* http://sfs.gov.ua/baneryi/zupinennya-reestratsii-pn/357077.html.
висновок документа
Податківці додали ще один критерій ризиковості операцій, що стосується «мінусових» РК, але критерії ризиковості платників податку — майже без змін
ДФСУ (за узгодженням з Мінфіном) зобов’язав визначати критерії ризиковості платника податку та операцій, а також показники позитивної історії платника податку пункт 10 Порядку зупинки реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затвердженого постановою КМУ від 21.02.2018 р. № 117.
ДФСУ видало «на-гора» ці критерії і показники у своїх листах від 21.03.2018 р. № 959/99-99-07-18 і № 960/99-99-07-18. Проте Держрегуляторна служба (ДРС) у листі від 19.04.2018 р. № 3890/0/20-18 зазначила, що ці документи були випущені без дотримання регуляторних процедур, і зажадала їх дотримання. У зв’язку з цим Мінфін розробив проект наказу, що затверджує ці критерії і показники, а у вересні навіть з’явилася інформація про узгодження цього нормативу з ДРС (https://buhgalter911.com/news/news-1039115.html).
Проте оновлені критерії ризиковості платників податку та операцій у дивному вигляді з’явилися доки лише на сайті ДФСУ і затверджені чомусь тільки ДФСУ (навіть без відмітки про узгодження їх з Мінфіном), тому їх легітимність нічим не відрізняється від попередньої.
Що ж змінилося в порівнянні з попередньою ДФСУ-редакцією критеріїв?
Критерії ризиковості платників. Вони наведені практично без змін. Там лише у кінці вказано, що інформація про внесення/виключення платника в/з переліку ризикових платників податків відповідно до пп. 1.1-1.6 Критеріїв ризиковості платників стає доступною платникові в Електронному кабінеті.
Критерії ризиковості операцій. А ось тут з’явився новий неприємний критерій (п. 2.5): сума компенсації вартості товару/послуги, зазначеного в РК на зменшення суми ПЗ, який подано отримувачем такого товару/послуги на реєстрацію в Реєстрі, перевищує величину залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України з 1 січня 2017 року, зазначеного постачальником у зареєстрованих в Реєстрі ПН/РК, складених на отримувача такого товару/послуги, та обсягу постачання з 1 січня 2017 року, зазначеного отримувачем у зареєстрованих в Реєстр ПН/РК на постачання даного товару/послуги.
Помітимо, що від цього критерію передусім страждатиме продавець.
По-перше, це саме у нього через блокування «мінусового» РК не буде зменшено ПЗ (покупець же повинен буде зменшити свій ПК і без реєстрації РК в ЄРПН), а по-друге, розблокуванням цього РК (подавати необхідні документи та інш.) повинен займатися не отримувач, а сам постачальник (із цього приводу див. БЗ, 101.17).
Судячи з цього критерію, постачальник може постраждати саме через отримувача — який може набратись від своїх покупців передоплат по товарній позиції, внаслідок чого «віртуальний» залишок в СЕА по цій позиції у отримувача стане від'ємним. Нас ще в цьому критерії здивував той факт, що коли текст про цей критерій читати буквально, то «на вході» в отримувача повинні враховуватися тільки постачання цієї товарної позиції саме від цього постачальника, а «на виході» — взагалі всі обсяги постачань по цій товарній позиції. Тому якщо в отримувача буде декілька постачальників та/або імпорт цієї товарної позиції, то від'ємний віртуальний залишок і, як наслідок, блокування «мінусового» РК гарантовані. Тут, звичайно, багато що залежатиме від того, як фіскали налаштують ПЗ, але, швидше за все, буде усім «весело» (особливо торговцям).
І хоча цей новий критерій зовсім не радує, але в порівнянні зі змінами, внесеними в антиблокувальні ознаки (про це див. «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 93, с. 2), це — ще квіточки...
