ПДВ. Ви, звісно ж, добре пам’ятаєте наполегливі вимоги податківців, які вони пред’являють при списанні звичайної (не ЗЕД) кредиторки за отримані, але не оплачені товари. На їх думку, неоплачені постачальникові-резидентові товари з погляду боржника-покупця набувають статусу безоплатно отриманих (п.п. 14.1.13 ПКУ). А це означає, що покупець не має права на відображений раніше податковий кредит з ПДВ і його слід відкоригувати (донарахувати ПДВ-зобов’язання за п. 198.5 ПКУ) (див., наприклад, листи ДФСУ від 08.02.2019 р. № 459/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, від 28.11.2018 р. № 4998/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, категорію 101.23 БЗ).
У зв’язку із цим, звісно, виникають побоювання: а чи не спіткає та ж доля імпортний податковий кредит при списанні безнадійної ЗЕД-кредиторки?
Для того щоб розібратися в цьому, потрібно зазирнути в минуле й згадати, як ви нараховували та сплачували податок при ввезенні імпортних товарів.
Отже, безпосередньо при ввезенні товарів підприємство напевно:
— сплатило «ввізний» ПДВ на підставі пп. 187.8 і 206.1 ПКУ;
— на дату сплати імпортних податкових зобов’язань показало податковий кредит з ПДВ на підставі абзацу четвертого п. 198.2 ПКУ.
Виходить, імпортний ПК свого часу був сформований із сум, сплачених при ввезенні товарів «живими» грошима, які при списанні заборгованості повертати, звісно, ніхто не буде. Крім того, списання заборгованості не підпадає під жоден з «коригувальних» випадків із п. 192.1 ПКУ*. А коли так, то
* Нагадаємо, цей пункт установлює виключний перелік випадків, коли податковий кредит підлягає коригуванню. Ось вони: зміна суми компенсації вартості товарів, повернення товарів або передоплати, виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної.
на дату списання кредиторської ЗЕД-заборгованості жодних коригувань проводити не потрібно
На щастя, податківці в цьому питанні поділяють наш погляд (див. листи ДФСУ від 15.01.2019 р. № 145/6/99-99-15-03-02-15/ІПК // «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 6, від 26.10.2018 р. № 4605/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, категорія 101.10 БЗ).
Точно так само немає підстав і необхідності компенсувати імпортний податковий кредит умовними ПДВ-зобов’язаннями за п. 198.5 ПКУ (ср. ). Адже їх нараховують для того, щоб обнулити «вхідний» ПДВ у випадках використання активів «не туди»: у неоподатковуваних (звільнених) операціях або негосподарській діяльності. У нашому випадку факт використання імпортних, хоча й не оплачених товарів, у таких видах діяльності відсутній. На щастя, податківці дотримуються такого ж погляду (див. лист ДФСУ від 14.02.2019 р. № 538/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).
Податок на прибуток. Податковоприбутковий облік у нас ґрунтується на даних обліку бухгалтерського, тому спочатку згадаємо, як списання безнадійної ЗЕД-кредиторки показують у бухобліку.
Для цього зазирнемо в п. 5 П(С)БО 11. Тут говориться, що суму раніше визнаного зобов’язання, яке не підлягає погашенню на дату балансу, включають до складу доходів звітного періоду. Тобто суму безнадійної кредиторської ЗЕД-заборгованості, списаної після закінчення строку позовної давності, відносять до Кт субрахунку 717 «Дохід від списання кредиторської заборгованості».
Крім того, пам’ятайте (!): кредиторська ЗЕД-заборгованість за отримані, але не оплачені товари є монетарною, а отже, її потрібно перераховувати за офіційним курсом НБУ: (1) на кожну дату балансу — увесь час, доки така заборгованість «висить» у вас на балансі, та (2) на дату списання такої заборгованості після закінчення строку позовної давності.
Додатна курсова різниця потрапляє до складу бухдоходів (Кт 714), а від’ємна — до складу витрат (Дт 945)
Жодних податкових різниць при списанні безнадійної кредиторської заборгованості розд. III ПКУ не встановлює. На цьому вже неодноразово акцентували свою увагу й податківці (див. листи ДФСУ від 11.09.2018 р. № 3989/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, від 08.02.2019 р. № 459/6/99-99-15-03-02-15/ІПК). Тому абсолютно всі підприємства, незалежно від їх дохідності, у податковоприбутковому обліку керуються виключно правилами бухобліку.
Приклад. У 2016 році підприємство придбало в нерезидента імпортні товари вартістю €10000. Товари так і не були оплачені. У 2019 році, після закінчення строку позовної давності, кредиторська ЗЕД-заборгованість визнана безнадійною і списана до складу доходів.
Офіційний курс НБУ на дату:
— оприбуткування товарів — 28,57 грн./€ (тут і далі — курс умовний);
— на дату балансу — 30,66 грн./€;
— на дату списання безнадійної кредиторської ЗЕД-заборгованості — 30,32 грн./€.
Списуємо кредиторську ЗЕД-заборгованість за неоплаченими товарами
| № з/п | Зміст господарської операції | Кореспонденція рахунків | Курс НБУ, грн./€ | Сума, €/грн. | |
| Дт | Кт | ||||
| Оприбуткування товару від нерезидента. Виникнення заборгованості | |||||
| 1 | Оприбутковано товари, отримані від нерезидента (28,57 грн./€ х €10000) | 281 | 632 | 28,57 | €10000 285700 |
| Для спрощення прикладу інші проводки із ввезення й оприбуткування товару не наводимо. | |||||
| Розрахунок курсових різниць на дату балансу | |||||
| 2 | Відображено курсову різницю за монетарною заборгованістю перед нерезидентом ((30,66 грн./€ - 28,57 грн./€) х €10000) | 945 | 632 | 30,66 | 20900 |
| Зверніть увагу! Грошова заборгованість перед нерезидентом є монетарною, а тому курсові різниці за нею ми розраховуватимемо на кожну дату балансу, тобто щоквартально, до моменту її списання. | |||||
| Списання кредиторської заборгованості | |||||
| 3 | Відображено курсову різницю за монетарною заборгованістю перед нерезидентом ((30,32 грн./€ - 30,66 грн./€) х €10000) | 632 | 714 | 30,32 | 3400 |
| 4 | Списано заборгованість після закінчення строку позовної давності (30,32 грн./€ х €10000) | 632 | 717 | 30,32 | €10000 303200 |
