Висновок консультації | Коментар |
Особливості складання у філій | |
Якщо філія втрачає право на складання ПН, головне підприємство може відкоригувати її зведені ПН (лист Офісу ВПП ДФС від 05.01.2018 р. № 50/ІПК/28-10-01-03-11) | Справді, головне підприємство протягом року може «розделегувати» філію — позбавити її права складати ПН. У такому разі за підсумками річного перерахунку ПДВ (п. 199.4 ПКУ) відкоригувати «компенсуючі» ПЗ у складених раніше зведених ПН філія самостійно вже не може. На думку податківців, РК до таких ПН повинне скласти головне підприємство, зазначивши в них: — дату складання та порядковий номер зведеної ПН, складеної філією; — умовний ІПН покупця «600000000000»; — у решті рядків — реквізити головного підприємства. Головне, щоб такий РК був зареєстрований в ЄРПН. Утім, позиція податківців видається непослідовною, бо, наприклад, зворотної можливості — складання філією РК до ПН, виписаної головним підприємством, вони не допускають (див. далі) |
Філія не може скласти РК за головне підприємство (лист ДФСУ від 12.01.2018 р. № 122/6/99-99-15-03-02-15/ІПК) | Якщо ПН від самого початку складало головне підприємство (без будь-якого числового номера філії), то з метою коригування ПДВ-зобов’язань РК до такої ПН має бути складений головним підприємством (а не філією). При цьому неважливо, хто насправді (головне підприємство чи філія) отримує товари, повернені покупцем |
РК до «безкодових» ПН, виписаних до 01.01.2017 р. | |
У РК, складеному після 01.01.2017 р., до ПН, складеної до 01.01.2017 р., обов’язково зазначається код товару згідно з УКТ ЗЕД/код послуги згідно з ДКПУ, чинний на час складання такого РК (лист ДФСУ від 12.04.2018 р. № 1545/6/99-99-15-03-02-15/ІПК) | Нагадаємо: у ПН, складених до 01.01.2017 р., код товару за УКТ ЗЕД зазначався не завжди (тільки щодо імпортних та підакцизних товарів), а коду послуги з ДКПУ взагалі не було як реквізиту. Проте з 01.01.2017 р. і код товару за УКТ ЗЕД, і код послуги з ДКПУ є обов’язковими для заповнення в ПН. Тому такі дані потрібно зазначати, заповнюючи РК навіть до «старої» ПН. На підтримку таких роз’яснень податківці підправили і методологію ЄРПН. Станом на початок травня 2018 року ЄРПН пропускав на реєстрацію РК з кодом УКТ ЗЕД до ПН, у яких коду УКТ ЗЕД раніше не було |
РК до ПН, «старших» за 1095 днів | |
Якщо з дати складання ПН минуло понад 1095 днів, зареєструвати РК до неї не вийде (лист ДФСУ від 01.06.2018 р. № 2404/6/99-99-15-03-02-15/ІПК; лист Мінфіну від 31.01.2018 р. № 11310-09-10/2681; 101.16 БЗ) | Податківці, погодивши позицію з Мінфіном, визначили граничний строк реєстрації ПН/РК — 1095 днів. Такий граничний строк реєстрації закріпили і в СЕА. Втім, відомі приклади позитивних судових розглядів, коли суди ставали на бік платників ПДВ, підтримуючи коригування «старих» ПН понадтрирічної давності, що раніше не підлягали реєстрації (постанова Верховного Суду від 08.05.2018 р. у справі № 805/15370/13-а, постанова Харківського апеляційного адмінсуду від 22.02.2018 р. у справі № 816/1403/17). Як варіант, операцію з повернення товару можна провести як «зворотну» операцію продажу (101.15 БЗ і лист ДФСУ від 18.08.2017 р. № 1677/5/99-99-12-02-01-16/ІПК) |
У разі повернення частини авансу покупцеві через 1095 днів постачальник не зможе відкоригувати ПН (лист ДФСУ від 07.03.2018 р. № 915/6/99-99-15-03-02-151IПК) | Підстава — постачальник не зможе зареєструвати в ЄРПН ПН, з дати складання якої минуло 1095 днів (лист Мінфіну від 31.01.2018 р. № 11310-09-10/2681, 101.16 БЗ; п. 6 Порядку ведення ЄРПН, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 р. № 1246). А якщо так, то у постачальника не буде підстав для зменшення податкових зобов’язань, передбачених п.п. 192.1.1 ПКУ. Якщо зменшити ПЗ за поверненим авансом неможливо, то постачальникові залишається тільки списати ПДВ на витрати: Дт 949 «Інші витрати операційної діяльності» — Кт 643 «Розрахунки за податками і платежами». Або ж звертатися по захист до суду, оскільки суди вважають висновки податківців неправомірними і визнають за платниками право на ПДВ-коригування й після закінчення 1095 днів |
