28.02.2019

Прострочили реєстрацію ПН/РК? Не поспішайте «милити мотузок»

Ой, як боляче іноді «кусаються» штрафи за несвоєчасну реєстрацію ПН/РК (10 % — 50 % від суми ПДВ!)... Тому багато платників ПДВ, коли не встигають вчасно зареєструвати ПН/РК, намагаються якось виправляти ситуації, щоб не потрапити під такі штрафи. На цю, трепетну для багатьох «ПДВшників», тему сьогодні й поспілкуємося.

Не завжди бажання платників ПДВ (щодо реєстрації ПН/РК) збігаються з можливостями, а іноді й «бухсклероз» підводить, ось і доводиться викручуватися... Наведемо декілька «обхідно-штрафних» способів з практики за тими ситуаціями, коли граничний строк реєстрації ПН/РК уже «пройшов повз» платника.

Зсув першої події

Дуже часто уникають прострочення реєстрації, відсовуючи (за документами) дату першої події.

Перша — відвантаження (виконання) — переоформляються документи на пізнішу дату (найбільш безболісно — з першої половини місяця на другу).

Перша — передоплата — змінюється «Призначення платежу» в платіжці — зазвичай на поворотну фіндопомогу*. Потім за датою відвантаження виписують ПН, після цього — залік заборгованостей (за фіндопомогу — за постачання). Попутно згадаємо і про такий ліберальний факт — у постанові Київського окружного адмінсуду від 22.08.2017 р. № 826/12262/16 зазначалося, що навіть якщо платник виписав ПН з передоплати і зареєстрував її із запізненням, але згодом виявилось, що в платіжці була помилка (платіж не був передоплатою за товар), то штраф за несвоєчасну реєстрацію ПН не застосовується, оскільки ПН виявилася помилковою. А з незастосуванням штрафів за несвоєчасну реєстрацію помилкових ПН суди цілком згодні (читайте детальніше на цю тему в «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 59, с. 24).

* Як виправляти помилки в реквізиті «Призначення платежу», читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 87, с. 20.

За низькою ціною або ставкою

Занижена ціна. Після граничного строку реєструється ПН/РК, але — з дуже заниженою ціною і малою сумою ПДВ. Адже саме від цієї суми і повинен розраховуватися штраф за п. 120.1 ПКУ. Потім платник, залежно від того, під яким «соусом» він занизив у ПН суму ПДВ — або «виявляє помилку», або «здійснює перегляд/збільшення ціни за договором» — і оформляє до цієї ПН поточною датою відповідний РК «на плюс» (що збільшує ПЗ).

Звісно, коли така ПН/РК була виписана на платника ПДВ, то тоді необхідно з ним погоджувати подібні маніпуляції, — адже він не відразу отримає весь регліміт і ПК. Тому, крім того, такі «комбінації» зазвичай документально проводяться в межах 1 місяця. Тобто — коли перша подія відбулася (ПЗ виникло) і ПН із «куцим» ПДВ була датована першою половиною місяця**, а «збільшуючий» РК до неї датований другою половиною цього місяця (і реєструється своєчасно — тобто до 15-го числа наступного місяця).

** А зареєстрована з простроченням — у наступному місяці.

Датування і ПН, і РК одним місяцем дозволить покупцеві вже за цей місяць відобразити ПК, хоча і дещо затримає (до реєстрації РК) передачу частини суми регліміту.

Можна вдатися до цього, коли ПН і РК будуть у різних місяцях, але це краще робити, коли «прострочена» ПН виписана на неплатника, бо у випадку з платником ПК покупця «перекочує» в інший місяць. Крім того, у будь-якій ситуації вписуватися в межі місяця бажано:

— коли імітується помилка або перегляд ціни — щоб не вискочила ΣПеревищ);

— коли імітується не помилка, а перегляд ціни — щоб не потрапити під ПЗ з мінбази.

