Відкриваємо підрозділ у іншому місті

Статус офісу

Перш за все, відкриваючи в іншому населеному пункті окреме відділення, слід визначитися з його статусом, а саме з тим, буде цей підрозділ відокремленим (філія) чи структурним. Від цього багато в чому залежатиме порядок його створення.

Порівнювати, чим відрізняється відокремлений підрозділ від структурного, у цьому матеріалі не будемо. Про це ви можете дізнатися з тематичного номера «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 69.

Скажемо тільки те, що зазвичай підприємство створює:

— відокремлений підрозділ (філію) у тому випадку, коли такий підрозділ має здійснювати господарську діяльність від власного імені, тобто працювати незалежно від головного підприємства;

— структурний підрозділ у тому випадку, коли підприємству потрібен відділ, який братиме участь у загальній господарській діяльності підприємства як одна з ланок єдиного господарського процесу. Тобто підрозділ не діятиме самостійно, а буде тільки гвинтиком у господарській діяльності підприємства.

Коли мова йде про створення складу, магазину чи кол-центру, то зазвичай такі об’єкти створюються у вигляді структурних підрозділів. Річ у тому, що їх функціонування не передбачає якогось окремого відокремленого здійснення діяльності.

Водночас якщо підприємство забажає, то воно може створити такі відділення й у формі відокремленого підрозділу (філії). Та сьогодні не про це. Поговоримо далі про створення структурного підрозділу.

Ознаки структурного підрозділу

Про те, що підприємство має право створювати структурні підрозділи за межами знаходження підприємства, говорить ст. 64 ГКУ. При цьому підприємство може створити:

— виробничі структурні підрозділи (виробництва, цехи, відділення, дільниці, бригади тощо);

— функціональні структурні підрозділи (управління, відділи, бюро, служби тощо).

При цьому структурні підрозділи підприємства зазвичай діють на підставі положення про них, яке затверджене в порядку, визначеному статутом підприємства. Водночас їх функціонування також може регулюватися й іншими документами.

Оскільки в законодавстві немає обмежень щодо місця розміщення структурних підрозділів, вважаємо, його можна створювати як за окремою адресою (у тому числі і в іншому населеному пункті, ніж головне підприємство), так і за адресою головного підприємства.

Звертаємо увагу:

Він є невід’ємною частиною підприємства.

Крім того, структурні підрозділи:

— не можуть мати майнової відокремленості. Тому будь-якими повноваженнями щодо розпоряджання таким майном підрозділ не наділяється;

— не можуть мати й окремого банківського рахунку. Тобто всі розрахунки, пов’язані з діяльністю структурного підрозділу, проводитимуться через рахунки підприємства;

— не мають повноважень виступати у відносинах з третіми особами від імені юрособи.

Також відомості про структурний підрозділ не включаються і до ЄДР. Річ у тому, що відповідно до ст. 9 «держреєстраційного» Закону України від 15.05.2003 р. № 755-IV у ЄДР міститься інформація лише про відокремлені підрозділи юрособи.

Отже, структурний підрозділ юрособи, навіть якщо він розташований не за місцезнаходженням юрособи (у тому числі і в іншому населеному пункті), не має свого ідентифікаційного коду, а використовує код ЄДРПОУ юрособи, структурним підрозділом якої він є.

Правила створення

Щоб створити структурний підрозділ, слід вчинити декілька дій.

Дія 1. Прийняти рішення про створення структурного підрозділу шляхом видачі керівником підприємства відповідного наказу (розпорядження).

Дія 2. Розробити та затвердити положення про структурний підрозділ. Як передбачає ч. 2 ст. 64 ГКУ,

Водночас у жодному нормативно-правовому акті не міститься вимог до змісту положення про структурний підрозділ. Тому суб’єкти господарювання в цьому питанні можуть почуватися вільно.

Дія 3. Визначитися з місцезнаходженням. Очевидно, для функціонування структурного підрозділу знадобиться приміщення, а отже, доведеться придбати у власність чи взяти в оренду (а може, в позичку) будівлю або її частину. Крім того, можливо, доведеться придбати чи взяти в оренду земельну ділянку.

Дія 4. Облаштувати приміщення під потреби підрозділу. Може, доведеться:

— провести ремонт у такому приміщенні;

— обзавестися свердловиною для забезпечення працівників підрозділу питною водою;

— встановити опалювальний котел для обігріву приміщення тощо.

Дія 5. Стати на облік у податковій. Якщо структурний підрозділ розташований не за місцем розташування підприємства, то, можливо, в останнього виникне обов’язок подавати звітність та/або сплачувати деякі податки (збори) за місцем розташування підрозділу. Тому в цьому випадку доведеться стати на обліку за місцезнаходженням підрозділу як за неосновним місцем обліку.

Дія 6. Найняти персонал для здійснення діяльності у структурному підрозділі і почати працювати.

Процедура буде та ж сама, що й при найманні працівників на головне підприємство.

Рекомендація тільки одна: зазначити в трудовому договорі (наказі про прийняття на роботу) фактичну адресу, за якою розташоване місце роботи працівника, тобто структурний підрозділ.

Таким чином роботодавець виконає вимоги ст. 29 КЗпП щодо визначення робочого місця працівника і врегулює правила відправлення у відрядження працівника на рідне підприємство, яке розташоване в іншому місті.

Реєстрація у податковій

Як тільки суб’єкт господарювання відкриває структурний підрозділ не за місцем свого розташування, то зазвичай у нього відразу виникає на тій території об’єкт оподаткування чи об’єкт, пов’язаний з оподаткуванням. А тому щоб нормально функціонувати, слід стати на облік у податковій за місцезнаходженням свого структурного підрозділу, тобто за неосновним місцем обліку (якщо, звісно, підприємство вже там не стоїть на обліку) (п. 63.3 ПКУ).

Хоча, по суті, ставати на облік за неосновним місцем обліку слід тільки тоді, коли у підприємства не за місцем його реєстрації (а за місцем підрозділу) виникає обов’язок щодо подання податкових декларацій (розрахунків, звітів) та/або нарахування, утримання або сплати (перерахування) податків, зборів (п. 7.1 розд. VІІ Порядку № 1588*). Водночас якщо ви станете на облік за неосновним місцем обліку до виникнення таких обов’язків, то це для вас тягарем не стане.

* Порядок обліку платників податків і зборів, затверджений наказом Мінфіну від 09.12.2011 р. № 1588.

Щоб це зробити, потрібно або:

1) подати заяву про взяття на облік за неосновним місцем обліку за ф. № 17-ОПП (додаток 9 до Порядку № 1588) протягом 10 робочих днів після реєстрації рухомого чи нерухомого майна, яке використовуватиме структурний підрозділ, чи відкриття структурного підрозділу, через який проводитиметься діяльність (п. 7.2 розд. VІІ Порядку № 1588).

Заява може бути подана до контролюючого органу як за неосновним місцем обліку, так і за основним;

2) подати повідомлення за ф. № 20-ОПП (додаток 10 до Порядку № 1588). Подається воно в ті ж строки, що і ф. № 17-ОПП, тобто протягом 10 робочих днів після реєстрації, створення чи відкриття структурного підрозділу чи об’єктів, що в ньому знаходяться, але тільки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

Звертаємо увагу! Повідомлення за ф. № 20-ОПП подається в першу чергу для інформування фіскалів про об’єкти оподаткування та об’єкти, пов’язані з оподаткуванням. Тому щоб після подання ф. № 20-ОПП підприємство поставили на облік за неосновним місцем обліку за місцезнаходженням структурного підрозділу, вам слід проставити відповідну позначку «Ц» або «+» у графі 11 цього повідомлення.

На наш погляд, доцільніше для постановки за неосновним місцем обліку при відкритті структурного підрозділу використовувати ф. № 20-ОПП.

Річ у тому, що:

— по-перше, подавати ф. № 20-ОПП необхідно в будь-якому випадку, якщо відкривається структурний підрозділ не за місцезнаходженням підприємства, оскільки в цьому випадку точно виникатиме об’єкт оподаткування чи об’єкт, пов’язаний з оподаткуванням, що розташований не за місцезнаходженням підприємства;

— по-друге, якщо подати ф. № 20-ОПП з позначкою про взяття на облік підприємства за неосновним місцем обліку, таке підприємство звільняється від подання ф. № 17-ОПП (п. 7.2 розд. VІІ Порядку № 1588). Тобто подавши ф. № 20-ОПП, можна одним пострілом убити двох зайців: повідомити про всі об’єкти оподаткування і стати на облік за неосновним місцем обліку.

Місце сплати податків

У підприємства, що відкриває структурний підрозділ, може виникнути необхідність у звітуванні і сплаті податкових зобов’язань з певних податків за місцезнаходженням такого підрозділу.

Ще раз нагадуємо, що

Тому якщо виникає обов’язок сплачувати податки і збори, то все це має робити саме підприємство.

1. Податок на прибуток. Щодо сплати цього податку жодних особливостей не буде. Усі понесені витрати цим підрозділом і отримані ним доходи є витратами і доходами головного підприємства. А тому звітувати таке підприємство за структурний підрозділ окремо не буде, воно просто включить дані щодо доходів і витрат підрозділу до декларації з податку на прибуток, яку подає за своїм основним місцем обліку. Податок сплачувати також слід у загальному порядку, тобто за основним місцем обліку.

2. ПДВ. Структурний підрозділ окремим платником ПДВ не буде. Йому підприємство може лише делегувати право складання податкових накладних. Тому звітувати з ПДВ і сплачувати податок підприємство, яке створило структурний підрозділ, буде так, як і до його створення.

3. Майнові податки, рентні/ресурсні платежі. Що стосується всіх цих податків, то сплачувати їх головному підприємству, як і подавати звітність, доведеться за місцезнаходженням структурного підрозділу, тобто за неосновним місцем обліку.

Мова йде про:

— плату за землю за земділянки, придбані чи взяті в оренду в органів виконавчої влади чи місцевого самоврядування для ведення діяльності структурним підрозділом;

— податок на нерухомість за придбаний будинок, де здійснюватиме діяльність структурний підрозділ;

— екоподаток за стаціонарне джерело забруднення (наприклад, котел, яким опалюється приміщення структурного підрозділу);

— рентну плату за спецводокористування та рентну плату за видобування корисних копалин, що сплачується за видобування прісної води із свердловини. За умови, що вода використовується не тільки для санітарно-гігієнічних цілей структурним підрозділом, а глибина свердловини більша за 20 м.

Для всіх цих видів податку місцем звітування та сплати є місцезнаходження відповідного об’єкта оподаткування: земділянки, нерухомості, котла, свердловини.

Звертаємо увагу тільки на подання звітності з рентної плати за видобування корисних копалин та екоподатку. Оскільки звітувати головне підприємство буде за неосновним місцем обліку (за місцезнаходженням котла та свердловини, що розташовані на території структурного підрозділу), то підприємству доведеться подати копію такої декларації до податкової за місцем його основного обліку. На це прямо вказують п. 257.6 та п. 250.8 ПКУ. Подавати такі копії потрібно протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) періоду.

Крім того, разом із копією декларації з рентної плати доведеться також подати до податкової за основним місцем обліку і копію платіжного документа про сплату податкових зобов’язань з рентної плати.

ПДФО і ВЗ. Коли мова йде про сплату ПДФО із заробітної плати працівників, які працюють у структурному підрозділі, то, на наш погляд, за відсутності окремих правил для сплати ПДФО в цьому випадку (особливі правила встановлені у п. 168 ПКУ лише для відокремлених підрозділів) сплачувати податок слід за загальними правилами, тобто за місцезнаходженням юрособи, а не структурного підрозділу, де такі працівники працюють (п.п. 168.4.4 ПКУ).

Водночас фіскали з цього приводу мають іншу думку (див. лист ДФСУ від 27.03.2019 р. № 10278/7/99-99-13-04-04-17 та категорію 103.07 БЗ). На їх думку, сплачувати ПДФО з доходів працівників, які працюють у структурному підрозділі, що розміщений не за місцезнаходженням підприємства, слід за правилами, встановленими для відокремленого підрозділу, якого не уповноважено сплачувати податок, тобто до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого підрозділу. Чому так? Тому що вони вирішили, що для цілей оподаткування ПДФО «структурний підрозділ» = «відокремлений підрозділ».

Звичайно, такий висновок фіскалів нізвідки не випливає та суперечить п.п. 14.1.30 ПКУ і ч. 2 ст. 64 Бюджетного кодексу України.

Проте податківці закривають на це очі та вимагають платити ПДФО за місцезнаходженням структурного підрозділу. А отже, якщо ви не погоджуєтеся з ними, будьте готові відстоювати свою позицію в суді.

Що стосується сплати ПДФО із доходів від здавання фізособами в оренду (суборенду, емфітевзис) земділянок, у тому числі під будівлями, де розміщені структурні підрозділи, то в цьому випадку, визначаючи правила сплати ПДФО, слід орієнтуватися на п.п. 168.4.9 ПКУ. У ньому сказано, що ПДФО платять до відповідного бюджету за місцезнаходженням таких об’єктів оренди (суборенди, емфітевзису).

Якщо говорити про ВЗ із доходів працівників, що працюють у структурному підрозділі, чи з доходів у вигляді орендної плати за земділянки, податковий агент його має перераховувати до бюджету за своїм місцезнаходженням.

ЄСВ. Оскільки ми говоримо про структурні підрозділи, які не можуть бути окремим платником ЄСВ, то з доходів найманих працівників таких підрозділів ЄСВ сплачує роботодавець — юридична особа за своїм місцезнаходженням (див. також 301.04.01 БЗ).

РРО. Якщо через структурний підрозділ здійснюється реалізація товарів (відкривається магазин), то готівкові (а також окремі безготівкові, скажімо, платіжною карткою) розрахунки за продані товари слід здійснювати виключно через РРО. Отже, у структурному підрозділі має стояти РРО, переведений у фіскальний режим, опломбований, запрограмований та зареєстрований у ДПС.

Реєструвати РРО, що буде працювати у структурному підрозділі, слід за загальними правилами. Тобто реєструвати РРО буде юрособа, яка відкриває такий підрозділ, у контролюючому органі за своїм основним місцем обліку як платника податків (місцезнаходженням) із використанням свого коду ЄДРПОУ (п. 3 розд. 2 Порядку № 547*). Але щоб такий РРО використовувати за місцезнаходженням структурного підрозділу, у реєстраційній заяві за ф. № 1-РРО (додаток 1 до Порядку, затвердженого наказом Мінфіну від 14.06.2016 р. № 547), яка подається для реєстрації, слід зазначити реквізити структурного підрозділу, де буде використовуватися РРО.