Строки реєстрації «зменшуючих» РК | |
«Зменшуючі» РК потрібно реєструвати в ЄРПН у «загальні» строки, передбачені для ПН (листи ДФСУ від 21.05.2018 р. № 2231/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, від 20.07.2018 р. № 3204/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, 101.15 БЗ) | Теоретично з 01.01.2018 р. для «зменшуючих» РК, складених на покупців — платників ПДВ, має працювати новий строк реєстрації в ЄРПН — 15 днів з дня отримання покупцем РК (абзац сімнадцятий п. 201.10 ПКУ). Проте СЕА під новий 15-денний реєстраційний строк для «зменшуючих» РК поки що не переналаштували. Тому при реєстрації абсолютно всіх РК, у тому числі й «зменшуючих», діють загальні алгоритм та строки реєстрації — залежно від того, в якій (першій/другій) половині місяця складено РК. І якщо платники ПДВ, враховуючи їх, зменшуватимуть ПЗ за декларацією, у них не з’явиться показник ΣПеревищ та пов’язані з ним проблеми |
РК до підсумкової ПН | |
У разі повернення товарів у день їх продажу РК до підсумкової ПН складати не потрібно (101.15 БЗ) | Орієнтиром для підсумкової ПН виступає Z-звіт. Тобто загальна сума за підсумковою ПН має кореспондувати із сумою виручки за день із Z-звіту. Тому якщо товар продали за готівку, але покупець того ж дня його повернув, то в щоденних загальних підсумках Z-звіту повернення зменшить суму виручки за день. Тим самим у Z-звіті РРО за підсумками дня дані згорнуться: гроші «прийшли» — «пішли» («продано» — «повернено»). А це означає, що підсумкову ПН складемо на «очищену» (!) виручку і РК до неї не потрібний. Інша річ, якщо продаж і повернення — події різних днів (тобто товар продано в один день, а покупець повернув його в іншій). Тоді товар потрапить до підсумкової ПН днем продажу. І якщо покупець поверне його в інший день, то на повернення доведеться оформити РК до підсумкової ПН (101.15 БЗ) |
Коригування у разі розірвання договору | |
Якщо передоплату, отриману за договором № 1, зараховують у рахунок оплати товарів/послуг за договором № 2, то продавець: а) складає РК до ПН, оформленої за передоплатою, і зменшує суму нарахованих ПЗ; б) а от чи складати ще й нову ПН — залежить від того, чи поставлено товари за договором № 2 (лист ГУ ДФС у Харківській обл. від 20.03.2018 р. № 1116/ІПК/20-40-12-01-11) | 1. Що стосується складання РК, то справді, договір № 1 розірвано (постачання так і не відбудеться). Отже, виписану раніше ПН слід анулювати за допомогою «зменшуючого» РК. Такий РК виписують на дату підписання додаткової угоди до договору (у цей момент дія договору № 1 припиняється, а отримані кошти зараховуються в рахунок оплати за договором № 2). 2. Що стосується нової ПН, то: — якщо товари за договором № 2 уже поставлено і на них за «першою подією» (відвантаженням) уже було складено ПН, то повторно складати ПН (ще й «під» оплату) не потрібно; — якщо товари за договором № 2 ще не поставлено, то на дату підписання додаткової угоди передоплата за договором № 1 отримує статус передоплати за договором № 2. Тобто за договором № 2 настає «перша подія». Отже, на дату підписання додаткової угоди за договором № 2 (як з передоплати) необхідно скласти нову ПН. Адже це вже нове постачання і на нього потрібна окрема ПН |
Дата складання РК… | |
…у разі часткового повернення оплаченого товару | |
Якщо постачальник виписав ПН за передоплатою (ПН № 1), відвантажив товар, а потім покупець частково повернув товар, то продавець повинен на дату часткового повернення товару скласти РК та нову ПН (ПН № 2). Якщо надалі він поверне покупцеві решту авансу, йому залишиться виписати РК до нової ПН на дату повернення грошей (лист ДФСУ від 23.05.2018 р. № 2283/6/99-99-15-03-02-15/ІПК) | Наразі податківці вважають, що вже на момент часткового повернення товару покупцем сторони повинні розпорядитися долею «завислих» грошей (по суті — підписати додаткову угоду) та: — якщо гроші покупцеві не повертаються, то слід визначитися, на оплату яких товарів їх пустити. Тому в такому разі на дату часткового повернення товару продавець мусить одночасно скласти «зменшуючий» РК та нову ПН (як з передоплати за нові товари). Хоча, нагадаємо, раніше контролери висловлювалися за складання нової ПН на дату підписання додаткової угоди про переорієнтацію оплати, яке, у свою чергу, могло відбуватися пізніше за повернення (лист ДФСУ від 10.05.2016 р. № 10328/6/99-99-15-03-02-15). Ну, а якщо нову ПН продавець з часом так і не отоварить і поверне гроші покупцеві, то продавець складе «зменшуючий» РК на дату повернення коштів; — якщо при частковому поверненні товару покупцем сторони домовилися і про повернення грошей, то, на думку податківців, «зменшуючий» РК продавцеві належить скласти за останньою подією — на дату повернення коштів (101.04 БЗ). Детальніше див. с. 18 |
…у разі зміни ціни | |
У разі зміни ціни на товар/послугу РК складається на дату доплати/повернення кошів (лист ДФСУ від 01.03.2018 р. № 824/6/99-95-42-03-5/ІПК, 101.15 БЗ) | Зазвичай сторони закріплюють зміну ціни товару/послуги у додатковій угоді до договору (і, загалом, така додаткова угода — вже сама по собі є приводом для коригування даних ПН). Проте водночас для ПДВ-обліку важливою залишається перша подія — оплата або відвантаження товару/надання послуг. Саме до неї й прив’язуються податківці. Тому саме на дату першої з подій після (!) підписання додаткової угоди податківці вимагають оформляти РК і коригувати дані ПН зі старою ціною. І якщо, наприклад, йдеться про зміну ціни після відвантаження (або після передоплати, але до відвантаження), то РК складають: — у разі збільшення ціни — на дату отримання доплати; — у разі зменшення ціни — на дату повернення покупцеві коштів. А от коли після підписання додаткової угоди першою подією є відвантаження, то за ним складають і РК (лист ДФСУ від 24.11.2015 р. № 24988/6/99-99-19-03-02-15). Детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 92, с. 14 |
…у разі зміни номенклатури (після передоплати — до відвантаження) | |
Якщо після отримання передоплати та реєстрації ПН сторони домовилися про зміну (у тому числі часткову) номенклатури товарів, то РК потрібно скласти на дату постачання товарів (101.15 БЗ) | Оформити у такому разі РК, загалом, правильніше вже на дату підписання додаткової угоди (коли передомовились, «за що» оплата, й з’явилася підстава переписати номенклатуру з «передоплатної» ПН). Проте контролери в цьому випадку прив’язуються до реальної фізичної події, що відбулася після підписання додаткової угоди (у цьому випадку — до відвантаження), і тому на дату відвантаження товару іншої номенклатури радять оформляти РК. А тому, щоб не було запитань, відвантаження нового товару та підписання додаткової угоди краще оформити одним днем |
…у разі виправлення помилки | |
РК, що виправляє помилки, має бути складено на дату виявлення помилки (101.16 БЗ) | Єдина помилка-виняток: коли платник помилково безПДВшне або 0 % постачання визнав оподатковуваною операцією, склавши ПН з 20 % податковими зобов’язаннями. У такому разі складати РК, що виправляє помилку, слід на дату повернення покупцеві суми ПДВ (див. 101.15 БЗ) |