Якщо ви зайнялися алко-тютюновим роздробом, вам давно відомі усі «дрібні подробиці» вимог, що висуваються до всіх роздрібних торговців тим же допотопним Законом України «Про захист прав споживачів» від 12.05.91 р. № 1023-ХІІ. На зразок «куточків споживача» та інших заморок. До речі: як продовольчі товари, алкогольні напої та тютюнові вироби — увага! належної якості — обміну й поверненню не підлягають (Перелік товарів належної якості, що не підлягають обміну (поверненню), затверджений як додаток № 3 до постанови КМУ від 19.03.94 р. № 172). Не будемо також нагадувати про необхідність наявності цінників на товарах тощо. Тут ми сфокусуємо вашу увагу на вимогах та заборонах законодавства, що стосуються саме цього специфічного роздробу, а точніше — роздрібної реалізації таких товарів, як алкогольні напої та тютюнові вироби.
Взагалі у цій сфері є три наріжні нормативні камені, і передусім звичайно — це Закон № 481, який, крім іншого, поширюється як на алкоголь, так і на тютюн.
Разом з ним для кожного з цих товарів діє свій власний підзаконний акт: щодо роздрібної торгівлі алкоголем — Правила № 854, роздрібної торгівлі тютюновими виробами — Правила № 218. Але!
Не секрет, що подібні документи, як правило, значною мірою дублюють відповідні норми законів. Так і в цьому випадку. Тому говорячи про вимоги законодавства, ми робитимемо відсилання до норм самого Закону № 481.
Ви добре знаєте: щоб торгувати алкогольними напоями та тютюновими виробами — у тому числі у роздріб — потрібна відповідна «роздрібна» ліцензія (окремо — на алкоголь і окремо — на тютюн). За торгівлю такими товарами без такої ліцензії згідно з абз. п’ятим ч. другої ст. 17 Закону № 481 застосовується адмінсанкція у розмірі 200 % вартості отриманої партії товару, але не менше 17 тис. грн. А згідно зі ст. 156 КпАП за роздрібну торгівлю такими товарами без ліцензії передбачено адмінштраф від 850 до 3400 грн. з конфіскацією таких товарів та виручки від їх продажу.
До речі, якщо вже мова зайшла про санкції, нагадаємо, що оскільки розмір плати за алкогольно-роздрібну (вона ж «пивна») ліцензію прив’язаний до кількості РРО на місці торгівлі, отримання такої ліцензії, як правило, обумовлене використанням РРО (втім ФОП на ЄП другої та третьої групи, що торгує пивом у пляшках та бляшанках, за умови неперевищення його доходом за календарний рік величини 1 млн грн., може обійтися варіантом РК + КОРО — див. детальніше в «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 49, с. 7). Так от, за реалізацію алкогольних напоїв (і пива у тому числі) через «ліві» (тобто не зазначені у додатку до ліцензії) РРО або КОРО згідно з абз. шостим ч. другої ст. 17 Закону № 481 застосовується адмінсанкція у розмірі 200 % вартості реалізованого через такий РРО (таку КОРО) товару, але не менше 10 тис. грн.
Ну що ж, час налити й закурити... ☹
«Нехороші» товари
Не водитимемо хороводи навколо визначень алкогольних напоїв і тютюнових виробів та стисло все ж зауважимо, що в ст. 1 Закону № 481 перші законодавець приховав під відповідними кодами УКТ ЗЕД (мабуть, аби щоразу не захлинатися слиною при обговоренні законопроектів ☺), а другі пойменовані конкретно: сигарети з фільтром або без нього, цигарки, сигари, сигарили, а також різних видів тютюн, махорка та інші вироби з тютюну і його замінників для куріння, нюхання, смоктання чи жування.
Відверто кажучи, ми говоримо про це побіжно і для проформи, адже отримуючи в оптовика для продажу на вашій роздрібній точці ту чи іншу «отруту», ви точно знаєте, до якої категорії товарів вона належить (детальніше про це пізніше). З цієї ж причини ми не станемо тут розводитися про правила маркування — ні алкогольних напоїв, ні тютюнових виробів. Адже ці вимоги в ст. 11 Закону № 481 писано для виробників та імпортерів (для останніх —дещо меншою мірою), а що стосується тютюнових виробів — ще і в ст. 10, 12 Закону № 2899. І роздріб, по суті, тут безсилий — хіба що може відмовитися від товарів із сумнівним маркуванням.
