Роз’яснення ДФСУ щодо відряджень
| Реквізити консультації | Висновки консультації | Коментар |
| Відображення у формі № 1ДФ добових, що перевищують неоподатковуваний розмір | ||
| Підкатегорія 103.02 БЗ | Сума збільшення розміру добових витрат понад установлені норми включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку як додаткове благо і відображається в Податковому розрахунку за формою № 1ДФ з ознакою «118» | Дійсно, сума добових, що перевищує неоподатковувану межу, встановлену п.п. «а» п.п. 170.9.1 ПКУ, повинна обкладатися ПДФО та ВЗ. Як справедливо зазначають податківці, такий дохід є додатковим благом. Проте, на нашу думку, у формі № 1ДФ його слід відображати з ознакою доходу «126» — додаткове благо, а не «118» — надміру витрачені кошти, видані на відрядження або під звіт |
| Проживання відрядженого працівника в готелі підприємця і форма № 1ДФ | ||
| Підкатегорія 103.25 БЗ | Оскільки юридична особа тільки компенсує витрати працівника на відрядження, то відображати в Податковому розрахунку за формою № 1ДФ сплату працівником коштів за надані під час відрядження фізичною особою — підприємцем — платником єдиного податку послуги така юридична особа не зобов’язана. При цьому відряджений працівник отримує від фізичної особи — підприємця, який надавав послуги з найму житлового приміщення та проїзду, копію документа, що підтверджує його державну реєстрацію як суб’єкта підприємницької діяльності | Зазначимо: такого ж висновку можна дійти щодо сплати працівником у відрядженні вартості проїзду або проживання підприємцеві на загальній системі оподаткування. Водночас майте на увазі: якщо працівник придбаває у відрядженні ТМЦ, роботи або послуги для потреб підприємства, то виплачені ним підприємцям суми юрособа повинна відображати у формі № 1ДФ з ознакою доходу «157». Це пов’язано з тим, що в такій ситуації працівник діє від імені роботодавця |
| Оподатковуваний дохід працівника, якщо аванс на відрядження не видавався | ||
| Підкатегорія 103.04 БЗ | Сума витрат, відшкодована найманому працівнику на підставі наданого Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, і оригіналів документів, що підтверджують вартість понесених витрат, не є об’єктом обкладення ПДФО незалежно від того, що аванс не видавався, а витрати під час відрядження здійснювалися за власні кошти | Висновок, що випливає з консультації, абсолютно справедливий. Водночас нагадаємо: щодо придбання працівником за власні кошти ТМЦ, робіт і послуг для потреб підприємства податківці продемонстрували фіскальний підхід. Вони стверджують: якщо аванс на госппотреби не видавався, суми коштів, відшкодовані працівнику на підставі Звіту, повинні включатися в його оподатковуваний дохід (див. лист ДФСУ від 23.02.2018 р. № 765/6/99-99-12-02- 03-15/ІПК // «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 21, с. 5) |
| Строк повернення авансу при скасуванні відрядження | ||
| Підкатегорія 103.17 БЗ | Нормами законодавства не передбачено додаткових строків для здавання коштів до каси підприємства, отриманих як аванс на відрядження, у випадках, якщо відрядження не відбулося з поважних причин (у тому числі в разі хвороби працівника). Тобто якщо працівник отримав аванс на відрядження і не виїхав, то він повинен протягом трьох банківських днів з дня прийняття рішення про скасування поїздки повернути до каси підприємства зазначені кошти | Зазначимо, що строк у 3 банківських дні з дня прийняття рішення про скасування відрядження передбачений лише Інструкцією № 59 (п. 11 розд. II і п. 18 розд. III). Але норми цього документа для небюджетників носять виключно допоміжний (довідковий) характер. Проте податківці в цьому випадку поширюють його вимоги на всі підприємства, незалежно від джерел їх фінансування |
| Проживання працівника у двомісному номері | ||
| Підкатегорія 103.17 БЗ | Якщо підприємство відшкодовує працівнику повну вартість двомісного номера, то вартість другого місця в цьому номері вважатиметься додатковим благом і включатиметься до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку | Підпункт «а» п.п. 170.9.1 ПКУ жодних обмежень із цього приводу не встановлює. Єдине, де говориться про те, що витрати на проживання компенсують у розмірі витрат на найм житлового приміщення з розрахунку вартості одного місця в готелі (мотелі), це п. 5 розд. II Інструкції № 59. А вона, як відомо, небюджетникам не указ, на відміну від ПКУ |
| Відшкодування витрат за користування таксі | ||
| Підкатегорія 103.17 БЗ, лист ДФСУ від 31.07.2017 р. № 1443/6/99-99-13-02-03- 15/ІПК | Якщо юридична особа не фінансується за рахунок бюджетних коштів, то суми відшкодованих витрат за користування таксі під час відрядження як у межах території України, так і за кордоном не є об’єктом обкладення ПДФО за умови виконання вимог, установлених п. 170.9 ПКУ | Зазначимо, що нефіскальні консультації податківців з’явилися відносно нещодавно. Схоже, вони нарешті усвідомили, що норми Інструкції № 59, які забороняють компенсувати відрядженим працівникам витрати на проїзд у таксі, не є обов’язковими для госпрозрахункових підприємств. Проте пам’ятайте: для виплати неоподатковуваної компенсації такі витрати мають бути підтверджені документально |
| Відшкодування вартості електронного авіаквитка | ||
| Підкатегорія 103.17 БЗ | Якщо для відшкодування витрат на придбання електронного авіаквитка за наявності посадкового талона відряджена особа не надає роботодавцю документ, що засвідчує вартість таких витрат, то сума відшкодування цих витрат включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такої особи як додаткове благо та обкладається ПДФО за ставкою 18 % | Електронний авіаквиток не визнають розрахунковим документом, оскільки його форму законодавчо не встановлено. Тому для необкладення вартості електронних авіаквитків працівник, окрім роздруківки на папері самого квитка (маршруту/квитанції) та посадкового талона, повинен надати оригінал розрахункового або платіжного документа, що підтверджує здійснення розрахункової операції в готівковій чи безготівковій формі |
