Порядок здійснення валютних операцій на території України регламентований Декретом № 15-93. У свою чергу, порядок купівлі та продажу безготівкової інвалюти регулюється Положенням № 281.
Зауважте: торгівля іноземною валютою на території України резидентами і нерезидентами — юридичними особами здійснюється тільки через уповноважені банки та інші фінансові установи, що отримали ліцензію на торгівлю іноземною валютою, виключно на МВР України (ст. 6 Декрету 15-93). Тобто купувати іноземну валюту в обмінному пункті суб’єкт господарювання — юрособа не має права.
Крім того, розрахунки між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обігу можуть здійснюватися тільки через уповноважені банки (ст. 7 Декрет № 15-93).
Якщо основний «торговельний» майданчик (тобто валютний рахунок) у вас є, будемо знайомиться з «правилами гри». І розпочнемо з основних умов, які необхідно виконати для того, щоб купити іноземну валюту без проблем.
Step by step до інвалюти
Умова 1. Цільове призначення валюти. Отже, інвалюта може отримуватися тільки під певну мету, яка розподілена в Положенні № 281 за трьома категоріями. Так, підприємства придбавають інвалюту з метою здійснення розрахунків за:
— поточними торговельними операціями в інвалюті (п. 10 розд. 1 Положення № 281);
— поточними неторговельними операціями (п. 11 розд. 1 Положення № 281);
— валютними операціями, пов’язаними з рухом капіталу (п. 12 розд. 1 Положення № 281).
Умова 2. «Заборонені» операції. Перш ніж звернутися до банку за купівлею інвалюти, ознайомтеся з обмеженнями на операції з інвалютою, встановленими п. 6 постанови № 410. Якщо операція, для якої ви збираєтеся купити інвалюту, потрапляє під «заборонену», то банк просто не продасть вам валюту. Наприклад, заборонено купувати валюту для виплати дивідендів нерезиденту, окрім дивідендів з корпоративних прав/акцій за 2014 і 2015 роки (див. п.п. 19 п. 6 постанови № 410).
Якщо перевірка мине успішно, можна приступати до наступних дій.
Умова 3. Розраховуємо необхідну суму гривень. Отже, спочатку потрібно визначитися з кількістю гривні, яка нам знадобиться для купівлі інвалюти і для оплати винагороди банку. Розраховується таке значення на базі встановленого обмінного курсу на дату придбання інвалюти. До речі, банк має право придбавати інвалюту виключно на міжбанківському валютному ринку України (п. 6 розд. І Положення № 281).
При цьому:
інвалюта може бути куплена банком не раніше наступного операційного дня з дня зарахування гривень на окремий призначений для цього рахунок (п.п. 11 п. 6 постанови № 410)
Очевидно, що в день купівлі валюти курс її придбання може змінитися. У такому разі кошти, яких не вистачає, підлягають додатковому зарахуванню на рахунок 2900, а зайві кошти — поверненню.
Якщо з необхідною сумою гривень визначилися, можна приступати до заповнення заяви про купівлю інвалюти.
Умова 4. Заява про купівлю інвалюти. Будьте готові до того, що разом із заявою про купівлю інвалюти потрібно буде надати банку відповідні документи (договори, акти виконаних робіт (наданих послуг) тощо), конкретний перелік яких залежить, безпосередньо, від цілей придбання інвалюти (див. гл. 1 — 3 розд. II Положення № 281).
Умова 5. Строки використання інвалюти за призначенням. Навіть якщо все минуло гладко і довгоочікувана інвалюта надійшла до вас на рахунок, не поспішайте розслаблятися. Банк продовжує відстежувати «життя», а точніше, використання вже вашої інвалюти на заявлені цілі.
Уся річ у тому, що НБУ має право встановлювати строк, протягом якого інвалюта має бути використана підприємством за її цільовим призначенням (ст. 3 Закону № 185).
Згідно з вимогами п. 3 розд. III Положення № 281 підприємство зобов’язане використати куплену інвалюту протягом 10 робочих днів після дня її зарахування на поточний рахунок підприємства і не пізніше за 2 робочі дні, якщо така валюта куплена для цілей, пов’язаних з виконанням зобов’язань перед уповноваженим банком — кредитором за кредитним договором (абз. 2 п. 3 розд. III Положення № 281).
Якщо вищезгадані строки не будуть дотримані, то придбана інвалюта продається уповноваженим банком протягом 5 робочих днів на міжбанківському валютному ринку України (п. 6 розд. III Положення № 281, ст. 5 Закону № 185).
І так, з основними правилами операції з придбання іноземної валюти розібралися, тепер перейдемо до її податково-бухгалтерського обліку.
Відображаємо купівлю інвалюти в обліку
Визначаючи об’єкт оподаткування податком на прибуток, орієнтуємося виключно на фінансовий результат, розрахований за правилами бухобліку.
Тут з коригуваннями фінансового результату можна не морочитися. Адже норми ПКУ ні для кого з «прибутківців» їх не передбачають
Тому акцентуємо свою увагу, передусім, на правилах бухобліку. Головну «скрипку тут грає» незмінне керівництво з обліку операцій в іноземній валюті — П(С)БО 21. З урахуванням його вимог опишемо послідовність дій підприємства при купівлі інвалюти.
