ПДВ. Потрібно сказати, що ПДВ — доволі поширений у світі податок. Тому якщо ваша філія зареєстрована в країні, податкова система якої передбачає його сплату, — тоді філії напевно доведеться зареєструватися там як самостійному платнику ПДВ.
Ця обставина лежить в основі роз’яснення податківців, яке вони надали ще в листі від 14.08.2013 р. № 8902/6/99-99-19-04-02-15. У ньому говориться, що зарубіжні філії є самостійними платниками ПДВ відповідно до законодавства країни перебування і здійснюють підприємницьку діяльність поза митною територією України. Відповідно операції з придбання і постачання товарів (послуг) цієї філії норми ПКУ не регламентують. Це означає:
продаж філією інжинірингових послуг на ПДВ-облік головного підприємства не впливає, тому в ПДВ-звітності такі операції воно не відображає
Виходить, що обсяг постачання таких послуг не потрапить до «постачального» розділу 1 декларації з ПДВ, а отже, не бере участі в розрахунку показника ЧВ (і відповідно, анти-ЧВ). Простіше кажучи, у цьому випадку коефіцієнта ЧВ для розподілу вхідного ПДВ за товарами «подвійного призначення» немає і компенсувати його частковими податковими зобов’язаннями за правилами ст. 199 ПКУ не потрібно.
Бухгалтерський облік. Бухгалтерський облік діяльності зарубіжної філії ведуть з урахуванням вимог П(С)БО 21.
Отже, особливий порядок обліку п.п. 10.4 П(С)БО 21 передбачає для філій, які відповідають таким критеріям:
(а) операції з підприємством становлять незначну частку в обсязі діяльності господарської одиниці за межами України;
(б) основним джерелом фінансування діяльності господарської одиниці є доходи від власних операцій або місцеві позики;
(в) витрати на заробітну плату, матеріали та інші елементи операційних витрат господарської одиниці сплачують або відшкодовують переважно в іноземній валюті;
(г) оплата реалізованої господарською одиницею продукції (робіт, послуг) здійснюється переважно в іноземній валюті;
(ґ) рух грошових коштів підприємства відокремлений від поточної діяльності господарської одиниці за межами України і не зазнає прямого впливу її господарської діяльності.
Кількісні характеристики перелічених критеріїв установлює власник або уповноважений орган (посадова особа) підприємства відповідно до законодавства або установчих документів.
Так ось, зарубіжні філії, діяльність яких відповідає переліченим вище ознакам, виділяють на окремий баланс і вони ведуть свій бухоблік в іноземній валюті. При цьому статті фінансової звітності «філії-нерезидента» включають до фінансової звітності підприємства з урахуванням таких правил:
(а) монетарні та немонетарні статті (крім статей власного капіталу) перераховують за офіційним валютним курсом НБУ на дату балансу (п.п. 10.1 П(С)БО 21);
(б) статті доходів, витрат, руху грошових коштів підлягають перерахунку за валютним курсом на дату здійснення операції (за винятком випадків, коли фінансова звітність складена у валюті країни з гіперінфляційною економікою).
Крім того, для перерахунку доходів, витрат і руху грошових коштів за кожен місяць можна застосовувати середньозважений валютний курс за відповідний місяць. Його визначають як результат ділення суми добутків величин валютних курсів НБУ і кількості днів їх дії у звітному місяці на кількість календарних днів у місяці (п.п. 10.2 П(С)БО 21);
(в) показники статей власного капіталу (крім нерозподіленого прибутку або непокритого збитку) відображають за валютним курсом на дату визначення показника відповідної статті (п.п. 10.3 П(С)БО 21);
(г) нерозподілений прибуток (непокритий збиток) на дату балансу визначають виходячи з нерозподіленого прибутку (непокритого збитку) на початок року, чистого прибутку (збитку) за даними перерахованого звіту про фінансові результати за звітний період і суми розподіленого у звітному періоді прибутку (списаного збитку), перерахованого за валютним курсом на дату розподілу прибутку (списання збитку) (п.п. 10.4 П(С)БО 21).
Показники фінзвітності інших філій, які не відповідають переліченим вище умовам, відображаються у валюті звітності за загальними правилами з пп. 6 — 9 П(С)БО 21 (п. 13 П(С)БО 21).
При змінах ознак класифікації діяльності господарської одиниці за межами України, наведених у п.п. 10.4 П(С)БО 21, застосування порядку перерахунку показників статей фінансової звітності господарської одиниці у валюту звітності починається з дати вказаних змін.
Податок на прибуток. Як відомо, завдяки п. 13.1 ПКУ доходи, отримані резидентом України із джерел за межами України, враховують при визначенні його об’єкта та/або бази оподаткування в повному обсязі. Водночас філія напевно зареєстрована і сплачує деякий аналог податку на прибуток у країні перебування. У наявності подвійне оподаткування доходів, отриманих підприємством через філію.
Але законодавці врахували цю проблему і дозволяють виправити податкову несправедливість шляхом заліку закордонного податку, сплаченого за межами України, при розрахунку податку на прибуток за правилами розд. III ПКУ. Можливий такий залік при виконанні двох умов (п.п. 141.4.9, пп. 13.4 — 13.5 ПКУ):
(1) за наявності діючого міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування. Перелік країн, з якими Україна на 01.01.2018 р. уклала такі договори, див. у листі ДФСУ від 02.01.2018 р. № 78/7/99-99-01-02-02-17;
(2) за наявності довідки про суму сплаченого податку/збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування.
Довідку видає уповноважений на це офіційний орган країни, резидентом якої є філія і з якою укладено міжнародний договір. Така довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній зарубіжній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено діючими міжнародними договорами України. Для країн, що приєдналися до Гаазької конвенції 1961 року, яка скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, достатньо проставляння на довідці апостилю. До того ж не потребують ні легалізації, ні посвідчення апостилем документи, видані країнами — учасницями міжнародних договорів про правову допомогу (див. категорію 102.18 БЗ).
Розмір зарахованих сум податку з іноземних джерел протягом податкового періоду не може перевищувати суми податку, що належить до сплати в Україні таким платником податків протягом цього періоду.
Не підлягають зарахуванню в зменшення податкових зобов’язань такі податки, сплачені в інших країнах (п.п. 141.4.9 ПКУ):
(а) податок на капітал/майно та приріст капіталу;
(б) поштові податки;
(в) податки на реалізацію (продаж);
(г) інші непрямі податки незалежно від того, підпадають вони під категорію прибуткових податків чи оподатковуються окремими податками згідно із законодавством іноземних держав.
Суму закордонподатків, яку підприємство зараховує в рахунок сплати податку на прибуток, визначають шляхом перерахунку інвалюти в гривні за курсом НБУ на дату сплати податку за кордоном
Про це податківці говорять в листі ДФСУ від 25.09.2018 р. № 4149/6/99-99-15-02-02-15/ІПК.
Суму закордонподатку для заліку підприємство показує в декларації з податку на прибуток (у рядку 16.1 додатка ЗП і звідти в рядку 16 ЗП самої декларації).
Детальніше про правила заповнення додатка ЗП читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 9, с. 36.
