Теми статей
Обрати теми

Розрахунок коригування: загальні правила складання

Кравченко Дар’я, експерт з оплати праці, Солошенко Людмила, податковий експерт

Висновок консультації

Коментар

Особливості складання у філій

Якщо філія втрачає право на складання ПН, головне підприємство може відкоригувати її зведені ПН (лист Офісу ВПП ДФС від 05.01.2018 р. № 50/ІПК/28-10-01-03-11)

Справді, головне підприємство протягом року може «розделегувати» філію — позбавити її права складати ПН. У такому разі за підсумками річного перерахунку ПДВ (п. 199.4 ПКУ) відкоригувати «компенсуючі» ПЗ у складених раніше зведених ПН філія самостійно вже не може.

На думку податківців, РК до таких ПН повинне скласти головне підприємство, зазначивши в них:

— дату складання та порядковий номер зведеної ПН, складеної філією;

— умовний ІПН покупця «600000000000»;

— у решті рядків — реквізити головного підприємства.

Головне, щоб такий РК був зареєстрований в ЄРПН.

Утім, позиція податківців видається непослідовною, бо, наприклад, зворотної можливості — складання філією РК до ПН, виписаної головним підприємством, вони не допускають (див. далі)

Філія не може скласти РК за головне підприємство

(лист ДФСУ від 12.01.2018 р. № 122/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)

Якщо ПН від самого початку складало головне підприємство (без будь-якого числового номера філії), то з метою коригування ПДВ-зобов’язань РК до такої ПН має бути складений головним підприємством (а не філією). При цьому неважливо, хто насправді (головне підприємство чи філія) отримує товари, повернені покупцем

РК до «безкодових» ПН, виписаних до 01.01.2017 р.

У РК, складеному після 01.01.2017 р., до ПН, складеної до 01.01.2017 р., обов’язково зазначається код товару згідно з УКТ ЗЕД/код послуги згідно з ДКПУ, чинний на час складання такого РК

(лист ДФСУ від 12.04.2018 р. № 1545/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)

Нагадаємо: у ПН, складених до 01.01.2017 р., код товару за УКТ ЗЕД зазначався не завжди (тільки щодо імпортних та підакцизних товарів), а коду послуги з ДКПУ взагалі не було як реквізиту. Проте з 01.01.2017 р. і код товару за УКТ ЗЕД, і код послуги з ДКПУ є обов’язковими для заповнення в ПН. Тому такі дані потрібно зазначати, заповнюючи РК навіть до «старої» ПН.

На підтримку таких роз’яснень податківці підправили і методологію ЄРПН. Станом на початок травня 2018 року ЄРПН пропускав на реєстрацію РК з кодом УКТ ЗЕД до ПН, у яких коду УКТ ЗЕД раніше не було

РК до ПН, «старших» за 1095 днів

Якщо з дати складання ПН минуло понад 1095 днів, зареєструвати РК до неї не вийде

(лист ДФСУ від 01.06.2018 р. № 2404/6/99-99-15-03-02-15/ІПК; лист Мінфіну від 31.01.2018 р. № 11310-09-10/2681; 101.16 БЗ)

Податківці, погодивши позицію з Мінфіном, визначили граничний строк реєстрації ПН/РК — 1095 днів.

Такий граничний строк реєстрації закріпили і в СЕА.

Втім, відомі приклади позитивних судових розглядів, коли суди ставали на бік платників ПДВ, підтримуючи коригування «старих» ПН понадтрирічної давності, що раніше не підлягали реєстрації (постанова Верховного Суду від 08.05.2018 р. у справі № 805/15370/13-а, постанова Харківського апеляційного адмінсуду від 22.02.2018 р. у справі № 816/1403/17).

Як варіант, операцію з повернення товару можна провести як «зворотну» операцію продажу (101.15 БЗ і лист ДФСУ від 18.08.2017 р. № 1677/5/99-99-12-02-01-16/ІПК)

У разі повернення частини авансу покупцеві через 1095 днів постачальник не зможе відкоригувати ПН

(лист ДФСУ від 07.03.2018 р. № 915/6/99-99-15-03-02-151IПК)

Підстава — постачальник не зможе зареєструвати в ЄРПН ПН, з дати складання якої минуло 1095 днів (лист Мінфіну від 31.01.2018 р. № 11310-09-10/2681, 101.16 БЗ; п. 6 Порядку ведення ЄРПН, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 р. № 1246). А якщо так, то у постачальника не буде підстав для зменшення податкових зобов’язань, передбачених п.п. 192.1.1 ПКУ.