Але те, що в ваших силах проконтролювати, і це таки потрібно зробити, — стосується тютюнових виробів, і це ви зрозумієте з перелічених нами фінансових санкцій, що накладаються Держспоживінспекцією за роздрібну реалізацію тютюнових виробів (ч. друга ст. 20 Закону № 2899):
— (для сигарет) без медичного попередження та напису про вміст нікотину та смоли в одній сигареті — від 50 грн. до 10 тис. грн.;
— з перевищенням допустимих рівнів вмісту шкідливих речовин — від 100 грн. до 20 тис. грн.;
— з використанням на упаковці слів: «з низьким вмістом смоли», «легкі», «суперлегкі», «ультралегкі», їх іншомовних аналогів — від 50 грн. до 10 тис. грн.
Важливий момент: як правило, рекламують алкогольні напої та тютюнові вироби лише їх виробники та великі імпортери (таке це дороге «задоволення» і, крім того, тільки їм відомо, як обійти тотальні заборони законодавства). Але якщо ви — роздрібний торговець — все ж вирішите заявити про себе самостійно, радимо ретельно проштудіювати ст. 22 Закону України «Про рекламу» від 03.07.96 р. № 270/96-ВР. І не забувати при цьому, що, виступаючи рекламодавцем таких товарів, ви маєте додатково до реклам-бюджетів віддавати 5 % на соціальну «анти-алкогольно-тютюнову» рекламу (ч. восьма ст. 22 цього Закону). Додатково заборони на рекламу (і попутне спонсорство) тютюнових виробів встановлено в ст. 16 Закону № 2899 (з відповідними дикими штрафами в ст. 22 цього ж Закону, що регулярно накладаються Держспоживінспекцією). Врахуйте, що ч. четверта ст. 10 Закону № 2899 забороняє роздавати тютюнові вироби безоплатно (наприклад, у рамках рекламної акції). ☹
Єдиний алкогольний напій, який ми згадуємо окремо, — це пиво. І то не через особисті пристрасті, а з тієї лише причини, що пиво (саме алкогольне, хоча є й безалкогольне — що жодним чином не стосується нашої теми) зовсім недавно (з 01.07.2015 р. — див. «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 38, с. 15) було зараховане до категорії алкогольних напоїв. Зрозуміло — з поширенням на нього усіх «алкогольних» вимог і обмежень (хоча і з деякими нюансами, про які ми ще скажемо).
«Місце сили»
Почнемо з важливого обмеження, «заритого» у визначенні місця торгівлі (див. там же — у ст. 1 Закону № 481). З огляду на важливість процитуємо його: «місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів та пива — без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива — торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане РРО (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів».
Звертаємо вашу увагу передусім на мінімальну величину торговельної площі в 20 кв. м (саме торговельної — згідно з ДСТУ 4303:2004, тобто без урахування площі приміщень складських, підсобних, допоміжних і адміністративно-господарських). А також на те, що цей «ліміт знизу» поширюється на роздрібну торгівлю тільки алкогольними напоями, але не пивом і не тютюновими виробами. До речі, якщо ви орендуєте під «алкогольну» торговельну точку частину приміщення більшої площі, то податківці стверджують, що така ваша частина повинна мати площу не менше тих же 20 кв. м (115.03 БЗ).
Що стосується реалізації тютюнових виробів і пива, то податківці за звичаєм відбуваються цитуванням слів — «без обмеження площі», але ми стверджуємо, що з них випливає дозвіл торгувати такими товарами «у вікно».
