Правовий аспект
При продажу продовольчих товарів існує залізне правило. А саме:
категорично заборонено продаж товарів, у яких минув строк придатності
Це правило встановлено ч. 3 ст. 7 Закону про захист прав споживачів і п. 14 розд. І Правил № 185. Такі товари потрібно вилучати з обігу в порядку, передбаченому Законом України «Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції» від 14.01.2000 р. № 1393-XIV.
Зазначений Закон і Правила № 185 передбачають, що вилучений з обігу товар (крім харчових продуктів, що швидко псуються і строк придатності яких не перевищує 30 діб) за певних обставин може привестися у відповідність до споживчих вимог і після цього повернутися в обіг згідно з відповідним рішенням органу виконавчої влади. В іншому випадку товар потрібно вилучати з обігу назавжди.
Вилучення зіпсованих товарів з обігу здійснюється власником цієї продукції за його рішенням або за рішенням спеціально уповноважених органів виконавчої влади відповідно до їх повноважень. Вилучення здійснюється шляхом недопущення можливості реалізації, споживання чи використання товарів за призначенням, а також шляхом повернення цих товарів суб’єктами підприємницької діяльності, в яких ця продукція знаходиться на підставі договорів доручення, схову, перевезення та інших цивільно-правових договорів, що не передбачають передачі прав власності. При «безповоротному» вилученні товарів з обігу власник зобов’язаний здійснити утилізацію чи знищення таких товарів (ст. 5 — 8 Закону № 1393).
Способи утилізації, знищення або подальшого використання вилученої з обігу неякісної та небезпечної харчової продукції, продовольчої сировини і супутніх матеріалів визначаються за погодженням із санітарно-епідеміологічною службою МОЗ та службою ветеринарної медицини Мінагрополітики (п. 7 Загальних вимог до здійснення переробки, утилізації, знищення або подальшого використання вилученої з обігу неякісної та небезпечної продукції, затверджених постановою КМУ від 24.01.2001 р. № 50). За умови погодження способів утилізації із зазначеними органами, власник товарів цілком може і сам їх утилізувати. Однак якщо ви переймаєтеся про дотримання «утилізаційних» правил, краще зверніться до спеціалізованого підприємства, яке займається утилізацією зіпсованих продуктів.
Бухгалтерський облік
При «безповоротному» вилученні товарів з обігу (цебто коли відбувається їх утилізація або знищення) товари потрібно так само безповоротно списувати з балансу. Пам’ятаючи про це, давайте подивимося на облік такого списання.
Передусім давайте усвідомимо:
списати частину зіпсованої продукції за рахунок норм природного убутку не вийде
Адже природний убуток передбачає втрату кількості, а не якості продукції. Інших норм для списання товарів, що застосовуються в обліку торговельних підприємств, немає. Тому псування, з облікового погляду, є нічим іншим, як понаднормовою нестачею. Зауважте: виявлення факту псування товарів слугує підставою для проведення інвентаризації (абзац п’ятий п. 7 розд. І Положення № 879). Причому стартувати вона повинна саме в день виявлення факту псування товару. Всі нюанси проведення інвентаризації ви можете прочитати у «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 98.
Оскільки псування належить до понаднормових втрат, його облік схожий на облік нестач, виявлених при інвентаризації. Підтверджене під час інвентаризації псування товарів відображають у бухобліку і фінансовій звітності того звітного періоду, в якому завершена інвентаризація (п. 3 разд. ІV Положення № 879).
Зіпсовані товари слід списати до складу інших операційних витрат за їх фактичною собівартістю (п. 5.7 Методрекомендацій № 2). Для цього використовують субрахунок 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей». Якщо облік товарів ведеться за цінами продажу, то списати потрібно ще й відповідну суму торгової націнки. Для цього роблять запис: Дт 285 — Кт 282. Витрати на утилізацію зіпсованого (простроченого) товару відображають за дебетом субрахунку 949.
Податок на прибуток
Платники податку на прибуток (як малодохідники, так і високодохідники) — вільні від того, аби розраховувати будь-які різниці при списанні прострочених товарів. Нічого такого в ПКУ не передбачено. Тому повністю орієнтуємося на бухоблікові правила.
ПДВ
Якщо при придбанні товарів, що зіпсувалися внаслідок того, що закінчився строк придатності, був відображений податковий кредит, то
на підставі п.п. «г» п. 198.5 ПКУ доведеться нарахувати «компенсуючі» податкові зобов’язання в періоді, в якому зіпсовані товари списують
Аналогічний висновок також міститься у консультації із БЗ, підкатегорія 101.04. Якщо підприємством установлено факт псування товарів, придбання та постачання яких звільнені від ПДВ, то податкові зобов’язання з цього податку нараховувати не потрібно.
Базою оподаткування для такого нарахування є ціна придбання товару, що зіпсувався (пп. 198.5, 189.1 ПКУ). Для нарахування податкових зобов’язань платник повинен скласти зведену податкову накладну не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду для себе та зареєструвати її в ЄРПН.
Розглянемо списання зіпсованих товарів на прикладі.
Приклад. У продовольчому магазині під час інвентаризації виявлено, що закінчився строк придатності у 100 пакетів молока продажною вартістю 24 грн./пакет (у тому числі ПДВ — 4 грн./пакет). Ціна придбання зіпсованого молока — 10 грн./пакет (без ПДВ), торговельна націнка — 14 грн./пакет. Витрати на утилізацію молока — 360 грн. (у тому числі ПДВ — 60 грн.)
Облік списання зіпсованих товарів
| № з/п | Зміст господарської операції | Бухгалтерський облік | Сума, грн. | |
| дебет | кредит | |||
| 1 | Списано вартість 100 зіпсованих пакетів молока | 947 | 282 | 1000 |
| 2 | Списано суму торговельної націнки, що припадає на зіпсоване молоко | 285 | 282 | 1400 |
| 3 | Нараховано «компенсуючі» податкові зобов’язання з ПДВ | 947 (949) | 641 | 200 |
| 4 | Відображено витрати на утилізацію молока | 949 | 631 | 300 |
| 5 | Відображено податковий кредит з ПДВ | 644/1 | 631 | 60 |
| 641 | 644/1 | 60 | ||
| 6 | Сплачено за послуги з утилізації молока | 631 | 311 | 360 |
