Спершу нагадаємо: в день виявлення факту крадіжки підприємство зобов’язане провести інвентаризацію активів в обсязі, встановленому керівником підприємства (п. 7 розд. I Положення № 879)*. На підставі документів, оформлених за результатами інвентаризації, підприємство списує активи, яких воно недолічилося, з балансу. Крім того, вам належить оцінити розмір збитків від розкрадання матеріальних цінностей (п. 2 Порядку № 116).
* У ПДВ-обліку, як і в обліку бухгалтерському, МНМА — необоротні активи.
Детальніше про те, які дії підприємствао повинне зробити у разі виявлення крадіжки ТМЦ, ми детально розповіли в статті на с. 31 цього номера. Тому давайте відразу перейдемо до облікового боку списання викрадених МШП і МНМА.
Списуємо МНМА
Бухоблік. Вкрадений об’єкт МНМА вже не є вашим активом, а отже, його доведеться списати з балансу. Для цього робимо такі записи:
— Дт 132 «Знос інших необоротних матеріальних активів» — Кт 112 «Малоцінні необоротні матеріальні активи» (на суму нарахованої амортизації об’єкта МНМА);
— Дт 976 «Списання необоротних активів» — Кт 112 (на суму залишкової вартості списаного об’єкта (за її наявності)).
Одночасно зі списанням вкраденого об’єкта МНМА, суму збитку, заподіяного підприємству, обліковують на позабалансовому субрахунку 072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей». Тут вона «висітиме» до тих пір, поки не буде знайдений винуватець крадіжки. Після встановлення винного суму збитку списують з Кт 072 і визнають заборгованість винної особи: Дт 375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків» — Кт 716 «Відшкодування раніше списаних активів».
Податок на прибуток. На відміну від бухобліку, в обліку податковому МНМА не вважаються основними засобами (п.п. 14.1.138 ПКУ). А це означає, що за такими цінностями податкові різниці зі ст. 138 ПКУ рахувати не треба (див. листи ДФСУ від 23.06.2018 р. № 2815/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, від 02.05.2018 р. № 1961/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, 102.05 БЗ). Тому списання об’єкта МНМА впливає на базу оподаткування податком на прибуток за бухправилами: фінрезультат до оподаткування зменшить тільки сума залишкової вартості списаного об’єкта і то за її наявності (якщо ви списуєте не повністю замортизований об’єкт МНМА).
Звісно, базу оподаткування податком на прибуток збільшить дохід у вигляді заборгованості винної в крадіжці особи (Дт 375 — Кт 716).
ПДВ. У ПДВ-обліку при списанні МНМА доведеться нарахувати податкові зобов’язання за п.п. «г» п. 198.5 ПКУ виходячи з їх балансової вартості на початок періоду ліквідації (п. 189.1 ПКУ)*. Принаймні того вимагають податківці в категорії 101.15 БЗ.
Але є і приємна новина: база для нарахування ПДВ-зобов’язань буде тільки за наявності балансової вартості МНМА. А ось якщо ви нараховуєте амортизацію методом «100 %», тобто якщо МНМА були замортизовані в першому місяці їх використання, тоді податок нараховувати не доведеться.
Інакше питання нарахування ПДВ вирішується у тому випадку, якщо винний у крадіжці працівник виплачує компенсацію за викрадене майно. Таку ситуацію податківці розглядають, по суті, як його продаж і вимагають нарахування ПДВ-зобов’язань виходячи з усієї суми компенсації з урахуванням мінбази, а не тільки балансової вартості МНМА (101.15 БЗ (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 98, с. 3)). Тобто якщо винний у крадіжці виплачує компенсацію за повністю замортизований МНМА, нарахувати ПДВ доведеться виходячи з суми компенсації. Але якщо сума компенсації виявиться меншою балансової вартості МНМА, тоді під оподаткування потрапить більша величина, тобто балансова вартість.
Списуємо МШП
Бухоблік. Тут усе залежатиме від того, на якому етапі «життєвого» циклу МШП виявили розкрадання.
Якщо МШП були викрадені зі складу (тобто до моменту їх передання в експлуатацію), тоді «зниклі» активи доведеться списати з балансу до складу витрат. Для цього роблять запис: Дт 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей» — Кт 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети».
Крім того, суму збитку від крадіжки показують:
— за Дт субрахунку 072 (тут вона обліковується до моменту виявлення винної в крадіжці особи);
— за Кт 072 і одночасно Дт 375 — Кт 716 — з моменту виявлення винної в крадіжці особи і визнання її заборгованості перед підприємством.
Якщо ж об’єкт МШП викрадений з місця експлуатації, тоді ніяких додаткових проводок з його списання з балансу робити не доведеться.
Річ у тому, що при передачі МШП в експлуатацію їх вже списали до складу витрат (Дт 15, 23, 91, 92, 93, 94 — Кт 22). Після цього ведуть лише оперативний кількісний облік МШП у розрізі місць їх експлуатації і відповідальних осіб протягом усього строку їх фактичного використання (п. 23 П(С)БО 9). Ось і виходить: ніяких бухзаписів робити не треба, хіба що зняти МШП з оперативного обліку.
Податок на прибуток. У податковоприбутковому обліку вартість МШП, викрадених зі складу, зменшує об’єкт оподаткування податком на прибуток у періоді їх включення до бухвитрат. А ось пропажа МШП, вже переданих в експлуатацію, на прибутковий облік ніяк не вплине, оскільки їх вартість вже потрапила до витрат.
ПДВ. Почнемо з МШП, що зникли зі складу і не були в експлуатації. У цьому випадку, на жаль, можна говорити про негосподарське використання активів підприємства, тобто є усі підстави для застосування п.п. «г» п. 198.5 ПКУ. Тому якщо при придбанні МШП ви включили суму «вхідного» ПДВ до складу податкового кредиту, то при їх списанні доведеться нарахувати «компенсуючі» ПДВ-зобов’язання виходячи з вартості їх придбання (п. 189.1 ПКУ).
Якщо ж викрадено МШП, які вже списані в експлуатацію, то нараховувати «компенсуючий» ПДВ у цьому випадку, на наш погляд, не потрібно. Адже в описаній ситуації МШП вже встиг взяти участь у господарській діяльності, а отже, «виправдав» відображений раніше податковий кредит з ПДВ.
Якщо винна особа компенсує вартість викрадених ТМЦ, то суму компенсації доведеться включити у базу обкладення ПДВ. На цьому наполягають податківці в консультації з категорії 101.15 БЗ (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 98, с. 3).
Приклад. Підприємство придбало принтер вартістю 3000 грн. (у тому числі ПДВ 20 % — 500 грн.). Очікуваний термін його корисного використання — 2 роки. Поріг малоцінності, встановлений на підприємстві, — 6000 грн. Об’єкт МНМА переданий на склад готової продукції і введений в експлуатацію.
Через рік виявлено нестачу принтера. Винний у крадіжці виплачує компенсацію в сумі 1200 грн.
Облік викрадених МНМА
№ з/п | Зміст господарської операції | Кореспонденція рахунків | Сума, грн. | |
Дт | Кт | |||
Введення в експлуатацію об’єкта МНМА | ||||
1 | Введено в експлуатацію принтер | 112 | 153 | 2500 |
2 | Нараховано амортизацію принтера (методом 100 %) | 93 | 132 | 2500 |
Списання викраденого об’єкта МНМА | ||||
1 | Списано суму нарахованої амортизації принтера | 132 | 112 | 2500 |
2 | Відображено суму збитку підприємства від крадіжки принтера (за даними незалежної оцінки) | 072 | — | 1200 |
3 | Знайдено винного в крадіжці принтера | — | 072 | 1200 |
4 | Відображено заборгованість винної особи* | 375 | 716 | 1200 |
* Якщо дотримуватися позиції податківців про нарахування ПДВ, то наступний запис в обліку буде таким: нараховано ПДВ-зобов’язання виходячи з суми компенсації, що підлягає отриманню, — Дт 949 — Кт 641/ПДВ — 200 грн. | ||||
5 | Отримано суму компенсації від винної особи | 301 | 375 | 1200 |