(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 87
  • № 85
  • № 84
  • № 83
  • № 82
  • № 81
  • № 80
  • № 79
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
6/19
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Жовтень , 2018/№ 86

Усім стояти, працює… Держпраці!

Усі роботодавці на стрьомі! Адже КМУ видав розпорядження про підвищення активності «трудових» контролюючих органів. У списку і Держпраці. У зв’язку з цим розповімо вам про те, як перевіряють представники головного перевіряючого у сфері трудових відносин. На що мають право? Як повинні оформляти свої відвідування? І як можуть впливати на роботодавців у разі недопуску до перевірки?

Держпраці щодо трудових питань має воістину колосальні перевірочні можливості!

При проведенні перевірок цей держорган, як ми вже говорили, повинен керуватися частково Законом № 877, а також Порядком № 295.

Нагадаємо: Порядок № 295 не передбачає класичного ділення контрольних заходів на планові і позапланові. Хоча саме така класифікація передбачається Законом № 877. Тут принцип інший. Серед контрольних заходів виокремлюють інспекційні відвідування і невиїзні інспектування.

Судячи з того, що Порядок № 295 не посилається на плани-графіки — йдеться про позапланові заходи, але зі своїми особливостями. Якими? Зараз розповімо.

Підстави

Пройдемося по підставах для інспекційних відвідувань. Вони закріплені в п. 5 Порядку № 295. Тут є звернення працівника і фізичної особи, стосовно якої порушені правила оформлення трудових відносин, рішення суду тощо. Вони особливих запитань не викликають.

Але є й підстави, що заслуговують на підвищену увагу.

Серед таких:

1) повідомлення від правоохоронних органів;

2) «сигнал» посадових осіб органів держнагляду (контролю) про виявлені порушення в ході реалізації ними контрольних повноважень. При цьому, мабуть, сфера діяльності «контролерів» не важлива. Що не зовсім вписується в положення ч. 2 ст. 19 Конституції України. Не кажучи вже про Закон № 877;

3) інформація цілого ряду органів та інших суб’єктів (Держстат, ДФСУ і його територіальні органи, ПФУ і його територіальні органи, а також профспілки).

Серед інформаційних приводів у податківців:

— факти порушень законодавства про працю, виявлених у ході здійснення контрольних повноважень;

— невідповідність пропорцій між кількістю працівників і обсягами виробництва роботодавця (виконаних робіт, наданих послуг) середнім показникам за відповідним видом діяльності;

— факти здійснення господарської діяльності без держреєстрації. Саме по собі це порушення викликає безліч запитань*. Особливо що стосується кваліфікації таких дій як госпдіяльності без реєстрації. А Порядок № 295 жодних додаткових положень із цього приводу не містить;

* Детальніше про госпдіяльність без державної реєстрації див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 88, с. 33 і в цьому номері на с. 30.

— роботодавці із заборгованістю з ЄСВ більше мінімального страхового внеску за кожного працівника.

Що стосується ПФУ, тут ситуація цікавіша.

У цього органу є свій порядок обміну інформацією — Порядок № 11-1. І перелік інформації, яка передається, трохи відрізняється від того, який закріплює Порядок № 295.

Теоретично ПФУ повинен керуватися Порядком № 295 у «спірних» питаннях, оскільки він за юридичною силою вище. Адже Порядок № 295 затверджений постановою КМУ, а Порядок № 11-1 постановою правління ПФУ. Проте не виключаємо, що на практиці «пенсійники» віддають перевагу саме Порядку № 11-1. Тому щоб не потрапити до «чорного» списку, рекомендуємо звертати увагу на критерії, викладені в обох документах.

Для того, щоб ви помітили відмінність між об’ємами інформації, ми розмістили все в таблиці.

Інформація, що передається ПФУ для Держпраці

Порядок № 295

Порядок № 11-1

Інформація від ПФУ для Держпраці передається про роботодавців (страховиків):

у яких щодо працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу

у яких у звітному періоді відображено початок трудових відносин, але повідомлення про прийняття на роботу не направлене

які нараховують заробітну плату менше мінімальної

які нараховують зарплату нижче мінзарплати за основним місцем роботи (окрім тих, хто у звітності заповнив ознаку «неповний робочий час», і почав, і завершив трудові відносини у звітному періоді)

у яких протягом місяця кількість працівників, які працюють на умовах неповного робочого дня, збільшилася на 20 % і більше

