* Закон України від 22.03.2018 р. № 2376-VIII.
Не лякатимемо вас усіма алкозаборонами і покараннями за їх порушення, які ви знаєте з «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 54, с. 10. Сфокусуємося лише на тих нормах законодавства, які встановлюють обмеження на час роботи роздрібного об’єкта торгівлі алкогольними напоями.
Колишні обмеження
Спершу нагадаємо, що
зручний для населення режим роботи «приватних» алкоторгових точок встановлюють виконкоми місцевих рад за узгодженням із власником об’єкта
Про це сказано в абзаці другому п. 7 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджених постановою КМУ від 30.07.96 р. № 854. Відповідні повноваження виконкомів установлені в п.п. 4 п. «б» ст. 30 Закону № 280**.
** Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.97 р. № 280/97-ВР.
Якщо алкоточка розміщена на жвавому місці, то на вас може поширитися «разова», тобто тимчасова заборона на торгівлю пивом (окрім пива в пластиковій тарі), алкогольними, слабоалкогольними напоями і винами столовими на час проведення масових заходів (ч. третя ст. 153 Закону № 481***).
За порушення цієї заборони передбачений штраф у сумі 6800 грн., який накладають податкові органи (абзац дев’ятий ч. другої ст. 17 Закону № 481). При цьому працівникові торгової точки, який порушив цю заборону, загрожує адмінштраф згідно з ч. другою ст. 156 КпАП у розмірі від 510 до 1700 грн. Забігаючи вперед, скажемо, що аналогічні санкції застосовуватимуться і щодо порушників нового обмеження, про яке ми вас вимушені попередити далі.
Найголовніше: до набуття чинності Законом № 2376* для місцевих органів влади було законним встановлення тільки вищезгаданої «разової» заборони. Тоді як, скажімо, заборона на нічну торгівлю алкоголем — нехай і продиктована лише благими намірами — на законі заснована не була.
* Набув чинності з 25.04.2018 р., наступного дня після офіційного опублікування (див. «Голос України» від 24.04.2018 р. № 76).
А тепер для цієї заборони законна підстава є…
Що нового?
Дивіться, які подробиці нового обмеження, «освяченого» Законом № 2376, вам корисно знати:
1) обмежувати продаж алкогольних напоїв місцеві ради зможуть тільки на «визначений рішенням таких органів час доби» (нова ч. дев’ята ст. 153 Закону № 481);
2) це обмеження не торкається закладів ресторанного господарства (ч. шоста ст. 153 Закону № 481);
3) нове обмеження «включається» не автоматично, тобто не відразу 25.04.2018 р. і не для усіх роздрібних алкоторговців, а лише з дати набуття чинності відповідним рішенням місцевої ради і тільки в межах адміністративно-територіальної одиниці (див. новий п. 441 ч. 1 ст. 26 Закону № 280).
До речі, згідно з ч. 5 ст. 59 Закону № 280 таке
рішення місцевого органу влади набуває чинності з дня його офіційного оприлюднення, якщо тільки самим органом не був установлений пізніший термін
При цьому важливо зазначити таке: для того щоб оприлюднення було беззаперечним, це рішення має бути опубліковане саме в друкованому ЗМІ, яке розповсюджується на відповідній території адміністративно-територіальної одиниці, а не бути, так би мовити, папірцем на стовпі, що «колишеться вітром»…
Якщо ж процедури оприлюднення такого рішення дотримано не було, це дає вагомі підстави оспорювати факт набуття ним чинності (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 31, с. 40).
Обмеження нове — санкції старі…
За порушення цього нового обмеження (так само як і за порушення згаданої вище «тимчасової» заборони — оскільки вони обоє встановлені в одній і тій же ст. 153 Закону № 481) на торгове підприємство податкові органи накладають штраф в сумі 6800 грн. (ч. четверта ст. 17 Закону № 481). Таке рішення може бути оскаржене в судовому порядку в місячний термін (ч. шоста ст. 17 Закону № 481).
Разом з цим працівникові алкоторгової точки загрожує адмінштраф у сумі — від 510 до 1700 грн. (ч. друга ст. 156 КпАП). До речі,
«повторюваність» на розмір цього штрафу не впливає
Зазначимо, що право складати протоколи за такими адміністративними правопорушеннями надане уповноваженим посадовим особам органів внутрішніх справ (Національної поліції) і Держпродспоживслужби, а також виконкомів місцевих рад (див. пп. 1 і 2 ч. першої ст. 255 КпАП). А справи за цими правопорушеннями розглядають адміністративні комісії при місцевих виконкомах (ст. 218 КпАП).
І останнє. Щоб колишні обмежувальні рішення стали законними, у їх видавців, по суті, залишається єдиний варіант: скористатися прямим приписом п. 2 розд. ІІ Закону № 2376, тобто до 25.05.2018 р. привести свої рішення у відповідність із цим Законом. Чи прийняти нове обмежувальне рішення, засноване на законі. Ну і, зрозуміло, оприлюднити такі рішення відповідним чином.
Звісно, якщо прийняте раніше обмежувальне рішення, не засноване на законі, було скасоване в судовому порядку і рішення суду набуло чинності, то факт набуття чинності Законом № 2376 це рішення не реанімує. Тоді місцевій владі легко прийняти і оприлюднити належним чином нове.
Хоча, звичайно, не виключений варіант, що десь подібне незаконне рішення ніхто з суб’єктів і професійних дбайливців законності не оспорював, а усі алкоторговці його дотримувалися і дотримуватимуться — по суті добровільно…