Якщо зменшити ПЗ за поверненим авансом неможливо, то постачальникові залишається тільки списати ПДВ на витрати: Дт 949 «Інші витрати операційної діяльності» — Кт 643 «Розрахунки за податками і платежами». Або ж звертатися по захист до суду, оскільки суди вважають висновки податківців неправомірними і визнають за платниками право на ПДВ-коригування й після закінчення 1095 днів

Строки реєстрації «зменшуючих» РК

«Зменшуючі» РК потрібно реєструвати в ЄРПН у «загальні» строки, передбачені для ПН

(листи ДФСУ від 21.05.2018 р. № 2231/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, від 20.07.2018 р. № 3204/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, 101.15 БЗ)

Теоретично з 01.01.2018 р. для «зменшуючих» РК, складених на покупців — платників ПДВ, має працювати новий строк реєстрації в ЄРПН — 15 днів з дня отримання покупцем РК (абзац сімнадцятий п. 201.10 ПКУ).

Проте СЕА під новий 15-денний реєстраційний строк для «зменшуючих» РК поки що не переналаштували.

Тому при реєстрації абсолютно всіх РК, у тому числі й «зменшуючих», діють загальні алгоритм та строки реєстрації — залежно від того, в якій (першій/другій) половині місяця складено РК. І якщо платники ПДВ, враховуючи їх, зменшуватимуть ПЗ за декларацією, у них не з’явиться показник ΣПеревищ та пов’язані з ним проблеми

РК до підсумкової ПН

У разі повернення товарів у день їх продажу РК до підсумкової ПН складати не потрібно

(101.15 БЗ)

Орієнтиром для підсумкової ПН виступає Z-звіт. Тобто загальна сума за підсумковою ПН має кореспондувати із сумою виручки за день із Z-звіту. Тому якщо товар продали за готівку, але покупець того ж дня його повернув, то в щоденних загальних підсумках Z-звіту повернення зменшить суму виручки за день. Тим самим у Z-звіті РРО за підсумками дня дані згорнуться: гроші «прийшли» — «пішли» («продано» — «повернено»). А це означає, що підсумкову ПН складемо на «очищену» (!) виручку і РК до неї не потрібний.

Інша річ, якщо продаж і повернення — події різних днів (тобто товар продано в один день, а покупець повернув його в іншій). Тоді товар потрапить до підсумкової ПН днем продажу. І якщо покупець поверне його в інший день, то на повернення доведеться оформити РК до підсумкової ПН (101.15 БЗ)

Коригування у разі розірвання договору

Якщо передоплату, отриману за договором № 1, зараховують у рахунок оплати товарів/послуг за договором № 2, то продавець:

а) складає РК до ПН, оформленої за передоплатою, і зменшує суму нарахованих ПЗ;

б) а от чи складати ще й нову ПН — залежить від того, чи поставлено товари за договором № 2

(лист ГУ ДФС у Харківській обл. від 20.03.2018 р. № 1116/ІПК/20-40-12-01-11)

1. Що стосується складання РК, то справді, договір № 1 розірвано (постачання так і не відбудеться). Отже, виписану раніше ПН слід анулювати за допомогою «зменшуючого» РК.

Такий РК виписують на дату підписання додаткової угоди до договору (у цей момент дія договору № 1 припиняється, а отримані кошти зараховуються в рахунок оплати за договором № 2).

2. Що стосується нової ПН, то:

— якщо товари за договором № 2 уже поставлено і на них за «першою подією» (відвантаженням) уже було складено ПН, то повторно складати ПН (ще й «під» оплату) не потрібно;

— якщо товари за договором № 2 ще не поставлено, то на дату підписання додаткової угоди передоплата за договором № 1 отримує статус передоплати за договором № 2. Тобто за договором № 2 настає «перша подія». Отже, на дату підписання додаткової угоди за договором № 2 (як з передоплати) необхідно скласти нову ПН. Адже це вже нове постачання і на нього потрібна окрема ПН

Дата складання РК…

…у разі часткового повернення оплаченого товару

Якщо постачальник виписав ПН за передоплатою (ПН № 1), відвантажив товар, а потім покупець частково повернув товар, то продавець повинен на дату часткового повернення товару скласти РК та нову ПН (ПН № 2).

