Придбаваючи нерезидентські послуги з місцем постачання в Україні, підприємство-покупець має самостійно («за» нерезидента) нарахувати ПЗ за такою операцією за першою подією: оплатою або отриманням послуг (п. 187.8 ПКУ), виписати податкову накладну (ПН) і зареєструвати її в ЄРПН (пп. 180.2, 208.2 ПКУ).
При цьому ПН, зареєстрована в ЄРПН, для підприємства — одержувача послуг стає підставою для віднесення суми нарахованого ПДВ до складу ПК (п.п. «г» п. 201.11 ПКУ, п. 208.2 ПКУ).
Таким чином, якщо нерезидентські послуги придбавають для використання в оподатковуваних операціях у рамках госпдіяльності, то, дотримуючись установлених правил, нараховують «нерезидентські» ПЗ і отримують право на ПК.
Якщо ж послуги, придбані у нерезидента, призначені для використання в неоподатковуваній, пільговій або негосподарській діяльності, на додачу до цих правил підключається п. 198.5 ПКУ. Тобто одержувачеві послуг, окрім «нерезидентських» ПЗ згідно з п. 208.2 ПКУ, доведеться додатково нарахувати «компенсуючі» ПЗ — для компенсації «нерезидентського» ПК (лист ДФСУ від 20.03.2018 р. № 1133/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, 101.15 і 101.19 БЗ).
Для нарахування «компенсуючих» ПЗ дозволяється складати зведену ПН не пізніше за останній день звітного періоду:
— придбання послуг у нерезидента — якщо про використання послуг у неоподатковуваній діяльності відомо вже при придбанні;
— фактичного використання нерезидентських послуг у неоподатковуваній діяльності — якщо про таке їх використання не було відомо при придбанні і в неоподатковуваних операціях послуги стали використовуватися згодом.
Ну і, звичайно, повинна виконуватися ПК-умова. Тобто нараховувати «компенсуючі» ПЗ за п. 198.5 ПКУ треба тільки після того, як «нерезидентська» ПН зареєстрована. Інакше кажучи, коли нараховані «нерезидентські» ПЗ і виникло право на ПК, тобто є що компенсувати.
А якщо ПЗ не нараховували і ПК не відображали? Що ж, у такому разі доведеться самовиправитися.
Для цього, передусім, слід нарахувати «нерезидентські» ПЗ згідно з п. 208.2 ПКУ, виписати ПН (датою першої події) і зареєструвати її в ЄРПН.
Звичайно, якщо з дати першої події за операцією вже минув певний проміжок часу і граничний термін реєстрації ПН в ЄРПН сплив, платникові ПДВ доведеться:
— розплатитися штрафом за затримку реєстрації ПН в ЄРПН згідно з п. 1201.1 ПКУ (від 10 до 50 % суми ПДВ, зазначеної в ПН, — залежно від часу прострочення);
— уточнити звітний період першої події, в якому виникли «нерезидентські» ПЗ, і сплатити недоплату з 3 % самоштрафом (якщо помилка призвела до заниження ПЗ у такому періоді).
При цьому реєстрація в ЄРПН «забутої» ПН надасть покупцеві право на ПК за операцією.
Увага! Формування ПК за послугами, придбаними у нерезидента, відбувається за загальними правилами, що прописані в ст. 198 ПКУ. Тому якщо ПН зареєстрована в ЄРПН із запізненням — таку ПН можна буде включити в ПК тільки в періоді її реєстрації або в наступних періодах протягом 1095 днів з дати складання ПН (п. 198.6 ПКУ, 101.23 БЗ).
При цьому вже в періоді виникнення права на ПК за ПН, зареєстрованою в ЄРПН, у покупця з’явиться обов’язок (!) нарахувати «компенсуючі» ПЗ за п. 198.5 ПКУ (101.06 БЗ, див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 75, с. 5). Зважаючи на це, зручніше і «компенсуючі» ПЗ, і «нерезидентський» ПК задекларувати одним періодом.
