* Див. на сайті ДФСУ (zir.sfs.gov.ua) у розділі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс».
висновок документа
Звіт про управління не є складовою фінансової звітності. Відповідно, обов’язку щодо його подання до контролюючих органів разом з податковоприбутковою декларацією законодавством не визначено
Що й треба було довести! Саме такого висновку дійшли й ми у статті, присвяченій Звіту про управління (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 8, с. 10). Адже п. 46.2 ПКУ зобов’язує прибутківців подавати разом з відповідною «прибутковою» декларацією квартальну або річну фінансову звітність.
Загальні вимоги до фінзвітності визначено ст. 11 Закону про бухоблік**. А ч. 7 цієї статті зобов’язує разом з фінзвітністю подавати ще й Звіт про управління в порядку та строки, встановлені законом. При цьому п. 2 Порядку № 419*** уточнює: підприємства (крім мікро- та малих) подають Звіт про управління одночасно з річною фінзвітністю. Тобто і Закон про бухоблік, і Порядок № 419 проводять червону лінію між фінзвітністю та Звітом про управління. Останній в їх розумінні не є фінансовою звітністю — її складовою частиною. Він тільки подається разом з нею. Якраз слово «разом» і збиває багатьох з пантелику. Однак від його наявності Звіт про управління не набуває фінзвітного статусу.
** Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV.
*** Порядок подання фінансової звітності, затверджений постановою КМУ від 28.02.2000 р. № 419.
Склад та елементи повної фінзвітності визначає п. 1 розд. II НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності». Малим підприємствам п. 2 розд. I П(С)БО 25 «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва» підготував Скорочений фінзвіт, а мікропідприємствам — Спрощений фінзвіт. У складі жодного з них немає Звіту про управління.
Підтвердженням факту подання фінзвітності разом з «прибутковою» декларацією є позначка «+» у клітинці «ФЗ» таблиці «Наявність додатків». Відмітку про форми фінансової звітності, що подаються, проставляють у таблиці нижче. А саме в ній Звіт про управління не значиться — адже він не входить до складу фінансової звітності.
Пройшовши цим логічним ланцюжком, головні податківці справедливо зробили висновок: Звіт про управління їм не подають. Для них законодавець визначив тільки фінзвітність. Тож усі спроби місцевих фіскалів витребувати Звіт про управління відкидаємо (див. http://officevp.sfs.gov.ua/media-ark/local-news/365761.html).
З тих самих підстав, що навели фіскали, Держстат також відмахнувся від Звіту про управління. Нефінзвітний документ, який тим більше не має затвердженої форми, цьому органу зовсім не цікавий.
Своє бачення щодо наповнення Звіту про управління, нагадаємо, Мінфін виклав у Методрекомендаціях № 982****, які вже встиг підкоригувати наказом від 18.01.2019 р. № 27. Своїми правками бухрегулятор вирішив зайвий раз підкреслити суто рекомендаційний характер Методрекомендацій № 982. Хоча це й так було одразу зрозуміло.
З істотного: в Методрекомендаціях № 982 більше не згадується необхідність оприлюднювати Звіт про управління разом з річною фінзвітністю та аудиторським звітом на власній веб-сторінці/веб-сайті. Та це зовсім не означає, що Звіт про управління взагалі не потрібно оприлюднювати. Відповідний обов’язок закріплено в п. 2 Порядку № 419.
Отже, як не крути, а оприлюднити Звіт про управління разом з річною фінзвітністю таки доведеться. Зокрема, підприємства, що становлять суспільний інтерес (крім великих підприємств, які не є емітентами цінних паперів), повинні це зробити вже за підсумками 2018 року. Строк оприлюднення — не пізніше 30 квітня 2019 року.
