висновок документа
Виплата працівнику зарплати при проведенні остаточного розрахунку при звільненні без дрібних копійок загрожує роботодавцю відповідальністю за ст. 117 КЗпП
І знову на порядку денному питання дрібних копійок. Як ви знаєте, з 1 жовтня 2019 року монети номіналами 1, 2 та 5 копійок перестали бути засобом платежу під час здійснення розрахунків готівкою.
Для сфери торгівлі та надання послуг НБУ запровадив правила заокруглення загальних у чеку сум розрахунків готівкою за товари (роботи, послуги).
А ось зарплатна царина залишилася покинутою напризволяще. Як же виплачувати зарплату у готівковій формі без дрібних монет? На жаль, офіційні держоргани не надали відповіді на це запитання. Тому ми запропонували свої варіанти (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 78, с. 13).
Та питання з остаточним розрахунком при звільненні, якщо зарплата виплачується готівкою, не дає спокійно спати бухгалтерам. Багато хто з них регулює суму зарплати за фактично відпрацьований час преміями, щоб нарахована сума працівнику, який звільняється, була кратна 20 грн. Тоді до виплати буде сума без дрібних копійок.
Та чи можна не морочити собі голову, а виплатити зарплату при звільненні без дрібних копійок, що вилучені з обігу? Відповісти на це запитання взялися податківці. Чи вдало? Вважаємо, що ні.
ДПСУ почала свою відповідь із цитування ст. 116 КЗпП. Пам’ятаєте, ця стаття вимагає, щоб у день звільнення працівнику виплачувалися усі суми, що належать йому від роботодавця. Якщо ж працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми виплачують не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Далі податківці доходять висновку: якщо цього не зробити (приміром, до виплати було 2012,44 грн., а фактично виплачено 2012,40 грн.), то спрацьовує ст. 117 КЗпП, і працівник зможе розраховувати на середній заробіток за весь час затримки розрахунку в разі звільнення. Тому якщо сума буде в дрібних копійках, то доведеться переплатити зайві копійки, аби сума була кратна монетам, наявним в обігу.
Злякалися? А тепер давайте ще раз уважно подивимося на ст. 117 КЗпП. Нею дійсно встановлена відповідальність за невиплату належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП. Але підставою для притягнення роботодавця до такої відповідальності є склад правопорушення, який одночасно містить в собі два юридичних факти. Перший — порушення роботодавцем строків розрахунку при звільненні, встановлених ст. 116 КЗпП. Другий — вина роботодавця.
Та чи є у випадку з невиплатою дрібних копійок при звільненні вина роботодавця? Ні, немає! Більш того, тут роботодавець прямо виконував приписи Закону України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР. Адже в ньому зазначено (див. ст. 23), що зарплата на території України виплачується у грошових знаках, що мають законний обіг на території України. Тобто роботодавець зобов’язаний виплатити заробітну плату у грошових одиницях, які перебувають у обігу.
Оскільки дрібні копійки з 1 жовтня вилучені з обігу (не є засобом платежу), то виплатити їх роботодавець не може ані технічно, ані юридично. А раз так, то, на наше переконання, якщо при проведенні остаточного розрахунку є копійчаний залишок, який видати неможливо, то це не буде порушенням діючого законодавства. Вини роботодавця немає в тому, що він не може виплатити дріб’язок працівнику, який не погодився на безготівкову форму виплати зарплати. Тому роботодавець не може бути притягнутий до відповідальності за ст. 117 КЗпП.
