* Узагальнююча податкова консультація.
висновок документа
«Нерезидентські» різниці: 30 %-ву (за п.п. 140.5.4 ПКУ) і роялті-різницю (за п.п. 140.5.6 ПКУ) обчислюють і відображають у декларації з податку на прибуток тільки за підсумками року
Приємно, нарешті, щодо «нерезидентських» різниць почути зважену позицію Мінфіну в УПК (затверджена наказом, що коментується)!
Нагадаємо: йдеться про коригування за операціями з нерезидентами, що «збільшують» фінрезультат, і, зокрема, про:
— 30 %-ву різницю при здійсненні придбань у «особливих» нерезидентів — «з переліків» (Переліку «низькоподаткових» країн, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2017 р. № 1045, і Переліку організаційно-правових форм (ОПФ), затвердженого постановою КМУ від 04.07.2017 р. № 480) — коли фінрезультат треба збільшити на 30 % вартості товарів, необоротних активів, робіт, послуг, придбаних у таких «особливих» нерезидентів (ряд. 3.1.7 додатка РІ, п.п. 140.5.4 ПКУ);
— роялті-різницю при виплаті роялті на користь будь-яких (!) нерезидентів, у тому числі «низькоподаткових» (лист ГУ ДФС у м. Києві від 26.09.2018 р. № 4162/ІПК/26-15-12-03-11), — коли фінрезультат треба збільшити на суму перевищення (!) нарахованих роялті над отриманими, збільшеними на 4 % від «чистого доходу» за минулий рік (ряд. 3.1.8 додатка РІ, п.п. 140.5.6 ПКУ).
Щоправда, як водночас обумовлено цими підпунктами, такі різниці не обчислюють, якщо:
— операції з нерезидентами потрапляють до контрольованих (тоді світять «трансфертні» коригування за «трансфертною» ст. 39 ПКУ);
— операції не потрапляють до контрольованих, проте суму витрат за ними платник підтверджує за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» (за процедурою із «трансфертної» ст. 39 ПКУ, але без надання звіту). Хоча якщо витрати в цьому випадку будуть «занадто вже великі», фінрезультат доведеться збільшити на суму перевищення витрат над ціною, визначеною за принципом «витягнутої руки».
Проте навіть незважаючи на це, податківці раніше у будь-якому випадку вимагали рахувати такі різниці щокварталу і тільки (!) за підсумками року (якщо операції виявлялися контрольованими або неконтрольованими, але з підтвердженням витрат за принципом «витягнутої руки») погоджувалися з їх невідображенням у декларації за рік (листи ДФСУ від 11.12.2017 р. № 2924/6/99-99-15-02-02-15/ІПК // «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 11, с. 3; від 08.09.2017 р. № 1878/6/99-99-15-02-02-15/ІПК). З такою позицією нам було складно погодитися.
І, на щастя, цієї осені податківці змінили думку і погодилися з розрахунком «нерезидентських» різниць тільки за підсумками року в декларації за рік (БЗ 102.13 // «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 81, с. 2; лист ДФСУ від 11.09.2018 р. № 3934/6/99-99-15-02-02-15/ІПК).
Аналогічний висновок у сьогоднішній УПК озвучив і Мінфін: оскільки вартісні критерії «контрольованості» (ст. 39 ПКУ) обчислюються за рік, то визначити, є операція контрольованою чи ні, можливо тільки за підсумками року. Тобто тільки після підбиття річних підсумків стане відомо, як же рахувати такі різниці: як за контрольованими операціями чи неконтрольованими (тобто за правилами «трансфертної» ст. 39 ПКУ чи «нетрансфертних» пп. 140.5.4, 140.5.6 ПКУ). Таким чином, «нерезидентські» різниці вийде розрахувати тільки в декларації за рік. А ось у щоквартальних деклараціях (за підсумками кварталу, півріччя, 9 місяців) їх розраховувати не треба. Тож нарешті у цьому питанні можна поставити крапку.
