Ось деякі зі способів «добування» (або позичання) необхідних сум регліміту.
Дроблення постачання (оплати)
Дроблення постачання. Якщо до граничного терміну не передбачається ні грошей, ні чужих ПН, і «зсув» (тобто переоформлення) на пізнішу дату відвантажувальних документів неможливий, то іноді на практиці платники штучно дроблять одне постачання на два (чи більше) протягом дня. Це теж вимагає переоформлення відвантажувальних документів, проте однією (тією ж самою) датою «роздробити» постачання частенько буває простіше…
Робиться це з тією метою, щоб виписати окрему ПН на меншу суму, тобто на ту суму податку, яка не перевищує наявної в цей момент суми регліміту. ПН на наступну(ні) частину(и) відвантаження відповідно будуть зареєстровані пізніше (можливо, з порушенням граничного строку). Щоправда, такий «хід» дозволяє продавцеві лише зменшити суму штрафу за ст. 1201 ПКУ (якщо не встигнете вчасно зареєструвати ПН на іншу частину постачання), та зате надає покупцеві можливість хоч частину суми ПДВ з постачання відразу включити собі в ПК. І, зрозуміло, збільшить його регліміт.1
1 Хтось такий «хід» використовує ще і з метою уникнення блокування «зменшеної» ПН, коли обсяги постачання місяця наблизилися до 500 тис. грн.
У цьому плані цікавий лист ДФСУ від 29.01.2018 р. № 309/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, де фіскали пишуть, що у разі постачання протягом одного дня в межах одного і того ж договору декількох послуг постачальник може складати як одну ПН — з порядковим переліком послуг, так і окремі ПН — на кожен вид послуг. А в БЗ 101.16 податківці зазначають, що кількість ПН (одна або декілька) за день залежить від умов, які містить договір.
Тому в ньому варто зробити застереження про «порційні» постачання або ж виписати різні рахунки-фактури
Тобто ПН повинна відповідати договору/рахункам і первинці.
Дроблення передоплати. Якщо не виходить переоформити передоплату, наприклад на позику2, то аналогічним чином намагаються роздробити велику передоплату на декілька. Але тут потрібно, щоб покупець перераховував кошти на день у декілька порцій і краще — за різні постачання. Тоді згідно з п. 201.7 ПКУ на кожну «часткову» оплату (наскільки дозволить регліміт) можна реєструвати окрему ПН. Це підтверджують і фіскали, крім того зазначаючи, що і виписка однієї загальної ПН теж не вважатиметься помилкою3 (див. запитання 2 в УПК № 127, лист ДФСУ від 31.01.2018 р. № 368/6/99-95-42-03-15/ІПК).
2 Про те, як це роблять (змінюючи в платіжці запис у реквізиті «Призначення платежу»), читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 87, с. 20.
3 Зазначимо, що податківці в такому разі не проти об’єднання всіх «денних» авансів в одній ПН, навіть незалежно від того, надійшли вони від покупця за одним договором чи за декількома (БЗ 101.16).
Коли ж передоплата прийшла однією сумою (платіжкою), то необхідно зазначити в платіжці розбиття на суми, і — за якими рахунками/договорами перераховані суми, що складають загальну суму платіжки. Утім, проблеми тут не виключаються — податківці вважають, що не можна виписувати декілька ПН на аванс, що надійшов однією сумою (БЗ 101.16, листи ДФСУ від 06.11.2017 р. № 2519/6/99-99-15-03-02-15/ІПК і від 23.12.2016 р. № 27797/6/99-99-15-03-02-15). А якщо такого розбиття в платіжці не буде і ви за однією передоплатою оформите декілька ПН — проблеми з ПК у покупця гарантовані. Причому навіть якщо надалі ви листом спробуєте «відредагувати» реквізит «Призначення платежу» в передоплатній платіжці, претензії фіскалів повністю не виключаються. Загалом, у такій ситуації краще повернути передоплату й отримати її порційно — декількома платіжками.
Зрозуміло, коли постачань одному контрагентові два і більше на місяць та для реєстрації ПН не вистачає регліміту, не варто забувати про можливість виписки зведеної ПН в останні дні місяця. З урахуванням цього, в деяких ситуаціях (коли постачання було в першій половині місяця), роздробивши одне постачання контрагентові на 2 і більше постачань на місяць, платник отримає право на складання зведеної ПН. Тобто після виписки такої зведеної ПН останнім днем місяця обов’язок її реєстрації зміститься ще на півмісяця. А до граничної дати реєстрації зведеної ПН, можливо, встигнете забезпечити в СЕА необхідну суму регліміту.
Відповідальне зберігання
Коли товари відвантажили, але регліміту не вистачає, то за домовленістю з покупцем передають йому товар на відповідальне зберігання (у тому розумінні, як трактує цей термін п.п. 14.1.32 ПКУ), щоб відсунути момент складання ПН — нарахування ПЗ за таким постачанням. Така передача не вимагає нарахування ПЗ за товарами. Адже передача майна на відповідальне зберігання не є об’єктом оподаткування ПДВ (п.п. 196.1.2 ПКУ).
Проте послугу зі зберігання краще оформити за копійчану плату, щоб фіскали покупцеві не «пришили» безкоштовну послугу і не оподаткували її ПДВ за мінбазою
Договір же купівлі-продажу оформляють, коли в постачальника з’явиться регліміт — і можливість зареєструвати ПН. Проте при цьому слід пам’ятати, що використані зберігачем у власних цілях товари, які перебувають у нього на зберіганні, п.п. 14.1.13 ПКУ прирівнює до безоплатно наданих — з усіма наслідками…
Позика помилковою ПН від друга
Дружній платник іноді тимчасово допомагає з лімітом, склавши на «позичальника» помилкову ПН (не підтверджену постачанням або передоплатою). Проте з такою ПН і з «мінусовим» РК до неї (тобто з поверненням регліміту «кредиторові») краще поквапитися так, щоб і ПН, і РК були виписані в одному періоді і при цьому був своєчасно зареєстрований у ЄРПН «мінусовий» РК4. Інакше у «кредитора» можуть бути проблеми з відновленням його регліміту через некоректний розрахунок ПЗ СЕА показника ∑Перевищ (детальніше про такі проблеми читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 19-20, с. 28).
4 З орієнтиром на старі строки реєстрації таких РК, оскільки ПЗ фіскалів не змінено.
Позика «постачанням» і «поверненням» товарів/послуг (або передоплати)
Іноді регліміт «позичають» за допомогою перерахування «липової» передоплати дружньому платникові ПДВ або «отримання» від такого платника товарів/послуг5. Наслідком цього буде розірвання договору і повернення другу регліміту — шляхом реєстрації його «мінусового» РК. Такий варіант потребує оформлення «лівих» документів, а у випадку з передоплатою — ще й відлучення оборотних коштів у «позичальника» регліміту. Крім того, якщо операції відбудуться в різних податкових періодах, то у кредитора вилізе ПЗ за такою «позиковою» операцією, і (якщо це ПЗ не перекриє його ПК або від’ємне значення) його навряд чи втішить той факт, що у «позичальника» регліміту буде право на ПК від таких «постачання» або «передоплати».
5 Детально про такий варіант «позики» читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 28, с. 26.
На наш погляд, такий варіант позики регліміту виглядає дещо гірше помилкових ПН, утім тут, звичайно, багато що залежить від конкретних «розкладів»-ситуацій…
Загалом, викручуйтеся, як зможете.
