Теми статей
Обрати теми

Матеріальна відповідальність директора

Амброзяк Наталя, юрист
Безумовно, директорська посада пов’язана з важким тягарем відповідальності. Іноді саме директорові доводиться відшкодовувати заподіяну підприємству шкоду. Що це за випадки? В якому порядку й обсязі відповідає директор перед підприємством? Відповіді на ці та інші запитання знайдете в нашій статті.

Директор, як і будь-який інший працівник, може підпадати під матеріальну відповідальність.

Нагадаємо:

матеріальна відповідальність за КЗпП може бути повною й обмеженою

Крім того, є ряд загальних умов, які потрібні для притягнення як до обмеженої, так і до повної матвідповідальності. У детальний аналіз кожної з цих умов вдаватися не будемо. Йому буде присвячений один з наших найближчих номерів. Тут же просто перелічимо їх.

Загальні умови для притягнення до матвідповідальності

Матвідповідальність настає тільки за певних умов. Назвемо їх:

1) шкода заподіяна підприємству внаслідок порушення директором покладених на нього трудових обов’язків (ч. 1 ст. 130 КЗпП). Зверніть увагу: за невиконання протиправно покладених на директора обов’язків притягувати до матеріальної відповідальності не можна;

2) наявність прямої дійсної шкоди, заподіяної директором. За загальним правилом працівник не відповідає за не отриманий підприємством прибуток. Проте на директора може покладатися відповідальність за нього, як і на будь-яку іншу посадову особу госпсуб’єкта (ч. 4 ст. 130 КЗпП). Щоправда, з урахуванням інших обов’язкових умов, довести це буде дуже складно. Як і, наприклад, стягнути суми сплачених підприємством штрафних санкцій через невиконання договірних зобов’язань з вини директора*. Та ж ситуація і зі збитковими правочинами на підприємстві;

* Див. ухвалу Київського апеляційного адмінсуду від 17.11.2014 р. у справі № 826/10831/14.

3) наявність причинно-наслідкового зв’язку між порушенням працівником його трудових обов’язків і шкодою;

4) наявність вини працівника. Нагадаємо: вина може бути у формі умислу або необережності. Також не забувайте, що до відповідальності не можна притягнути у разі, якщо:

— шкода належить до категорії нормального виробничо-господарського ризику (ч. 4 ст. 130 КЗпП);

— працівник, що заподіяв шкоду, перебував у стані крайньої необхідності (ч. 4 ст. 130 КЗпП).

Обмежена матвідповідальність

За загальним правилом будь-який працівник за умов, які ми перелічили вище, несе відповідальність за шкоду в розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середньомісячного заробітку. Це і є та сама обмежена відповідальність.

Відповідно якщо пряма дійсна шкода перевищує середньомісячний заробіток директора, то стягнення обмежується цим розміром.

Якщо ж шкода не перевищує такого заробітку, то керівник підприємства відшкодовуватиме шкоду в повному обсязі.

Коли ж директор нестиме обмежену матеріальну відповідальність?

Відповідно до п. 2 ст. 133 КЗпП керівники підприємств несуть відповідальність у розмірі заподіяної з їх вини шкоди, але не більше свого середньомісячного заробітку, якщо шкода підприємству заподіяна:

а) зайвими грошовими виплатами працівникам. Наприклад, суми компенсації, виплаченої працівникові у зв’язку із затримкою видачі трудової книжки або у зв’язку з неправильним формулюванням причини звільнення, а також суми сплачених підприємством штрафних санкцій. Також сюди потрапляє надміру виплачена зарплата (наприклад, повинні були виплатити 100 грн., а виплатили 1000 грн.).

При цьому зауважте, що притягуватися до відповідальності буде директор підприємства навіть тоді, коли безпосередні винуватці таких виплат будуть виявлені. Проте тільки в тій частині, яка не була компенсована за рахунок таких безпосередніх винуватців.

Головне — щоб загальна сума відшкодованої шкоди (компенсація з безпосереднього винуватця + з директора) не перевищували прямої дійсної шкоди.

Крім того, на директора покладається матеріальна відповідальність у зазначених межах, якщо з його вини не були своєчасно прийняті заходи зі стягнення збитків з безпосередніх винуватців, і таку можливість підприємство втратило (абзац другий п. 6 постанови № 14);

б) неправильною постановкою обліку і зберігання матеріальних, грошових або культурних цінностей;

в) невжиттям необхідних заходів для запобігання простоїв.

Тепер поговоримо про повну матеріальну відповідальність.

Повна матвідповідальність

Нагадаємо: за загальним правилом договір про повну матеріальну відповідальність можна укласти тільки з працівником, що досяг вісімнадцяти років і обіймає посаду або виконує роботи, включені до Переліку № 447. При цьому одночасно повинні дотримуватися такі умови:

а) посада, яку займає працівник, або роботи, які він виконує, зазначені в Переліку № 447;

б) виконання обов’язків відповідно до посади, виконання роботи за фахом мають бути безпосередньо пов’язані зі зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або використанням у процесі виробництва довірених працівникам цінностей.

Посади директора в Переліку № 447 ви не знайдете. А це означає, що

з директором не можна укласти договір про повну матеріальну відповідальність

Якщо навіть ви такий договір і укладете, то на його підставі притягнути до повної матеріальної відповідальності керівника підприємства буде неможливо.

Проте іноді директор офіційно суміщає ще інші «матвідповідальні» посади, наприклад, посаду завскладу.

У цьому випадку укласти договір про повну матеріальну відповідальність можна, оскільки така посада міститься в Переліку № 447. Крім того, обов’язки завідувача складу пов’язані зі зберіганням цінностей. Але укласти такий договір можна тільки за суміщуваною посадою. А це означає, що притягнути до повної матеріальної відповідальності директора можна буде тоді, коли він «накосячив», виконуючи функції суміщуваної посади (у нашому прикладі — завскладу).

Але наявність договору про повну матвідповідальність — не єдина підстава для притягнення працівника (у тому числі й директора) до «повної» відповідальності. Адже ст. 134 КЗпП містить і інші підстави. Керівника підприємства можна притягнути до повної матеріальної відповідальності у разі, якщо він, наприклад, винен у:

— незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу (див. ст. 237 КЗпП);

— несвоєчасній виплаті заробітної плати більше одного місяця, що призвело до виплати компенсацій за порушення строків її виплати*.

* Цю підставу можна застосовувати тільки в тому випадку, якщо держбюджет і місцеві бюджети, а також держпідприємства не мають заборгованості перед цим підприємством.

При повній матеріальній відповідальності з директора стягується компенсація збитку в повному обсязі. Тобто середньомісячним заробітком у такому разі все не обмежується.

Отже, основні моменти матеріальної відповідальності директора ми розглянули. Але розслаблятися ще зарано ☺. На вас ще чекає багато корисної інформації.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі