По суті, згідно зі ст. 3 Закону про РРО розрахунки в безготівковій формі з використанням платіжних карток вимагають застосування РРО. Причому використанням платіжної картки при розрахунках у безготівковій формі за банківськими рахунками вважається (п.п. 7 п. 4 розд. I Положення № 705):
1) не лише здійснення розрахунків у безготівковій формі з використанням КПК (наприклад, у торговельних мережах через термінали, платіжні термінали),
2) але й проведення розрахунків у безготівковій формі з використанням реквізитів КПК. Тобто в тому числі й у разі розрахунків з платіжних карток через Інтернет, коли держатель картки просто зазначає реквізити КПК, не дістаючи її з кишені.
Проте якщо виходити з визначення розрахункової операції, прописаного в ст. 2 Закону про РРО, то маємо: стосовно розрахунків картками розрахунковою операцією для цілей РРО вважається саме «приймання від покупця платіжних карток… за місцем реалізації товарів (послуг)».
Що стосується розрахунків через інтернет-банкінг, то це спеціальна банківська технологія дистанційного обслуговування клієнтів. Вона належить банку і надає клієнтам можливості використовувати свій рахунок в онлайн-режимі 24/7. Простіше кажучи, клієнт взаємодіє з банком «видалено» і дає вказівку перерахувати грошові кошти зі свого карткового рахунку на рахунок підприємця-продавця. Ключовий момент при цьому: ФОП — єдиноподатник-продавець не приймає до оплати картку як таку. Тому така звичайна банківська операція з переказу безготівкових коштів (з рахунку покупця на рахунок продавця) застосування РРО не вимагає.
Інша річ, коли клієнти, наприклад, розраховуються через POS-термінал на торговельній точці або за допомогою інтернет-еквайрингу (якщо на сайті продавця є кнопка «Оплатити»). У першому випадку цілком очевидно, що підприємець приймає картку клієнта для розрахунків. У другому випадку це не так очевидно, але, по суті, це практично те ж саме, що прийняти картку покупця у своєму офісі через POS-термінал. Тільки замість термінала картку обробляють фінпосередники (Portmone, LiqPay тощо), з якими підприємець уклав договір еквайрингу. Ну а оскільки приймання від покупця платіжних карток є розрахунковою операцією (як і приймання готівки), то тут, без сумніву, РРО потрібен.
Проте податківці абсолютно не бачать різницю між інтернет-банкінгом і еквайрингом (див. роз’яснення в категорії 109.02 БЗ, лист ГУ ДФС у м. Києві від 21.01.2019 р. № 216/ІПК/26-15-14-09-01-15, лист ДФСУ від 26.04.2019 р. № 1873/6/99-99-14-05-01-15/ІПК // «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 54, с. 26).
Вони стверджують, що операції з розрахунками платіжними картками (у тому числі й через «Приват24» або «Ощад24») слід проводити через РРО (зрозуміло, після того, як річний дохід ФОП-єдиноподатника перевищить 1 млн грн.). А сам розрахунковий документ ФОП повинен роздруковувати на РРО на підставі виписки з банку на повну суму проведеної операції і надсилати покупцеві разом із товаром.
Виняток податківці роблять тільки для продажів через Інтернет інформаційно-консультаційних і низки інших послуг, а також нематеріальних активів. І то лише тому, що в цих випадках відсутнє місце здійснення розрахунків (див. листи ДФСУ від 30.03.2015 р. № 6556/6/99-99-22-07-03-15, від 17.08.2016 р. № 17922/6/99-99-14-05-01-15, ІПК від 10.04.2018 р. № 1532/0/99-99-14-05-01-14/ІПК).
Тому ФОП-єдиноподатнику, який перевищив РРО-мільйон, можна й надалі приймати оплату за товар через «Приват24» і не реєструвати РРО, але бути готовим оспорювати невикористання РРО в суді. Або ж підкоритися податківцям і розрахунки клієнтів за допомогою інтернет-банкінгу «Приват24» проводити через РРО.
