1 Читайте про них у «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 6, с. 18.
З 07.02.2019 р., окрім іншого, збільшується строк розрахунків за експортно-імпортними операціями з 180 до 365 днів (див. п. 21 Положення № 52). Цей строк поширюється на незавершені операції резидента з експорту та імпорту товарів, за якими до зазначеної дати не порушений (не сплив) 180-денний строк розрахунків (п. 2 постанови № 73).
2 Затверджено постановою Правління НБУ від 02.01.2019 р. № 5.
3 Постанова Правління НБУ від 02.01.2019 р. № 7.
Історія. Спочатку нагадаємо, що з 03.01.2017 р. Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо усунення адміністративних бар'єрів для експорту послуг» від 03.11.2016 р. № 1724-VIII (далі — Закон № 1724) з-під контролю щодо строків повернення інвалютної виручки вивели експорт послуг (окрім транспортних і страхових), а також експорт прав інтелектуальної власності, авторських і суміжних прав.
Ця зміна стосувалася тільки експорту, а не імпорту, і, крім того, вона не поширювалася на експорт робіт
Відновлення нагляду. Але з 7 лютого, боїмося, це послаблення повинне канути в Лету, оскільки Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.94 р. № 185/94-ВР (разом з його ст. 1) згідно з п.п. 2 ч. 2 ст. 16 Закону про валюту4 припинить свою дію. Зате набудуть чинності Закон про валюту і купа нових документів, затверджених НБУ, у тому числі нова Інструкція про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів (далі — Інструкція № 7). І в згаданій у виносці* публікації ми, зокрема, відмічали, що починаючи з 7 лютого під нагляд формально знову підпадають будь-які види експорту послуг і прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав, призначених для продажу (платної передачі). Це чітко випливає зі змісту п.п. 1 п. 6 Інструкції № 7. Тобто щодо контролю розрахунків за експортом і Положення № 5, і Інструкція № 7, схоже, повертають усе до формулювань «до 17-го року», що містять усі складові визначення «товар» із ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.91 р. № 959-XII...☹
4 Закон України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 р. № 2473-VIII.
Проте все-таки є слабка надія, що НБУ передумає і поверне усе «на круги своя». Тобто строки розрахунків за експортом таких послуг та прав і надалі контролюватися не будуть.
Адже, по-перше, Закон № 1724 ніхто не скасовував і його ідеологія (спрямована на усунення адміністративних бар’єрів для експорту послуг), незважаючи на майбутнє скасування Закону № 185, постраждати не повинна. А по-друге, якось це не стикується з «прапором лібералізації», яким НБУ і законодавці активно розмахують, рекламуючи нові інвалютні зміни. Але поки маємо те, що маємо.5
5 Та й роз’яснення на сайті ДФСУ зменшує наш оптимізм: http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/366044.html.
Отже, з 7 лютого під контроль потраплятиме також експорт усіх послуг і немайнових прав. На що тут слід звернути увагу їх експортерам?
Нові нюанси. Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону про валюту строк виплати заборгованості обчислюється у разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав
з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання
Відлік «контрольного» строку розпочинається з наступного за цим дня (п.п. 1 п. 7 Інструкції № 7).
Водночас зазначимо, що з 07.02.2019 р. на підставі п. 7 ст. 11 Закону про валюту скасовується валютний нагляд за експортно-імпортними операціями, суми яких не перевищують 150 тис. грн. (на сьогодні це приблизно 5,3 тис. доларів США). Положення № 5 іменує її «незначною сумою»6. І якщо заборгованість «нереза» за ваші послуги або передані йому немайнові права за контрактом є меншою, то вона не підпадає під валютний нагляд.
6 Мабуть, для цих цілей повинен братися курс НБУ на дату здійснення операції (на дату оформлення акта/рахунку на послуги або передачі прав) — див. далі.
Крім того, банк знімає з валютного нагляду експортну/імпортну операцію, яка залишилася незакритою на «незначну суму» (150 тис. грн.). Для цих цілей курс НБУ береться на дату останньої події: останньої оплати/постачання/заліку (п.п. 1 п. 9 Інструкції № 7). Але майте на увазі, що ці послаблення не застосовуються у випадках штучного дроблення постачання/валютних операцій при експорті/імпорті.
Заборгованість до 07.02.2019 р. Що стосується «дореволюційних» (що утворилися до 7 лютого), але ще не сплачених заборгованостей нерезидентів за послуги або немайнові права — на нашу думку, вони не повинні потрапити під нагляд (причому незалежно від їх розміру). І вважаємо, що згаданий нами на початку п. 2 постанови № 7 тут застосовуватися не повинен.
Наш ліберальний висновок ґрунтується на аналогії з листом НБУ від 07.12.2009 р. № 28-311/4492-22644
Цей лист стосувався «перехідних» заборгованостей у ситуації із законодавчим зменшенням граничних строків зовнішекономрозрахунків з 180 до 90 днів. Там банкіри (до речі, з посиланням на ст. 58 Конституції!) зробили висновок, що новий (гірший) строк починає застосовуватися тільки щодо нових заборгованостей, які виникли вже в періоді його дії, і не стосується «перехідних» заборгованостей.
Заборгованість з 07.02.2019 р. Під банківський нагляд згідно із згаданим п.п. 1 п. 6 Інструкції № 7 повинні потрапляти усі заборгованості, що перевищують «незначну суму», які виникли за проведеними починаючи з 7 лютого операціями з експорту резидентом будь-яких послуг та з експорту прав інтелектуальної власності, інших немайнових прав, розрахунки за якими не завершені (кошти від продажу їх не надійшли або надійшли не в повному обсязі), або у банку відсутня інформація про завершення розрахунків за такою операцією.
Роялті. Нагадаємо, що до 07.02.2019 р. обмежувальні строки не поширювалися на виплату будь-яких роялті — як нерезидентами, так і нерезидентам (БЗ 114.02). Проте у світлі скасування старих нормативів і виходячи зі змісту нових валютних нормативів такий висновок вже чітко не простежується. Тому будьте обережні! Чого доброго — 365-денний строк поширять і на роялті, оскільки такий платіж можна назвати результатом експорту/імпорту немайнових прав...
Нагляд. Зазначимо, що механізм нагляду за експортом послуг і таких прав «своєрідний», оскільки МД на них зазвичай не оформляється. Тому такі операції можуть «засвітитися» тільки при перевірках НБУ або фіскалів (частину таких операцій, якщо вони оподатковувані ПДВ, фіскали можуть відловити за зареєстрованими ПН), або коли надійде за них оплата від нерезидента, і якщо при цьому 365-денний строк буде порушений, то банк може «люб’язно сповістити» про такий факт фіскалів.
Нагадаємо, що згідно зі ст. 13 Закону про валюту за порушення резидентами строку розрахунків фіскали нараховують пеню за кожен день прострочення у розмірі 0,3 % від суми не отриманих коштів за договором у гривні (якщо це валюта контракту) або в інвалюті, перерахованій у гривні за курсом НБУ, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми не отриманих за договором коштів.
