Передусім нагадаємо, що код УКТ ЗЕД є одним з обов’язкових реквізитів ПН (п.п. «i» п. 201.1 ПКУ), а інформація з ПН повинна чітко збігатися з даними первинного документа, на підставі якого складена така ПН.
Крім того, основна мета, з якою вводилося кодування товару, — це контроль руху товарів на «вході» і «виході». Система такі розбіжності відстежує. До того ж контролюючий орган має право проводити перевірку і звіряння платників податків після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення (п.п. 20.1.4 ПКУ). Тобто в ході камеральної перевірки податківці можуть легко виявити розбіжність, зіставивши дані, наведені у звітності і ЄРПН платника ПДВ, з даними, отриманими від митних органів.
Тому якщо при оформленні «експортної» митної декларації (МД) виникає нестикування з кодом товару у вхідних документах, потрібно шукати причини такої розбіжності.
До речі, відразу зазначимо, що не буде жодних розбіжностей, якщо постачальник зазначив у ПН тільки перші 4 цифри коду і вони збіглися з даними з «експортної» декларації. Адже в п.п. «і» п. 201.10 ПКУ чітко прописано, що при постачанні вітчизняних товарів платник ПДВ має право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД не повністю, але не менше 4 перших цифр відповідного коду.
Крім того, «рятувальною соломинкою» може стати довідка від постачальника з Торгово-промислової палати України (ТПП), у якій фігурує код товару, зазначений у його податковій накладній. Адже податківці самі пропонували за визначенням правильного коду УКТ ЗЕД звертатися до ТПП (їх регіональних відділень) або до науково-дослідних інститутів судових експертиз (див. 101.16 БЗ).
Якщо все це не ваш випадок, а також якщо зміна коду відбулася не у зв’язку з тим, що «вхідний» товар зазнав перетворень (переробки), то, мабуть, справа в помилковому визначенні постачальником коду такого товару.
А оскільки припустилися помилки в обов’язковому реквізиті ПН, отже, «вхідний» податковий кредит під загрозою. Адже ПН з такими помилками не можуть бути підставою для віднесення сум ПДВ, зазначених у них, до складу податкового кредиту. Це підтверджують податківці (лист ДФСУ від 22.02.2017 р. № 3653/6/99-99-15-03-02-15). Зрозуміло, що за такими податковими накладними розраховувати на бюджетне відшкодування також не доводиться.
Таким чином, щоб уникнути «сумних» податкових наслідків, слід звернутися до постачальника з проханням сформувати «виправляючий» РК. Причому реєструвати такий РК у ЄРПН повинен сам же постачальник, оскільки в результаті виправлення помилки в ПН сума компенсації не змінюється (п. 192.1 ПКУ).
Цілком може скластися так, що постачальник відмовиться складати «виправляючий» РК. Змусити його виправити помилку в коді УКТ ЗЕД можна, подавши разом з ПДВ-декларацією заяву зі скаргою на такого продавця (додаток Д8). Для цього у вас є 365 календарних днів, що настають за граничним строком подання ПДВ-декларації за звітний період, у якому допущені помилки в ПН. Звісно, сама собою скарга не надасть вам права на ПК, але може змусити постачальника скласти довгожданий РК (п. 201.10 ПКУ).
На жаль, якщо помилкові ПН потрапили до декларації з ПДВ, то без подання уточнюючого розрахунку (УР) з можливим донарахуванням штрафу і пені не обійтися. Адже податковий кредит був відображений на підставі дефектної ПН. Таким чином, потрібно подати УР на зменшення ПК до періоду, в якому був відображений ПК за «помилковою» ПН. А ось знову включити до складу ПК таку «помилкову» ПН (відновити ПК), можна тільки в періоді, коли буде складений і зареєстрований «виправляючий» РК. Детально про порядок виправлення помилок у декларації з ПДВ ми писали в «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 46.
