Можливість збільшити статутний капітал товариства за рахунок додаткових внесків учасників передбачена ч. 1 ст. 18 Закону про ТОВ. При цьому додатковий внесок може бути здійснений як у грошовій, так і в негрошовій формі.
Зауважимо: у разі додаткового внеску в негрошовій формі в «плановому» рішенні загальних зборів учасників необхідно (1) перерахувати учасників товариства, які вносять майно, і (2) зазначити грошову оцінку цього майна.
Цікавий момент. Закон про ТОВ не наполягає на тому, щоб оцінка майна була проведена виключно суб’єктом оціночної діяльності. Учасники товариства можуть провести її самостійно і затвердити одностайним рішенням загальних зборів учасників, в яких взяли участь усі учасники товариства.
Проте не забувайте, що ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 р. 2658-III встановлює випадки обов’язкового проведення оцінки. Серед них, зокрема, визначення вартості внесків учасників і засновників госптовариства, якщо в це товариство вноситься майно госптовариств із державною часткою (часткою комунального майна).
Припустимо, оцінка майна проведена і фізособа-засновник в обмін на корпоративні права передає майно до статутного капіталу госптовариства. Зверніть увагу, ми не просто так виділили слово «обмін».
Згідно зі ст. 715, 716 ЦКУ у разі здійснення обміну кожна зі сторін є і продавцем такого товару, який вона передає в обмін, і покупцем товару, який вона отримує натомість.
Таким чином, передача майна в обмін на корпоративні права, по суті, є для фізособи-засновника продажем цього майна (право власності переходить від фізособи-засновника до підприємства) і придбанням корпоративних прав.
Але завдяки п.п. 165.1.44 ПКУ оподатковуваний дохід у цьому випадку у фізособи-засновника не виникає. Ця норма Кодексу виводить із складу оподатковуваних ПДФО доходів суми майнових і немайнових внесків платника ПДФО до статутного капіталу юрособи — емітента корпоративних прав в обмін на такі права.
Що стосується ВЗ, то його також утримувати не треба. Підстава — пп. 1.2 і 1.7 п.п. 161 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ.
Водночас ТОВ — емітент корпоративних прав, будучи податковим агентом, зобов’язане відобразити суму такого внеску в:
— розд. I Податкового розрахунку за формою № 1ДФ з ознакою доходу «178» без заповнення граф 4а і 4;
— розд. II форми № 1ДФ за рядком «Військовий збір» — у загальній сумі нарахованого/виплаченого фізичним особам доходу.
Важливо! Неоподатковуваний дохід учасника (суму негрошового внеску до статутного капіталу)
зазначайте у формі № 1ДФ, сформованій за той звітний квартал, в якому відбулося фактичне внесення майна
Тепер давайте розглянемо ситуацію, коли статутний капітал ТОВ збільшують за рахунок додаткових внесків у грошовій формі.
У цьому випадку фізична особа несе витрати у зв’язку з придбанням інвестиційного активу. Ніякого доходу вона не отримує.
Отже, відображати суму грошових коштів, внесених фізичною особою до статутного фонду ТОВ, у формі № 1ДФ не треба.
Адже у формі № 1ДФ податкові агенти відображають доходи (як оподатковувані, так і неоподатковувані) фізосіб, а не їх витрати.
Водночас на сьогодні в підкатегорії 103.25 БЗ є роз’яснення ДФСУ, в якому податківці доходять висновку, що у формі № 1ДФ слід відображати в тому числі й грошовий внески до статутного капіталу. Чому? На жаль, обґрунтування свій позиції ДФСУ не навела, обмежившись відсиланням до п.п. 165.1.44 ПКУ.
Проте ми вважаємо такий висновок помилковим.
