Зі статті на с. 18 ви вже дізналися про юридичні нюанси матеріальної відповідальності працівника. Також з’ясували алгоритм дій у разі нестачі коштів у касі (див. с. 22).
Тут коротко ще раз нагадаємо, що на працівника покладається обов’язок з дбайливого ставлення до майна підприємства, установи, організації, а також обов’язок вживати заходів до запобігання шкоди (ч. 2 ст. 131 КЗпП).
Звісно, тільки за умови, що роботодавець створив своїм співробітникам усі умови, необхідні для нормальної роботи і забезпечення повного збереження дорученого їм майна (ч. 1 ст. 131 КЗпП).
До того ж працівник може відповідати за заподіяну шкоду, що виникла у результаті нестачі, крадіжки або пожежі, лише в певних випадках і в певних розмірах, установлених КЗпП.
Отже, нестача виявлена, а крадіжка або пожежа таки сталися. Що далі?
Як треба діяти?
Крадіжка. У цьому випадку діємо таким чином.
Крок 1. Якщо свідком крадіжки став хтось із співробітників підприємства, то очевидець зобов’язаний в першу чергу повідомити про це директорові. Далі події можуть розвиватися по-різному. Повідомити про ймовірний злочин у поліцію може як сам співробітник (написавши заяву), так і підприємство (направивши на адресу відділення поліції повідомлення).
Відповідно до ст. 214 КПК слідчий вносить інформацію про таку заяву (повідомлення) в Єдиний реєстр досудових розслідувань.
Крок 2. Проводимо інвентаризацію. Алгоритм дій тут той же, що і при проведенні цієї процедури у звичайних обставинах*.
* Детальніше про інвентаризацію див. у «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 98.
Якщо ж ви виявили нестачу і запідозрили, що було здійснено кримінальне або адміністративне правопорушення (тим більше якщо сума нестачі тягне на адміністративне правопорушення), то в цьому випадку порядок дій буде зворотним. Спочатку інвентаризація, а вже потім — звернення в правоохоронні органи або процедура притягнення до адміністративної відповідальності (детальніше див. нижче).
Увага! Про наявність або відсутність у діях працівника ознак кримінального правопорушення остаточно судитимуть правоохоронні органи і суд.
Пожежа. Звісно, якщо сталося займання, то в першу чергу необхідно викликати пожежну команду. Також очевидець повинен негайно повідомити керівника про подію.
Після того, як пожежа буде локалізована, за результатами огляду місця події пожежники складуть акт
Він підписується комісією, до складу якої входять не менше 3 осіб, у тому числі і представник територіального органу ДСНС (п. 7 Порядку № 2030).
Залежно від обставин пожежі до огляду місця події можуть залучатися Національна поліція і Експертна служба МВС.
Керуватися представники цих органів будуть Порядком спільних дій Національної поліції України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій та Експертної служби Міністерства внутрішніх справ України під час проведення огляду місця пожежі, виявлення, припинення, попередження та розслідування кримінальних правопорушень та інших подій, пов’язаних з пожежами, затвердженим наказом МВС від 24.07.2017 р. № 621.
Детальніше про те, що робити, якщо, окрім ТМЦ і ОЗ, згоріла ще й первинка, читайте на с. 27 цього номера.
Якщо «постраждале» майно застраховане. У цьому випадку необхідно виконати ще і такі дії:
1) повідомити страховику про настання страхового випадку в строк, установлений у договорі страхування (якщо пожежа або крадіжка визначені у вашому договорі страхування як страховий випадок). У такому разі пишеться відповідна заява (п. 5 ч. 1 ст. 989, ч. 1 ст. 990 ЦКУ, частина перша ст. 25 Закону про страхування);
2) запросити представника страхової компанії для огляду місця події, розслідування причин страхового випадку, визначення розміру у разі наявності збитків і складання страхового акта (аварійного сертифіката).
Страховим актом (аварійним сертифікатом) є документ, складений страховиком або уповноваженою ним особою у формі, встановленій страховиком (ч. 2 ст. 990 ЦКУ, частина перша ст. 25 Закону про страхування).
Такою уповноваженою особою може бути аварійний комісар.
Зверніть увагу: згідно з частиною третьою ст. 25 Закону про страхування страховик не має права відмовити вам у проведенні розслідування.
Якщо залучається аварійний комісар, то страховик зобов’язаний його ознайомити з усіма обставинами страхового випадку, надати усі необхідні матеріали, докази і документи.
І не забудьте зазирнути у свій договір страхування! У ньому можуть передбачатися також додаткові дії.
Коли нестача може перетворитися на крадіжку?
Пробіжимося основними моментами, пов’язаними з крадіжкою.
Отже, крадіжкою є таємне викрадання чужого майна. Не вдаючись до деталей складу цього правопорушення, слід зазначити, що крадіжка — це не грабіж. Плутати їх не варто. Адже грабіж — це явне викрадання чужого майна.
Крадіжка може бути кваліфікована як кримінальне або адміністративне правопорушення. Усе залежить від вартості вкраденого.
На сьогодні поріг, за яким починається «кримінал», складає 176,20 грн.* (ч. 3 ст. 51 КпАП).
* Тобто 0,2 податкової соціальної пільги.
Дрібна крадіжка. Якщо вартість вкраденого майна складає менше 176,20 грн., то йдеться саме про дрібну крадіжку. Відповідно до ст. 51 КпАП дрібна крадіжка тягне за собою: накладення штрафу від 10 до 30 нмдг** (від 170 до 510 грн.) або виправні роботи на строк до 1 місяця з відрахуванням 20 % заробітку, або адміністративний арешт на строк від 5 до 10 діб.
** Неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Повторна ж дрібна крадіжка, за яку вже застосовували зазначені вище санкції, карається штрафом від 30 до 50 нмдг (від 510 до 850 грн.) або виправними роботами на строк від 1 до 2 місяців з відрахуванням 20 % від заробітку, або адміністративним арештом на строк від 10 до 15 діб.
Зверніть увагу: розглядати подібні справи і безпосередньо застосовувати адміністративну санкцію на підставі протоколу за ст. 51 КпАП може виключно суд (ст. 221 КпАП). А ось складати протокол мають право не лише уповноважені посадові особи органів внутрішніх справ (Національній поліції), але і власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган (ст. 255 КпАП).
Тому якщо роботодавець захоче притягнути свого співробітника до адміністративної відповідальності, то йому доведеться розібратися в ситуації до кінця. При цьому необхідно буде мати докази вини правопорушника.
Для того, щоб власнику підкріпити свою позицію в суді, можна відібрати пояснення у матеріально відповідальних осіб. Не зайвим буде опитування колег «підозрюваного», перегляд записів з камер відеоспостереження (якщо такі є на підприємстві), також можна опитати працівників охорони і т. д.
Тут є ще один важливий момент. Якщо співробітника підприємства «спіймали на гарячому» і затримали при спробі винести що-небудь з підприємства дешевше 176,20 грн., то притягнути в цьому випадку «несуна» до адміністративної відповідальності за ст. 51 КпАП не вийде. Адже тут матиме місце замах на крадіжку. А КпАП такого поняття не передбачає. Тому суд, швидше за все, закриє провадження у справі на підставі відсутності в діях працівника складу адміністративного правопорушення (див., наприклад, постанову Апеляційного суду Сумської області від 12.09.2014 р. у справі № 592/7031/14-п).
«Звичайна» крадіжка. Покарання за таке діяння передбачено вже ст. 185 ККУ.
Роботодавцю не треба оцінювати дії працівника: був склад злочину в його діях чи не було
Адже виключно в компетенції органів дізнання, досудового слідства і суду встановлювати в діях тієї або іншої особи елементи злочину.
Проте не зайвим буде знати про деякі нюанси.
По-перше, у випадку із крадіжкою як кримінальним правопорушенням може йтися лише про умисний злочин, причому прямий умисел має бути спрямований саме на заволодіння чужим майном.
Що таке прямий умисел? Згідно з ч. 2 ст. 24 ККУ прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.
Простіше кажучи, випадково вкрасти не можна. Тому, наприклад, помилки в обліку (без прямого умислу на заволодіння чужим майном) не можуть свідчити про склад злочину в діях того, хто помиляється.
Проте знову ж таки існування, а також спрямованість такого умислу оцінюватимуть вже правоохоронні органи і суд.
По-друге, крадіжка — це розкрадання чужого майна. Тобто вкрадене повинне перебувати у підприємства на законних підставах.
По-третє, розкрадання має бути таємним. Це одна з основних відмітних ознак при розмежуванні крадіжки і грабежу.
Здійснюючи викрадення, злочинець повинен думати, що робить це таємно.
Наприклад, працівник виносить оргтехніку з офісу підприємства, не підозрюючи, що свідком його дій став один із співробітників підприємства. При цьому останній прекрасно усвідомлював, що злодійкуватий колега не має права забирати це майно (п. 3 постанови Пленуму ВСУ від 06.11.2009 р. № 10).
У цілому процедура вирішення проблеми не настільки страшна, як здається. Тепер ви знаєте, що необхідно зробити, якщо біда все-таки вас наздогнала. Але ми вам бажаємо, щоб ці знання усе ж не знадобилися на практиці.
висновки
- Дрібною вважається крадіжка на суму у розмірі 0,2 податкової соціальної пільги, яка підпадає під ознаки адміністративного правопорушення.
- Якщо йдеться про крадіжку як про злочин, то роботодавець не зобов’язаний встановлювати ознаки кримінального правопорушення в діях працівника.
- У разі виявлення крадіжки (як злочину) на підприємстві необхідно обов’язково повідомити про це в правоохоронні органи і провести інвентаризацію.
- Протокол про адміністративне правопорушення за ст. 51 КпАП (дрібна крадіжка) мають право складати не лише представники Національної поліції, але і власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган. Безпосередньо ж притягують до адміністративної відповідальності за ст. 51 КпАП суди.