Таблиця 1. Особливості перебування в групах 1 — 3 єдиного податку
| Висновок консультації | Коментар |
| Визначення доходу ФОП при переході на спрощену систему оподаткування | |
| Дохід за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, визначається на момент подання заяви з урахуванням запланованої суми отримання доходу за період, який залишився до кінця року після подання заяви (підкатегорія 107.01 БЗ) | Нагадаємо: платники інших податків і зборів можуть стати платниками єдиного податку (далі — ЄП) при дотриманні вимог, установлених п. 291.4 ПКУ. При цьому заяву про перехід на спрощену систему оподаткування слід подати не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу (п.п. 298.1.4 ПКУ). До заяви додають розрахунок доходу за попередній календарний рік. Якщо ФОП бажає стати платником ЄП з II, III або IV кварталу, проблем з визначенням доходу за попередній рік немає. А ось якщо стати єдиноподатником потрібно з початку року, виникає запитання: як визначити суму доходу за попередній рік? Адже заява про перехід на спрощену систему подається до кінця року. У такому разі податківці пропонують зазначати в розрахунку суму доходу, фактично отриманого на момент подання заяви, і доходу, який планується отримати за період з дати подання заяви до кінця року |
| Реалізація заборонених для ФОП-єдиноподатника товарів на підставі посередницьких договорів | |
| ФОП-єдиноподатник не має права здійснювати продаж товарів, реалізація яких не дозволяє застосовувати спрощену систему оподаткування, незалежно від форми цивільно-правового договору (підкатегорія 107.03 БЗ) | Тобто продавати товари, реалізація яких не дозволяє застосовувати спрощену систему оподаткування, на підставі договорів комісії (консигнації), доручення і комерційного посередництва ФОП-єдиноподатники не можуть |
| Повернення до єдиноподатників після переходу на загальну систему | |
| Підприємець, який на початок року був платником ЄП і перейшов на сплату інших податків та зборів (загальну систему оподаткування) з 1 квітня, 1 липня або 1 жовтня, не може повернутися в поточному році на спрощену систему оподаткування, оскільки така особа вже скористалася своїм правом на застосування спрощеної системи оподаткування в поточному році (підкатегорія 107.01 БЗ) | Погодитися з таким тлумаченням п.п. 298.1.4 ПКУ ми не можемо. Цей підпункт говорить про можливість переходу на спрощену систему один раз на рік, а суб’єкт господарювання на спрощену систему на початку звітного року не переходив — він перебував на ній. Такий підхід до ситуації розділяють і суди (див., зокрема, постанову Дніпропетровського окружного адмінсуду від 29.07.2014 р. у справі № 804/9024/14*, залишену в силі постановою Дніпропетровського апеляційного адмінсуду від 04.12.2014 р.**). Вони стверджують, що законодавчо обмежено тільки право переходу на ЄП. Разом із тим ПКУ не містить застережень, які забороняли б до кінця року повернутися на спрощену систему особі, яка на початок року перебувала на спрощеній системі, а потім добровільно відмовилася від неї |
| * Див. за посиланням: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/40068177. ** Див. за посиланням: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/41950202. | |
| Надання ФОП-єдиноподатником нерухомості в оренду як звичайною фізичною особою | |
| ФОП — єдиноподатник групи 2, який обрав вид господарської діяльності «Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна», не має права надавати в оренду нерухомість юрособі як фізична особа (підкатегорія 107.12 БЗ) | З норм ПКУ такий висновок прямо не випливає, проте позицію податківців варто враховувати |
| Надання в оренду ФОП на ЄП частини приміщення, загальна площа якого перевищує 300 м2 | |
| ФОП може перебувати на спрощеній системі оподаткування і здавати частину нежитлового приміщення до 300 м2 в оренду, за умови, що інша частина нежитлового приміщення не перебуває в оренді (підкатегорія 107.12 БЗ) | Нагадаємо: не можуть бути платниками ЄП підприємці, що надають в оренду нежитлові приміщення, загальна площа яких перевищує 300 м2 (п.п. 291.5.3 ПКУ). А чи можна ФОП-єдиноподатнику, що має приміщення, площа якого перевищує 300 м2, здавати в оренду його частину, яка вписується у встановлений ліміт? Податківці дають позитивну відповідь на це запитання. Тобто загальна площа нерухомості тут ролі не відіграє — вона може бути й більше 300 м2. Головне, щоб цей ліміт не перевищувала та її частина, яка здається в оренду. Додамо, що брати в оренду підприємець-єдиноподатник може будь-яку площу. Жодних обмежень тут немає. Зауважимо: таку ж думку податківці мають і щодо земельної ділянки площею понад 0,2 га, якщо частина, яка здається в оренду, не перевищує межу в 0,2 га (див. підкатегорію 107.03 БЗ) |
| Надання в оренду частини нерухомості як ФОП-єдиноподатник, а частини — як звичайний громадянин | |
| Фізична особа, якій належить нерухомість, загальна площа якої не перевищує норми, встановлені п.п. 291.5.3 ПКУ, не має права надавати частину нерухомості в оренду як фізична особа — не суб’єкт господарювання, а іншу частину — як ФОП на спрощеній системі оподаткування (підкатегорія 107.03 БЗ) | Таким чином, на думку фіскалів, фізична особа може здавати в оренду нерухомість тільки в одному статусі: або як ФОП-єдиноподатник, або як громадянин |
| Надання ФОП в оренду приміщення, розташованого на земельній ділянці, що перевищує 0,2 га | |
| ФОП, що здає в оренду приміщення (споруду, будівлю), площа якого не виходить за обмеження, встановлені ПКУ, і яке розташоване на земельній ділянці, що перевищує 0,2 га, може перебувати на спрощеній системі оподаткування, якщо в договорі оренди визначено розмір земельної ділянки, право користування якою передається орендареві, і при цьому площа такої ділянки не перевищує 0,2 га (підкатегорія 107.01 БЗ) | Нагадаємо: не можуть бути платниками ЄП підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 га (п.п. 291.5.3 ПКУ). У зв’язку з цим у договорі обов’язково повинно бути прописано, що в оренду здається тільки та частина земельної ділянки, яка не перевищує 0,2 га. Інакше буде порушено умову перебування ФОП на спрощеній системі оподаткування |
| Перебування в групі 2, якщо послуги надані фізичній особі, а оплачені юрособою-неєдиноподатником | |
| Якщо ФОП — єдиноподатник групи 2 надає послуги відповідно до договору, яким визначено, що замовником є фізична особа, яка підписала акт виконаних робіт, але вартість виконаних для неї послуг оплачує юрособа, що не є платником ЄП, то такий підприємець має право обрати групу 2 платника ЄП (підкатегорія 107.01 БЗ) | Відповідно до п.п. 2 п. 291.4 ПКУ однією з умов перебування ФОП у групі 2 платників ЄП є здійснення господарської діяльності з надання послуг, у тому числі побутових, платникам ЄП та/або населенню. У разі коли за договором одержувачем послуг і замовником є фізична особа, а платником — юрособа-загальносистемник, податківці не бачать перешкод для перебування ФОП у складі єдиноподатників групи 2. Таке лояльне роз’яснення радує. Проте перш ніж ним керуватися, не зайвим буде заручитися індивідуальною консультацією фіскалів |
| Перебування в групі 2 і надання послуг відрядженому працівнику юрособи | |
| Якщо ФОП — єдиноподатником групи 2 були надані послуги відрядженому працівнику юрособи і вартість таких послуг оплачується самим працівником, то порушення умов перебування в групі 2 платників ЄП не виникає. Але якщо оплата вартості послуг надходить на рахунок ФОП — єдиноподатника групи 2 від юрособи-неєдиноподатника за працівника, який перебуває у відрядженні, то порушуються умови перебування такого підприємця в групі 2 платників ЄП (підкатегорія 107.01 БЗ) | Однозначно можна стверджувати, що відряджений працівник особисто оплатив надані йому ФОП-єдиноподатником послуги з проживання або проїзду, якщо він розплатився за такі послуги готівкою або з використанням особистої платіжної картки. Якщо ж оплата здійснювалася ним із використанням корпоративної платіжної картки, то грошові кошти надійдуть із рахунку юрособи. У зв’язку з цим податківці можуть дійти висновку, що такі послуги були надані юрособі-неєдиноподатнику й угледіти в цьому порушення умов перебування в «єдиноподатній» групі 2 |
| «Перехідний» лікарняний і сплата ЄП | |
| Єдиноподатники груп 1 і 2, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати ЄП за період хвороби, за умови подання таким платником заяви до органу ДФСУ щодо терміну тимчасової непрацездатності з додаванням листка (листків) непрацездатності. Якщо платник ЄП хворів 30 та більше календарних днів і при цьому хвороба розпочалася до 20 числа місяця і закінчилася в наступному місяці, то такий платник звільняється від сплати ЄП тільки за календарний(і) місяць(і), в якому(их) почав хворіти (хворів), а за наступний календарний місяць, в якому відповідно до листка непрацездатності хвороба закінчилася, сплачує ЄП згідно з нормами ПКУ (підкатегорія 107.12 БЗ) | ФОП — єдиноподатник групи 1 або 2 без найманих працівників може зекономити на сплаті ЄП за період хвороби, якщо: 1) тривалість тимчасової непрацездатності 30 і більше календарних днів (п. 295.5 ПКУ); 2) підприємець подав до своєї ДПІ заяву в довільній формі та копію листка (листків) непрацездатності, що підтверджує період хвороби (п.п. 298.3.2 ПКУ). Копію лікарняного засвідчувати ніде не потрібно. Податківці рекомендують подати зазначені документи відразу після закінчення хвороби. При цьому лікарняні можуть бути «перехідними». Як у такій ситуації сплачувати ЄП? Відповідь на це запитання і надають податківці в консультації, що коментується. Якщо хвороба почалася до 20 числа місяця, тривала більше 30 календарних днів і припала на 2 і більше місяців, то від сплати ЄП звільнять за місяць (місяці), в якому підприємець захворів (хворів). За місяць, в якому закінчився період тимчасової непрацездатності (якщо він хворів не до кінця цього місяця) єдиний податок доведеться сплатити. Зазначимо, що фіскали не проти звільнити від сплати ЄП і жінку-підприємця на період тимчасової втрати працездатності у зв’язку з вагітністю та пологами за наявності листка непрацездатності (див. підкатегорію 107.06 БЗ) |
| Строк подання і форма заяви щодо періоду відпустки або терміну тимчасової втрати працездатності | |
| З метою уникнення порушення строку сплати авансових платежів рекомендуємо подавати до контролюючого органу заяву щодо періоду щорічної відпустки до початку такої відпустки, а заяву щодо терміну втрати працездатності з обов’язковим додаванням копії листка непрацездатності — відразу після закінчення лікарняного (підкатегорія 107.12 БЗ) | Згідно з п. 295.5 ПКУ платники ЄП груп 1 і 2, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати ЄП протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів. При цьому ПКУ не встановлює чітких строків подання заяв про відпустку або строк непрацездатності. Цю прогалину й спробували заповнити податківці у своїй консультації. Зі свого боку ми радимо подати заяву про період щорічної відпустки не пізніше місяця, що передує місяцю виходу у відпустку, щоб уникнути непорозумінь із нарахованими авансовими внесками |
| Внесення юрособою-єдиноподатником майна до статутного капіталу іншого підприємства | |
| Юрособа — платник ЄП групи 3 має право здійснювати операції із внесення майна (коштів) до статутного капіталу іншої юридичної особи в обмін на корпоративні права (бути засновником іншої юридичної особи) (підкатегорія 108.01.02 БЗ) | Як відомо, єдиноподатники групи 3 не мають права здійснювати бартерні операції. Розрахунки за відвантажені ними товари (виконані роботи, надані послуги) повинні здійснюватися виключно в грошовій формі (п. 291.6 ПКУ). У свою чергу, передача внесків до статутного капіталу в матеріальній/нематеріальній формі, з погляду оподаткування, може кваліфікуватися як бартер, при якому в обмін на матеріальні цінності інвестор отримує корпоративні права. Проте податківці в такій операції не вбачають перешкод для перебування на спрощеній системі оподаткування. Це, безумовно, радує. Але для підстраховування все ж рекомендуємо заручитися індивідуальною податковою консультацією з цього питання |
Таблиця 2. «Єдиноподатні» доходи
| Висновок консультації | Коментар |
| Повернення коштів з депозитного рахунку | |
| Кошти, повернені банком з депозитного рахунку ФОП на його поточний рахунок після закінчення депозитного договору, не є доходом ФОП-єдиноподатника, якщо зазначені кошти було покладено після включення до доходів такого підприємця в період їх отримання (підкатегорія 107.04 БЗ) | На наш погляд, повернення депозиту не включається до складу доходу без будь-яких умовностей у всіх єдиноподатників (як у юросіб, так і у ФОП). Передусім на тій підставі, що не може вважатися виручкою повернення власних коштів єдиноподатника. Це, по суті, переміщення грошей їх власником з одного рахунку на інший. Тому неважливо, сплачувався ЄП з такої суми раніше чи ні. Але зауважте, що податківці згодні з таким підходом тільки для спрощенців — юридичних осіб |
| Сума коштів, повернена банком юрособі — платнику ЄП групи 3 із власного депозитного рахунку на поточний рахунок, не є доходом такого єдиноподатника (підкатегорія 108.01.02 БЗ) | |
| Безоплатне отримання підприємцем товарів (робіт, послуг) за усною домовленістю | |
| Вартість безоплатно отриманих за усною домовленістю товарів (робіт, послуг) згідно з нормами п. 292.3 ПКУ не включається до суми доходу ФОП-єдиноподатника. Разом з тим вартість безоплатно отриманих за усною домовленістю товарів (робіт, послуг) включається до загального річного оподатковуваного доходу фізичної особи, тому така особа повинна подати річну декларацію про майновий стан і доходи та сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в такій податковій декларації (підкатегорія 107.04 БЗ) | Згідно з п. 292.3 ПКУ безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику ЄП згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними відповідно до законодавства, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані єдиноподатнику на відповідальне зберігання і використані ним. При цьому, на нашу думку, за відсутності письмового договору потрібно діяти таким чином: — якщо законодавство визначає, що безоплатне отримання товару (роботи, послуги) обов’язково повинно бути оформлене письмовим договором — необхідно відобразити «єдиноподатний» дохід; — якщо законодавство не встановлює письмову форму договору як обов’язкову, у зв’язку з чим сторони обмежилися усною формою, — відображати дохід єдиноподатнику не потрібно. Але майте на увазі: вартість товарів (робіт, послуг), не включену до «єдиноподатного» доходу, ФОП-спрощенцю доведеться включити до своїх «громадянських» доходів. Так, якщо дарунок отримано від суб’єкта господарювання, у підприємця може виникнути дохід у вигляді додаткового блага (п.п. «е» п.п. 164.2.17 ПКУ), який обкладатиметься ПДФО і ВЗ. Причому податковим агентом щодо таких доходів буде юрособа або ФОП, що здійснює безоплатну передачу. Якщо ж дарувальником виступає фізична особа — громадянин, отриманий дохід доведеться обкласти ПДФО і ВЗ за «подарунковими» правилами (п. 174.6 ПКУ). І в цьому випадку обов’язок задекларувати такий дохід, а також сплатити з нього ПДФО і ВЗ покладається на одержувача дарунка |
| Сума доходу при безоплатному отриманні товарів (робіт, послуг) | |
| До суми доходу платника ЄП включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг) з урахуванням звичайних цін (підкатегорії 107.04 і 108.01.02 БЗ) | На нашу думку, ПКУ підстав для таких висновків не дає. Ми вважаємо, що єдиноподатникам слід фіксувати вартість дарунка (товарів, робіт, послуг) у договорі дарування (чи в первинних документах) і включати саме таку вартість до «єдиноподатного» доходу |
| Повернення фіндопомоги, наданої раніше ФОП-єдиноподатником | |
| ФОП, який порушив умови перебування на спрощеній системі оподаткування, встановлені ПКУ, а саме надавав поворотну фіндопомогу, зобов’язаний обкласти дохід у сумі повернутих коштів за надання такої допомоги за ставкою 15 % і перейти на сплату інших податків і зборів з першого числа місяця, наступного за звітним кварталом, в якому відбулося таке порушення (підкатегорія 107.04 БЗ) | На думку фіскалів, надання поворотної фіндопомоги є порушенням умов перебування ФОП-єдиноподатників на спрощеній системі оподаткування, оскільки така діяльність вважається фінансовим посередництвом і заборонена для них відповідно до п.п. 6 п.п.291.5.1 ПКУ. Ми ж вважаємо, що надання в позику власних коштів не є фінансовим посередництвом. Адже, як зазначено в ч. 3 ст. 333 ГКУ, фінансове посередництво — це діяльність, пов’язана з отриманням і перерозподілом фінансових коштів. До того ж видача безпроцентної позики не несе в собі ознак фінансової послуги (п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону № 2664), оскільки не спрямована на отримання прибутку. У зв’язку з цим, на нашу думку, для ФОП-єдиноподатника повернена йому фіндопомога не повинна розглядатися як «єдиноподатний» дохід. Примітно, що раніше податківці погоджувалися з цим (див. лист ДПСУ від 11.02.2013 р. № 1990/6/17-1216) |
| Визначаємо суму виручки від зовнішньоекономічних операцій | |
| Враховуючи те, що розподільчі рахунки використовуються банківськими установами при перерахуванні певних видів доходів в іноземній валюті на поточні рахунки клієнтів як транзитні, до складу доходів платника ЄП від здійснення операцій з експорту товарів (робіт, послуг) включається сума коштів, що надійшла на поточний рахунок у гривнях від обов’язкового продажу на міжбанківському валютному ринку України (далі — МВРУ). Валютні кошти перераховуються в гривні за офіційним курсом НБУ на дату їх надходження на валютний рахунок (підкатегорії 107.04 і 108.01.02 БЗ, лист ГУ ДФС у Сумській обл. від 22.12.2017 р. № 3111/ІПК/18- 28-12-04-20) | Нагадаємо: відповідно до п. 1 постанови № 65 до 13.12.2018 р. діє вимога про обов’язковий продаж 50 % валютної виручки. При цьому сума валюти, що підлягає обов’язковій реалізації на МВРУ, не зараховується на поточний валютний рахунок суб’єкта господарювання, а продається банком безпосередньо з розподільчого рахунку. Водночас датою отримання доходу єдиноподатника є дата надходження йому коштів (п. 292.6 ПКУ). Чи можна при цьому вважати надходженням коштів зарахування валюти на розподільчий рахунок єдиноподатника? Податківці стверджують, що ні. І вимагають визначати дохід від ЗЕД-операцій виходячи з двох складових: — суми, отриманої на поточний рахунок у національній валюті від обов’язкової реалізації частини інвалютної виручки на МВРУ; — суми іноземної валюти, зарахованої на поточний валютний рахунок, за курсом НБУ на дату її зарахування на такий рахунок |
| Перерахунок інвалюти на дату закінчення звітного періоду | |
| Перерахунок інвалюти за офіційним курсом гривні, встановленим НБУ, яка на дату закінчення звітного періоду обліковується на поточному рахунку ФОП-єдиноподатника, не здійснюється (підкатегорія 107.04 БЗ) | Як бачите, щодо ФОП і юросіб податківці роблять різні висновки. У юридичних осіб ситуація складніша. Адже вони відповідно до П(С)БО здійснюють перерахунок монетарних статей балансу і визначають курсові різниці. Але чи будуть ці різниці «єдиноподатним» доходом? Ми вважаємо, що включатися до доходу юрособи-єдиноподатника курсові різниці не повинні. Інакше це може призвести до подвійного обкладення ЄП одних і тих же сум. Крім того, виникнення курсових різниць на кінець звітного періоду не пов’язане з надходженням грошових коштів, як того вимагає ст. 292 ПКУ. На жаль, фіскали вважають інакше. А ось щодо підприємців податківці лояльніші. Воно й зрозуміло, адже ФОП бухгалтерський облік не ведуть та інвалютні статті не перераховують |
| Юрособи — єдиноподатники групи 3 повинні здійснити перерахунок залишку інвалюти, що обліковується на поточному валютному рахунку такого платника, на дату закінчення звітного кварталу відповідно до П(С)БО. Додатні курсові різниці від такого перерахунку відображають у складі доходів платника ЄП групи 3, а від’ємні — не зменшують базу обкладення ЄП (підкатегорія 108.01.02 БЗ) | |
| Проценти, отримані від банку за користування коштами на рахунку | |
| Проценти, отримані від банку за користування коштами на рахунку (як на депозитному, так і на поточному), не включаються до доходу ФОП-єдиноподатника (підкатегорія 107.01 БЗ) | Такі надходження ФОП-єдиноподатники повинні обкладати за «громадянськими» правилами згідно з п. 170.4 ПКУ. Адже відповідно до п.п. 1 п. 292.1 ПКУ до складу доходів підприємця — платника ЄП не включаються пасивні доходи у вигляді процентів. А ось юрособам-єдиноподатникам отримані проценти доведеться включити до «єдиноподатного» доходу |
| Проценти, отримані від банку за користування коштами на рахунку (як на депозитному, так і на поточному), включаються до доходу юрособи — єдиноподатника групи 3 (підкатегорія 108.01.02 БЗ) | |
| «Перехідна» поворотна фіндопомога | |
| Поворотна фіндопомога, отримана ФОП-єдиноподатником у період перебування на загальній системі оподаткування і не повернута ним протягом 12 календарних місяців із дня її отримання (строк повернення припав на період застосування спрощеної системи оподаткування), включається до складу доходу та обкладається за ставками, визначеними в пп. 293.2 і 293.3 ПКУ, за умови неперевищення обсягу доходу, визначеного п. 291.4 цього Кодексу. У разі перевищення зазначеного обсягу єдиноподатник зобов’язаний застосувати до суми перевищення ставку ЄП у розмірі 15 % і перейти на застосування ставки ЄП, визначеної для єдиноподатників вищої групи, або перейти на загальну систему (підкатегорія 107.04 БЗ) | Відповідно до п.п. 3 п. 292.11 НКУ не включаються до «єдиноподатного» доходу суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої і повернутої протягом 12 календарних місяців із дня її отримання. При цьому не визначено, що правило «12 місяців» поширюється тільки на тих єдиноподатників, які отримали фінансову допомогу, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування. Тому, попри те, що фіндопомога була отримана в період перебування на загальній системі, це не звільняє платника ЄП від включення неповернутої протягом 12 місяців суми до «єдиноподатного» доходу. Причому, на наш погляд, такий підхід повинен застосовуватися як до ФОП, так і до юридичних осіб. Проте щодо юросіб податківці виражають м’якшу позицію. На їх думку, якщо підприємство отримало поворотну фіндопомогу в періоді перебування на загальній системі оподаткування, то при її неповерненні після закінчення 12 календарних місяців сума такої допомоги не потрапить до його «єдиноподатного» доходу. Але п.п. 3 п. 292.11 ПКУ не встановлює жодних особливостей для юросіб-єдиноподатників. У зв’язку з цим, на нашу думку, у підприємств-спрощенців немає підстав не обкладати ЄП таку «перехідну» поворотну фіндопомогу |
| Юрособа, яка отримала поворотну фінансову допомогу в період перебування на загальній системі оподаткування, у разі переходу на спрощену систему не включає такі кошти до доходу платника ЄП (підкатегорія 108.01.02 БЗ) | |
| Повернення помилково зарахованих грошових коштів у наступних періодах | |
| У разі якщо повернення помилково зарахованих коштів на розрахунковий рахунок відбулося в наступному звітному періоді, підприємець-єдиноподатник повинен врахувати їх у складі доходу. При цьому ФОП-єдиноподатник може здійснити перерахунок доходу у звітному періоді, в якому відбулося їх повернення, тільки за умови наявності документів, що підтверджують помилкове зарахування коштів, зокрема письмового пояснення установи банку або іншого суб’єкта господарювання про помилкове зарахування коштів (підкатегорія 107.04 БЗ) | На наш погляд, помилково зараховані кошти до доходів не включаються, адже фактично вони будуть повернені, відповідно доходу у єдиноподатника бути не повинно |
| У разі отримання юрособою-єдиноподатником помилкового переказу з вини банку та повідомлення банку-порушника про здійснення помилкового переказу і про необхідність ініціювання ним переказу еквівалентної суми коштів цьому банку протягом 3 робочих днів від дати надходження такого повідомлення, така юрособа-єдиноподатник у разі повернення помилково отриманих коштів протягом установленого строку, але в наступному податковому (звітному) періоді, включає зазначені суми до складу доходів податкового (звітного) періоду із здійсненням перерахунку доходів у наступному звітному періоді (підкатегорія 108.01.02 БЗ) | |
| Продаж земельної ділянки юрособою — єдиноподатником групи 3 | |
| Юрособа — єдиноподатник групи 3 у разі продажу земельної ділянки як окремого об’єкта власності включає до складу доходів усі надходження коштів, отримані від продажу такої земельної ділянки, у звітному періоді (кварталі) їх отримання (підкатегорія 108.01.02 БЗ, лист ГУ ДФС в Одеській обл. від 19.05.2017 р. № 279/ІПК/10/ 15-32-12-04-21) | Нагадаємо: згідно з п. 292.2 ПКУ у разі продажу основних засобів після їх використання протягом 12 календарних місяців із дня введення в експлуатацію «єдиноподатний» дохід юрособи визначається як різниця між сумою коштів, отриманою від їх продажу, і залишковою балансовою вартістю такого основного засобу, яка склалася на день продажу. Податківці визнають, що земельні ділянки є об’єктами основних засобів. І проте наполягають на включенні до «єдиноподатних» доходів усієї суми коштів, що надійшли, незалежно від строку використання такого об’єкта в діяльності підприємств-спрощенців. Причина — відсутність залишкової вартості, оскільки земельні ділянки не амортизуються (п. 22 П(С)БО 7). Тут сперечатися з фіскалами досить складно, адже виходячи з норм п.п. 14.1.138 ПКУ земельні ділянки взагалі не підпадають під визначення основних засобів |
| Продаж юрособою-єдиноподатником ОЗ з поетапною оплатою | |
| Якщо при здійсненні операції з продажу основного засобу єдиноподатник групи 3 у звітному періоді (кварталі) отримує частину договірної вартості проданого основного засобу, то до складу доходу такого платника включаються: — фактично отримана сума коштів на дату її отримання — якщо основний засіб використовувався платником менше року; — додатна різниця між отриманою сумою (частиною договірної вартості) та добутком залишкової балансової вартості основних засобів і результатом ділення цієї частини на договірну вартість такого основного засобу — якщо він використовувався платником більше року (підкатегорія 108.01.02) | Якщо основний засіб продається після використання більше 12 календарних місяців, дохід юрособи визначається як різниця між сумою коштів, отриманою від продажу, і залишковою балансовою вартістю таких основних засобів на день продажу (п. 292.2 ПКУ). Інакше до доходів потрапляє вся сума отриманої оплати. У зв’язку з цим, якщо об’єкт основних засобів підприємство-єдиноподатник експлуатувало менше року, запитань із відображенням доходів при поетапній оплаті не виникає. Уся її сума включатиметься до «єдиноподатного» доходу у міру надходження. А як визначити суму доходу при поетапній оплаті, якщо об’єкт основних засобів прослужив більше року? Про це ПКУ не говорить. І тут можливі декілька варіантів. Податківці вимагають у такому разі доходи показувати як різницю між отриманою сумою грошей і залишковою вартістю об’єкта основних засобів пропорційно сумам оплати, що надійшла. Рекомендуємо прислухатися до їх думки, щоб надалі не виникало проблем при перевірках |
