018 року.

Тепер — про «квартальників».

Звітний період — квартал

Платники податків, дохід яких за 2016 рік перевищив 20 млн грн., 2017 року звітували поквартально (п. 137.4 ПКУ). У такому разі звітними періодами є календарні квартал, півріччя, три квартали й рік.

Зверніть увагу! Поквартально за 2017 рік мали звітувати навіть ті платники, дохід яких за 2016 рік перевищував 20 млн грн., а вже за 2017 рік становив менше ніж 20 млн грн. Бо для того, аби бути «річником», треба мати менше 20 млн грн. саме в попередньому, а не у звітному році.

Тепер — чи не головна «прибуткова» новинка Закону № 2245: для декларації з податку на прибуток встановлено особливі строки подання, прописані у новому п.п. 49.18.6 ПКУ.

Назагал ця норма стосується усіх платників податку на прибуток, як «річників», так і «квартальників», бо ж усі «прибутківці» подають декларацію наростаючим підсумком. Однак для «річника» новий п.п. 49.18.6 ПКУ нічого не змінює у його діях — він як подавав, так і подаватиме річну декларацію у річні строки (п.п. 49.18.3 ПКУ). А от для «квартальників» п.п. 49.18.6 ПКУ містить дійсно суттєву новацію:

Причому зауважте: на нашу думку, застосовувати зазначену новацію «квартальники» можуть вже до декларації за 2017 рік. Тобто вже цю декларацію вони можуть подавати протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року. А отже, за IV квартал 2017 року «квартальники», як і «річники», звітуватимуть не пізніше 01.03.2018 р. і сплачуватимуть податок на прибуток не пізніше ніж 09.03.2018 р. Фіскали також нещодавно підтвердили це у своїй консультації із БЗ, підкатегорія 102.23.01.

Натомість за І квартал 2018 року «квартальники» будуть звітувати до 10.05.2018 р. (сплата податку — до 18.05.2018 р.), за ІІ квартал — до 09.08.2018 р. (сплата податку — до 17.08.2018 р.), за ІІІ квартал — до 09.11.2018 р. (сплата податку — до 19.11.2018 р.). Тобто в усіх цих випадках діє строк 40 календарних днів, що йдуть за останнім днем звітного кварталу (п.п. 49.18.2 ПКУ). А от за IV квартал 2018 року «квартальники» звітуватимуть до 01.03.2019 р. і сплачуватимуть податок до 11.03.2019 р. Знову ж таки відповідно до «річного прибуткового» строку (п.п. 49.18.6 ПКУ).

Вище ми вже з’ясували, що квартальну декларацію з податку на прибуток подають ті «прибутківці», які за рік, що передує звітному, заробили більше 20 млн грн. Тобто заробивши понад 20 млн грн. у 2017 році, ми повинні розбити на звітні квартали 2018 рік, а заробивши понад 20 млн грн. у 2016 році, треба поквартально звітувати за 2017 рік. Однак за певних обставин «квартальну» декларацію подають не тільки ті, хто отримав понад 20 млн грн. Іноді на «квартальний» період можна «попасти» і без цього.

Зокрема, на таку декларацію можуть «попасти» колишні «прибутківці», які протягом 2017 року перейшли на сплату єдиного податку. Річну «прибуткову» декларацію вони зі зрозумілих причин не подають. Адже остаточно відзвітувати з податку на прибуток вони мали раніше. Востаннє колишній «прибутківець» зобов’язаний був подати «прибуткову» декларацію за звітний період, що передує кварталу переходу на спрощенку. І декларацію треба подавати протягом 40 календарних днів після закінчення періоду перебування на загальній системі (див. консультацію із БЗ, підкатегорія 102.23.01). Аналогічним чином будуть діяти і ті «прибутківці», які перейдуть на ЄП у 2018 році, — вони теж звітуватимуть у «квартальні» строки.

