Запитання стосується рахунків резидента в іноземних фінансових установах. Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону про валюту резиденти наразі мають право відкривати рахунки в іноземних фінансових установах та здійснювати через такі рахунки валютні операції. Докладно про особливості таких рахунків читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 21, с. 25.
Відповідь на запитання залежить від того, за які саме операції надходять валютні кошти на закордонний рахунок резидента. Якщо йдеться про надходження від експорту товару, то не має жодного значення, на який рахунок експортера — український чи закордонний — надходить експортна виручка. Адже для операцій з експорту товарів оплата жодним чином не впливає на ПДВ-облік (п. 187.11 ПКУ). Для таких операцій ПДВ-подією буде виключно дата оформлення митної декларації (п.п. «б» п. 187.1 ПКУ, докладно про це читайте на с. 3 сьогоднішнього номера).
А от якщо на закордонний рахунок резидента зараховуються валютні кошти як оплата наданих нерезиденту послуг, місце постачання яких згідно ст. 186 ПКУ розташоване на митній території України, порядок ПДВ-обліку визначається загальними правилами «першої події» (п. 187.1 ПКУ). А згідно з п.п. «а» п. 187.1 ПКУ зарахування коштів на банківський рахунок платника ПДВ є однією із подій, настання якої має наслідком виникнення податкових зобов’язань з ПДВ.
Чи потрібно на дату надходження на закордонний рахунок резидента попередньої оплати за послуги, які він повинен надати нерезиденту, нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ? На нашу думку, так. Адже закордонний рахунок резидента — це такий же банківський рахунок платника ПДВ, як і його рахунок в українському банку. А тому надходження коштів на закордонний рахунок резидента — це подія для цілей ПДВ-обліку. І якщо така подія є першою (гроші на закордонний рахунок надходять раніше, ніж оформляється документ, що засвідчує факт постачання послуг нерезиденту), на дату надходження коштів на закордонний рахунок потрібно нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ і складати податкову накладну.
При цьому базу оподаткування ПДВ потрібно буде перерахувати у гривні. При надходженні авансу від нерезидента на рахунки в українському банку фіскали раніше рекомендували визначати таку базу двома частинами — «гривневою» (у частині обов’язкового продажу валюти на валютному ринку) і «валютною» (БЗ 101.06, втратила чинність 14.12.2018 р., однак навряд чи думка фіскалів змінилася).
При надходженні авансу від нерезидента на закордонний рахунок визначити базу оподаткування ПДВ буде навіть простіше. Адже обов’язковий продаж валютних надходжень буде пізніше — коли резидент, який надає послуги нерезиденту, буде «заводити» іноземну валюту в Україну (п.п. 1 п. 24 Положення № 5).
Тому, на нашу думку, базу оподаткування ПДВ резидент визначає виходячи із курсу НБУ до іноземної валюти на дату надходження валюти на свій закордонний рахунок.
При цьому податкову накладну на послуги нерезиденту за фактом надходження попередньої оплати на закордонний рахунок потрібно складати так само, як і будь-яку іншу накладну, складену на такі операції. Тобто податкова накладна складається як на неплатника ПДВ: у лівому верхньому куті такої накладної зазначають тип причини «02», у графі «Отримувач (покупець)» — «Неплатник», а у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» — умовний ІПН «100000000000», рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюють (пп. 8 і 12 Порядку № 1307).