Якщо надалі він поверне покупцеві решту авансу, йому залишиться виписати РК до нової ПН на дату повернення грошей (лист ДФСУ від 23.05.2018 р. № 2283/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)

Наразі податківці вважають, що вже на момент часткового повернення товару покупцем сторони повинні розпорядитися долею «завислих» грошей (по суті — підписати додаткову угоду) та:

— якщо гроші покупцеві не повертаються, то слід визначитися, на оплату яких товарів їх пустити. Тому в такому разі на дату часткового повернення товару продавець мусить одночасно скласти «зменшуючий» РК та нову ПН (як з передоплати за нові товари). Хоча, нагадаємо, раніше контролери висловлювалися за складання нової ПН на дату підписання додаткової угоди про переорієнтацію оплати, яке, у свою чергу, могло відбуватися пізніше за повернення (лист ДФСУ від 10.05.2016 р. № 10328/6/99-99-15-03-02-15). Ну, а якщо нову ПН продавець з часом так і не отоварить і поверне гроші покупцеві, то продавець складе «зменшуючий» РК на дату повернення коштів;

— якщо при частковому поверненні товару покупцем сторони домовилися і про повернення грошей, то, на думку податківців, «зменшуючий» РК продавцеві належить скласти за останньою подією — на дату повернення коштів (101.04 БЗ). Детальніше див. с. 18

…у разі зміни ціни

У разі зміни ціни на товар/послугу РК складається на дату доплати/повернення кошів

(лист ДФСУ від 01.03.2018 р. № 824/6/99-95-42-03-5/ІПК, 101.15 БЗ)

Зазвичай сторони закріплюють зміну ціни товару/послуги у додатковій угоді до договору (і, загалом, така додаткова угода — вже сама по собі є приводом для коригування даних ПН). Проте водночас для ПДВ-обліку важливою залишається перша подія — оплата або відвантаження товару/надання послуг. Саме до неї й прив’язуються податківці. Тому саме на дату першої з подій після (!) підписання додаткової угоди податківці вимагають оформляти РК і коригувати дані ПН зі старою ціною. І якщо, наприклад, йдеться про зміну ціни після відвантаження (або після передоплати, але до відвантаження), то РК складають:

— у разі збільшення ціни — на дату отримання доплати;

— у разі зменшення ціни — на дату повернення покупцеві коштів.

А от коли після підписання додаткової угоди першою подією є відвантаження, то за ним складають і РК (лист ДФСУ від 24.11.2015 р. № 24988/6/99-99-19-03-02-15). Детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 92, с. 14

…у разі зміни номенклатури (після передоплати — до відвантаження)

Якщо після отримання передоплати та реєстрації ПН сторони домовилися про зміну (у тому числі часткову) номенклатури товарів, то РК потрібно скласти на дату постачання товарів

(101.15 БЗ)

Оформити у такому разі РК, загалом, правильніше вже на дату підписання додаткової угоди (коли передомовились, «за що» оплата, й з’явилася підстава переписати номенклатуру з «передоплатної» ПН). Проте контролери в цьому випадку прив’язуються до реальної фізичної події, що відбулася після підписання додаткової угоди (у цьому випадку — до відвантаження), і тому на дату відвантаження товару іншої номенклатури радять оформляти РК. А тому, щоб не було запитань, відвантаження нового товару та підписання додаткової угоди краще оформити одним днем

…у разі виправлення помилки

РК, що виправляє помилки, має бути складено на дату виявлення помилки

(101.16 БЗ)

Єдина помилка-виняток: коли платник помилково безПДВшне або 0 % постачання визнав оподатковуваною операцією, склавши ПН з 20 % податковими зобов’язаннями. У такому разі складати РК, що виправляє помилку, слід на дату повернення покупцеві суми ПДВ (див. 101.15 БЗ)

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі