Матеріальна відповідальність директора

В обраному У обране
Друк
Амброзяк Наталя, юрист
Податки та бухгалтерський облік Листопад, 2018/№ 90
Безумовно, директорська посада пов’язана з важким тягарем відповідальності. Іноді саме директорові доводиться відшкодовувати заподіяну підприємству шкоду. Що це за випадки? В якому порядку й обсязі відповідає директор перед підприємством? Відповіді на ці та інші запитання знайдете в нашій статті.

Директор, як і будь-який інший працівник, може підпадати під матеріальну відповідальність.

Нагадаємо:

матеріальна відповідальність за КЗпП може бути повною й обмеженою

Крім того, є ряд загальних умов, які потрібні для притягнення як до обмеженої, так і до повної матвідповідальності. У детальний аналіз кожної з цих умов вдаватися не будемо. Йому буде присвячений один з наших найближчих номерів. Тут же просто перелічимо їх.

Загальні умови для притягнення до матвідповідальності

Матвідповідальність настає тільки за певних умов. Назвемо їх:

1) шкода заподіяна підприємству внаслідок порушення директором покладених на нього трудових обов’язків (ч. 1 ст. 130 КЗпП). Зверніть увагу: за невиконання протиправно покладених на директора обов’язків притягувати до матеріальної відповідальності не можна;

2) наявність прямої дійсної шкоди, заподіяної директором. За загальним правилом працівник не відповідає за не отриманий підприємством прибуток. Проте на директора може покладатися відповідальність за нього, як і на будь-яку іншу посадову особу госпсуб’єкта (ч. 4 ст. 130 КЗпП). Щоправда, з урахуванням інших обов’язкових умов, довести це буде дуже складно. Як і, наприклад, стягнути суми сплачених підприємством штрафних санкцій через невиконання договірних зобов’язань з вини директора*. Та ж ситуація і зі збитковими правочинами на підприємстві;

* Див. ухвалу Київського апеляційного адмінсуду від 17.11.2014 р. у справі № 826/10831/14.

3) наявність причинно-наслідкового зв’язку між порушенням працівником його трудових обов’язків і шкодою;

4) наявність вини працівника. Нагадаємо: вина може бути у формі умислу або необережності. Також не забувайте, що до відповідальності не можна притягнути у разі, якщо:

— шкода належить до категорії нормального виробничо-господарського ризику (ч. 4 ст. 130 КЗпП);

— працівник, що заподіяв шкоду, перебував у стані крайньої необхідності (ч. 4 ст. 130 КЗпП).

Обмежена матвідповідальність

За загальним правилом будь-який працівник за умов, які ми перелічили вище, несе відповідальність за шкоду в розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середньомісячного заробітку. Це і є та сама обмежена відповідальність.

Відповідно якщо пряма дійсна шкода перевищує середньомісячний заробіток директора, то стягнення обмежується цим розміром.

Якщо ж шкода не перевищує такого заробітку, то керівник підприємства відшкодовуватиме шкоду в повному обсязі.

Коли ж директор нестиме обмежену матеріальну відповідальність?

Відповідно до п. 2 ст. 133 КЗпП керівники підприємств несуть відповідальність у розмірі заподіяної з їх вини шкоди, але не більше свого середньомісячного заробітку, якщо шкода підприємству заподіяна:

а) зайвими грошовими виплатами працівникам. Наприклад, суми компенсації, виплаченої працівникові у зв’язку із затримкою видачі трудової книжки або у зв’язку з неправильним формулюванням причини звільнення, а також суми сплачених підприємством штрафних санкцій. Також сюди потрапляє надміру виплачена зарплата (наприклад, повинні були виплатити 100 грн., а виплатили 1000 грн.).

При цьому зауважте, що притягуватися до відповідальності буде директор підприємства навіть тоді, коли безпосередні винуватці таких виплат будуть виявлені. Проте тільки в тій частині, яка не була компенсована за рахунок таких безпосередніх винуватців.

Головне — щоб загальна сума відшкодованої шкоди (компенсація з безпосереднього винуватця + з директора) не перевищували прямої дійсної шкоди.

Крім того, на директора покладається матеріальна відповідальність у зазначених межах, якщо з його вини не були своєчасно прийняті заходи зі стягнення збитків з безпосередніх винуватців, і таку можливість підприємство втратило (абзац другий п. 6 постанови № 14);

б) неправильною постановкою обліку і зберігання матеріальних, грошових або культурних цінностей;

в) невжиттям необхідних заходів для запобігання простоїв.

Тепер поговоримо про повну матеріальну відповідальність.

Повна матвідповідальність

Нагадаємо: за загальним правилом договір про повну матеріальну відповідальність можна укласти тільки з працівником, що досяг вісімнадцяти років і обіймає посаду або виконує роботи, включені до Переліку № 447. При цьому одночасно повинні дотримуватися такі умови:

а) посада, яку займає працівник, або роботи, які він виконує, зазначені в Переліку № 447;

б) виконання обов’язків відповідно до посади, виконання роботи за фахом мають бути безпосередньо пов’язані зі зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або використанням у процесі виробництва довірених працівникам цінностей.

Посади директора в Переліку № 447 ви не знайдете. А це означає, що

з директором не можна укласти договір про повну матеріальну відповідальність

Якщо навіть ви такий договір і укладете, то на його підставі притягнути до повної матеріальної відповідальності керівника підприємства буде неможливо.

Проте іноді директор офіційно суміщає ще інші «матвідповідальні» посади, наприклад, посаду завскладу.

У цьому випадку укласти договір про повну матеріальну відповідальність можна, оскільки така посада міститься в Переліку № 447. Крім того, обов’язки завідувача складу пов’язані зі зберіганням цінностей. Але укласти такий договір можна тільки за суміщуваною посадою. А це означає, що притягнути до повної матеріальної відповідальності директора можна буде тоді, коли він «накосячив», виконуючи функції суміщуваної посади (у нашому прикладі — завскладу).

Але наявність договору про повну матвідповідальність — не єдина підстава для притягнення працівника (у тому числі й директора) до «повної» відповідальності. Адже ст. 134 КЗпП містить і інші підстави. Керівника підприємства можна притягнути до повної матеріальної відповідальності у разі, якщо він, наприклад, винен у:

— незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу (див. ст. 237 КЗпП);

— несвоєчасній виплаті заробітної плати більше одного місяця, що призвело до виплати компенсацій за порушення строків її виплати*.

* Цю підставу можна застосовувати тільки в тому випадку, якщо держбюджет і місцеві бюджети, а також держпідприємства не мають заборгованості перед цим підприємством.

При повній матеріальній відповідальності з директора стягується компенсація збитку в повному обсязі. Тобто середньомісячним заробітком у такому разі все не обмежується.

Отже, основні моменти матеріальної відповідальності директора ми розглянули. Але розслаблятися ще зарано ☺. На вас ще чекає багато корисної інформації.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити