«Кто стучится в дверь ко мне?*», або «Трудові» перевіряючі

В обраному У обране
Друк
Амброзяк Наталя, юрист
Податки та бухгалтерський облік Жовтень, 2018/№ 86
Останнім часом перевірки трудового законодавства — найболючіша тема. Тому в контексті переведення відносин із працівниками в ЦПД-площину ми вирішили розглянути деякі питання, пов’язані з контролем у «трудовій» сфері. У цій статті нам належить розібратися з тим, а хто ж може прийти і перевірити, чи все в порядку з вашими співробітниками.

* З вірша С. Я. Маршака «Пошта».

Спершу нагадаємо, що на сьогодні «мораторний» Закон № 1728 не поширюється на контролюючі органи, уповноважені проводити перевірки з трудових питань. Про це нам говорить постанова КМУ від 18.12.2017 р. № 1104.

Перевіряти з трудових питань можуть представники:

1) територіальних органів Держпраці;

2) органів місцевого самоврядування (виконкомів міськрад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад, рад об’єднаних територіальних громад);

3) територіальних органів ДФС.

Окремо варто звернути увагу також на органи Пенсійного фонду. Забігаючи наперед, скажемо, що вони самостійно не перевіряють трудові питання, проте на перевірки можуть вплинути.

Також поговоримо трохи про роль Нацполіції в цьому процесі.

Тепер детальніше вивчимо кожного з цих контролерів.

Територіальні органи Держпраці**. Безумовно, це найголовніший «трудовий» орган ☺.

** Детальніше про порядок проведення перевірок див. на с. 16, а про застосування штрафних санкцій — на с. 23 цього номера.

Представники Держпраці:

а) перевіряють усе, що пов’язано з дотриманням трудового законодавства;

б) здійснюючи контрольні заходи, керуються переважно Законом № 877 і Порядком № 295;

в) накладають штрафні санкції за ст. 265 КЗпП та застосовують статті КпАП, пов’язані з правопорушеннями у сфері трудових відносин, включаючи питання охорони праці*** (ст. 41, 93, 94, 1884, 1654 КпАП та інші).

*** Залежно від статті КпАП представники органів Держпраці безпосередньо накладають штрафні санкції або складають протоколи про адміністративні правопорушення, які потім стають підставою для застосування штрафів судами.

Органи місцевого самоврядування. Інспектори з трудових питань із цих органів частково перебувають під контролем Держпраці. Адже саме останній видає представникам виконкомів з п. 2 нашого списку відповідні посвідчення (п. 3 Порядку № 295). «Місцеві» інспектори:

а) перевіряють питання, пов’язані зі своєчасною і в повному обсязі оплатою праці, дотриманням мінімальних гарантій в оплаті праці, оформленням трудових відносин;

б) здійснюючи контрольні заходи, керуються переважно Законом № 877 і Порядком № 295;

в) у межах своїх повноважень складають протоколи за ст. 41 КпАП, які потім направляють на розгляд до суду;

г) щодо застосування ст. 265 КЗпП є один нюанс. Відповідно до п. 2 Порядку № 509 штрафи накладаються керівниками цих виконкомів.

Проте якщо заглянути в ст. 265 КЗпП, то вона чітко встановлює правило: штрафи, зазначені в цій статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду і контролю за дотриманням законодавства про працю.

І таким центральним органом виконавчої влади є Держпраці.

Але такі повноваження для виконкомів передбачені ч. 3 ст. 34 Закону № 280/97 (ср. 025069200). Тож «місцеві» інспектори можуть і ст. 265 КЗпП застосувати.

Хоча іноді держоргани у своїх роз'ясненнях згадують лише ст. 41 КпАП (див. лист Мінсоцполітики від 26.04.2017 р. № 8830/0/2-17/28 і лист Мінрегіонбуду від 28.02.2018 р. № 8/34-16-18).

Територіальні органи ДФС. Податкові перевіряючі:

а) можуть перевіряти лише певні аспекти трудових правовідносин (детальніше див. статтю на с. 16 цього номера);

б) при проведенні контрольних заходів передусім керуються ПКУ і частково Законом № 877;

в) не накладають штрафні санкції відповідно до ст. 265 КЗпП, проте можуть вплинути на її застосування. Якщо представники ДФС виявлять у вас трудові порушення, то вони про це повідомлять у Держпраці. А однією з підстав для застосування штрафних санкцій за ст. 265 КЗпП є акт документальної виїзної перевірки ДФС, її територіального органу (п. 2 Порядку № 509);

г) органи ДФС повинні передавати інформацію про факти:

— порушень законодавства про працю, виявлених у ході здійснення контрольних повноважень;

— невідповідності пропорцій між кількістю працівників і обсягами виробництва роботодавця (виконаних робіт, наданих послуг) середнім показникам за відповідним видом діяльності;

— здійснення господарської діяльності без держреєстрації. Саме по собі це порушення викликає безліч запитань. Особливо що стосується кваліфікації таких чи інших дій як госпдіяльності без реєстрації. А Порядок № 295 жодних додаткових положень із цього приводу не містить;

— виявлення роботодавців із заборгованістю з ЄСВ більше мінімального страхового внеску за кожного працівника.

Органи Пенсійного фонду. Необхідно пам’ятати про те, що відбувається інформаційний обмін між органами ПФУ і Держпраці. Відповідно до п. 6 Порядку № 295 «пенсійники» повинні подавати інформацію про:

а) роботодавців:

— у яких щодо працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу;

— які нараховують заробітну плату менше за мінімальну;

— у яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого дня, збільшилася на 20 % і більше;

— у яких щодо працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці (відпустка без збереження заробітної плати без дотримання вимог КЗпП і Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР);

— у яких протягом року не проводилася індексація заробітної плати або сума підвищення зарплати менше суми нарахованої індексації;

— у яких 30 % і більше «найманців» працюють на умовах цивільно-правових договорів (ЦПД);

б) працівників, які виконують роботи (надають послуги) за ЦПД в одного роботодавця більше за один рік.

Проте і з обміном не все так просто. Детальніше про це можна прочитати у статті на с. 16 тематичного номера.

Окрема тема — органи внутрішніх справ (Нацполіції).

Усіх переполохало розпорядження КМУ від 05.09.2018 р. № 649-р. Адже в п. 3 цього акта серед органів, які повинні надати Держпраці інформацію про проведену роботу з приводу «трудових» перевірок та інформаційно-роз’яснювальну роботу, зазначена Нацполіція. Але Закон про Нацполіцію не передбачає право проводити перевірки з трудових питань поліцейськими (і навіть не уповноважені складати протоколи відповідно до КпАП із цього приводу).

Теоретично можливе лише проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи (виходячи з п. 1 ч. 1 ст. 23 Закону про Нацполіцію). Чи йдеться про слідчі дії й оперативно-розшукову діяльність у межах кримінального провадження, наприклад, за ст. 172 ККУ (грубе порушення законодавства про працю). Проте тут головну роль відіграє КПКУ, і розпорядження КМУ ніяк не може вплинути на подібного роду діяльність правоохоронців.

Згадка ж про поліцейських у контексті трудових перевірок є в п.п. 4 п. 5 Порядку № 295. Тут інформація від правоохоронних органів про порушення трудового законодавства може стати однією з підстав для інспекційного відвідування. Також правоохоронці фігурують у п.п. 4 п. 11 Порядку № 295. Їх можуть залучати інспектори з праці у разі наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора. Проте ми прекрасно розуміємо, що тут буде велика спокуса з боку перевіряючого зловживати подібним правом.

Отже, з перевіряючими розібралися. Про інші важливі моменти перевірочної роботи у сфері трудових відносин читайте далі в нашому тематичному номері.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити