Що таке Звіт про управління?
Звіт про управління визначено ст. 1 Закону про бухоблік* та п. 1 розд. II Методрекомендацій № 982** як документ, що (1) містить достовірну фінансову та нефінансову інформацію про діяльність підприємства, його стан і перспективи розвитку та (2) розкриває основні ризики і невизначеності його діяльності.
* Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV.
Подання цього Звіту передбачене Євродирективою***. На догоду останній, власне, і було підредактовано з 1 січня 2018 року Закон про бухоблік.
*** Директива Європейського Парламенту та Ради ЄС про щорічну фінансову звітність, консолідовану фінансову звітність і пов’язані з ними звіти певних типів компаній від 26.06.2013 р. № 2013/34/ЄС.
За вимогами Євродирективи інформація, що подається у Звіті про управління, не повинна обмежуватися фінансовими аспектами виробничо-господарської діяльності підприємства. Вона повинна включати також аналіз екологічних та соціальних аспектів, необхідних для розуміння розвитку, результатів діяльності або стану підприємства.
Яку саме інформацію повинен містити вітчизняний Звіт про управління, визначають Методрекомендації № 982
Наведений там перелік напрямів та показників не є вичерпним. У Звіті можна розкривати будь-яку іншу інформацію, яку підприємство вважає доцільною.
Затверджувати форму Звіту про управління Мінфін поки що не планує. Хоча ч. 4 ст. 11 Закону про бухоблік і зобов’язує його це зробити.
Звітним періодом для складання Звіту про управління є календарний рік. Починається він з 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.
Хто і в якому обсязі подає Звіт?
Від подання Звіту про управління ч. 7 ст. 11 Закону про бухоблік звільняє тільки мікро- та малі підприємства. А ось великі й середні підприємства Звіт про управління подавати зобов’язані. Інша річ, що «середнячки» мають право не відображати в ньому нефінансову інформацію. Свій вибір їм необхідно зафіксувати в наказі про облікову політику.
Про те, як правильно визначити приналежність підприємства до відповідної класифікаційної групи, читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 103, с. 2 і № 93, с. 8.
Для окремих категорій підприємств Методрекомендації № 982 встановлюють додаткові вимоги до структури Звіту про управління (див. табл. 1). При цьому якщо з певного питання інформація детально розкрита в Примітках до фінансової звітності, то в Звіті про управління на неї можна просто послатися.
Таблиця 1. Специфіка структури Звіту для окремих категорій
| Розмір/вид підприємства | Особлива інформація до розкриття |
| Великі підприємства, середня кількість працівників яких на дату складання річної фінзвітності перевищує 500 осіб | Додатково включають: 1) стислий опис моделі діяльності підприємства; 2) опис політики*, яку проводить підприємство, щодо: — впливу на довкілля; — соціальних питань та соціального захисту працівників; — поваги прав людини; — боротьби з корупцією та хабарництвом; 3) результат такої політики; 4) основні ризики, пов’язані із зазначеними питаннями, що стосуються діяльності підприємства, а також здатність підприємства ефективно управляти цими ризиками; 5) основні нефінансові показники, що характеризують діяльність підприємства |
| * Якщо підприємство не проводить політики щодо зазначених питань, то нефінансова інформація повинна містити щодо цього чітке й аргументоване пояснення. | |
| Середні підприємства | Мають право не відображати нефінансову інформацію |
| Лістингові компанії* | Наводять окремо інформацію про корпоративне управління з урахуванням вимог Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23.02.2006 р. № 3480-IV та Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.2001 р. № 2664-III |
| * Підприємства — емітенти цінних паперів (ЦП), ЦП яких допущені до торгів на фондових біржах або щодо ЦП яких здійснено публічну пропозицію. | |
Що розкривають у Звіті?
Звіт про управління бухрегулятор пропонує формувати за такими напрямами (див. табл. 2). На думку Мінфіну, так вчиняють з метою систематизації та співставності інформації.
При розкритті інформації у Звіті враховують розмір і вид діяльності підприємства. До нього включають як основні фінансові, так і нефінансові (там, де необхідно) показники щодо певного виду діяльності підприємства, у тому числі інформацію екологічного та соціального характеру.
У необхідних випадках у Звіті про управління можна наводити/розміщувати посилання на показники, подані в річній фінзвітності, а також додаткові пояснення до них. Якщо, звісно, це доречно.
Таблиця 2. Напрями та показники Звіту про управління
| Напрями | Яку інформацію розкривають? |
| Організаційна структура та опис діяльності підприємства | Наводять: — організаційну структуру підприємства; — стратегію та цілі; — сферу діяльності (географічне розташування та галузеве спрямування); — інформацію про продукцію, що виробляється, та послуги, що надаються; — ринкову частку в різних сегментах (за наявності інформації) |
| Результати діяльності | Наводять: — аналіз результатів діяльності*; — пояснення щодо динаміки розвитку підприємства протягом звітного періоду |
| * Цю інформацію відображають з урахуванням зростання/зменшення ціни, збільшення/зменшення обсягу реалізованих товарів і послуг, впровадження нової продукції та/або послуг або припинення виробництва окремої продукції та/або послуг, будь-яких суттєвих факторів, що вплинули на зміни у загальному товарообороті та отриманні прибутку. | |
| Ліквідність та зобов’язання | Наводять інформацію про: — основні джерела забезпечення ліквідності (активи, які забезпечують своєчасне виконання зобов’язань); — наявні зобов’язання, їх види та строки їх погашення; — умовні зобов’язання, їх види та оцінку їх можливого впливу на ліквідність; — фактори, які впливають або в подальшому можуть вплинути на ліквідність |
| Екологічні аспекти | Розкривають: 1) інформацію щодо впливу діяльності підприємства на навколишнє середовище, залежно від галузі, в якій воно функціонує, та від заходів з охорони довкілля і зменшення впливу діяльності підприємства на навколишнє середовище; 2) показники, що характеризують: — раціональне використання води; — управління відходами; — викиди парникових газів; — споживання енергії тощо |
| Соціальні аспекти та кадрова політика | Включають інформацію про: — загальну кількість працівників та частку жінок на керівних посадах; — заохочення (мотивацію) працівників; — охорону праці та безпеку; — навчання та освіту персоналу; — рівні можливості працевлаштування; — повагу прав людини; — заходи з боротьби з корупцією та хабарництвом тощо |
| Ризики | Розкривають інформацію про: — політику підприємства щодо управління операційними та фінансовими ризиками (ринковий ризик, кредитний ризик, ризик ліквідності) з описом їхнього впливу на діяльність; — підходи або інструменти, які використовуються підприємством для зменшення впливу ризиків на його діяльність, тощо |
| Дослідження та інновації | Наводять: — загальну інформацію про дослідження, інноваційну діяльність та розробки, які проводяться підприємством; — обсяг витрат на такі заходи та їх вплив на діяльність підприємства |
| Фінансові інвестиції | Відображають загальну інформацію про фінансові інвестиції підприємства у: — цінні папери інших підприємств; — в асоційовані та дочірні підприємства тощо |
| Перспективи розвитку | Наводять інформацію про перспективи подальшого розвитку підприємства з урахуванням ризиків та викликів при здійсненні діяльності |
| Корпоративне управління* | Розкривають інформацію щодо: — органів управління, їх склад та повноваження, стратегії корпоративного управління; — скликання та проведення загальних зборів акціонерів; — структури акціонерів та їх частки в акціонерному капіталі; — власників цінних паперів з особливими правами контролю та опис цих прав; — діяльності підприємства стосовно операцій з власними акціями; — основних характеристик системи внутрішнього контролю; — дивідендної політики; — перспектив розвитку та удосконалення корпоративного управління; — політики підприємства стосовно адміністративних, управлінських та наглядових органів підприємства (вимоги до віку, статі, освіти, професійного досвіду, управлінського персоналу, цілі політики, її реалізація та результати у звітному періоді тощо) |
| * Інформацію про корпоративне управління подають лише лістингові компанії. При цьому якщо підприємство керується кодексом корпоративного управління або добровільно його застосовує, то у Звіті про управління воно зазначає джерело, в якому можна знайти текст відповідних документів у вільному доступі. | |
Кому подають Звіт?
Звіт про управління є документом, супровідним до річної фінансової звітності. Подають його разом із фінзвітністю, але як окремий елемент.
У разі подання підприємством консолідованої фінзвітності подають консолідований Звіт про управління. Якщо, крім Звіту про управління, необхідно складати консолідований Звіт про управління, то їх можна представити як єдиний Звіт.
Дочірнє підприємство не наводить у Звіті про управління інформацію з п. 4 розд. II Методрекомендацій № 982. Щоправда, за умови, що таке підприємство (яке, у свою чергу, є материнською компанією) та його дочірні підприємства включені до консолідованого Звіту про управління або до окремого Звіту іншого підприємства.
Уперше звітують про управління за результатами діяльності за 2018 рік. Роблять це в порядку та строки, встановлені законом. Так зазначено в ч. 7 ст. 11 Закону про бухоблік.
Основними користувачами інформації зі Звіту про управління, безумовно, є зовнішні користувачі. У їх числі — дійсні та потенційні інвестори, позикодавці та інші кредитори.
У зв’язку з цим виникає запитання:
чи потрібно подавати Звіт про управління органам Держстату та фіскалам?
На наш погляд, ні. Адже в розумінні Закону про бухоблік Звіт про управління не є фінансовою звітністю — її складовою частиною.
Склад та елементи фінансової звітності, нагадаємо, визначені п. 1 розд. II НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності». Складається вона з: Балансу (Звіту про фінансовий стан), Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), Звіту про рух грошових коштів, Звіту про власний капітал та Приміток до фінансової звітності.
Та й п. 2 Порядку № 419* чітко розмежовує річну фінансову звітність, річну консолідовану фінансову звітність та Звіт про управління. А п. 5 Порядку № 419 вимагає подати Держстату (не пізніше 28 лютого наступного за звітним року) і податківцям (у строки для подання «прибуткової» декларації) саме річну фінансову звітність.
* Порядок подання фінансової звітності, затверджений постановою КМУ від 28.02.2000 р. № 419.
Також п. 46.2 ПКУ зобов’язує платників податку на прибуток подавати разом з відповідною «прибутковою» декларацією річну фінансову звітність. Остання є невід’ємною частиною декларації — її додатком.
Відмітку про форми фінзвітності, що подаються, проставляють у заключній частині такої декларації. Для Звіту про управління місця там немає — адже він не входить до складу фінзвітності. Електронної форми Звіту про управління в Реєстрі теж не знайдете (див. http://sfs.gov.ua/data/material/000/006/58768/Forms_deklar.htm). Це й зрозуміло — офіційно форму Звіту про управління Мінфіном не затверджено.
Тому, вважаємо, подавати Держстату та податківцям Звіт про управління не потрібно. Їх цікавить виключно фінансова звітність.
Інша річ — його оприлюднення.
Хто й коли оприлюднює Звіт?
Про необхідність оприлюднення Звіту про управління в Законі про бухоблік прямо не зазначено. Його ст. 14 зобов’язує підприємства оприлюднювати тільки річну фінансову звітність та річну консолідовану фінзвітність разом з аудиторським висновком на своїй веб-сторінці.
Проте оприлюднити Звіт про управління вимагає Євродиректива. Вторять їй п. 2 Порядку № 419 та п. 6 розд. IV Методрекомендацій № 982 (ср. ). Згідно з їх нормами Звіт про управління та його консолідовану версію оприлюднюють разом з річною фінзвітністю та аудиторським звітом на власній веб-сторінці/веб-сайті (у повному обсязі) чи в інший спосіб у випадках, визначених законодавством.
Таким чином,
від оприлюднення Звіту про управління ніяк не відкрутитися
Хто, як і в які строки зобов’язаний оприлюднювати річну фінзвітність, див. у «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 7, с. 6.
Зверніть увагу! На думку Мінфіну, оприлюднювати фінзвітність за 2018 рік великі підприємства, які не є емітентами цінних паперів, та середні підприємства не зобов’язані (див. лист від 07.12.2018 р. № 35210-06-5/32299 // «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 103, с. 4). А ось за 2019 рік зробити це доведеться. Це саме стосується й Звіту про управління. Адже його оприлюднюють разом з річною фінансовою звітністю.
А що, коли проігнорувати вимогу щодо оприлюднення управлінського Звіту?
Нагадаємо: з 07.02.2019 р. запрацює ст. 16316 КпАП. Вона передбачає штраф у розмірі від 17000 до 34000 грн. за порушення порядку оприлюднення фінзвітності чи консолідованої фінзвітності разом з аудиторським звітом. У разі повторного протягом року порушення штраф становитиме вже від 34000 до 51000 грн. Детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 29, с. 12.
Оскільки п. 2 Порядку № 419 зобов’язав разом з річною фінзвітністю оприлюднювати Звіт про управління, то його відсутність і стане підставою для притягнення посадових осіб підприємства до відповідальності за ст. 16316 КпАП. А штрафи, як ви бачите, за це чималі...
висновки
- Напрями та показники Звіту про управління визначають Методрекомендації № 982.
- Звітним періодом для складання Звіту про управління є календарний рік. Уперше подають його за результатами діяльності за 2018 рік.
- Подавати Звіт про управління зобов’язані тільки великі та середні підприємства. Останні можуть не відображати в ньому нефінансову інформацію.
- На нашу думку, подавати Держстату та податківцям Звіт про управління не потрібно. А ось оприлюднити його разом із річною фінзвітністю доведеться.
