4. Вибуття нематеріальних активів

Рано чи пізно «життя» НМА на підприємстві припиняється. У зв’язку із цим об’єкти НМА потрібно списувати з балансу. Як це позначається на обліку? Про це ми зараз поговоримо!

Вибуття об’єктів НМА може відбутися з різних причин, зокрема, в результаті:

— продажу об’єкта НМА за грошові кошти (в національній або в іноземній валюті);

— передачі НМА як внеску до статутного капіталу іншого підприємства;

— безоплатної передачі НМА;

— ліквідації НМА.

Оформленням вибуття об’єктів НМА з господарського обороту займається спеціальна комісія, призначена власником або керівником підприємства. Комісія складає акт вибуття (ліквідації) об’єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів (типова форма № НА-3). Затверджує його керівник підприємства або уповноважена особа. На підставі такого акта, що надійшов до бухгалтерії, відомості про вибуття об’єкта НМА заносять в інвентарну картку (типової форми № НА-2). Про це роблять відмітку в акті.

Далі поговоримо про те, як операції з вибуття НМА відображають в обліку.

4.1. Продаж за грошові кошти в національній валюті

Бухгалтерський облік

Згідно з вимогами П(С)БО 27 необоротні активи (у тому числі НМА), щодо яких прийнято рішення про їх продаж, підлягають переведенню до складу необоротних активів, утримуваних для продажу.

При цьому щодо НМА повинні виконуватися такі умови (п. 1 розд. II П(С)БО 27):

— економічні вигоди очікується отримати від їх продажу, а не від використання за призначенням;

— вони готові до продажу в їх теперішньому стані;

— їх продаж, як очікується, буде завершено протягом року з дати визнання їх такими, що утримуються для продажу;

— умови їх продажу відповідають звичайним умовам продажу для подібних активів;

— здійснення їх продажу має високу ймовірність, зокрема якщо керівництвом підприємства підготовлено відповідний план або укладено твердий контракт про продаж, здійснюється їх активна пропозиція на ринку за ціною, яка відповідає справедливій вартості.

Тому нарахування амортизації припиняють з місяця, наступного за місяцем вибуття об’єкта зі складу НМА — переведення його до складу утримуваних для продажу (п. 30 П(С)БО 8).

Призначені для реалізації об’єкти НМА зараховують на субрахунок 286 «Необоротні активи та групи вибуття, утримувані для продажу» за залишковою вартістю. Визнання об’єкта НМА утримуваним для продажу в бухгалтерському обліку відображається в такій послідовності:

— списується сума накопиченої амортизації (за дебетом субрахунку 133 в кореспонденції з кредитом відповідного субрахунку рахунка 12);

— відображається залишкова вартість НМА (за дебетом субрахунку 286 у кореспонденції з кредитом відповідного субрахунку рахунка 12).

Якщо об’єкти НМА не реалізовані та продовжують обліковуватися як утримувані для продажу, то на дату балансу їх відображають за найменшою з двох величин — балансовою вартістю або чистою вартістю реалізації (п. 9 розд. II П(С)БО 27). При цьому чистою вартістю реалізації є справедлива вартість активу за вирахуванням очікуваних витрат на його реалізацію.

Якщо на дату балансу чиста вартість реалізації менша за балансову, актив уцінюють. При цьому суму перевищення балансової вартості активу над чистою вартістю реалізації включають до складу інших операційних витрат і відображають за дебетом субрахунку 946 «Втрати від знецінення запасів». Якщо ж надалі чиста вартість реалізації збільшується, то сума збільшення визнається іншими операційними доходами звітного періоду з відображенням за кредитом субрахунку 719 «Інші доходи від операційної діяльності». При цьому сума доходу не може перевищувати визнаних раніше витрат від уцінки необоротних активів, утримуваних для продажу, з урахуванням витрат від зменшення корисності (п. 11 П(С)БО 27).

Дохід від продажу в бухобліку визнають за правилами п. 8 П(С)БО 15, а саме при одночасному дотриманні таких умов:

1) сума доходу може бути достовірно визначена;

2) покупцеві передані ризики й вигоди, пов’язані з правом власності на актив;

3) продавець надалі не здійснює управління та контроль за реалізованим активом;

4) є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод, а витрати, пов’язані з операцією, можуть бути достовірно визначені.

Таким чином, у загальному випадку дохід визнають на дату передачі НМА.

Балансову вартість активу при його реалізації списують у дебет субрахунку 943 «Собівартість реалізованих виробничих запасів».

Якщо реалізований об’єкт НМА раніше переоцінювався, то суму перевищення дооцінок над уцінками, яка обліковується за кредитом субрахунку 412, при вибутті об’єкта у зв’язку з продажем слід включити до складу нерозподіленого прибутку з одночасним зменшенням капіталу в дооцінках (Дт 412 — Кт 441). Таке правило передбачено п. 24 П(С)БО 8.

Якщо ж реалізований об’єкт НМА ви раніше отримали безоплатно, то не забудьте списати в дохід залишок додаткового капіталу, який був сформований при безоплатному отриманні такого об’єкта (Дт 424 — Кт 745).

