Теми статей
Обрати теми

Чи є сенс самому виправлятися?

Ушакова Лілія, експерт з кадрових і податкових питань
Бухгалтер помилився: не нарахував або неправильно розрахував суму виплати, яка належить до мінімальних державних гарантій в оплаті праці. Він знає про свою помилку. Але чи варто її виправляти і, по суті, вказувати на цю помилку інспекторам праці? Чи, може, зачаїтися й чекати: а раптом не знайдуть? Давайте подумаємо над цими питаннями разом.

Пунктом 29 Порядку № 295 визначено: заходи до притягнення об’єкта відвідування (тобто роботодавця) та його посадових осіб до відповідальності за недотримання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Інакше кажучи, якщо на дату перевірки порушення вартістю в 10 МЗП є, і воно виявлене інспектором праці — чекай на штрафи.

Варіанта «нарахувати «втрачені» міндержгарантії під час або після інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) й уникнути штрафу» зазначений пункт Порядку не містить.

З виправленням «під час або після» все зрозуміло.

А якщо виправитися ДО початку перевірки

Це запитання ми поставили Держпраці й отримали таку відповідь: у разі самостійного усунення роботодавцем порушення законодавства про працю до початку інспекційного відвідування цей факт буде врахований інспектором при прийнятті рішення про розгляд справи про накладення штрафних санкцій (див. листі від 07.05.2018 р. № 3571/4.1/4.1-ДП-11).

Що слід розуміти під «буде врахований», Держпраці не спромоглося відповісти. Тому пропонуємо вам пройтися судовою практикою.

Факт 1. З тексту постанови Верховного Суду від 12.04.2018 р. у справі № 816/2325/16* можна дійти висновку, що виправлення до початку перевірки рятує від штрафу за недотримання міндержгарантій в оплаті праці, встановлених в абзаці четвертому ч. 2 ст. 265 КЗпП.

* reyestr.court.gov.ua/Review/73355617

Причому зверніть увагу: під виправленням Верховний Суд розуміє не просто наявність на момент інспекції наказу про проведення «загублених» виплат і нарахування їх у бухобліку, але й безпосередньо їх виплату працівникові.

Тож схитрувати і провести виправлення тільки на «папері» (а то й заднім числом) тут не вийде. Ідемо далі.

Факт 2. Нарахування працівнику своєчасно не нарахованих міндержгарантій повинно бути належним чином оформлене документально.

Відповідні документи (бухгалтерські довідки, розрахункові та платіжні відомості, розрахункові листки тощо) повинні чітко вказувати на те, яка конкретно виплата була донарахована, за який період, у якій сумі, фактичний час виплати.

Просто нарахувати деяку суму (навіть із запасом) і назвати її так само, як і забуту міндержгарантію, не означає виправитися (див. рішення Дніпропетровського окружного адмінсуду від 04.02.2019 р. у справі № 160/8759/18**).

** reyestr.court.gov.ua/Review/79689355

Факт 3. Правильний розрахунок забутих міндержгарантій, оформлення, нарахування та виплата їх до початку візиту інспектора праці, ще не означають гарантоване уникнення штрафу.

Просто замість штрафу за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці інспектор праці може «вліпити» штраф за порушення строку їх виплати, а суд, у свою чергу, його підтримати (див. постанову Шостого апеляційного адмінсуду від 19.12.2018 р. № 825/2422/18***). Добре це чи погано? Скажімо так: для роботодавця у ситуації, що розглядається, це однозначно дешевше. Дивіться, недотримання міндержгарантій в оплаті праці коштує 10 МЗП за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (абзац четвертий ч. 2 ст. 265 КЗпП).

*** reyestr.court.gov.ua/Review/78746167

А ось несвоєчасна виплата такої міндержгарантії обійдеться підприємству в 3 МЗП (якщо затримали більш ніж на місяць, абзац третій ч. 2 ст. 265 КЗпП) або в 1 МЗП (якщо затримали менш ніж на один місяць, абзац восьмий ч. 2 ст. 265 КЗпП) незалежно від кількості працівників, за якими були допущені такі порушення.

Ложка дьогтю

Спроба виправитися й донарахувати своєчасно ненараховане, щоб уникнути штрафу в 10 МЗП — це атракціон «Пан або пропав» для роботодавця. Судова практика дуже різношерста. І незважаючи на наявність перелічених вище судових рішень, іноді трапляються такі, які повністю вибивають ґрунт з-під ніг.

Підтвердження тому — постанова Львівського апеляційного адмінсуду від 14.08.2018 р. у справі № 876/4962/18*. У ній суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, що Порядком № 295 не передбачено звільнення роботодавця від відповідальності в разі самостійного усунення порушень норм трудового законодавства до початку перевірки.

* reyestr.court.gov.ua/Review/75957177

У результаті підприємство, яке самостійно до початку інспекційного відвідування виявило факт ненарахування міндержгранатійних виплат, належним чином їх розрахувало, нарахувало і виплатило працівникам, усе одно потрапило на штраф за недотримання міндержгарантій в оплаті праці. А це, на хвилинку, 10 МЗП за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення. ☹

Резюме. Якщо говорити про виплати, які належать до мінімальних держгарантій в оплаті праці, то роботодавцеві спокійніше (і дешевше) їх нараховувати і виплачувати працівникам.

До речі, про міндержгарантійні виплати та їх розрахунок ви можете прочитати в «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 15, спецвипуск.

У разі ненарахування (нарахування в меншій сумі) — усе ж рекомендуємо виправитися. Про те, як це зробити з найменшими втратами, ми з вами поговоримо далі.

Що стосується адмінвідповідальності за ст. 41 КпАП (див. с. 17), то протокол про адміністративне правопорушення в разі його виявлення буде обов’язково складений інспектором праці й переданий до суду (див. лист Держпраці від 11.01.2018 р. № 183/3/4.3-3В-18). Далі вже суд прийматиме рішення, накладати штраф на посадову особу (ФОП), яка провинилися, чи ні.

Цікавий момент. Якщо припис буде виконано (усунено порушення), а винна посадова особа підприємства (ФОП-роботодавець) визнає свою провину, то суд може обмежитися усним зауваженням і на підставі ст. 22 КпАП звільнити її від адмінштрафу (див., наприклад, постанову Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 06.06.2017 р. у справі № 348/791/17**).

** reyestr.court.gov.ua/Review/66957433

А ось якщо винесений припис на усунення порушення роботодавець проігнорує, то до фінансових санкцій за ст. 265 КЗпП і адмінштрафу за ст. 41 КпАП його посадові особи отримають ще й адмінштраф за ст. 1886 КпАП (від 850 до 1700 грн.) за невиконання законних вимог інспектора праці.

Таким чином, наявність штрафу не знімає з роботодавця обов’язку виправити допущені порушення.

висновки

  • Донарахування під час інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) або після його закінчення своєчасно не нарахованих виплат, які належать до міндержгарантій в оплаті праці, не рятує роботодавця від штрафу в 10 МЗП за кожного скривдженого працівника.
  • Правильний розрахунок забутих міндержгарантій, оформлення, нарахування і виплата їх до початку візиту інспектора праці ще не означає гарантоване уникнення штрафу.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі