висновок документа
Якщо за поставлені товари/послуги сплачує постачальнику не їх одержувач, то за такими сумами в одержувача відсутнє право на бюджетне відшкодування ПДВ
У цьому листі мова йде про ситуацію, коли товари/послуги від постачальника отримав покупець, а розрахунок за них здійснила третя особа. З листа не зрозуміло, на якій підставі здійснювався розрахунок: чи то це було переведення боргу, чи то третя особа значилася платником прямо в договорі, чи ще щось інше…
Тепер озвучимо два важливі моменти листа.
Перший (основний). Запитання платника стосувалося декларування сум ПДВ до відшкодування з бюджету. І тут фіскали зайняли формальну позицію — вони послалися на п.п. «б» п. 200.4 ПКУ, в якому прописано, що при від’ємному значенні ПДВ, отриманому платником за підсумками звітного періоду, бюджетному відшкодуванню підлягає сума податку, фактично сплачена одержувачем товарів/послуг у попередніх і звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг. З цієї норми буквально виходить, що суму ПДВ постачальникові повинен сплачувати саме одержувач товарів/послуг, а в ситуації, коли за товари/послуги заплатила третя особа, податківці звичайно відмовили одержувачеві у праві на відшкодування.
Ну що ж, боротися з таким висновком складно — навіть у суді (судді теж дуже часто вдаються до буквального тлумачення норм і, швидше, погодяться тут із фіскалами). Не допоможе й апеляція до того факту, що слово «оплачений» у цій нормі може розумітися широко: як не лише грошовими коштами. Адже одержувач у такій ситуації ні в якому вигляді з постачальником не розраховувався. Фактично він розрахувався (чи розраховуватиметься) вже з третьою особою. Але якщо третя особа здійснить цю оплату безоплатно, то в одержувача точно виникнуть проблеми з ПК за таким постачанням. Якщо ж третя особа сплачувала постачальникові за одержувача передоплату (а не післяплату), то з правом на ПК у покупця, навіть якщо ПН буде виписана на нього, теж будуть серйозні проблеми.
У листі, що коментується, відмітимо, йдеться про те, що кредиторська заборгованість покупця (мабуть, перед третьою особою) буде погашена «в результаті проведення взаємозаліку заборгованостей», тобто оплата третьою особою постачальникові здійснюється не безоплатно.
Якщо вже так буквально тлумачити п.п. «б» п. 200.4 ПКУ, то поставимо цікаве запитання. У цій нормі говориться про фактично сплачену постачальникові «суму податку». А якщо, скажімо, покупець сплатить постачальникові лише шосту частину від суми боргу (назвавши її в платіжці — «сумою ПДВ»), а інші 5/6 за нього сплатить третя особа — чи зможе покупець відшкодувати з бюджету усю сплачену ним постачальникові суму (чи тільки шосту частину від неї)? Відповідь фіскалів зрозуміла (навіть у цьому листі вони пишуть про оплату «таких товарів/послуг»). А що б на це сказали судді?..
Другий момент. Фіскали не заперечують права одержувача на ПК при такій схемі («на трьох»). Хоча у низці листів і консультацій, що стосуються «трикутних» схем, пов’язаних з переведенням, відступленням права вимоги боргу, оплатою за договорами поруки і т. п. випадками, податківці відмовляли в ПК покупцям товарів/послуг та/або третім особам, що проводять платежі («Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 23, с. 10, № 3, с. 12).
Тому можете використати цей лист також як додатковий аргумент того факту, що ПК у одержувача, коли першою подією було підтверджене ПН постачання товарів/послуг, повинен залишатися «на місці», але без права відшкодування. Любиш відшкодовуватися — люби і сам платити! ☺