Податковий облік

Податок на прибуток. Об’єкт обкладення податком на прибуток формується на підставі бухгалтерського фінрезультату (п.п. 134.1.1 ПКУ). Ті підприємства, які є малодоходними, можуть у питанні податковоприбуткового обліку повністю покладатися на цей фінрезультат.

А ось якщо ви є підприємством-високодохідником (або малодохідником-добровольцем) і продаєте НМА, вам у податковоприбутковому обліку доведеться відобразити спеціальні коригування. Причому зауважте: переведення НМА до складу запасів (необоротних активів, утримуваних для продажу) на податковоприбутковий облік не впливає. Для цілей ПКУ ці активи все одно залишаються НМА.

Давайте поглянемо, які ж «прибуткові» різниці повинні врахувати високодохідники (малодохідники-добровольці). І передусім зверніть увагу на те, що з місяця, наступного за місяцем переведення об’єктів НМА до складу необоротних активів, утримуваних для продажу, в податковому обліку (як і в бухгалтерському) за ними припиняється нарахування амортизації. А отже, «амортизаційні» різниці рахувати більше не доведеться.

Що стосується коригування фінрезультату на «продажні» різниці, то тут усе залежить від того, чи використовувався об’єкт НМА, що реалізується, в господарській діяльності підприємства.

Продаж НМА, який використовувався в господарській діяльності. У разі продажу виробничого НМА слід:

— збільшити фінрезультат на суму «бухгалтерської» залишкової вартості об’єкта НМА (абзац четвертий п. 138.1 ПКУ);

— зменшити фінрезультат на суму «податкової» залишкової вартості об’єкта НМА (абзац третій п. 138.2 ПКУ).

Продаж НМА, який не використовувався в господарській діяльності. У разі продажу невиробничого НМА ситуація дещо інша. Адже невиробничі НМА не підлягають «податковій» амортизації (п.п. 138.3.2 ПКУ). Тому в таких НМА фактично немає «податкової» залишкової вартості. Точніше, вона дорівнює первісній «бухгалтерській» вартості. У зв’язку із цим для невиробничих НМА передбачені інші «продажні» різниці. Так, при продажу невиробничих НМА високодохідник (малодохідник-доброволець) повинен:

— збільшити фінрезультат на суму «бухгалтерської» залишкової вартості об’єкта НМА (абзац п’ятий п. 138.1 ПКУ);

— зменшити фінрезультат на суму первісної вартості об’єкта НМА і витрат на їх модернізацію або інші поліпшення (в тому числі віднесені до складу бухгалтерських витрат), але в сумі, що не перевищує дохід (виручку) від продажу (абзац шостий п. 138.2 ПКУ).

ПДВ. При продажу об’єкта НМА підприємство — платник ПДВ діє відповідно до п. 188.1 ПКУ. Тобто потрібно нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з договірної (контрактної) вартості. Зробити це слід за першою з подій — на дату отримання грошових коштів від покупця або на дату передачі покупцеві об’єкта НМА (п. 187.1 ПКУ). При цьому не забувайте, що база обкладення ПДВ для необоротних активів не може бути меншою за їх бухоблікову балансову вартість, яка склалася на початок звітного ПДВ-періоду, в якому відбувається продаж.

При цьому виникає необхідність скласти дві податкові накладні (п. 15 Порядку № 1307):

— першу — на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання;

— другу — на суму перевищення мінбази над фактичною ціною.

Але в цій ситуації можна діяти й по-іншому. Так, цим же пунктом Порядку № 1307 і п. 201.4 ПКУ дозволено замість окремих податкових накладних на суму перевищення за кожною операцією складати не пізніше останнього дня місяця одну зведену податкову накладну з урахуванням сум ПДВ, розрахованих виходячи з перевищення бази оподаткування над фактичною ціною, визначеною окремо за кожною операцією постачання.

У податковій накладній (у тому числі зведеній), складеній на суму перевищення мінбази над фактичною ціною, зазначають тип причини «15». Покупцеві її не надають. При цьому в рядках цієї податкової накладної, відведених для зазначення даних покупця, постачальник наводить власні дані. Більше про складання податкової накладної «на мінбазу» ви можете прочитати в «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 78, с. 31.

Це загальний випадок. А тепер про виняток, установлений п. 26¹ підрозд. 2 розд. XX ПКУ. Так, тимчасово (з 01.01.2013 р. до 01.01.2023 р.) звільняються від обкладення ПДВ операції з постачання програмної продукції та операції з програмною продукцією, плата за які не вважається роялті.

Для цілей цього пункту до програмної продукції відносять:

— результат комп’ютерного програмування у вигляді операційної системи, системної, прикладної, розважальної та/або навчальної комп’ютерної програми (їх компонентів), а також у вигляді інтернет-сайтів та/або онлайн-сервісів та доступу до них;

— екземпляри (копії) комп’ютерних програм, їх частин, компонентів у матеріальній та/або електронній формі, у тому числі у формі коду (кодів) та/або посилань для завантаження комп’ютерних програм та/або їх частин, компонентів у формі коду (кодів) для активації комп’ютерної програми або в іншій формі;

— будь-які зміни, оновлення, додатки, доповнення та/або розширення функціоналу комп’ютерних програм, права на отримання таких оновлень, змін, додатків, доповнень протягом певного періоду часу;

— криптографічні засоби захисту інформації.

Таким чином, підприємство, продаючи об’єкт НМА «Право на комп’ютерну програму» з передачею виключних майнових прав на таку комп’ютерну програму покупцеві, ПДВ не нараховує. Ця операція звільняється від обкладення ПДВ (пільгується). Причому звільнення діє незалежно від того, постачається програмна продукція на матеріальних носіях чи передається покупцеві іншим шляхом, у тому числі з використанням мережі Інтернет, електронною поштою або іншими засобами передачі інформації.

Якщо йдеться про ліцензійний договір, за яким передається право користування об’єктом інтелектуальної власності, для оподаткування має значення, чи не є плата за таким договором роялті*. Адже виплата роялті в грошовій формі буде ПДВ-необ’єктною (п.п. 196.1.6 ПКУ). А ось у разі коли під визначення роялті виплата не підпадає, за операцією з постачання програмної продукції діє ПДВ-пільга згідно з п. 26¹ підрозд. 2 розд. XX ПКУ.

* Визначення цього поняття див. у підрозділі 2.1 на с. 17.

Так, наприклад, операції з постачання програмної продукції є ПДВ-звільненими, якщо згідно з ліцензійним договором умови використання програмної продукції обмежені функціональним призначенням такої програми та її відтворення обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання (використання «кінцевим споживачем). Про це нагадують податківці в листі ДФСУ від 12.02.2018 р. № 583/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.

І ще один важливий момент. Він стосується ситуації з ПДВ-звільненими і необ’єктними операціями. Якщо НМА, що бере участь у таких операціях, придбавався з ПДВ, не забудьте нарахувати «компенсуючі» податкові зобов’язання відповідно до п. 198.5 ПКУ. Базу оподаткування за необоротними активами визначають виходячи з балансової (залишкової) вартості на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції.

Приклад 4.1. Підприємство прийняло рішення продати об’єкт НМА «Право на промисловий зразок». У червні 2018 року реалізація НМА відбулася. Первісна вартість об’єкта НМА — 30000,00 грн. Станом на 01.07.2018 р. (тобто на початок наступного місяця) балансова (залишкова) вартість об’єкта становила 7000,00 грн., а сума накопиченої амортизації — 23000,00 грн. Бухгалтерська залишкова вартість об’єкта НМА на 01.06.2018 р. становила 8000,00 грн.

Розглянемо два варіанти:

а) об’єкт НМА продається за ціною вище балансової (залишкової) вартості: договірна ціна — 12000,00 грн. (у тому числі ПДВ — 2000,00 грн.);

б) об’єкт НМА продається за ціною нижче балансової (залишкової) вартості: договірна ціна — 7200,00 грн. (у тому числі ПДВ — 1200,00 грн.).

В обліку підприємства продаж НМА за грошові кошти в національній валюті відображають таким чином (див. табл. 4.1):

Таблиця 4.1. Облік продажу НМА за грошові кошти в національній валюті

4.2. Продаж за грошові кошти в іноземній валюті

Бухгалтерський облік

При продажу НМА за іноземну валюту, як і при їх продажу за гривні, передусім слід керуватися вимогами П(С)БО 27. Тобто НМА мають бути переведені до складу необоротних активів, утримуваних для продажу.

Крім того, при продажу НМА за іноземну валюту потрібно враховувати вимоги «валютного» П(С)БО 21. При цьому важливо, яка подія була першою — передача об’єкта НМА нерезиденту чи отримання за нього оплати.

Перша подія — передача НМА. У цьому випадку дохід перераховують у гривню за курсом НБУ на дату його визнання (п. 5 П(С)БО 21). При цьому дату визнання доходу визначають відповідно до п. 8 П(С)БО 15 (див. с. 66).

Дебіторська заборгованість, що виникла у зв’язку з передачею НМА, є монетарною (погашатиметься грошовими коштами). Тому за такою заборгованістю повинні розраховуватися курсові різниці на дату балансу і на дату здійснення операції (тобто на дату погашення заборгованості) в межах такої операції або за всією статтею*. Цього вимагають пп. 7 і 8 П(С)БО 21.

* Згідно з обліковою політикою підприємства.

Якщо курс НБУ на дату визначення курсової різниці збільшився порівняно з курсом НБУ на дату попередньої оцінки монетарної статті, то виникає додатна курсова різниця. Вона відображається за кредитом субрахунку 714 «Дохід від операційної курсової різниці». У разі, коли курс НБУ знизився, виникає від’ємна курсова різниця. Її відображають за дебетом субрахунку 945 «Втрати від операційної курсової різниці».

Перша подія — отримання оплати. У цій ситуації за курсом НБУ на дату отримання авансу відображають кредиторську заборгованість перед нерезидентом (кредит субрахунку 681) (п. 5 П(С)БО 21). Далі, при передачі об’єкта НМА цей же курс (установлений НБУ на дату отримання авансу) використовують для визначення доходу від продажу (абзац другий п. 6 П(С)БО 21). Причому якщо надходження авансових платежів в іноземній валюті здійснювалося частинами, дохід від реалізації НМА визнають із застосуванням валютних курсів виходячи з послідовності отримання авансів.

Крім того, на практиці трапляються і нестандартні ситуації. Наприклад, передача НМА здійснюється після отримання часткової передоплати. У такому разі дохід від реалізації НМА нерезидентові складається із:

— суми, що дорівнює отриманому авансу, перерахованому в гривні за курсом НБУ на дату його отримання (абзац другий п. 6 П(С)БО 21);

— решти вартості об’єкта НМА, що визначається за курсом НБУ на дату його передачі (п. 5 П(С)БО 21).

Податковий облік

Податок на прибуток. Вище (див. с. 66) ми вже згадували, що податковоприбутковий облік продажу НМА за гривню супроводжується «продажними» різницями згідно з пп. 138.1 і 138.2 ПКУ. Те саме стосується і продажу НМА за інвалюту.

Крім того, при реалізації НМА нерезидентам «вмикається» п.п. 140.5.1 ПКУ. Він наказує фінрезультат податкового (звітного) року збільшувати на суму перевищення ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки», над договірною (контрактною) вартістю реалізованих товарів (робіт, послуг) при здійсненні контрольованих операцій у випадках, визначених ст. 39 ПКУ. Оскільки п.п. 14.1.244 ПКУ для цілей оподаткування відносить до товарів у тому числі й НМА, то, реалізовуючи їх нерезидентові в межах контрольованої операції, пам’ятайте про таке коригування.

Але, звісно, все це стосується виключно високодохідників і малодохідників-добровольців. Інші платники при визначенні податку на прибуток орієнтуються виключно на бухгалтерський фінрезультат.

ПДВ. У ПДВ-обліку продаж НМА слід розглядати як постачання послуг. Адже постачанням послуг вважається (1) будь-яка операція, що не є постачанням товарів*, чи (2) інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші НМА чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також (3) надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (п.п. 14.1.185 ПКУ).

* Хоча НМА і відповідають визначенню «товари», з положень п.п. 14.1.191 ПКУ випливає, що під постачанням товарів законодавець мав на увазі передачу тільки матеріальних активів.

Згідно з п.п. «б» п. 185.1 ПКУ об’єктом обкладення ПДВ є послуги, місце постачання яких розташоване на території України.

У загальному випадку місце постачання послуг визначають за місцем реєстрації постачальника (п. 186.4 ПКУ). Проте згідно з п. 186.3 ПКУ для послуг з:

1) надання майнових прав інтелектуальної власності, створення за замовленням та використання об’єктів права інтелектуальної власності, у тому числі за ліцензійними договорами;

2) розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення, оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп’ютерних систем,

місце постачання визначене як місце реєстрації (місце постійного проживання) одержувача.

Таким чином,

У разі, коли місце постачання — територія України, операція обкладається за ставкою 20 %. Базу оподаткування визначають виходячи з договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків і зборів, але не нижче мінбази (п. 188.1 ПКУ). Враховуючи, що договір з нерезидентом укладений в іноземній валюті, для обчислення бази оподаткування, на наш погляд, слід орієнтуватися на курс НБУ на дату виникнення податкових зобов’язань.

У свою чергу, дата виникнення податкового зобов’язання залежить від того, яка з подій була першою — отримання грошових коштів на банківський рахунок платника податків чи дата підписання документа, що підтверджує факт передачі НМА (п. 187.1 ПКУ). Пам’ятайте: якщо першою подією була передоплата, то для цілей ПДВ дата надходження коштів на рахунок підприємства визначатиметься (див. консультацію в підкатегорії 101.06 БЗ):

а) на дату надходження на валютний рахунок — для інвалюти, що надійшла на рахунок підприємства;

б) на дату надходження на гривневий рахунок — для валюти, проданої в порядку обов’язкового продажу валютних надходжень.

Якщо місце постачання визначене за межами митної території України, операція з продажу НМА не обкладається ПДВ (див. консультацію з підкатегорії 101.05 БЗ). Така ситуація буде в більшості випадків, адже «левовою часткою» НМА є права на об’єкти інтелектуальної власності.

А як же бути з постачанням нерезиденту виключних майнових прав на НМА групи 5 — права на програмне забезпечення, комп’ютерні програми, веб-сайти тощо, постачання яких пільгується згідно з п. 26¹ підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ? Застосовувати пільгу в цьому випадку чи ні?

На думку фахівців ДФСУ (див. консультацію в підкатегорії 101.13 БЗ), операції з постачання нерезиденту послуг з розроблення та/або постачання програмного забезпечення не обкладаються ПДВ як послуги з місцем постачання за межами митної території України, а не як пільгові (звільнені від обкладення ПДВ) операції.

І не забудьте про «компенсуючі» податкові зобов’язання з ПДВ згідно з п.п. «а» п. 198.5 ПКУ. Нагадаємо: вони нараховуються, якщо товари, послуги, необоротні активи, придбані з ПДВ, використовуються в операціях з місцем постачання за межами митної території України.

Приклад 4.2. У червні 2018 року підприємство згідно із ЗЕД-договором передало нерезиденту виключні майнові права на літературний твір, за договірною вартістю €10000. Первісна вартість об’єкта НМА — 300000,00 грн. Станом на 01.07.2018 р. (тобто на початок наступного місяця) балансова (залишкова) вартість об’єкта склала 250000,00 грн., а сума накопиченої амортизації — 50000,00 грн.

Розглянемо два варіанти:

а) перша подія — передача нерезиденту об’єкта НМА (курс НБУ на дату передачі об’єкта — 32,2017 грн./€). У тому ж місяці нерезидент здійснив оплату за договором (курс НБУ на дату отримання оплати — 32,3415 грн./€);

б) перша подія — отримання плати за об’єкт НМА (курс НБУ на дату отримання оплати — 32,1804 грн./€). У тому ж місяці підприємство передало нерезиденту об’єкт НМА (курс НБУ на дату передачі об’єкта — 32,4471 грн./€).

В обліку підприємства продаж НМА за грошові кошти в іноземній валюті відображається таким чином (див. табл. 4.2):

Таблиця 4.2. Облік продажу НМА за грошові кошти в іноземній валюті

4.3. Внесок до статутного капіталу нематеріальними активами

Бухгалтерський облік. Передаючи НМА до статутного капіталу іншого підприємства, інвестор натомість отримує корпоративні права. Тобто цю операцію для цілей бухгалтерського обліку можна розцінювати як обмін НМА на неподібний актив.

На наш погляд, передача НМА до статутного капіталу має комерційну суть, тобто відповідає поняттю «продаж». Із цього випливає, що зазначена операція повинна відображатися з урахуванням вимог П(С)БО 27: НМА до моменту їх передання переводять до складу необоротних активів, утримуваних для продажу (субрахунок 286).

При передачі НМА до статутного капіталу відображають дохід так само, як при їх реалізації (за кредитом субрахунку 712). Відповідно балансову вартість НМА списують у дебет субрахунку 943.

Згідно з п. 4 П(С)БО 13 активи, які підприємство утримує з метою збільшення прибутку (відсотків, дивідендів тощо), зростання вартості капіталу або інших вигод для інвестора, вважаються фінансовими інвестиціями.

Фінансові інвестиції на період більше одного року, а також усі інвестиції, які не можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент, розглядаються як довгострокові фінансові інвестиції (п. 2.12 Методрекомендацій № 433).

Для узагальнення інформації про наявність і рух таких інвестицій призначений рахунок 14 «Довгострокові фінансові інвестиції». Він має три субрахунки. На субрахунку 141 відображають інвестиції пов’язаним сторонам за методом участі в капіталі, на субрахунку 142 — інші інвестиції пов’язаним сторонам, а на субрахунку 143 — інвестиції непов’язаним сторонам.

Передача об’єктів НМА до статутного капіталу іншого підприємства здійснюється за вартістю, погодженою засновниками (учасниками) і зафіксованою в установчих документах. Ця вартість і вважатиметься справедливою вартістю переданих активів, за якою в цьому випадку визначають собівартість фінансової інвестиції. Детальніше про облік фінансових інвестицій див. у спецвипуску «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 77, с. 16.

Податок на прибуток. Податковоприбутковий облік операції з внесення НМА до статутного капіталу іншого підприємства має свої особливості. Якщо ви — малодохідник, що не виявив бажання здійснювати коригування на різниці, встановлені розд. ІІІ ПКУ, то для визначення об’єкта обкладення податком на прибуток орієнтуйтеся виключно на бухгалтерський фінрезультат.

А ось якщо ви — високодохідник (малодохідник-доброволець), вам буде цікаво ознайомитися з консультацією, яку фіскали розмістили в підкатегорії 102.05 БЗ. У ній зазначено, що операція з внесення НМА до статутного капіталу іншого підприємства є однією з форм вибуття НМА. Тому при здійсненні такої операції необхідно провести «прибуткові» коригування на різниці, передбачені в разі ліквідації або продажу НМА. Іншими словами, підприємство-інвестор:

— збільшує фінрезультат на «бухгалтерську» залишкову вартість НМА (абзац четвертий п. 138.1 ПКУ);

— зменшує фінрезультат на «податкову» залишкову вартість НМА (абзац третій п. 138.2 ПКУ).

