Відразу скажемо: в новому валютному законодавстві немає вимоги про перерахування додатної курсової різниці, яка може виникнути в разі продажу поверненої валюти на міжбанку. Цей платіж був передбачений пп. 7, 8 розд. III Положення № 281, що втратив чинність з 07.02.2019 р. (детальніше про нього див. у «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 35-36, с. 37). Тому із зазначеної дати таку різницю до бюджету не перераховують.
Бухгалтерський облік. При перерахуванні передоплати нерезиденту в обліку підприємства виникла дебіторська заборгованість, яка за ідеєю мала бути погашена товарами. Тому курсові різниці за нею не розраховувалися.
У момент розірвання ЗЕД-договору із зарубіжним контрагентом статус такої заборгованості змінюється: з товарної вона перетворюється на грошову (адже нерезидент поверне вам аванс грошима). Тож із цієї дати за дебіторською ЗЕД-заборгованістю слід нараховувати курсові різниці за правилами пп. 7, 8 П(С)БО 21. Тобто на дати здійснення операції (на дату розірвання ЗЕД-договору і на дату погашення заборгованості) та на дати балансу (якщо такі будуть між двома вищенаведеними датами).
Нагадаємо: додатну курсову різницю (виникає при зростанні курсу НБУ) включають до бухдоходів й обліковують за Кт 714 «Дохід від операційної курсової різниці», а від’ємну курсову різницю (виникає, коли курс НБУ знижується) показують у складі витрат за Дт 945 «Втрати від операційної курсової різниці».
Податок на прибуток. Тут орієнтуємося виключно на дані бухгалтерського обліку. Жодних коригувань фінрезультату розд. III ПКУ не передбачає. Тому всі витрати (доходи), понесені (одержані) у зв’язку з придбанням (продажем) валюти, усі курсові різниці, розраховані за валютною заборгованістю та іноземною валютою, потрапили до складу бухгалтерських витрат (доходів), збільшать (зменшать) і прибутковий об’єкт оподаткування.
А ось саме перерахування авансу та його повернення на бухгалтерські доходи/витрати і, відповідно, на податковий облік підприємства не впливають.
ПДВ. Як ви пам’ятаєте, правило першої події при імпорті товарів не працює (пп. 187.8, 187.11 ПКУ, абзац четвертий п. 198.2 ПКУ). Тому
при поверненні товарного авансу жодних коригувань у ПДВ-обліку робити не доведеться
А ось ПДВ-зобов’язання з вартості оподатковуваних* нерезидентських послуг нараховують за загальним правилом першої події (абзац третій п. 187.8 ПКУ). Отже, при поверненні передоплати за ненадані послуги відображені раніше ПЗ і ПК з ПДВ доведеться відкоригувати (п. 192.1 ПКУ).
* Об’єктом оподаткування ПДВ на підставі п.п. «б» п. 185.1 ПКУ є тільки ті нерезидентські послуги, місце постачання яких розташоване на митній території України.
Отже, при поверненні нерезидентом авансу за ЗЕД-послуги покупець-резидент повинен оформити зменшуючий розрахунок коригування (РК) до ПН, виписаної при перерахуванні авансу, і зареєструвати його в ЄРПН.
Після цього одержувач послуг одночасно коригує свої ПЗ і ПК. Суми коригування показують у декларації з ПДВ. У результаті в рядках 6 і 13 декларації за період, у якому складено РК, зазначають підсумкове значення обсягів послуг, отриманих від нерезидента на території України, з урахуванням коригування (зі знаком «+» або «-»). А в додатку Д1 відображають тільки обсяги коригування нерезидентських послуг (див. лист ДФСУ від 06.06.2017 р. № 492/6/99-99-15-03-02-15/ІПК). Детальніше про відображення імпортно-послужних операцій у ПДВ-декларації див. на с. 19.