Занижена ставка. Окремий випадок описаного вище способу, але при цьому в ПН (яка складена на платника або неплатника ПДВ) не занижується ціна, а «імітується» операція, оподатковувана за нульовою (або 7 %-ю) ставкою*. Тобто — намагаються уникати штрафу, реєструючи ПН із заниженою ставкою (на кшталт, «помилилися» в ставці або номенклатурі, зазначивши там «0 %» (або «7 %») замість належних «20 %» (але не потрібно показувати експорт, оскільки тоді одним РК не виправити). До того ж реєстрація такої ПН не потребує витрачання регліміту!

* Якщо «намалювати» пільгову операцію, то фіскали вимагатимуть виправляти з виписуванням нової ПН. Те ж стосується й імітації експорту та ПН «на себе» з типом причини «09».

Тобто спочатку реєструється «помилкова» ПН, що не містить суми ПДВ. Причому намагайтеся зареєструвати її вчасно (регліміт для «0 %» не потрібен, для «7 %» потрібно менше), оскільки при її простроченій реєстрації цей факт може привернути увагу фіскалів, хоча штрафу і не буде (якщо суми ПДВ у ПН не було) або буде лише від «7 %». Потім виписується РК з правильною ставкою (і номенклатурою). Зручніше, щоб ПН і РК були одним місяцем — інакше виникне ΣПеревищ**, з якою не завжди легко управитися, якщо РК датований іншим місяцем.

** Адже ПЗ за таким постачанням у декларації все одно відобразити доведеться...

Той факт, що при виправленні такої («ставкової») помилки достатньо одного РК і не потрібно виписувати нову ПН, підтверджують і фіскали (див. БЗ, 101.16 і «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 14, с. 3).

Детальніше про цей спосіб читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 69, с. 11.

«Розмноження» постачання (для зведеної ПН)

Коли було відвантаження в першій половині місяця і виписану ПН можливо зареєструвати тільки з простроченням, дроблять це постачання (за документами) на два-три (нехай навіть і в один день***), виписують зведену ПН останнім днем місяця й у такий спосіб зсувають граничний строк реєстрації на 15 днів... (Про такі зведені ПН читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 96, с. 10).

*** Тут може стати в пригоді лист ДФСУ від 29.01.2018 р. № 309/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.

Помилка в даті

Це — небезпечний спосіб. І до нього вдаються тільки найсміливіші, та й то — коли сума ПДВ (і штрафів) дуже велика. Якщо перша подія відбулася в першій половині місяця, «помиляються» в даті ПН і спочатку виписують ПН з датою другої половини місяця, щоб «уписатися» в наступний граничний строк (звісно, ПЗ за декларацією за цей місяць відображається). Потім виправляється «помилка»: спочатку складається «мінусовий» РК до цієї ПН, після чого відразу реєструється ПН з правильною датою (звісно, її реєстрація буде прострочена). А після застосування фіскалами штрафу (якого тут навряд чи уникнути) — звертаються до суду з посиланням на судовий прецедент — висновки постанови ВС від 26.06.2018 р. № 805/4998/16-а (читайте детальніше в «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 59, с. 22). Шанси на успіх оцінюємо як — не дуже…

Коли строк ще не минув

На закінчення — на кшталт «бонусу» — для тих випадків, коли граничний строк наближається, але для реєстрації ПН/РК у платника замало регліміту.

Декілька простих порад. Дійте за принципом «даруйте й обдаровані будете» — реєструйте (витрачайте регліміт) передусім на ті ПН/РК, які видаються платникам ПДВ. Зрозуміло, що за несвоєчасну реєстрацію ПН/РК, складених на неплатників, штрафи теж застосовують, але завдяки тому, що ви запустите своїми ПН «ПК-ланцюжок», можливо, і до вас швидше стануть приходити і збільшувати ваш регліміт чужі (вхідні) ПН/РК.

А взагалі в найостаннішу чергу реєструйте «пільгово-компенсуючі» ПН за п. «б» п. 198.5 ПКУ. Адже, на думку Мінфіну, штраф за несвоєчасну реєстрацію таких ПН (з типом причини 09) не застосовується — див. лист від 14.04.2017 р. № 11310-09-10/10306 // «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 37, с. 3. Схоже, фіскали не «плюватимуть проти вітру» (див. с. 2)...

P. S. Що роблять, коли не вистачає регліміту, читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 82, с. 23.