Якщо підприємство разом із товаром реалізує одноразову або багатооборотну незворотну тару, то передачу тари обліковують як звичайне постачання. Виходить, виходячи з вартості незворотної (одноразової чи багатооборотної) тари, нараховують ПДВ- зобов’язання. Причому нараховують їх залежно від того, як ця тара проходить за документами:
— у складі вартості товару — якщо вартість тари окремо в документах не виділяють;
— самостійно — якщо тара фігурує в документах окремо від вартості товару.
Як бачите, незворотна тара так чи інакше «засвітиться» в ПН (окремим рядком або у складі вартості товару). Але і в тому, і в іншому випадку заповнення ПН особливих питань не викликає, оскільки тут застосовуються «загальнопоставні» правила.
Якщо разом із товаром ви передаєте зворотну тару, право власності на яку за умовами договору покупцеві не переходить, то така передача не відповідає визначенню терміна «постачання товарів» з п.п. 14.1.191 ПКУ. А коли так, то об’єкта оподаткування ПДВ тут немає і податок нараховувати не потрібно.
Ну і, нарешті, ще один вид тари — зворотна (заставна), тобто зворотна тара, право власності на яку переходить від постачальника до покупця, а її повернення забезпечене заставою.
Порядок оподаткування такої тари має свої особливості, встановлені п. 189.2 ПКУ. Так, вартість тари, яка згідно з умовами договору (контракту) визначена як зворотна (заставна), постачальник до бази оподаткування ПДВ не включає. Якщо у строк понад 12 календарних місяців з моменту надходження зворотної тари покупець не повертає її відправникові, вартість такої тари включається до бази оподаткування одержувача.
Зверніть увагу на два принципові моменти для застосування звільняючої норми з п. 189.2 ПКУ. Для ненарахування ПДВ при передачі зворотної тари:
(а) вона має бути заставною (тобто забезпеченою заставою). А ось проти безподаткової передачі незаставної тари податківці можуть заперечувати;
(б) зворотний і заставний характер тари має бути передбачений саме в договорі. Якщо ж договір як окремий документ не складався, то відповідний характер тари можна обумовити в інших документах (наприклад, накладній або оплаченому рахунку-фактурі) і застосовувати п. 189.2 ПКУ на їхній підставі.
Тільки при дотриманні цих двох умов одночасно ПДВ- зобов’язання нараховують виходячи з вартості товару, а на вартість тари базу оподаткування не збільшують.
Не мають жодних ПДВ-наслідків і зворотне отримання постачальником зворотної тари від покупця, а також операції з надання і зворотного повернення застави.
Детальніше про облік тари різних видів ми розповідали в «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 76, с. 88.
Як відобразити зворотну тару у ПН? Інформацію про вартість зворотної (заставної) тари наводять у спеціальному рядку Х розділу А ПН. При цьому врахуйте таку особливість: п. 16 Порядку № 1307 рекомендує до рядка Х заносити загальну суму коштів, які підлягають сплаті за тару. Звідси можна було б припустити, що дані, зазначені в рядку Х, потрібно враховувати і при підрахунку значення рядка I розділу А ПН.
Проте податківці міркують інакше (див. лист ГУ ДФС у м. Києві від 11.09.2018 р. № 3925/ІПК/26-15-12-01-18, категорія 101.16 БЗ). На їхню думку, дані про зворотну тару, зазначені в рядку Х, не враховують при визначенні загальної суми коштів, що підлягають сплаті з урахуванням ПДВ (рядок І розділу А ПН). Висновок достатньо дивний ще й тому, що при заповненні ПН в Електронному кабінеті дані з рядка Х автоматично потрапляють до рядка I. Отже, щоб скористатися порадами контролерів, доведеться відключати автоматичне заповнення форми ПН.
На наш погляд, якщо ПН пройде реєстрацію в ЄРПН, то будь-який варіант її заповнення буде правильним і дозволить покупцеві сформувати за нею ПК.
