Змінено «касове» Положення: Z-звіт = оприбуткувати

«З коли» працює? Згідно з п. 5 постанови, що коментується, вона набуває чинності з наступного дня за днем її офіційного опублікування. Таке опублікування відбулося 31.05.2018 р.

Відповідно зміни до Положення № 148* діють з 1 червня 2018 року.

* Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 29.12.2017 р. № 148.

«Старі» форми і ліміт каси. Як і обіцяв свого часу регулятор, він увів перехідний період для використання старих форм касових документів. Тож можете не хвилюватися, якщо з певних причин ви не перейшли на нові, затверджені Положенням № 148. До 30 червня 2018 року (включно) НБУ дозволив використовувати старі форми:

— відомості на виплату грошей;

— прибуткового касового ордера (ПКО);

— видаткового касового ордера (ВКО);

— журналу реєстрації прибуткових і видаткових касових документів;

— касової книги;

— книги обліку виданих та прийнятих старшим касиром грошей;

— акта про результати інвентаризації наявних коштів.

Виходить, нові форми касових документів обов’язково треба застосовувати лише з 1 липня 2018 року. Відповідно до цієї дати можна використати старі бланки і ні про яке застосування п’ятикратного штрафу за неоприбуткування готівки за ст. 1 Указу Президента від 12.06.95 р. № 436/95, яким лякають податківці у разі використання старих форм, мови йти не може. А ось якщо вам не пощастило і в період з 5 січня по 31 травня ви втрапили на штраф, то його, на жаль, оспорити не вдасться.

До речі, зверніть увагу на змінений реквізит касової книги: раніше в старій формі було — «Записи у касовій книзі перевірив і документи в кількості…», а у формі з Положення № 148 стало — «Залишок у касовій книзі перевірив і документи в кількості…».

До 30 червня 2018 року (включно) суб’єкти господарювання використовують ліміти каси, які були встановлені і затверджені до 1 червня 2018 року — моменту набуття чинності постановою, що коментується.

Також до цієї дати — до 30.06.2018 р. (включно) підприємства повинні розробити і затвердити:

1) порядок оприбуткування готівки в касі — зразок див. у «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 15, с. 8;

2) порядок розрахунку ліміту каси — шаблон див. у «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 17, с. 5.

Зверніть увагу! З 1 липня 2018 року обов’язкові саме ці порядки.

«Відокремлена» касова книга при РРО-розрахунках. Завдяки постанові, що коментується, по-новому зазвучав термін «оприбуткування готівки» з п.п. 18 п. 3 Положення № 148. Відтепер під оприбуткуванням готівки, що надійшла до каси, розуміють її облік у повній сумі в:

1) касовій книзі;

2) Книзі обліку доходів і витрат/Книзі обліку доходів;

3) фіскальному звітному чеку/розрахунковій квитанції (РК).

Тобто для цілей оприбуткування готівки тепер призначені також Z-звіт і РК, а не лише касова книга.

Підкоригований також п. 11 Положення № 148. Тепер тут чітко записано, що вважати оприбуткуванням готівки в касі підприємства, відокремленого підрозділу і фізособи-підприємця.

Так, оприбуткувати готівку означає для:

— підприємства і його відокремлених підрозділів, що ведуть касову книгу, — внести запис до касової книги на підставі ПКО;

— фізосіб-підприємців, які оформляють товарні чеки/квитанції, — зробити запис в Книгу обліку доходів і витрат/Книгу обліку доходів;

— відокремлених підрозділів без (!) касової книги і фізосіб-підприємців, які проводять готівкові розрахунки через РРО та/або КОРО, — сформувати, роздрукувати Z-звіт і підклеїти його до відповідних сторінок КОРО/занести дані РК у КОРО.

Таким чином, питання про необхідність «відокремленої» касової книги при РРО-розрахунках зняте з порядку денного — з 1 червня 2018 року відокремленим підрозділам, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО або РК з КОРО, але не приймають і не видають готівку за касовими ордерами, касова книга не потрібна. Для підтвердження факту оприбуткування готівки їм достатньо вклеїти Z-звіт до КОРО.

А ось з 05.01.2018 р. і до 01.06.2018 р. «відокремлена» касова книга у них, виходить, все-таки мала бути…

Суто технічну правку внесли до п. 29 Положення № 148 щодо документа, який свідчить про передачу готівки інкасаторові, — зараз це примірник (а не копія, як було раніше) супровідної відомості до сумки з готівкою з підписом і відбитком печатки інкасатора-збирача.

При здаванні готівки до банку самостійно документом-підтвердженням, як і раніше, буде:

— квитанція до прибуткового документа банку, підписана відповідальними особами банку і завірена відбитком печатки банку;

— квитанція/чек банкомату або програмно-технічного комплексу самообслуговування;

— чек платіжного термінала при проведенні інкасації коштів у режимі реального часу з використанням платіжних терміналів.

Тільки ось тепер усі ці документи (квитанції, чеки, супровідні відомості) слугують ще і підтвердженням оприбуткування (!) готівки в касі суб’єктів господарювання. Так, принаймні, записано в оновленому п. 29 Положення № 148.

Розрахунки фізичних осіб із суб’єктами. У новій редакції викладений п. 7 Положення № 148. Нічого екстраординарного тут не відбулося — просто додали порядок здійснення розрахунків готівкою фізичних осіб із суб’єктами господарювання. Власне, він один в один відповідає настановам із п. 6 Положення № 148.

Тобто розрахунки готівкою фізичних осіб — громадян із суб’єктами господарювання (підприємствами і фізичними особами — підприємцями) протягом одного дня за одним або декількома платіжними документами так само допускаються в розмірі до 50 тис. грн. включно.

Платежі, які перевищують 50 тис. грн., проводять через банки/небанківські фінустанови шляхом:

— переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок

чи

— внесення коштів у банк/небанківську фінустанову для подальшого їх переказу на поточні рахунки у банку.

Що стосується розрахунків готівкою суб’єктів господарювання між собою, то тут теж нічого не змінилося — межа 10 тис. грн. (включно).