1. Відображаємо операцію з переміщення необхідної суми гривень з поточного рахунку на окремий аналітичний рахунок 2900 записом Дт 333 «Грошові кошти в дорозі в національній валюті» — Кт 311 «Поточні рахунки в національній валюті». Отже, грошовим коштам доведеться «переночувати в дорозі», адже, як ми вже сказали, купувати інвалюту банк буде не раніше дня, що настає за зарахуванням гривні на рахунок 2900 (п.п. 11 п. 6 постанови № 410).
2. Якщо купівля інвалюти відбулася вдало, банк наступного дня зараховує її на поточний валютний рахунок підприємства (у дебет субрахунку 312 «Поточні рахунки в іноземній валюті»). При первісному визнанні куплену валюту відображаємо в бухобліку за курсом НБУ на дату такого зарахування (п. 5 П(С)БО 21).
3. На дату зарахування інвалюти відразу показуємо різницю між курсом МВР (курсом придбання валюти) і курсом НБУ (курсом її визнання в бухобліку). Не плутайте (!) розрахунок різниць між курсами МВР і НБУ та курсовою різницею, яка залежить від коливання курсів НБУ (про останню скажемо пізніше).
Відображаємо доходи/витрати з купівлі інвалюти за наступною схемою:
— якщо курс МВР більше курсу НБУ (а так найчастіше буває), підприємство визнає витрати і відображає їх на субрахунку 942 «Витрати на купівлю-продаж іноземної валюти»;
— якщо курс МВР менше курсу НБУ («щасливий випадок»), показуємо доходи за субрахунком 711 «Доходи від купівлі-продажу іноземної валюти».
4. Придбана інвалюта обліковується виключно за курсом НБУ і вважається монетарною статтею балансу (п.п. 7 та 8 П(С)БО 21, § 28 МСБО 21). Отже, за нею потрібно визначати курсові різниці на дату балансу*, а також на дату здійснення операції в її межах або за всією статтею балансу згідно з обліковою політикою (п. 8 П(С)БО 21). Результати перерахунку курсових різниць відображаємо на субрахунку 714 «Дохід від операційної курсової різниці» або субрахунку 945 «Втрати від операційної курсової різниці». Детально про методи перерахунку іноземної валюти див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 71, с. 32.
* Про те, що курсові різниці перераховують на дату балансу: для всіх підприємства обов’язково — поквартально, а для мікропідприємств — раз на рік, читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 101, с. 40.
5. І останнє, що потрібно зробити, щоб у бухобліку «склалися всі пазли», — відобразити комісійну винагороду банку за купівлю інвалюти. Вартість таких послуг списуємо до складу адміністративних витрат (п. 18 П(С)БО 16).
Ну, а тепер закріпимо отриману інформацію на числовому прикладі.
Приклад. Підприємство планує купити 10000 доларів США. На дату складання заяви про купівлю валюти курс МВР склав 28 грн./$, а на дату придбання — 27 грн./$. Банківська комісія становить 0,2 % від вартості купівлі. Курс НБУ на дату первісного визнання валюти (дату її зарахування на баланс) становить 26 грн./$. Курс на дату балансу — 27,5 грн./$. Усі курси валют узяті умовно.
На підставі умовного прикладу покажемо відображення операції з придбання інвалюти в бухобліку (див. таблицю нижче).
Купуємо іноземну валюту
| № з/п | Зміст операції | Бухгалтерський облік | Сума, грн. | |
| Дт | Кт | |||
| 1 | Перераховано кошти для придбання іноземної валюти [$10000 х 28 грн./$ + ($10000 х 28 грн./$) х 0,2 %] | 333 | 311 | 280560 |
| 2 | Зараховано придбану інвалюту на рахунок підприємства за курсом НБУ: ($10000 х 26 грн./$) | 312 | 333 | $10000 260000 |
| 3 | Відображено суму комісійної винагороди банку [($10000 х 27 грн./$) х 0,2 %] | 92 | 685 | 540 |
| 4 | Списано комісійну винагороду банку | 685 | 333 | 540 |
| 5 | Відображено різницю між комерційним курсом, за яким іноземна валюта придбана на МВРУ, і курсом НБУ [$10000 х (27 грн./$ - 26 грн./$)] | 942 | 333 | 10000 |
| 6 | Повернено залишок коштів на поточний рахунок | 311 | 333 | 10020 |
| 7 | Відображаємо КР за грошовими коштами на валютному рахунку на дату балансу [$10000 х (26 грн./$ - 27,5 грн./$)] | 312 | 714 | 15000 |
висновки
- Торгівля іноземною валютою на території України резидентами-юрособами здійснюється тільки через уповноважені банки
- Підприємство зобов’язане використати куплену інвалюту не пізніше 10 робочих днів після дня її зарахування на поточний рахунок підприємства.
- У розрахунку об’єкта оподаткування податком на прибуток при здійсненні операції з придбання інвалюти повністю покладаємося на правила бухобліку.