Щоб покінчити з вимогами до «алкогольного» торговельного залу, зауважмо, що в п. 4 Правил № 854 конспективно згадані обов’язки торговця алкогольними напоями забезпечити відповідність такого приміщення санітарно-технічним, санітарно-гігієнічним, технологічним, протипожежним та іншим нормам. А також окремо наказано забезпечити нормальне освітлення, опалювання і вентиляцію, можливість використання РРО і POS-термінала для прийому БПК. Схожі вимоги до «тютюнового» торговельного приміщення (якщо воно, звичайно, не «нульової площі» ☺) продубльовані в п. 5 Правил № 218 (ср. ). Але ми цю тему далі не розвиватимемо, оскільки усі ці вимоги однаковою мірою стосуються усіх закладів роздрібної торгівлі і перевірка їх дотримання непогано годує цілу зграю «спеціалістів вузького профілю»... ☹ До того ж їх недотримання відлякає нормального покупця. Це з одного боку. А з іншого — за порушення саме цих вимог конкретно Правил № 854 або Правил № 218, а не подібних приписів спеціального законодавства (наприклад, протипожежного), адмінштраф загрожує тільки порушникові-працівнику — згідно зі ст. 155 КпАП (від 17 до 170 грн.). А за що зможуть покарати підприємство — про це ми попереджаємо у тексті статті...
І ще. Відповідно п. 19 Правил № 854 і п. 19 Правил № 218 вимагають виставляти (на торговельному обладнанні — столах, прилавках-вітринах, пристінних гірках) обов’язково увесь асортимент товару, що продається. Як видно, їх автори все ще ходять у совковій «шинелі», імітуючи боротьбу з торгівлею «з-під прилавка»... ☺
«Подалі покладеш»... зареєструй у реєстрі!
Особливі вимоги висуваються до місць зберігання алкоголю та тютюну, адже вже з визначення (див. ст. 1 Закону № 481) випливає, що відомості про місцезнаходження місця зберігання алкогольних напоїв (зауважимо — пива у тому числі) та тютюнових виробів мають бути внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання. І зберігати такі товари можна тільки в зареєстрованих місцях зберігання — не важливо, за чиєю заявою це було зроблено — самого власника приміщення чи іншого суб’єкта.
Не станемо переказувати тут усі подробиці подібної реєстрації (регламентованої в ст. 15 Закону № 481): ви легко знайдете їх у відповідному Порядку № 251. Зауважимо тільки один цікавий момент (див. ч. тридцять восьму ст. 15 Закону № 481):
якщо ви зберігаєте усі свої алко-тютюнові товари тільки за місцем торгівлі, то його адресу вносити до Єдиного реєстру не вимагається
І тільки якщо ви зберігаєте такі товари за іншою адресою, причому адресу того складу не внесено до Єдиного державного реєстру місць зберігання (наприклад, іншим торговцем, який зберігає свої аналогічні товари там само), то у такому разі вам слід обов’язково подати відповідну заяву про внесення цієї адреси місця зберігання до Єдиного реєстру самостійно.
Це важливо, оскільки за зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів у місцях, не внесених до Єдиного реєстру, згідно з абз. одинадцятим ч. другої ст. 17 Закону № 481 застосовується адмінсанкція у розмірі 100 % вартості товару, що є на незареєстрованому складі, але не менше 17 тис. грн.
Море розливне
Окрема історія — про реалізацію алкогольних напоїв на розлив (тобто для споживання на місці, але не «на винос»). Головне, що навіть щодо пива це дозволено тільки суб’єктам громадського харчування ( ч. шоста ст. 15-3 Закону № 481). Власне в пп. 22 — 25 Правил № 854 прописано низку гігієнічно-технологічних вимог у такій ситуації, але тут ми нагадаємо лише про одну. Вам необхідно мати на видному місці підписаний і скріплений печаткою прейскурант з назвою напою та ціною: за пляшку, за 50 і за 100 мл.
Заборони й покарання
Перш ніж говорити про заборони на роздрібну реалізацію алкогольних напоїв і тютюнових виробів, зауважимо про один важливий момент, що стосується їх оприбуткування від оптовиків.
Звертаємо вашу увагу на п. 8 Правил № 854 і аналогічний йому за змістом п. 10 Правил № 218, що забороняють вам приймати для роздрібної реалізації (і зберігання) алкогольні напої та тютюнові вироби у тих потенційних постачальників, які не мають ліцензій на виробництво або на право імпорту або оптової торгівлі такими товарами. Тут необхідно уточнити, що ч. сьома ст. 15 Закону № 481 в такій ситуації
вимагає наявності у постачальника як алкоголю, так і тютюну, конкретно ліцензії саме на оптову торгівлю
А інші ліцензії при цьому не проходять!