Окремо потрібно сказати про єдиноподатників, які у 2017 році виплачували дивіденди. Хоча з 01.01.2018 р. єдиноподатники вільні від обов'язку нараховувати «дивідендний» авансовий внесок і подавати декларацію з податку на прибуток, а у 2017 році таке було. Податківці вимагають подачі декларації за підсумками звітного (податкового) періоду (кварталу, півріччя, трьох кварталів, року), в якому здійснюється виплата дивідендів і сплата авансових внесків (див. консультацію з БЗ, категорія 108.05, зараз втратила чинність). Тому якщо, наприклад, у IV кварталі 2017 року єдиноподатник виплатив дивіденди і сплатив авансовий внесок, декларацію з податку на прибуток за 2017 рік він буде подавати за квартал, але не пізніше 01.03.2018 р.

Ну і, нарешті, ще одне зауваження. Разом із «прибутковою» декларацією платники податків зобов’язані подавати річну фінзвітність. При цьому законодавство встановлює різні терміни її подання податківцям і в органи статистики: до статистики — не пізніше за 28 лютого 2018 року, а в податкову — у терміни декларації, тобто не пізніше 1 березня 2018 року. Але проблема в тому, що якщо ви подаєте фінзвітність в електронному вигляді, окремо відзвітувати перед податківцями у вас не вийде — подану вами звітність «бачать» і органи статистики. Тож узгоджувати різні терміни подання звітності слід подаючи фінзвітність за 2017 рік не пізніше ніж 28 лютого 2018 року, тобто раніше за саму декларацію. Тож для «прибутківців-квартальників» поява п.п. 49.18.6 ПКУ — приємна новина ще й тому, що за старими правилами їм довелося б подавати фінзвітність вже до 9 лютого 2018 року, разом із декларацією за IV квартал 2017 року.

Куди подавати декларацію?

За загальним правилом, установленим п. 49.1 ПКУ, податкову декларацію подають до податкового органу за місцем обліку платника. Тобто іншими словами — за податковою адресою платника, його місцезнаходженням, відомості про яке містяться у ЄДР (п. 45.2 ПКУ).

А якщо у звітному періоді підприємство змінило своє місцезнаходження? Тут треба згадати вимоги п. 10.13 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Мінфіну від 09.12.2011 р. № 1588. З нього випливає, що після зміни місцезнаходження платники податків сплачують податки за попереднім місцем реєстрації до кінця поточного бюджетного року (тобто до 31 грудня). У цьому разі орган контролю за попереднім місцезнаходженням знімає платника з обліку за основним місцем обліку і бере на облік за неосновним місцем обліку. При цьому до кінця року платник податків обліковується в податковому органі за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) із вказівкою про те, що він є платником податків до кінця року, а в податковому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) — із вказівкою про те, що він є платником податків з наступного року*.

* Відповідно до змін, внесених до п. 10.13 Порядку №1588 наказом Мінфіну від 06.10.2017 р. № 839, цей принцип не поширюється на юридичних осіб, які включені до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Подати декларацію з податку на прибуток за 2017 рік платникам податку на прибуток (і «річникам», і «квартальникам») треба не пізніше ніж 1 березня 2018 року, тобто вже наступного бюджетного року. Це означає, що підприємство, що минулого року змінило адресу, річну «прибуткову» декларацію подає вже за новим місцезнаходженням.

Загальні правила заповнення декларації

При складанні «прибуткової» декларації за 2017 рік треба пам’ятати декілька важливих правил:

— декларацію заповнюють наростаючим підсумком з початку року у гривнях без копійок з округленням за загальновстановленими правилами (це передбачає сама форма звітності). Фіскали також підтверджують це у спеціальній консультації із БЗ, підкатегорія 102.23.02. Декларацію заповнюйте українською мовою (див. лист ДПСУ від 07.03.2012 р. № 8971/К/18-4013).

