Для розвитку сільгосптоваровиробників та стимулювання виробництва сільгосппродукції ст. 161 Закону № 1877 передбачає бюджетну дотацію. Проте в поточному році фінансування за цією програмою держпідтримки до бюджету не закладене. Тому розраховувати на агродотацію у 2018 році сільгоспникам не варто.
Нагадаємо: претендувати на агродотацію за Законом № 1877 мають право юрособи та ФОП, основною діяльністю яких є постачання сільгосптоварів з дотаційного списку відповідно до його п. 161.3. Головне — бути:
1) платником ПДВ;
2) включеним до Реєстру отримувачів бюджетної дотації (Реєстр).
Ті, хто потрапив до Реєстру, повинні вести окремий ПДВ-облік дотаційних видів діяльності, зокрема:
— складати дотаційні податкові накладні (ПН), у яких зазначати в другій частині порядкового номера код «2» і заповнювати графу 11;
— подавати агродотаційний додаток ДС9 до ПДВ-декларації.
Зрозуміло, що все це потребує додаткової облікової роботи і забирає в бухгалтера дорогоцінний час. А тому не дивно, що багато хто ставить запитання: раз агродотацію не планують виплачувати в поточному році, може логічно покинути агроРеєстр?
У принципі, вчинити так можливо. Що для цього потрібно?
Цю ситуацію регулює п.п. «а» п. 161.2 Закону № 1877. За його нормами сільгосптоваровиробник виключається з Реєстру при поданні заяви про зняття його з реєстрації як отримувача бюджетної дотації. Тобто аграрію достатньо подати своїм податківцям заяву за формою № 2-РОБД, затвердженою наказом Мінфіну від 23.02.2017 р. № 275.
Механізм виключення сільгоспників з Реєстру прописаний у пп. 19 — 25 Порядку ведення Реєстру отримувачів бюджетної дотації, затвердженого постановою КМУ від 21.02.2017 р. № 179. Протягом 3 робочих днів з отримання заяви аграрій «вилетить» з Реєстру. Про що отримає електронне повідомлення в день його виключення з Реєстру. До цієї дати йому все ще доведеться виписувати дотаційні ПН.
Відповідно за звітний період, у якому сільгоспник покинув Реєстр, йому доведеться востаннє подати дотаційну ПДВ-декларацію, де він:
— проставить відмітку «1» у другій колонці рядка 06 вступної частини;
— внесе відмітку «+» у відповідні графи таблиці 1 і таблиці 2 додатків Д1 та Д5;
— заповнить додаток ДС9.
Потім аграрій подаватиме ПДВ-звітність як звичайний платник цього податку без будь-яких особливостей.
Якщо раптом фінансування на держпідтримку за ст. 161 Закону № 1877 відновлять, тоді сільгосптоваровиробникові потрібно буде пройти наново весь шлях із включення до Реєстру і отримання дотаційного статусу.
Проте вихід з агроРеєстру — навряд чи розумне рішення. Річ у тому, що з дати виключення з Реєстру аграрієві можна забути про автоматичне врахування Таблиці даних платника ПДВ. Хіба що за винятком того випадку, коли він на 31.12.2016 р. застосовував «спецрежим» з ПДВ згідно зі ст. 209 ПКУ, що діяла на той час. Детальніше про антиблокувальну Таблицю читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 31, с. 4.
Крім того, вийшовши з агроРеєстру, ви вже точно втратите шанс отримати агродотацію, навіть у судовому порядку. Тому перш ніж зважитися на такий важливий крок, потрібно зважити всі «за» і «проти».
