* Див. постанову ВС від 19.02.2019 р. у справі № 826/7216/17 // reyestr.court.gov.ua/Review/79997878
Позиції сторін
Податківці наполягають на правомірності свого рішення. Вони стверджують, що платник згідно з реєстраційними даними здійснював діяльність за КВЕД 90.2 (діяльність із підтримання театральних і концертних заходів). А така діяльність згідно з п.п. 10 п.п. 291.5.1 ПКУ є забороненою для платників єдиного податку. Відповідно ЄП-розреєстрацію було здійснено на підставі п.п. 5 п.п. 298.2.3 ПКУ та п.п. 3 п. 299.10 ПКУ.
Платник вважає рішення про його ЄП-розреєстрацію незаконним, оскільки він не здійснював заборонену для спрощеної системи діяльність.
Вирішення справи судом
Верховний Суд відхилив доводи податківців і залишив у силі рішення судів попередніх інстанцій.
Ухвалюючи таке рішення, Суд виходив з того, що податківці ніяк не довели здійснення платником діяльності, яка заборонена для єдиноподатників.
Суд узяв до уваги надані платником документи (договори, додатки до договорів, акти виконаних робіт, банківські виписки тощо), згідно з якими основним видом діяльності платника є виробництво кіно- та відеофільмів і телевізійних програм (КВЕД 59.11).
Також Верховний Суд зауважив: зазначення в ЄДР певних видів діяльності юридичної особи не означає, що така особа фактично їх здійснює.
Сам по собі факт включення до ЄДР видів діяльності, які заборонені на спрощеній системі, не є підставою для ЄП-розреєстрації. Якщо такі види діяльності фактично не здійснюються, умови перебування на спрощеній системі не порушено.
Крім того, Верховний Суд звернув увагу на порушення податківцями процедури анулювання платником єдиного податку.
Податковий орган не провів документальну перевірку платника, обмежившись виключно витягом з ЄДР
Відтак, рішення податкового органу — не тільки безпідставне по суті, а ще й ухвалене без дотримання належної процедури.
Думка редакції
Нагадаємо, що згідно з п.п. 10 п.п. 291.5.1 ПКУ діяльність з організації та проведення гастрольних заходів — заборонена для усіх суб’єктів господарювання, які перебувають на спрощеній системі. У випадку її здійснення платник зобов’язаний з першого числа наступного звітного періоду перейти на загальну систему (п.п. 5 п.п. 298.2.3 ПКУ).
Податківці відкопали цей вид діяльності у ЄДР юрособи — платника єдиного податку. А оскільки платник добровільно не перейшов на загальну систему, вони анулювали його ЄП-реєстрацію з власної ініціативи.
Дійсно, у податківців є право самостійно здійснювати ЄП-розреєстрацію тих платників, які не виконують вимоги п.п. 298.2.3 ПКУ щодо переходу на загальну систему (п.п. 3 п. 299.10 ПКУ).
Таку розреєстрацію податківці здійснюють з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. При цьому рішення про ЄП-розреєстрацію приймається на підставі акта перевірки. Цей акт складається у випадку, коли під час перевірки виявлено порушення умов роботи на спрощеній системі (п. 299.11 ПКУ).
Однак у справі, що коментується, податківці не здійснили жодної перевірки, аби довести, що платник справді здійснює заборонену для єдиноподатника діяльність. І акт про порушення не складали.
Єдиною підставою для їхнього рішення стала наявність забороненого виду діяльності у ЄДР. Ситуація може видатися комічною, але вона — цілком типова.
Верховний Суд зайняв ту саму позицію, яку ми висловили у «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 19, с. 31. А саме:
порушенням умов перебування на спрощеній системі є фактичне здійснення заборонених видів діяльності, а не наявність їх у ЄДР
Хіба що в зазначеній публікації йшлося про кандидата у єдиноподатники (який із ЄП-забороненим видом діяльності у ЄДР збирався переходити на спрощену систему), а тут — про вже діючого єдиноподатника.
Користуючись нагодою, дамо пораду кандидатам у спрощенці. Якщо у вас в ЄДР або в статуті є заборонені види діяльності, не вказуйте їх у п. 8 Заяви «Обрані види діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010». Адже в Заяві про перехід вказують саме обрані види діяльності, тобто ті, які кандидат збирається фактично здійснювати на спрощеній системі.
Чи можна Заяву, яка не містить певні види діяльності, зазначені в ЄДР, вважати недостовірною? На нашу думку, підстав для такого висновку немає.
По-перше, обираючи діяльність на спрощеній системі, кандидат свідомо вибирає тільки ті види діяльності, які дозволені для цього податкового режиму. Про що він і свідчить, коли не зазначає у Заяві про перехід заборонений вид діяльності, який він не збирається здійснювати в статусі спрощенця.
По-друге, зі ст. 299 ПКУ випливає, що в єдиноподатковий Реєстр вноситься інформація про види господарської діяльності (п.п. 8 п. 299.7 ПКУ), зазначені саме в Заяві, а не в ЄДР. І покинути спрощену систему єдиноподатник теж повинен, якщо здійснює види діяльності, не зазначені в єдиноподатковому Реєстрі (п.п. 7 п.п. 298.2.3 ПКУ).
Тож ми вітаємо цілком слушний висновок суду. А податківцям висловимо побажання: трохи помуштрувати своїх підлеглих. Бо ж ЄП-розреєстрація платника у справі, що коментується, відбулася незважаючи на те, що офіційно податківці теж не вважають наявність ЄП-забороненого виду діяльності в ЄДР перешкодою для перебування на спрощеній системі (БЗ 108.01.06).
Тож неподобство із такими безглуздими ЄП-розреєстраціями всупереч позиції самого центрального податкового органу потрібно припиняти!
І наостанок. Зверніть увагу на правову позицію Верховного Суду щодо процедури ЄП-розреєстрації.
Суд вважає, що констатувати порушення платником правил перебування на спрощеній системі податківці можуть лише спеціальним актом. І лише за результатами перевірки. Що й прописано у п. 299.11 ПКУ. Пам’ятайте про це і користуйтеся цим щитом, обороняючись від безпідставних звинувачень фіскалів!