Передаєте до статутного капіталу іншого підприємства невиробничий НМА? Тоді слід:

— збільшити фінрезультат на суму «бухгалтерської» залишкової вартості об’єкта НМА (абзац п’ятий п. 138.1 ПКУ);

— зменшити фінрезультат на суму первісної вартості об’єкта НМА і витрат на його модернізацію або інші поліпшення (у тому числі віднесені до складу бухгалтерських витрат), але в сумі, що не перевищує дохід (виручку) від продажу (абзац шостий п. 138.2 ПКУ).

Крім того, тим, хто здійснює внесок до статутного капіталу підприємства-нерезидента в межах контрольованих операцій, необхідно пам’ятати про різницю, встановлену п.п. 140.5.1 ПКУ (див. с. 70).

ПДВ. Операції зі здійснення «негрошових» внесків до статутного капіталу є об’єктом обкладення ПДВ (п.п. 196.1.1, п. 185.1 ПКУ). Таку ж думку висловлюють і фіскали (див. консультацію з підкатегорії 101.04 БЗ). Тому

Базу оподаткування визначають виходячи з договірної (погодженої засновниками) вартості (п. 188.1 ПКУ). При цьому, як і у випадку з продажем НМА, вона має бути не нижчою за балансову (залишкову) вартість необоротного активу за даними бухобліку станом на початок звітного (податкового) періоду, в якому відбулася передача.

Виняток із загального правила становлять операції з передачі до статутного капіталу виключних майнових прав на програмну продукцію. Нагадаємо, що згідно з п. 26¹ підрозд. 2 розд. XX ПКУ операції з постачання програмної продукції звільняються від обкладення ПДВ на період з 01.01.2013 р. до 01.01.2023 р. (детальніше див. на с. 67). Але якщо НМА, що бере участь у таких операціях, отримувався з ПДВ, не забудьте нарахувати «компенсуючі» податкові зобов’язання відповідно до п. 198.5 ПКУ.

Приклад 4.3. Підприємство в обмін на корпоративні права передає до статутного капіталу об’єкт НМА «Права на торговельну марку». В обліку підприємства за таким об’єктом НМА:

— первісна вартість — 28000,00 грн.;

— залишкова вартість — 18000,00 грн.;

— сума накопиченої амортизації — 10000,00 грн.

Залишкова вартість об’єкта НМА на початок місяця, в якому відбулася його передача, становить 18500,00 грн.

Об’єкт НМА передається за погодженою засновниками вартістю 26400,00 грн. (у тому числі ПДВ — 4400 грн.). Частка інвестора в статутному капіталі становить 10 %.

В обліку підприємства внесення НМА до статутного капіталу відображаємо таким чином (див. табл. 4.3 на с. 74):

Таблиця 4.3. Облік внесення НМА до статутного капіталу іншого підприємства

4.4. Безоплатна передача

Бухгалтерський облік. У бухгалтерському обліку операції з безоплатної передачі НМА не відносяться до продажу.

У бухгалтерському обліку безоплатна передача НМА ніяк не впливає на доходи. Адже в результаті такої операції не відбувається ані збільшення активів, ані зменшення зобов’язань (п. 5 П(С)БО 15).

Безоплатно передані об’єкти НМА слід виключити з активів, тобто списати з балансу (п. 34 П(С)БО 8, п. 6.1 Методрекомендацій № 1327). З місяця, наступного за місяцем списання НМА, на нього припиняють нараховувати амортизацію (п. 30 П(С)БО 8).

Залишкову вартість переданого об’єкта НМА відносять на витрати звітного періоду, в якому відбулося вибуття об’єкта НМА. При цьому враховують у повному обсязі і суму амортизації, нараховану в місяці вибуття об’єкта, тобто в останньому місяці його експлуатації.

Іншими словами, при безоплатній передачі об’єкта НМА його залишкову вартість з рахунка 12 необхідно списати на витрати — у дебет субрахунку 976 «Списання необоротних активів».

При цьому якщо об’єкт НМА дооцінювався, то згідно з п. 24 П(С)БО 8 суму такої дооцінки слід включити до складу нерозподіленого прибутку з одночасним зменшенням капіталу в дооцінках. На таку операцію робимо проводку: Дт 412 — Кт 441. А ось якщо безоплатно переданий об’єкт НМА в минулому ви отримали також безкоштовно, то в бухобліку не забудьте списати в дохід залишок додаткового капіталу, сформованого при його отриманні. У цьому випадку роблять проводку: Дт 424 — Кт 745.

Податок на прибуток. Якщо ви — підприємство-малодохідник, що не визначає «прибуткових» різниць, вам турбуватися нема про що. У вас податковоприбутковий облік буде цілком і повністю бухобліковим. А ось якщо ви — високодохідник (малодохідник-доброволець), вам слід звернути увагу на спеціальні різниці.

