Безоплатний експорт: про облік і валютний нагляд

В обраному У обране
Друк
Нестеренко Максим, податковий експерт
Податки & бухоблік Квітень, 2019/№ 27
Підприємство безоплатно передає нерезиденту зразки своєї продукції, аби розширити ринок збуту. Яким чином ця операція відобразиться в обліку і чи підлягає вона валютному нагляду?

Документом, який підтверджує митну вартість товарів, які не є об’єктом купівлі-продажу, замість звичайного рахунка є рахунок-проформа (п.п. 3 ч. 2 ст. 53 МКУ). У ньому краще додатково зафіксувати, що вартість зазначена тільки для митних цілей, визначити мету відправлення (наприклад, для маркетингових досліджень) і вказати на безоплатний характер договору.

Чи підлягає операція з безоплатного експорту валютному нагляду? Ні, і ще раз ні! Адже валютний нагляд банки здійснюють лише за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів резидента, які передбачають розрахунки в грошовій формі (п. 5 розд. ІІ Інструкції № 7). У нашому випадку жодних розрахунків у грошовій формі немає.

Відповідно, жоден 365-денний строк, передбачений у п. 21 розд. ІІ Положення № 5, при безоплатному експорті навіть не починає відраховуватися. І це цілком логічно. Було би безглуздим чекати валютних надходжень для закриття нагляду у 365-денний строк для операції, за якою грошові кошти ніколи не надійдуть, бо це передбачено договором ☺.

Тепер про облік. У бухгалтерському обліку безоплатний експорт відображати значно простіше, ніж «звичайний». Адже немає ані валютних надходжень на розподільчий рахунок (із подальшим перерахуванням на поточні рахунки), ані різниць між комерційним курсом валюти і курсом НБУ, ані курсових різниць, що їх передбачає П(С)БО 21. Єдине, що потрібно відобразити, — це витрати на суму вартості експортованих зразків (а також інші витрати, пов’язані з експортом).

Оскільки операція має рекламний характер, такі витрати доцільно віднести до складу витрат на збут. Їх відображають на рахунку 93 в періоді, в якому вони були здійснені (п. 7 П(С)БО 16). При цьому власне вартість зразків списується на витрати проводкою: Дт 93 — Кт 20, 22, 26, 28.

У «податковоприбутковому» обліку ситуація така. У малодохідників витрати, відображені в бухгалтерському обліку, без жодних коригувань вплинуть і на «прибутковий» об’єкт оподаткування. А от високодохідникам (і малодохідникам, які добровільно визначають різниці), схоже, доведеться збільшити бухобліковий фінрезультат на суму вартості зразків. І відобразити цю суму у рядку 3.1.10 додатка РІ (докладніше читайте у «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 11, с. 21).

Підставою для цього є п.п. 140.5.10 ПКУ, який вимагає збільшувати фінрезультат на суму вартості товарів, безоплатно переданих юрособам, які не є платниками податку на прибуток або ж є «прибутківцями-нульовиками». Фіскали поширюють дію зазначеної норми в тому числі й на юросіб-нерезидентів. За винятком нерезидентів, які вважаються платниками для цілей податковоприбуткового обліку, — цебто тих, що провадять свою діяльність на території України через постійне представництво (див. лист ДФСУ від 27.02.2018 р. № 792/6/99-99-15-02-02-15/ІПК). І хоча формально нерезидент може вважатися платником податку на прибуток, наприклад у разі, коли з виплати йому утримується податок на репатріацію (див. лист ДФСУ від 08.11.2018 р. № 4738/6/99-99-15-02-02-15/ІПК), у нашому випадку така логіка не спрацює і різниці не уникнути.

Щодо ПДВ-обліку, то операція з безоплатного постачання товарів нерезиденту буде оподатковуватися за нульовою ставкою. Адже ідеться про той же митний режим, який діє при «звичайному» експорті (п.п. «а» п.п. 195.1.1 ПКУ). І байдуже, що плата від нерезидента не надходить: експорт — він і безоплатний залишається експортом.

Причому наразі фіскали стверджують, що при безоплатному експорті достатньо скласти одну податкову накладну («експортну», з типом причини «07») на нульову вартість. Другу податкову накладну («мінбазну», з типом причини «15»), на думку фіскалів, складати не потрібно (БЗ 101.08).

Обсяги постачання за безоплатним експортом потрібно зазначити у рядку 2 декларації з ПДВ. Крім того, такі обсяги постачання повинні потрапити також до Звіту про пільги.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
Завантажуйте наш мобільний додаток iFactor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Закрити
icon-block
Заважає реклама?
Ви маєте можливість її відключити!
Бажаєте побачити, як сайт буде виглядати без реклами?
Вимкнути на 10 секунд