До речі, за реалізацію або зберігання (транспортування) фальсифікованих алкогольних напоїв і тютюнових виробів без акцизних марок або з підробленими марками згідно з абз. п’ятнадцятим ч. другої ст. 17 Закону № 481 застосовується адмінсанкція у розмірі 200 % вартості такого товару, але не менше 17 тис. грн. А згідно зі ст. 156 КпАП за роздрібну торгівлю такими товарами без акцизних марок або з підробленими марками передбачено адмінштраф від 850 до 3400 грн. з конфіскацією таких товарів та виручки від їх продажу.
Про інші заборони ст. 153 Закону № 481 (також продубльовані у Правилах № 854 та Правилах № 218).
Заборонено продавати алкоголь та тютюнові вироби:
(1) особами та (2) особам молодше 18 років (тобто до відпуску алкогольних напоїв заборонено залучати продавців молодше 18 років. Причому, якщо у продавця виникли сумніви із цього приводу, то він зобов’язаний зажадати/отримати від покупця документ, що підтверджує вік, — як правило, це паспорт, а у разі відмови його надати — в коректній формі послати малечу подалі ☺);
(3) на території та в приміщеннях закладів навчальних та охорони здоров’я (крім санаторних ресторанів);
(4) у приміщеннях дитячих і спортивних магазинів (а також таких відділів і секцій);
(5) закритих спортспорудах (хоча пиво в пластиковій тарі можна, але з міркувань безпеки — його продають у пет-пляшках);
(6) з торгових автоматів;
(7) у місцях, для торгівлі не визначених.
Крім того, що стосується конкретно тютюнових виробів додатково: їх (8) не можна продавати поштучно (сигари — можна), (9) не можна в упаковках з кількістю сигарет менше 20, не можна торгувати іграшками, що імітують тютюнові вироби. Ну, і (10) на час проведення масових заходів місцева влада має право забороняти або обмежувати вашу алко-тютюнову діяльність... До речі, заборони 2, 8 і 9 продубльовано в ст. 13 Закону № 2899.
За порушення усіх цих заборон, встановлених у ст. 153 Закону № 481, — увага! включно із забороною на реалізацію алкогольних напоїв (пива) на розлив без наявності статусу суб’єкта громадського харчування ( ч. шоста ст. 153 Закону № 481) — згідно з абз. дев’ятим ч. другої ст. 17 Закону № 481 передбачено адмінсанкцію в сумі 6800 грн.
Крім того, згідно зі ст. 156 КпАП на працівника підприємства торгівлі або громадського харчування може бути накладено адмінштраф від 510 до 1700 грн. за порушення заборон 1 — 10.
Але й це ще не все. Не хотілося б вас засмучувати наприкінці словами про жорсткі санкції за порушення у сфері роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, але змушені нагадати і про ті з них, які передбачені ч. другою ст. 17 Закону № 481 за:
— реалізацію алкоголю за ціною нижче за встановлену мінімальну (абз. тринадцятий);
— роздрібну торгівлю тютюновими виробами вище встановлених максимальних роздрібних цін (абз. чотирнадцятий);
— неподання, несвоєчасне подання, недостовірність звіту про обіг алкогольних напоїв та тютюнових виробів (абз. вісімнадцятий).
висновки
- Щоб торгувати алкогольними напоями та тютюновими виробами уроздріб, потрібна відповідна «роздрібна» ліцензія (окрема — на алкоголь і окрема — на тютюн).
- Алкогольні напої та тютюнові вироби належної якості обміну й поверненню не підлягають.
- «Ліміт знизу» в 20 кв. м стосується саме торговельної площі (тобто без урахування складської, підсобної, допоміжної та адміністративно-господарської) і поширюється він на роздрібну торгівлю тільки алкогольними напоями, але не пивом і не тютюновими виробами.
- Якщо ви зберігаєте усі свої алко-тютюнові товари тільки за місцем торгівлі, то його адресу вносити до Єдиного реєстру місць зберігання не вимагається.