Вам доведеться збільшити бухгалтерський фінрезультат на вартість НМА, безоплатно переданих:

— особам, що не є платниками податку на прибуток (окрім фізосіб), і платникам цього податку за ставкою 0 % (п.п. 140.5.10 ПКУ);

— неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такої передачі, в розмірі, що перевищує 4 % оподатковуваного прибутку попереднього звітного року (п.п. 140.5.9 ПКУ);

— суб’єктам сфери фізкультури та спорту*, що є неприбутковими організаціями, внесеними до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату передачі НМА, в розмірі, що перевищує 8 % оподатковуваного прибутку попереднього звітного року (п.п. 140.5.14 ПКУ).

* До таких ПКУ відносить дитячо-юнацькі спортивні школи, центри олімпійської підготовки, школи вищої спортивної майстерності, центри фізичної культури та спорту інвалідів, спортивні федерації з олімпійських видів спорту.

Але це ще не все. НМА відповідно до п.п. 14.1.244 ПКУ вважаються товарами. У свою чергу, їх безоплатна передача для податковоприбуткових цілей є продажем (п.п. 14.1.202 ПКУ). Тобто в цьому випадку слід визначати ще й «продажні» різниці.

Так, у разі безоплатної передачі виробничого об’єкта НМА фінансовий результат до оподаткування необхідно:

— збільшити на суму залишкової вартості такого об’єкта, визначену за бухобліковими правилами (абзац четвертий п. 138.1 ПКУ);

— зменшити на суму залишкової вартості такого об’єкта, визначену за податковими правилами (абзац третій п. 138.2 ПКУ).

А як же йдуть справи з безоплатною передачею НМА, що не використовуються у господарській діяльності підприємства?

Згідно з абзацом п’ятим п. 138.1 ПКУ фінрезультат до оподаткування необхідно збільшити на бухгалтерську залишкову вартість невиробничого об’єкта НМА, який передається безоплатно.

Що стосується зменшення фінрезультату, встановленого абзацом шостим п. 138.2 ПКУ, то в цьому випадку воно «зіграти» не може. Річ у тому, що ця норма дозволяє зменшувати фінрезультат на суму первісної вартості невиробничого об’єкта НМА і витрат на його поліпшення тільки в розмірі, що не перевищує суми доходу (виручки), отриманої від продажу такого об’єкта. Але оскільки об’єкт НМА передається безоплатно, дохід дорівнює нулю. Отже, зробити зменшуюче коригування не можна.

ПДВ. У ПДВ-обліку своя картина. Якщо зазирнути в п.п. 14.1.191 ПКУ, можна дійти висновку, що постачанням товару слід вважати передачу виключно матеріальних активів. А ось у визначення «постачання послуг» (див. п.п. 14.1.185 ПКУ) безоплатна передача об’єкта НМА цілком уписується.

У загальному випадку такі операції є об’єктом обкладення ПДВ, якщо місце постачання розташоване на території України (п.п. «б» п. 185.1 ПКУ).

При цьому база для нарахування податкових зобов’язань визначається виходячи з договірної вартості, але не нижче мінбази, встановленої абзацом другим п. 188.1 ПКУ. Для необоротних активів мінбазою є їх балансова (залишкова) вартість за даними бухобліку на початок звітного (податкового) періоду, в якому здійснюється безоплатна передача.

Оскільки при безоплатній передачі договірна вартість дорівнює нулю, податкові зобов’язання слід нараховувати виходячи з мінбази. При цьому датою виникнення податкових зобов’язань буде момент передання НМА.

За такою операцією платник ПДВ складає 2 податкові накладні:

1) «звичайну» — на суму, розраховану виходячи з фактичної (нульової) ціни постачання (реєструється на покупця);

2) з типом причини «15» — на мінбазу (реєструється «на себе»).

Обидві податкові накладні слід зареєструвати в ЄРПН.

Крім того, нагадаємо: п. 15 Порядку № 1307 і п. 201.4 ПКУ дозволено замість окремих податкових накладних на суму перевищення мінбази над договірною вартістю за кожною операцією складати одну зведену податкову накладну не пізніше останнього дня місяця.

Цікавий момент! Раніше фіскали стверджували, що безоплатна передача НМА свідчить про їх негосподарське використання. Отже, дарувальникові, який купив НМА з ПДВ, потрібно нараховувати ще і «компенсуючі» податкові зобов’язання згідно з п. 198.5 ПКУ. Проте у своїх останніх консультаціях податківці схиляються до того, що достатньо і «мінбазного» ПДВ, а тому «компенсуючий» ПДВ при безоплатній передачі додатково не нараховується (див. консультацію в підкатегорії 101.04 БЗ і лист ДФСУ від 06.10.2017 р. № 2154/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).

Також нагадаємо, що згідно з п. 26¹ підрозд. 2 розд. XX ПКУ до 01.01.2023 р. операції з постачання програмної продукції звільняються від обкладення ПДВ (детальніше див. на с. 67). Те ж правило діє і при безоплатній передачі таких об’єктів НМА. Але якщо при придбанні (розробці) програмної продукції, що бере участь у цій операції, був відображений податковий кредит з ПДВ, доведеться нарахувати «компенсуючі» податкові зобов’язання відповідно до п. 198.5 ПКУ.

Приклад 4.4. Підприємство має право користування майном. У червні 2018 року це право було безоплатно передано іншій юридичній особі.

Первісна вартість об’єкта НМА — 17000,00 грн. Станом на 01.07.2018 р. (тобто на кінець місяця, в якому здійснено передачу) балансова (залишкова) вартість НМА становила 9000,00 грн., а сума накопиченої амортизації — 8000,00 грн. Балансова вартість НМА на початок місяця безоплатної передачі становила 9400 грн.

Облік операції з безоплатної передачі НМА наведемо в табл. 4.4.

Таблиця 4.4. Облік безоплатної передачі НМА

4.5. Ліквідація нематеріальних активів

Бухгалтерський облік. Якщо від використання об’єкта НМА неможливо отримати економічні вигоди, то нічого не залишається, як ліквідувати його, тобто виключити зі складу активів (п. 34 П(С)БО 8, п. 6.1 Методрекомендацій № 1327). Рішення про списання НМА з балансу приймає компетентна комісія підприємства.

На підставі акта за формою № НА-3 у бухобліку списують суму накопиченої амортизації (Дт 133 — Кт 12) і залишкову вартість об’єкта НМА (Дт 976 — Кт 12). Причому при визначенні залишкової вартості в повному обсязі враховують і суму амортизації, нараховану в місяці вибуття об’єкта, тобто в останньому місяці його експлуатації.

А якщо об’єкт НМА повністю замортизований? Нульова залишкова вартість НМА, яким підприємство продовжує користуватися й отримувати від нього економічні вигоди, не може вважатися підставою для його списання з балансу. На цей факт звертав увагу Мінфін у листі від 21.07.2004 р. № 31-17310-01-29/13178. При цьому підприємство може вдатися до процедури переоцінки відповідно до п. 19 П(С)БО 8 (детальніше див. у підрозділі 3.5 на с. 53).

Ліквідуючи об’єкт НМА, який дооцінювався, не забудьте залишок суми перевищення раніше проведених дооцінок над уцінками, який обліковується за кредитом субрахунку 412, включити до складу нерозподіленого прибутку з одночасним зменшенням капіталу в дооцінках (п. 24 П(С)БО 8, п. 3.6 Методрекомендацій № 1327). На таку операцію робимо проводку: Дт 412 — Кт 441.

Податок на прибуток. Малодохідники, які не визначають різниць, просто беруть для оподаткування бухобліковий фінрезультат, у якому вже «сидять» витрати у вигляді залишкової вартості списаного НМА. А ось високодохідникам і малодохідникам-добровольцям слід пам’ятати про «ліквідаційні» різниці.

Так, у разі ліквідації НМА, який використовувався в господарській діяльності, різниці будуть такими ж, як і в разі продажу НМА. Тобто фінрезультат до оподаткування:

— збільшується на суму «бухгалтерської» залишкової вартості ліквідованого НМА (абзац четвертий п. 138.1 ПКУ);

— зменшується на суму «податкової» залишкової вартості ліквідованого НМА (абзац третій п. 138.2 ПКУ).

У разі ліквідації невиробничого НМА високодохідник (малодохідник-доброволець) просто збільшує фінрезультат на суму бухгалтерської залишкової вартості такого НМА (абзац п’ятий п. 138.1 ПКУ).

ПДВ. Спеціальний ПДВ-облік ліквідації НМА в податковому законодавстві не прописаний. Знаменитий п. 189.9 ПКУ стосується тільки ліквідації основних засобів. А отже, скористатися його положеннями при ліквідації НМА підприємство не зможе.

Що ж робити в разі «дострокового» списання НМА? Якщо при придбанні об’єкта НМА підприємство показало податковий кредит, то на дату його дострокової ліквідації воно повинно нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ (п. 198.5 ПКУ). Фіскали також наполягають на «компенсуючих» податкових зобов’язаннях при ліквідації НМА (див. консультацію з підкатегорії 101.04 БЗ).

При цьому базою оподаткування за необоротними активами повинна виступати балансова (залишкова) вартість, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюється ліквідація об’єкта (п. 189.1 ПКУ).

Приклад 4.5. Підприємство використовувало у виробничій діяльності об’єкт НМА «Право на корисну модель». У результаті отримання патенту на іншу корисну модель, що перевершує попередню за технічними та економічними характеристиками, подальше використання застарілого об’єкта НМА підприємством визнано недоцільним. У червні 2018 року прийнято рішення про його ліквідацію.

Первісна вартість об’єкта, що ліквідується, — 70000,00 грн. Станом на 01.06.2018 р. (тобто на початок місяця, в якому об’єкт ліквідований) балансова (залишкова) вартість об’єкта склала 19000,00 грн. На 01.07.2018 р. (тобто на початок наступного місяця) балансова (залишкова) вартість об’єкта НМА дорівнює 18500,00 грн., а сума накопиченої амортизації — 51500,00 грн.

Облік операції з ліквідації НМА наведемо в табл. 4.5 на с. 78.

Таблиця 4.5. Облік ліквідації НМА