Тож фактично виходить, що для заповнення «прибуткової» декларації у чистому вигляді не підійдуть дані з фінансової звітності, яка заповнюється в тисячах гривень без десяткових знаків (для повної фінзвітності) або в тисячах гривень з одним знаком після коми (для скороченої/спрощеної фінзвітності). І навіть малодохідникам доведеться вести хоч і невеличкий, але окремий податковоприбутковий облік, аби для «прибуткової» декларації отримати дані саме у гривнях, а не округлені до тисяч гривень;

— декларація повинна містити всі обов’язкові реквізити, перелічені в пп. 48.3 і 48.4 ПКУ. У тому числі до обов’язкових реквізитів декларації сьогодні відносять також позначку про додатки, які подаються разом із декларацією. У тому числі це стосується фінзвітності, адже вона наразі теж є додатком до «прибуткової» декларації (п. 46.2 ПКУ). Без обов’язкових реквізитів ваша звітність втратить статус податкової декларації;

— заповнені мають бути всі рядки декларації та її додатків;

— під час складання річної декларації ще не враховуємо ті зміни в правилах розрахунку податку на прибуток, які передбачені Законом № 2245 (наприклад, не розраховуємо різниці, визначені новими пп. 140.5.13 — 140.5.14 ПКУ). Адже вони набувають чинності з 01.01.2018 р., а ми поки що звітуємо за 2017 рік. Виняток становлять окремі моменти, пов’язані з новим строком подання декларації за рік (п.п. 49.18.6 ПКУ). Адже хоча ми і звітуємо за 2017 рік, але річну декларацію подаємо вже у 2018 році. Тому «квартальники» вже можуть звітувати за IV квартал 2017 року згідно з п.п. 49.18.6 ПКУ — тобто не пізніше 01.03.2018 р.

Тут же, вважаємо, треба згадати ще про одну «вимогу» до форми декларації: іноді деякі контролери на місцях хочуть бачити на бланку «прибуткової» декларації напис щодо редакції наказу, яким було затверджено зміни до форми такої декларації. Однак офіційна позиція податківців полягає у тому, що у разі внесення до форми декларації лише окремих змін (без викладення її у новій редакції), у грифі «Затверджено» форми декларації посилання на наказ Мінфіну, яким було затверджено зміни, не є обов’язковим (див. лист ДФСУ від 03.03.2017 р. №4497/6/99-99-15-02-01-15).

Тобто в шапку форми виносять тільки реквізити наказу, яким вона була затверджена, а також наказів, якими вона викладена в новій редакції. Саме останнє стосується наказу Мінфіну від 28.04.2017 р. № 467, який виклав «прибуткову» декларацію повністю в новій редакції. Тож наявність згадки про наказ № 467 у шапці декларації є обов’язковим. Якщо ж згодом у форму декларації будуть внесені ще деякі зміни (без зміни усієї форми декларації одночасно), зазначати про це у шапці необов’язково.

Фінзвітність до декларації

Ми згадували, що разом із річною «прибутковою» декларацією за 2017 рік усі платники податків зобов’язані подати річну фінансову звітність за 2017 рік (п. 46.2 ПКУ). При цьому така фінзвітність наразі має статус невід’ємної частини (додатка) до декларації з податку на прибуток. Тому будьте уважні:

Зауважте, що декларація подається після подання фінансової звітності і отримання квитанцій щодо її прийняття. Тобто спочатку подаємо фінзвітність, отримуємо дві квитанції і тільки після цього подаємо декларацію. Фіскали вже звертали на це увагу*.

* Див.: http://www.sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/313683.html.

Про те, що ви подаєте фінансову звітність, ви повинні повідомити в самій декларації. А точніше, в розділі «Наявність поданих до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств додатків — форм фінансової звітності». Тут потрібно проставити позначку «+» у клітинках навпроти форм фінзвітності, які ви подаєте.

Склад фінзвітності підприємств залежить від їх величини. Малі підприємства подають Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва у складі Балансу (форма № 1-м) і Звіту про фінансові результати (форма № 2-м), а мікропідприємства — Спрощений фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва у складі Балансу (форма № 1-мс) і Звіту про фінансові результати (форма № 2-мс). Решта підприємств (середні і великі) подають «повнокомплектну» фінзвітність, яка уключає в себе п’ять форм*. Причому банки мають особливі форми фінзвітності, затверджені постановою Правління НБУ від 24.10.2011 р. № 373. На відмітки про фінзвітність у їх «прибутковій» декларації це ніяк не впливає.

* Підприємства, які звітують за МСФЗ, не мають встановленої форми Приміток до фінансової звітності. Тому вони оформляють їх у довільній формі (письмове пояснення, таблиця, графік тощо). При цьому позначку про подання Приміток у полі «Відомості про одночасне подання до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств форм фінансової звітності» проставляти не треба (див. консультацію із БЗ, підкатегорія 102.23.02).

Окремо зауважимо: навіть якщо підприємство є малим, але є «квартальником» для цілей податку на прибуток, воно подає разом із квартальною декларацією проміжну фінансову звітність (див. лист Мінфіну від 21.02.2017 р. № 11130-02-2/4779).

Зверніть увагу! При поданні фінзвітності за 2017 рік величину підприємства все ще визначаємо виходячи з «загальних» критеріїв, установлених ст. 55 ГКУ. А от з 01.01.2018 р. для цілей подання фінзвітності розподіл підприємств на мікро-, малі, середні і великі здійснюється на підставі оновленої ч. 2 ст. 2 Закону про бухоблік. Докладно про це читайте у «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 89, с. 4.

І ще один цікавий момент. Що робити, якщо після подання декларації разом із фінзвітністю податківцям ви знайшли помилку у фінзвітності? Податківці в такому разі рекомендують подавати вже виправлену фінзвітність, яка відповідає реальним бухобліковим даним. Причому зауважте: фіскали наполягають, що виправлену фінзвітність слід подавати навіть у тому випадку, якщо помилка у фінзвітності не вплинула на показники «прибуткової» декларації.

Вони стверджують, що у разі виявлення помилок у фінзвітності, яка є додатком ФЗ до декларації, платник повинен подати разом з уточнюючою декларацією виправлений додаток ФЗ. При цьому відповідно до п. 46.4 ПКУ платник податків має подати доповнення до такої декларації, складене за довільною формою, з поясненням проведених виправлень у фінзвітності (див. консультацію із БЗ, підкатегорія 102.23.02). При цьому не забудьте вказати про це в полі «Наявність доповнення». І ще. На практиці стається так, що виправлена фінзвітність в електронному вигляді не подається (оскільки її за цей період вже було подано раніше). Тоді виправлену звітність треба подати в паперовому вигляді.

Звіт про пільги

Підприємства, які 2017 року користувалися пільгами з податку на прибуток, повинні подати контролерам Звіт про суми податкових пільг за формою, передбаченою додатком до Порядку обліку сум податків і зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2010 р. № 1233.

«Квартальники» з податку на прибуток такий звіт подають протягом 40 календарних днів, що йдуть за останнім календарним днем звітного (податкового) року, тобто не пізніше ніж 9 лютого 2018 року (див. консультацію із БЗ, підкатегорія 102.22).

А ось для «річників», які користуються пільгами з податку на прибуток, ситуація виглядає дивною. Раніше контролери дозволяли їм подавати «пільговий» Звіт у терміни подання річної декларації з прибутку (60 календарних днів згідно з п.п. 49.18.3 ПКУ), про що свідчила консультація у підкатегорії 102.23.01, яка наразі втратила чинність. Однак практично за декілька днів до підписання номера до друку у БЗ з’явилася нова консультація у підкатегорії 102.23.01, яка вимагає від «річника» теж подавати Звіт про пільги у «квартальний» строк.

Чим керувалися фіскали у таких своїх роз’ясненнях, наразі зрозуміти важко. Одначе фактично виходить, що «прибутківці» повинні подати Звіт про пільги за 2017 рік у строки, більш стислі, ніж строки подання власне декларації.