* Прийняті Законом України від 03.10.2017 р. № 2147-VIII, який набув чинності 15.12.2017 р.
Проаналізувавши норми нових процесуальних кодексів, можна сказати, що відбулася уніфікація процедур. Деякі інститути перекочували, наприклад, з ЦПКУ до КАСУ. То тут, то там трапляються статті, схожі за змістом в усіх трьох кодексах. Особливо щодо судових витрат і представництва інтересів у судах.
Але давайте про усе по черзі. Розпочнемо з представництва.
Хто може представляти інтереси в судах?
КАСУ розвинув норми про так звану адвокатську монополію, передбачені Конституцією України. Тепер ст. 55 КАСУ закріплює можливість брати участь в адміністративній справі в суді:
— самостійно (самопредставництво);
— через представника:
а) адвоката;
б) законного представника (який теж може діяти через адвоката);
в) дієздатної особи, що досягла 18 років (тільки у виняткових випадках, передбачених КАСУ).
При цьому
особиста участь не позбавляє особу права мати в цій справі представника
Окрема історія — юридичні особи. Вони беруть участь у справі через:
— свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від імені юрособи відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи);
— представника.
Власне кажучи, тут і міститься вихід для тих юросіб, у яких юрисконсульт не має адвокатського свідоцтва.
Можна трохи «підрихтувати» статут. Наприклад, ввести дирекцію, генеральним директором призначити діючого директора, а членом дирекції — юрисконсульта. При цьому передаєте останньому право представляти інтереси підприємства в суді (підійдіть до обмежень ретельно).
Зручно, хоча такий «фокус» загрожує зайвими витратами при звільненні чергового юриста, адже доведеться вносити зміни в статут юрособи.
Будьте обережні зі «схемами» з приводу представництва
Запроваджено кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення суду про повноваження представляти іншу особу в суді (ст. 4001 КК). Проте засмучуватися ще зарано. Адже з правила про «адвокатську монополію», як ми сказали вище, існують винятки.
Які? Зараз розповімо.
По-перше, зверніть увагу: усі положення КАСУ, що стосуються представництва, діють з урахуванням перехідних положень Конституції України (п.п. 19 п. 1 розд. VII «Перехідні положення» КАСУ).
Таким чином, попри те, що КАСУ набув чинності з 15.12.2017 р., представництво інтересів, зокрема, госпсуб’єктів може здійснюватися не адвокатами в судах першої інстанції до 01.01.2019 р. (п.п. 11 п. 161 розд. XV «Перехідні положення» Конституції).
По-друге, участь законних представників. Але вона мало цікавить госпсуб’єктів.
По-третє, представництво в справах незначної складності (малозначних справах). До таких, зокрема, належать (див. ч. 6 ст. 12 КАСУ):
1) оскарження бездіяльності з приводу розгляду звернення або запиту на інформацію;
2) «примусове» припинення юросіб і ФОП за зверненням суб’єкта владних повноважень або відміна держреєстрації припинення юросіб чи ФОП;
3) оскарження рішення суб’єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлена вимога про стягнення грошових коштів, що не перевищує в сумі 100 ПМПО* (з 2018 року — 176200 грн.).
* Прожитковий мінімум для працездатних осіб.
Таким чином, у справах, де йдеться, наприклад, про податкове повідомлення-рішення (ППР), в якому сума зобов’язань і штрафних санкцій складає не більше 176200 грн., представництво може здійснюватися не лише адвокатом;
4) стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб’єкта владних повноважень, відносно яких завершився встановлений КАСУ строк для оскарження;
5) типові справи (п. 21 ч. 1 ст. 4 КАСУ);
Крім того, вводиться поняття «зразкова адміністративна справа» — це типова адміністративна справа, прийнята у провадження Верховним Судом як судом першої інстанції для винесення зразкового рішення (п. 22 ч. 1 ст. 4 КАСУ).
Річ багатообіцяюча. Цей механізм повинен більш оперативно уніфікувати судову практику із спірних питань. Не треба чекати, поки накопичаться суперечливі позиції касаційних судів, щоб Верховний Суд остаточно поставив крапку.
Сподіваємося, що суди обґрунтовано застосовуватимуть таку процедуру, а не бездумно «штампуватимуть» рішення;
6) оскарження нормативно-правових актів, які відтворюють зміст або прийняті на виконання вже визнаних судом недійсними інших нормативно-правових актів;
7) інші справи, які суд віднесе до малозначних (окрім тих, які не можуть розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження).
До речі, за вказаними категоріями справ касаційний перегляд неможливий (хоча п. 2 ч. 5 ст. 328 КАСУ встановлює низку винятків навіть із цього правила).
Позовна заява
Ще один важливий момент. Нова редакція КАСУ висуває тепер інші вимоги до змісту позову.
Поставитися до цих змін треба дуже уважно, оскільки невідповідність вашого звернення до суду правилам КАСУ тягне за собою залишення позову без руху. При цьому оскаржити відповідну ухвалу в апеляційному порядку неможливо (ч. 2 ст. 293, ст. 294 КАСУ).
Із тим, з чого ж тепер «зроблений» позов, можете ознайомитися в таблиці нижче.
Зміст позову
| № з/п | Відомості | Коментар |
| 1 | Найменування суду, в який ви подаєте позовну заяву | Будьте обережні! Іде процес переформатування системи судів першої інстанції (загальна юрисдикція)*. Цей момент важливий для позовів з приводу оскарження постанов держорганів про адмінправопорушення, оскільки такі справи саме в їх юрисдикції |
| * Див. Укази Президента України від 29.12.2017 р. № 449/2017 і № 450/2017. | ||
| 2 | — повне найменування (для юросіб) або ім’я (П. І. Б. — для фізичних осіб) сторін і інших учасників справи; — їх: а) місцезнаходження (для юросіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юрособи в ЄДРПОУ (для юросіб, зареєстрованих за українським законодавством); ідентифікаційний код (для фізичних осіб) за його наявності або серія та номер паспорта для фізичних осіб — громадян України (якщо такі відомості відомі позивачеві); б) відомі номери засобів зв’язку; в) офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти | Поки найбільш поширеною причиною для залишення позову без руху є саме відсутність у ньому ідентифікаційного коду сторін-фізосіб. Річ у тому, що попередня редакція КАСУ таких вимог до позову не висувала. Зверніть увагу: вказувати усі перераховані в п. 2 нашої таблиці відомості потрібно і щодо сторін, і щодо інших учасників справи (наприклад, третіх осіб). Крім того, необхідно вказувати офіційну електронну адресу. Таке нововведення пов’язане із створенням «електронного суду». Щоправда, поки «електронний суд» на повну не запрацював. Тому з приводу офіційної «електронки» можна не турбуватися. У більшості її ще просто немає |
| 3 | Зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується | Вказується, якщо в позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, завданої спірним рішенням, діями, бездіяльністю суб’єкта владних повноважень. Наприклад, у випадку якщо ви намагаєтеся стягнути відшкодування шкоди з податківців у рамках п. 21.3 ПКУ |
| 4 | Зміст позовних вимог і викладення обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а у разі подання позову до декількох відповідачів — зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів | Ядро позову. Саме залежно від того, як ви нормативно обґрунтуєте свою позицію, суд вирішить ваше питання |
| 5 | Викладення обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, які підтверджують ці обставини | Новий КАСУ, окрім класичних форм доказів (письмові, речові і т. д.), вводить нові: — висновок експерта у сфері права (ст. 112 і 113 КАСУ); — електронні докази (ст. 99 і 100 КАСУ) |
| 6 | Відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору — у разі, якщо законом установлений обов’язковий досудовий порядок врегулювання спору | ПКУ не зобов’язує проходити процедуру адміністративного (позасудового) оскарження |
| 7 | Відомості про застосування заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися | Попередня редакція КАСУ такого не передбачала |
| 8 | Перелік документів і інших доказів, що додаються до заяви; перелік доказів, які не можуть бути подані разом з позовною заявою (за наявності), посилання на наявність у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додані до заяви | Позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви (ч. 3 ст. 79 КАСУ). Якщо ви не можете подати той або інший доказ, то в позові необхідно зазначити (ч. 4 ст. 79 КАСУ): — доказ, який немає можливості пред’явити разом з позовом; — причини неподання доказу; — докази того, що ви здійснили усі залежні від вас дії, спрямовані на отримання цього доказу (наприклад, направили в податкову письмове звернення з вимогою надіслати ППР за результатами перевірки в строк, установлений законом). Докази, не подані у встановлені законом або судом строки, не беруться до уваги при розгляді позову (ч. 8 ст. 79 КАСУ) |
| 9 | У справах щодо оскарження рішень, дій і бездіяльності суб’єкта владних повноважень — обґрунтування порушення спірними рішеннями, діями або бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача | У цьому випадку до позову додається оригінал або копія «неправильного» індивідуального акта або завірений витяг із нього. Якщо ви додати такий документ не зможете, то в заяві треба клопотати про витребування спірного акта (ч. 7 ст. 161 КАСУ) |
| 10 | У справах з приводу оскарження нормативно-правових актів — відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або те, що позивач належить до суб’єктів правовідносин, в яких застосовується або застосовуватиметься цей акт | Наприклад, ви оскаржите рішення органів місцевого самоврядування про ставки місцевих податків. У такому разі ваша юрадреса і буде відомостями з п. 10 нашої таблиці. Головне — окремо акцентувати на цьому увагу в позові |
| 11 | Власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не поданий інший позов (позови) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим же предметом і на тих же підставах | По суті, усе може обмежитися одним реченням у позовній заяві. Наприклад: «Позивач підтверджує, що не подавав інший позов (позови) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом позову і на тих самих підставах.» |
Судові витрати
Деталізовано положення про судові витрати, які, до речі, надалі можна «вижати» з відповідача (у тому числі держоргану). Особливу увагу приділили витратам сторони на представництво. І ось що цікаво, в присвячених цьому питанню ст. 132 і 134 КАСУ йдеться виключно про професійну правову допомогу, тобто про роботу адвоката.
Виходить, що якщо ви витратилися на залучення до справи юриста без адвокатського свідоцтва у виняткових випадках (див. вище), то і стягнути потім такі витрати з відповідача буде складніше. Можна спробувати їх підвести до п. 5 ч. 3 ст. 132 КАСУ (витрати, пов’язані із здійсненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи). Але як поставляться до цього служителі Феміди, велике питання.
А ось якщо витратився на адвоката держорган, то ці витрати на вас не покладуть (ч. 2 і 3 ст. 139 КАСУ).
Процедура розгляду справ
Зупинимося на найважливіших, на нашу думку, ноу-хау.
1. Уведено нові процедури розгляду справ. Зокрема, окрім позовного і письмового проваджень у справі, тепер ми маємо ще і спрощене провадження. Також з’являються типові рішення (див. вище).
2. Позовне провадження «в повному обсязі» проводитиметься обов’язково у випадках, якщо:
— сторони заявили відповідні клопотання і справу по суті в силу складності може бути розглянуто тільки в порядку позовного провадження;
— ціна позову перевищує 500 ПМПО (з 01.01.2018 р. — 881000 грн.) (наприклад, сума ППР);
— слухається позов про визнання недійсним нормативного акта;
— заявлено позов про вилучення земельної ділянки або нерухомого майна.
3. Строки звернення до суду першої інстанції для звичайних госпсуб’єктів залишилися практично такими ж. Наприклад, якщо говорити про ППР, то, як і раніше, формально закон відводить вам 1095 днів (п. 56.18 ПКУ, ч. 3 ст. 122 КАСУ). Тільки не забувайте тут враховувати строки узгодження податкових зобов’язань*.
* Див. детальніше про нюанси обчислення строків для звернення до суду щодо оскарження ППР у «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 86, с. 12.
Крім того, як і раніше, у вас є 10 днів на оскарження постанови держорганів щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
Проте збільшено строки для подання апеляційної і касаційної скарг.
За загальним правилом: для рішень суду — 30 календарних днів, для ухвал — 15 календарних днів (ч. 1 ст. 295 КАСУ). Відповідно збільшуються строки для набрання законної сили рішенням суду першої інстанції.
КАСУ встановлює особливі строки для апеляційного оскарження в окремих категоріях справ
Так, скарги на рішення суду першої інстанції у справі про рішення, дії або бездіяльність органів держвлади з приводу адмінвідповідальності можуть подаватися протягом 10 днів з дня його проголошення (ч. 4 ст. 286 КАСУ). Тобто строки для апеляційного оскарження в таких справах, по суті, не змінилися.
4. Відповідно до ст. 297 КАСУ апеляційна скарга подається безпосередньо до апеляційного суду. Але до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції (п.п. 15.5 п.п. 15 п. 1 розд. VII «Перехідні положення» КАСУ).
На цьому ми завершуємо наше занурення в новинки процесуального законодавства.
Звичайно, у рамках однієї статті охопити усі зміни, пов’язані з адміністративним процесом, на жаль, неможливо. Але основні акценти ми все ж розставили. Упевнені, що під час «обкатки» нового КАСУ виникне ще багато сюрпризів. Про них ви обов’язково прочитаєте на сторінках нашого видання.
Тримаємо руку на пульсі! ☺
висновки
- Госпсуб’єкти в суді можуть діяти самостійно (самопредставництво) або через представника (адвоката).
- Не адвокати можуть представляти інтереси госпсуб’єктів, якщо йдеться про про малозначні справи.
- Відповідно до нової редакції КАСУ за загальним правилом апеляційну скаргу можна подати протягом 30 календарних днів з дня винесення рішення.
- Якщо ви оскаржите акт індивідуальної дії (наприклад, ППР), то до позову треба додати оригінал або копію такого акта.
- Витрати держоргану на залучення до участі у справі адвоката з другої сторони не стягуються.
