висновок документа
Якщо фізична особа (працівник) придбала товари для потреб підприємства «за свої» (тобто заздалегідь гроші під звіт не видавалися), то сума коштів, виплачених фізичній особі за реалізовані (продані) товари, обкладається ПДФО і ВЗ у складі інших доходів
На жаль, висновок, зроблений ДФСУ в листі від 23.02.2018 р. № 765/6/99-99-12-02-03-15/ІПК* (далі — лист № 765), про те, що сума відшкодування працівникові витрачених ним власних коштів на придбання для потреб підприємства товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ) включається до оподатковуваного доходу, — це не тимчасове божевілля, а стала позиція фіскального органу. Підтвердження тому — два нові «шедеври» ДФСУ на ту ж тему, які ми сьогодні коментуємо.
* «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 21, с. 5.
Чим цікаві ці листи? Вони дозволяють точніше зрозуміти «логіку» податківців. Так, якщо в листі № 765 ДФСУ говорила просто про кошти, виплачені фізичній особі за ТМЦ, придбані для потреб підприємства, то в листах, що коментуються, акценти зміщені, і у висновку листів звучить «сума коштів, виплачених такій фізичній особі за реалізовані (продані) товари».
Тобто фіскали намагаються ситуацію з «кредитовим підзвітом» підтягнути під купівлю-продаж! Свою «думку» вони розвивають так: фізична особа купує ТМЦ «за свої», продає їх юрособі і отримує дохід за договором купівлі-продажу.
Якщо відштовхуватися від такої логіки, то подальший висновок фіскалів, озвучений в листах, що коментуються, абсолютно правильний. Сума «продажного» доходу дійсно повинна потрапити в оподатковуваний дохід особи-продавця.
АЛЕ! Ми ж з вами розуміємо, що там немає ніякої купівлі-продажу!
Вважаємо, що на такі відносини (коли працівник витрачає власні гроші на потреби підприємства) поширюються:
— або вимоги гл. 68 «Доручення» ЦКУ (якщо між працівником і роботодавцем був укладений договір доручення в письмовій або усній формі);
— або положення ст. 1158 — 1160 ЦКУ, які присвячені регулюванню дій в майнових інтересах іншої особи без її доручення. І якщо ці дії будуть схвалені іншою особою (роботодавцем), то надалі до відносин сторін застосовуються положення про відповідний договір (тобто про договір доручення).
У ситуаціях, що розглядаються, працівник здійснює юридичні дії від імені роботодавця, тобто він не є власником придбаних ТМЦ. Це може підтверджуватися зокрема податковими/товарними накладними, де покупцем буде зазначено підприємство, а не його працівник. Тому сума відшкодування вартості придбаних ТМЦ для потреб підприємства (а не озвучена в листах сума доходу від продажу товару) не є доходом працівника.
Цікаво, що в цьому питанні нас підтримав Полтавський окружний адмінсуд (див. рішення від 02.05.2018 р. у справі № 816/909/18**). Він визнав протиправним і скасував індивідуальну податкову консультацію, надану листом № 765. Суд зазначив, що при виплаті працівникові суми витрат, здійснених ним під час виконання трудових обов’язків на підприємстві (зокрема, придбання канцтоварів, палива або конвертів), такий працівник не отримує доходу, а отже об’єкт оподаткування з ПДФО відсутній.
