Експорт послуг: нюанси відображення у ПДВ-обліку

Швидше за все, тут ідеться про консультаційні послуги (коди 70.22, 62), зазначені в п.п. «в» п. 186.3 ПКУ. Місцем постачання таких послуг вважається місце реєстрації суб’єктом господарювання одержувача послуг! А оскільки одержувач послуг — нерезидент, то місце їх постачання знаходиться за межами митної території України. Відповідно об’єкта оподаткування ПДВ тут немає.

Зверніть увагу: на необ’єктні операції не виписують (!) ПН (БЗ 101.16). Проте дані за ними відображають у ПДВ-звітності, а точніше:

— у ряд. 5 ПДВ-декларації;

— у таблиці 1 додатка Д6*.

* Детально про порядок заповнення декларації з ПДВ див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 30.

Причому період для відображення такої операції у ПДВ-звітності вибирають, орієнтуючись на першу подію. Якщо першою подією було отримання передоплати, то неоподатковувану операцію відображають у ПДВ-декларації за період, в якому був отриманий аванс від нерезидента (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 77, с. 15).

Але це ще не все. Швидше за все, у підприємства були придбання (з ПДВ), які одночасно використовувалися і в оподатковуваних, і в необ’єктних операціях. За такими «подвійними» товарами/послугами доведеться нарахувати «розподільчі» податкові зобов’язання (ПЗ) згідно з п. 199.1 ПКУ.

Увага! Періодом для нарахування таких ПЗ буде той звітний період, в якому необ’єктна операція потрапила у ПДВ-звітність (див. вище).

Базу оподаткування визначаємо, спираючись на п. 189.1 ПКУ, але з урахуванням частки використання таких товарів/послуг у неоподатковуваних операціях (показник «анти-ЧВ»).

Її беремо з таблиці 1 додатка Д7 ПДВ-декларації того періоду, в якому:

— ви розрахували цей показник раніше (якщо необ’єктні операції у вас вже були цього року);

— задекларовані неоподатковувані операції уперше (п. 199.3 ПКУ). Детально про це читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 77, с. 14.

Не пізніше за останній день звітного періоду, в якому були нараховані «розподільчі» ПЗ, складіть зведену ПН і зареєструйте її в ЄРПН. У такій ПН:

— у полі «Зведена податкова накладна» верхньої кутової таблиці вкажіть ознаку зведеності «2»;

— поставте позначку «Х» у полі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» і вкажіть тип причини «08» (необ’єктна операція);

— у рядку «Отримувач (покупець)» зазначте власне найменування;

— у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставте умовний ІПН «600000000000»;

— рядок «Податковий номер платника (покупця)» не заповнюйте;

— у «номенклатурній» гр. 2 вкажіть дати і порядкові номери «вхідних» ПН та інших документів (МД, касових чеків, транспортних квитків і т. п.), податковий кредит за якими треба частково компенсувати;

— графи 3.1, 3.2, 3.3, 5 — 9, 12 не заповнюйте, як і рядки VII — IX розділу А;

— у графі 4 впишіть «грн».

«Розподільчі» ПЗ обов’язково відобразіть в ПДВ-звітності: у ряд. 4.1 (4.2) ПДВ-декларації і в таблиці 1 додатка Д5**.

** Див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 61, с. 14.

Наприкінці року треба буде ще провести річний перерахунок «розподільчих» ПЗ (у декларації за грудень/IV квартал). З правилами його проведення можна ознайомитися в «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 104-105, с. 3.