висновок документа
При списанні безнадійної кредиторської заборгованості за отримані, але не оплачені послуги від нерезидента платникові ПДВ не треба коригувати:
— ані податковий кредит (ПК), сформований на підставі податкової накладної (ПН), зареєстрованої в ЄРПН;
— ані податкові зобов’язання (ПЗ), нараховані при отриманні таких послуг
Приємно знову почути такі роз’яснення. Адже ця позиція контролерів не нова. Вона звучить не лише в листі, що коментується, але і в 101.15 БЗ.
Тим паче, що озвучені висновки не суперечать п. 192.1 ПКУ, який зобов’язує відкоригувати ПЗ і ПК лише у певних випадках: при зміні ціни, при поверненні товарів/послуг/передоплат і при виправленні помилок, допущених при складанні ПН.
Проте при списанні кредиторської заборгованості за послуги нерезидента жодної з вищеперелічених подій не відбувається. А отже у покупця немає причин коригувати ані ПЗ, ані ПК.
До речі, щодо списання заборгованості за імпортні товари, ввезені на митну територію України, контролери дотримуються такої ж думки (101.10 БЗ). І з такими висновками ми повністю згодні.
А ось до ПДВ-коригувань при списанні заборгованості за вітчизняними постачаннями товарів/послуг контролери ставляться зовсім по-іншому. Фіскали наполягають: товари/послуги, отримані і не оплачені протягом терміну позовної давності, вважаються безоплатно отриманими, оскільки відсутній факт їх придбання.
Відповідно, покупець повинен відкоригувати суму «вхідного» ПК на підставі бухдовідки в періоді списання заборгованості (листи ДФСУ від 29.08.2016 р. № 18609/6/99-99-15-03-02-15, від 15.05.2018 р. № 2150/ІПК/21-22-12-02-13).
Нюанс. Використовувати бухдовідку для коригування ПК треба, тільки якщо ПН була виписана до 01.07.2015 р. Якщо ПН складена після вказаної дати — слід нараховувати «компенсуючі» ПЗ згідно з п. 198.5 ПКУ, щоб скоригувати ліміт (лист ДФСУ від 14.06.2018 р. № 2620/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).
Ми з таким ПДВ-коригуванням погодитися не можемо («Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 57, с. 6). Але головне питання полягає в тому, чому податківці такі лояльні до списання безнадійної заборгованості за імпортні товари/послуги і такі безжальні до вітчизняних? Зараз пояснимо.
При придбанні послуг у нерезидента на митній території України саме покупцеві доводитися нараховувати ПЗ за такою операцією. Для цього на дату першої події (або на дату підписання акта виконаних робіт, або на дату списання коштів в оплату послуг) він складає ПН (п. 208.2 ПКУ) і реєструє її. На підставі такої ПН покупець може сформувати ПК.
Як бачите, і нарахування ПЗ, і формування ПК оформляють одним загальним документом — ПН з типом причини «14». Тобто скористатися ПК за неоплаченими послугами покупець не зможе без нарахування ПЗ.
При придбанні у нерезидента товарів — схожа історія. Тільки покупець сплачує ПДВ на митниці, після чого він отримує можливість включити суму такого податку до складу ПК. Підставою для цього буде митна декларація (п. 201.12 ПКУ).
Враховуючи те, що ПК сформований із сум, сплачених при ввезенні товарів «живими» грошима (лист ДФСУ від 26.01.2016 р. № 1392/6/99-99-19-03-02-15), то і про його коригування при списанні заборгованості контролери не згадають.