| Оподатковуваний дохід при відшкодуванні туристичного збору | ||
| Підкатегорія 103.17 БЗ | Якщо юридичною особою (роботодавцем) здійснюється відшкодування суми збору, сплаченого фізичною особою (працівником) під час відрядження в межах України за найм житлового приміщення, то сума такого відшкодування включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого працівника як додаткове благо й обкладається ПДФО на загальних підставах | Згідно з п.п. «б» п.п. 268.2.2 ПКУ платниками туристичного збору не є особи, що прибули у відрядження. Для підтвердження свого статусу неплатника фізособа надає копію наказу про направлення її у відрядження. На цій підставі готель не включатиме турзбір у рахунок за проживання. Якщо у зв’язку з тим, що працівник не пред’явив копію такого наказу, турзбір був уключений у рахунок за проживання, роботодавець не зобов’язаний його компенсувати. А вже якщо така компенсація здійснювалася, то її на загальних підставах слід обкласти ПДФО і ВЗ |
| Дати в транспортних квитках не збігаються з датами, зазначеними в наказі про відрядження | ||
| Лист ДФСУ від 27.10.2017 р. № 2406/6/99-99-13-02-03- 15/ІПК | Не є доходом у вигляді додаткового блага платника податків — фізичної особи, яка перебуває в трудових відносинах зі своїм роботодавцем, сума відшкодованих йому у встановленому законодавством порядку витрат на проїзд працівника до місця відрядження напередодні або з місця відрядження до місця постійної роботи в разі затримки, якщо це погоджено з роботодавцем, і дати транспортних квитків не збігаються з датами, зазначеними в наказі про відрядження, за умови наявності підтвердних документів, передбачених абзацами другим та третім п.п. «а» п.п. 170.9.1 ПКУ | Зазначену індивідуальну податкову консультацію фіскали надали у зв’язку з оскарження платником податків консультації з протилежним змістом до суду (див. ухвалу Харківського апеляційного адмінсуду від 28.09.2017 р. у справі № 820/1871/17). Проте крапку в цьому питанні ставити поки що зарано, оскільки податківці звернулися у Вищий адмінсуд України з касаційною скаргою. На наш погляд, компенсація витрат на проїзд не повинна ставитися в залежність від того, чи збігаються дати на транспортних квитках з датами, зазначеними в наказі на відрядження. Адже той факт, що працівник вибуває у відрядження раніше або повертається пізніше, зазвичай, не призводить до збільшення загальної суми витрат на його проїзд |
| Проїзд одного працівника у двомісному купе вагона «СВ» | ||
| Лист ДФСУ від 01.09.2017 р. № 1785/6/99-99-13-02-03- 15/ІПК | Не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку — фізичної особи сума відшкодованих йому роботодавцем витрат, понесених таким платником під час відрядження, зокрема, на проїзд у двомісному купе вагона «СВ» за умови виконання вимог, установлених п. 170.9 ПКУ | Такого ліберального висновку податківці дійшли на підставі положень п. 2.26 розд. II Правил № 1196. Відповідно до них на бажання пасажира і за наявності вільних місць йому може надаватися можливість викупити двомісне купе у вагоні «СВ». При прямуванні одного пасажира в окремому купе проїзд оформляється одним проїзним документом. Водночас зазначимо, що не зайвим буде отримати для себе індивідуальну податкову консультацію із цього питання |
| Строк подання Звіту в разі хвороби працівника | ||
| Лист ДФСУ від 13.05.2017 р. № 175/5/99-99-13-02-03- 16/ІПК | Положеннями п.п. «а» п.п. 170.9.2 ПКУ не передбачено перенесення терміну подання працівником Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, і повернення суми надміру витрачених коштів, отриманих таким працівником на відрядження, у разі його тимчасової непрацездатності. Отже, сума надміру витрачених коштів, не повернутих працівником у встановлені законодавством строки, включається до його загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та обкладається ПДФО на загальних підставах | Як зазначають фіскали, Звіт має бути подано своєчасно, незалежно від будь-яких причин. І з цим складно сперечатися, адже ПКУ дійсно не передбачає перенесення строку його подання у зв’язку з хворобою працівника. Те саме стосується і повернення невитрачених відрядженим працівником коштів. Водночас податківці не заперечують, щоб Звіт і невикористані грошові кошти були передані хворим працівником через іншу матеріально відповідальну особу на підставі договору доручення (див. підкатегорію 109.14 БЗ) |
| Строк подання Звіту при використанні у відрядженні КПК | ||
| Лист ДФСУ від 03.01.2018 р. № 14/5/99- 99-13-02-03- 16/ІПК | Якщо під час відрядження фізична особа (працівник) застосовувала корпоративну платіжну картку як для отримання готівки, так і для проведення розрахунків у безготівковій формі, то з метою дотримання норм ПКУ такий працівник подає відповідні звіти про використання виданих на відрядження коштів у терміни, визначені пп. «а» і «б» п.п. 170.9.3 цього Кодексу | Податківці пропонують подавати два Звіти про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, якщо кошти з КПК використовувалися як у готівковій, так і в безготівковій формі. Проте в загальному випадку достатньо подати один Звіт у строки, передбачені п.п. «а» п.п. 170.9.3 ПКУ (протягом 3 банківських днів після завершення відрядження). Звісно, це можливо зробити, якщо в працівника є всі документи, які підтверджують його витрати у відрядженні |