які у звітному місяці збільшили на 20 % і більше кількість застрахованих осіб з ознакою «неповний робочий час»

у яких щодо працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці (відпустка без збереження заробітної плати без дотримання вимог КЗпП і Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР)

які у звітному місяці надали відомості про застрахованих осіб (тобто працівників), які перебували у відпустці «за свій рахунок» більше встановленої законом тривалості, а зарплата їм не нараховувалася

у яких протягом року не проводилася індексація заробітної плати або сума підвищення зарплати менша суми нарахованої індексації

у яких протягом року показники кількості застрахованих осіб (тобто працівників) і загальної суми зарплати не змінювалися

у яких 30 % і більше «найманців» працюють на умовах ЦПД

у яких кількість застрахованих осіб (тобто працівників), що працюють на умовах ЦПД, більша, ніж чисельність штатних працівників у звітному місяці та/або їх кількість значно збільшилася порівняно з попереднім звітним місяцем*

* Розрахунок «допустимої» кількості ЦПДшників тут різний. Наприклад, у вас у штаті 4 співробітники. Ви хочете укласти 1 ЦПД. Якщо керуватися Порядком № 295, то є всі підстави повідомляти про вас Держпраці. Якщо ж використовувати Порядок № 11-1, то підстав передавати про вас інформацію немає. Адже в цьому випадку кількість ЦПДшників не перевищує кількості штатних працівників.

з чисельністю 20 і більше працівників, у яких протягом місяця відбулося скорочення співробітників на 10 % і більше

у яких у звітному місяці відбулося зменшення штатної чисельності працівників на 10 % і більше порівняно з попереднім звітним місяцем

Інформація від ПФУ для Держпраці передається про працівників (застрахованих осіб):

які виконують роботи (надають послуги) за ЦПД в одного «роботодавця» більше за один рік

виконують роботи (надають послуги) за ЦПД в одного страхувальника (тобто «роботодавця») більше за один рік

працюють за сумісництвом у 5 і більше страхувальників (тобто роботодавців)

Завершує ж «зіркову череду» рішення керівника «контролера» про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин. І «фішка» в тому, що цей «вердикт» приймається за результатами аналізу інформації, отриманої зі ЗМІ, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, і перелічених у п. 5 Порядку № 295 джерел. Серед останніх:

а) звернення працівника про порушення стосовно нього трудового законодавства;

б) звернення фізичної особи про порушення стосовно неї правил оформлення трудових відносин;

в) рішення суду про порушення трудової «нормативки»;

г) «дзвіночок» від профспілок про порушення трудових прав їх членів;

ґ) усі ті джерела, які ми обговорили вище. Тепер поговоримо про порядок проведення заходів контролю.

Порядок проведення інспектувань

У Порядку № 295 акцент зміщений на інспекційні відвідування, зате невиїзні інспектування в тексті «проблискують» украй рідко.

Врахуйте: невиїзне інспектування проводиться за рішенням керівника органу контролю або його заступника, яке узгоджується з роботодавцем.

Але про такий «захід» можна забути, якщо йдеться:

1) про звернення фізособи, щодо якої порушено правила оформлення трудових відносин (п.п. 2 п. 5 Порядку № 295);

2) про рішення керівника «контролера» щодо проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин (п.п. 3 п. 5 Порядку № 295).

Питання, які цікавитимуть перевіряючих, можна подивитися в формі акта, затвердженого наказом № 1388.

Порядок проведення інспекційних відвідувань зрозумілий з повноважень трудових інспекторів. До них ми зараз і перейдемо.

Повноваження трудових інспекторів

Повноваження «трудових контролерів» передбачені в п. 11 Порядку № 295. Зупинимося на найрезонансніших із них.

За наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення інспектор має право:

1) під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин самостійно і в будь-яку годину доби, з урахуванням вимог законодавства про охорону праці, проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень.

Тут зверніть увагу на такі нюанси.

По-перше, відвідувати безперешкодно і без попередження можна тільки з питань виявлення неоформлених трудових відносин. Так, обмеження гарне, але формальне. Причина в тому, що роботодавець ніяк не зможе проконтролювати мету візиту «дорогих гостей». По-друге, відвідування інспектора в будь-яку годину доби суперечать положенням ч. 3 ст. 4 Закону № 877. Ця норма передбачає проведення контрольних заходів у робочий час госпсуб’єкта відповідно до його правил внутрішнього трудового розпорядку. Хоча цей Закон звільняє Держпраці від такого обмеження (ч. 5 ст. 2 Закону № 877). Можна згадати також Конвенцію МОП 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі від 11.07.47 р. № 81*. Виходячи з положень пп. «в» і «с» ст. 12 цієї Конвенції проходити до будь-яких приміщень і проводити будь-які огляди, перевірки або розслідування перевіряючі можуть саме в денний час. Хоча п. «а» ст. 12 Конвенції й передбачає право проходити на підприємство в будь-яку годину доби;

* Ратифікована Україною 08.09.2004 р.

2) на надання робочого місця з можливістю конфіденційної розмови зі співробітниками щодо предмета інспекційного відвідування;

3) фіксувати проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин засобами аудіо-, фото- та відеотехніки. Подібне право закріплене і за тим, хто перевіряється (ч. 4 ст. 8 Закону № 877);

4) наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об’єкта відвідування запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення. Тут варто пам’ятати, що керівник «об’єкта відвідування» перебуває в менш вигідному положенні. Річ у тому, що вимога «трудового» інспектора про надання об’єктом відвідування пояснень, внесена в межах повноважень, є обов’язковою для виконання (п. 12 Порядку № 295). І будьте обережні! Відмова керівника відповідати на запитання цілком підпадає під перешкоджання в реалізації «інших повноважень» інспектора, передбачених п. 11 Порядку № 295. Що може тягнути за собою відповідальність за ст. 265 КЗпП. Про перешкоджання детально скажемо трохи пізніше.

Працівники в цьому плані менш обмежені, оскільки на запитання інспектора відповідати не зобов’язані. Тому, інструктуючи ваших співробітників, нагадайте їм про це. Причин не спілкуватися з інспектором безліч. Працівники, наприклад, можуть посилатися на свою зайнятість або небажання спілкуватися з інспектором. Змусити працівника говорити останній не може в силу ч. 1 ст. 63 Конституції України. Проте завжди в цьому випадку існує ризик того, що інспектор сприйме це як протидію проведенню інспекційного відвідування і, як мінімум, буде ще прискіпливішим.

Якщо співробітники погодяться відповідати на запитання, то вони в жодному разі не повинні розгублюватися. Головне — щоб вони чітко розуміли, на яких підставах працюють. Завдання ж роботодавця — чітко роз’яснити це своїм підлеглим. На особисті запитання (наприклад, з приводу сімейного стану працівника, того, де він відпочивав) можна і не відповідати. Сказати лише те, що це особисте запитання, і попросити ставити запитання, пов’язані з роботою на підприємстві (у ФОП).

Зверніть увагу:

інспектор не має права вилучати оригінали фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, а також комп’ютери і їх частини

Тобто інспектор самостійно «відібрати» у вас документи не може. А ось надати на вимогу документи та/або їх копії або витяги для ознайомлення ви зобов’язані (п. 12 Порядку № 295).

Повідомлення про трудове інспектування

Відповідно до п. 8 Порядку № 295 про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об’єкт відвідування (тобто роботодавця) або уповноважену ним посадову особу. Якщо ж інспекційне відвідування стосується виявлення неоформлених трудових відносин, то інспектор попереджає на власний розсуд.

Зверніть увагу: Порядок № 295 не передбачає ні строків, ні порядку повідомлення роботодавця (на відміну від ч. 4 ст. 5 Закону № 877). Але застосувати положення Закону № 877 неможливо, оскільки в його ч. 4 ст. 5 ідеться про планові заходи. А інспекційне відвідування плановим заходом ніяк не назвеш.

Виходить, що п. 8 Порядку № 295 це, по суті, формальність.

Які документи повинен надати інспектор перед перевіркою?

Відповідно до п. 9 Порядку № 295 під час інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред’явити об’єкту відвідування або уповноваженій ним особі своє службове посвідчення. Більше жодних документів Порядок № 295 не передбачає!

Це правило суперечить ч. 5 ст. 7 Закону № 877. Закон передбачає, окрім пред’явлення службового посвідчення, ще й посвідчення (направлення) на проведення заходу контролю. Проте в переліку статей, якими зобов’язані керуватися трудові перевіряючі, ч. 5 ст. 7 Закону № 877 немає (див. ч. 5 ст. 2 Закону № 877). Там є ч. 1 — 4 і ч. 6 ст. 7 цього Закону.

Пам’ятайте! Службове посвідчення інспектора праці може бути анульоване.

Тому обов’язково перевіряйте його дійсність на сайті Держпраці*. Там навіть можна побачити фотографію кожного інспектора. Також є можливість перевірити посвідчення в телефонному режимі**.

* Див. за посиланням: http://dsp.gov.ua/informatsiia-pro-sluzhbovi-posvidchennia-inspektoriv-pratsi/

** Див. контактний телефон за посиланням: http://dsp.gov.ua/do-uvahy-robotodavtsiv/

Можливість виправитися

Якщо вам не пощастило і «трудовики» знайшли порушення, то пам’ятайте про таке правило.

У разі виконання припису у встановлений у ньому строк заходи щодо притягнення до відповідальності не застосовуються

Щоправда, таким «бонусом» не скористаєшся, якщо йдеться про:

1) використання праці неоформлених працівників;

2) несвоєчасну і не в повному обсязі виплату зарплати;

3) недотримання мінімальних гарантій в оплаті праці. У такому разі притягнення до відповідальності відбувається одночасно з винесенням припису. Причому незалежно від усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування (п. 29 Порядку № 295).

Права роботодавця під час перевірки

Права роботодавця відповідно до Порядку № 295 (див. п. 14) помітно бідніші, ніж у Законі № 877. Серед найважливіших, на наш погляд, такі:

1) перевіряти в інспектора наявність службового посвідчення;

2) не допускати до проведення інспекційного відвідування у випадку:

— відсутності службового посвідчення;

— якщо на офіційному веб-сайті Держпраці відсутні рішення Мінсоцполітики про форму службового посвідчення інспектора праці, акти, довідки, приписи, вимоги, переліки питань, які підлягають інспектуванню Ця підстава на сьогодні не працює ☹. На сайті вже все є*;

* Див. за посиланням: http://dsp.gov.ua/nakazy-ministerstva-sotsialnoi-polityky/

— якщо строк проведення інспекційного відвідування перевищує строки, встановлені п. 10 Порядку № 295.

Зокрема, для суб’єктів мікро- і малого підприємництва — не більше 2 робочих днів, для всіх інших госпсуб’єктів — не більше 10 робочих днів;

3) подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження про усунення порушень до акта або припису. Важливо!

Зауваження до акта можуть бути подані роботодавцем не пізніше ніж за 3 робочі дні з дня підписання акта

Відповідь інспектора надається також протягом 3 робочих днів з дня отримання зауважень (п. 21 Порядку № 295).

Чому ж так чітко тут прописані строки? Справа у тому, що тільки після розгляду зауважень інспектор може винести припис та/або притягнути до відповідальності за допущені порушення (п. 27 Порядку № 295);

4) оскаржувати у встановленому законом порядку неправомірні дії «трудового» інспектора;

5) отримувати консультативну допомогу від інспектора праці з метою запобігання порушенням під час проведення інспекційних відвідувань, невиїзних інспектувань.

Перешкоджання трудовим інспекторам

Ще один важливий момент — перешкоджання діяльності «трудового» інспектора. Особливо важливе це питання у світлі абзаців шостого і сьомого ч. 2 ст. 265 КЗпП. Виходячи з положень Порядку № 295 під перешкоджанням розуміють ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування** і перешкоджання в реалізації інших прав, передбачених п. 11 Порядку № 295. Виходячи з п. 16 Порядку можна також стверджувати, що перешкоджанням не вважатиметься: (1) відсутність об’єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням і (2) відсутність документів, ведення яких передбачене законодавством про працю. Хоча не виключаємо, що інспектори праці будуть трактувати це по-своєму.

** Хоча не всі судді так вважають (див. ухвалу Дніпропетровського апеляційного адмінсуду від 24.10.2017 р. у справі № 804/4215/17).

Тут варто звернути увагу на те, що достатньо часто Держпраці наполягає на тому, що інспектування не є перевіркою в розумінні Закону № 877, таким чином намагаючись відхрещуватися від дії його положень. На думку деяких фахівців, ця позиція може зіграти на руку роботодавцеві, враховуючи формулювання абзаців шостого і сьомого ч. 2 ст. 265 КЗпП. Адже якщо інспекційне відвідування, наприклад, не перевірка, то і накладати штрафні санкції за недопуск до перевірки не можна. Проте суди не сприймають це як аргумент на користь роботодавця (див. постанову Харківського апеляційного адмінсуду від 07.05.2018 р. у справі № 816/2122/17).

Зацікавив журнал?
Отримуйте більше статей та спеціальних пропозицій за підпискою
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті