Теми статей
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Річний ПДВ-перерахунок — 2018

Адамович Наталія, податковий експерт
Податки & бухоблік Грудень, 2018/№ 104-105
Друк
Річний перерахунок ПДВ — процедура, що завершує рік для ПДВ-платників, які здійснюють оподатковувані й неоподатковувані операції. Які правила його проведення цього року? Що нового в його оформленні? Як відобразити результати перерахунку в обліку? Давайте освіжимо в пам’яті основні моменти.

Складові ПДВ-перерахунку

Річний перерахунок-2018 може включати дві складові:

1. Загальний річний перерахунок за товарами/послугами, необоротними активами (НА) «подвійного призначення» (п. 199.4 ПКУ). Його проводять усі (!) без винятку платники, які протягом 2018 року здійснювали одночасно оподатковувані й неоподатковувані операції і за придбаннями «подвійного призначення» (частково використаними в оподатковуваних ПДВ операціях, а частково в неоподатковуваних) провели нарахування часткових ПЗ* за ст. 199 ПКУ.

* Якщо товари/послуги/НА придбавалися з ПДВ. За «подвійними» придбаннями без ПДВ «часткові» «компенсуючі» ПЗ нараховувати не потрібно (див. листи ДФСУ від 07.08.2015 р. № 29163/7/99-99-19-03-02-17 і від 12.01.2017 р. № 599/7/99-99-15-03-02-17).

Врахуйте! Викликати необхідність проведення загального річного перерахунку на тлі оподатковуваних операцій могли такі неоподатковувані операції, як: операції, що не є об’єктом оподаткування (ст. 196 ПКУ); операції з постачання послуг за межами митної території України та/або послуг, місце постачання яких визначене згідно з пп. 186.2, 186.3 ПКУ за межами митної території України; звільнені від оподаткування (ст. 197 і підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ). Причому

перерахунку не уникнути, навіть якщо протягом усього року в платника на тлі оподатковуваних операцій була проведена одна неоподатковувана операція

Адже напевно в періоді її проведення платник ніс витрати «подвійного» призначення, які не можна було чітко пов’язати з оподатковуваними чи неоподатковуваними/пільговими операціями (придбавав конторське обладнання, машини, приміщення, ніс витрати на оренду офісу, комунальні платежі за офіс, послуги зв’язку, Інтернет та ін.) і вимушений був нарахувати за ними часткові ПЗ (детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 77, с. 14 і далі).

А ось операції з постачання товарів/послуг, оподатковувані ПДВ за ставками нижче основної (7 % і 0 %), вважаються оподатковуваними, і дія ст. 199 ПКУ на них не поширюється (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 89, с. 12).

2. Додатковий «необоротний» перерахунок — за «старими» НА «подвійного призначення», придбаними/виготовленими до 01.07.2015 р. (п. 42 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ). Увага! У такому перерахунку цього року останній раз братимуть участь ті НА, які куплені до 01.07.2015 р. і в 2015 році введені в експлуатацію за подвійним призначенням. Причому провести його доведеться, навіть якщо в поточному році неоподатковуваних операцій не було, але вони були у 2015 — 2017 рр.

Загальний річний перерахунок

Протягом року платник, що здійснює одночасно оподатковувані й неоподатковувані операції, при нарахуванні часткових ПЗ за придбаннями «подвійного» призначення використав «анти-ЧВ»:

— або за минулий 2017 рік (з ряд. 1 у гр. 7 табл. 1 додатка Д7 за січень 2018 року);

— або за перший місяць, у якому вперше задекларував неоподатковувані операції (розрахований за ряд. 2 у гр. 7 табл. 1 додатка Д7 за такий перший місяць).

Наприкінці року потрібно перерахувати «анти-ЧВ» виходячи з фактичних обсягів проведених протягом 2018 року оподатковуваних і неоподатковуваних операцій (п. 199.4 ПКУ). І відкоригувати (збільшити або зменшити) всі нараховані протягом року часткові ПЗ.

Розраховуємо річний ЧВ/«анти-ЧВ». Розрахунок нового річного коефіцієнта проводимо за ряд. 3.1 табл. 1 додатка Д7 до декларації за грудень 2018 року (IV квартал 2018 року).

У гр. 4 зазначаємо загальний обсяг постачань за рік (суму значень ряд. 1.1, 1.2, 2, 3, 5 і 7 колонки А декларацій та всіх УР).

У гр. 5 зазначаємо обсяг оподатковуваних постачань за рік (суму значень ряд. 1.1, 1.2, 2, 3 і 7 колонки А декларацій та всіх УР).

При заповненні гр. 4 і 5 табл. 1 додатка Д7:

враховуємо всі РК, складені й відображені в декларації в поточному календарному році, незалежно від дати складання ПН, до яких ці РК складено (БЗ 101.23). Будьте уважні: у гр. 5 табл. 1 суми «неоподатковуваних» коригувань з рядка 7 декларацій не відображаємо.

За таким же принципом податківці радять враховувати при заповненні гр. 4 і 5 табл. 1 додатка Д7 й усі УР, подані в поточному році, незалежно від того, який звітний період якого року цим УР уточнювався (лист ДФСУ від 12.01.2017 р. № 599/7/99-99-15-03-02-17). Майте на увазі! Така позиція хоч і полегшує процедуру виправлень, але тим не менш іде врозріз із нормами ст. 199 ПКУ. Торішні періоди не повинні брати участі в розрахунку коефіцієнта оподатковуваних операцій звітного періоду (див. «Податки та бухгалтерський облік, 2018, № 1-2, с. 37). Тож усім, хто вирішить діяти в межах лояльної позиції податківців, бажано отримати особисту податкову консультацію;

не враховуємо такі, що відображаються в ряд. 5 декларації: (1) «пільгові» постачання власного металобрухту (п. 23 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ), (2) пільгові «дотаційні» операції (п.п. 197.1.28 ПКУ), (3) постачання й імпорт товарів у вигляді міжнародної технічної/гуманітарної допомоги (п. 197.11 ПКУ), (4) благодійне мовлення оператора телекомунікацій (п. 197.24 ПКУ), (5) операції реорганізації підприємства (п.п. 196.1.7 ПКУ). Правила ст. 199 ПКУ не поширюються на ці операції.

У гр. 6 розраховуємо ЧВ (гр. 5 х 100 % : гр. 4) — коефіцієнт використання товарів/послуг/НА в оподатковуваних операціях. Увага! Як пояснюють податківці (див. БЗ 101.23), саме цей показник потрібно перенести в спецполе «ЧВ» заголовної частини додатка Д7 до декларації за грудень 2018 року (IV квартал 2018 року).

У гр. 7 розраховуємо «анти-ЧВ» (100 % — ЧВ) — коефіцієнт використання товарів/послуг/НА в неоподатковуваних операціях. Його якраз і використовуватимемо для проведення річного перерахунку за «подвійними» придбаннями 2018 року.

Отримані коефіцієнти ЧВ/«анти-ЧВ» округлюємо до двох знаків після коми (див. лист ДПАУ від 25.10.2011 р. № 4261/6/15-3415-04)

І тільки після цього вписуємо до табл. 1 додатка Д7. Припустимо, за даними декларацій з ПДВ, обсяг постачань за січень — грудень 2018 року становить: оподатковуваних операцій (∑ряд. 1.1, 1.2, 2, 3 і 7) — 14,5 млн грн.; загальний обсяг операцій — 20 млн грн. (див. рис. 1).

img 1

Проводимо перерахунок. На суму часткових ПЗ, що нараховуються протягом року за «подвійними» придбаннями згідно з п. 199.1 ПКУ, платник щомісячно (щоквартально, якщо є квартальним платником ПДВ) повинен був складати зведені ПН. Для ПДВ-перерахунку збираємо всі зведені часткові ПН за січень — грудень 2018 року. Перевірте їх!

По-перше, у вас мають бути складені окремі зведені ПН з типом причини «08» — на частину неоподатковуваних необ’єктних операцій і окремі зведені ПН з типом причини «09» на частину неоподатковуваних пільгованих операцій (див. лист ДФСУ від 31.12.2015 р. № 48122/7/99-99-19-03-02-17, консультацію з БЗ 101.16).

По-друге, при нарахуванні часткових ПЗ протягом одного звітного періоду може бути складено декілька зведено-часткових ПН з однаковим типом причини (БЗ 101.16).

По-третє, якщо часткові ПЗ, відображені у зведеній ПН, були взагалі обнулені «зменшуючим» РК, зважаючи на участь товарів/послуг у подвійному використанні, що так і не склалася, то обнулені позиції зі зведеної часткової ПН не повинні брати участі в річному перерахунку.

По-четверте, зведена часткова ПН за грудень має бути заповнена за новою формою і позначена у верхньому лівому кутку кодом зведеності «2» (п.п. 4 п. 11 Порядку № 1307)*.

* Порядок заповнення ПН, затверджений наказом Мінфіну від 31.12.2015 р. № 1307.

Сам же ПДВ-перерахунок здійснюємо таким чином:

1) визначаємо частку обсягу постачань «подвійних» товарів/послуг, НА, пропорційну річному «анти-ЧВ» — для цього вартість придбання «подвійних» товарів/послуг, НА множимо на річне «анти-ЧВ»;

2) визначаємо суму «компенсуючих» ПЗ, яка має бути нарахована за результатами річного перерахунку — розрахований у п. 1 обсяг постачання множимо на 20 % (або 7 %);

3) визначаємо суму необхідного коригування — порівнюємо те, що було, з тим, що вийшло в п. 1 і п. 2, і складаємо РК до зведених ПН.

Врахуйте: останній звітний період року теж спочатку бере участь у розподілі виходячи з торішнього/поточного «анти-ЧВ». А потім перераховується — у загальному порядку

за грудень/IV квартал, як і за будь-який інший звітний період, спочатку складаємо зведену ПН, а потім за результатами перерахунку — РК до цієї ПН

Порядок перерахунку розберемо на прикладі останнього місяця (грудня 2018 року), у якому провели розподіл ПДВ за п. 199.1 ПКУ (див. табл. 1).

Приклад. Обсяг покупок товарів/послуг подвійного призначення в грудні 2018 року становить 200000 грн. (у ПН від 10.12.2018 р. № 2109 — 150000 грн.; у ПН від 28.12.2018 р. № 2156 — 50000 грн.). Коефіцієнт «анти-ЧВ» на початок року (гр. 7 ряд. 1 табл. 1 додатка Д7 за січень 2018 року) — 30,00 %, а за підсумками річного перерахунку (гр. 7 ряд. 3.1 табл. 1 додатка Д7 за грудень 2018 року) — 27,50 %.

Таблиця 1. Порядок річного перерахунку

Період

Обсяг придбань подвійного призначення

Самозведені ПН

Часткові ПЗ («анти-ЧВ» — 30,00 %)

Річний перерахунок («анти-ЧВ» — 27,50 %)

Збільшення /зменшення ПЗ

База

Сума ПЗ

База

Сума ПЗ

База

Сума ПЗ

1

2

3

4

5

6

7

8

9

Грудень

ПН від 10.12.2018 р. № 2109

ПН від 31.12.2018 р. № 2171*

45000

(150000 х 30 %)

9000

41250

(150000 х 27,5 %)

8250

- 3750

- 750

ПН від 28.12.2018 р. № 2156

15000

(50000 х 30 %)

3000

13750

(50000 х 27,5 %)

2750

- 1250

- 250

Разом

60000

12000

55000

11000

- 5000

- 1000

* Приклад заповнення самозведених ПН за новою формою див. у «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 96, с. 32.

Складаємо перерахункові РК. Перерахунковий РК доведеться складати до кожної зведено-часткової ПН, позначаючи кожен з них таким же типом причини невидачі покупцеві («08» або «09»), який зазначений у зведеній частковій ПН. РК має бути стільки ж, скільки і зведених часткових ПН, складених протягом року.

Незважаючи на те, що зведеність часткових ПН, зареєстрованих до 01.12.2018 р. (за старими правилами), позначена у верхньому лівому кутку відміткою «Х» (а у зведеній ПН за грудень — повинна стояти відмітка з кодом «2»), (!) абсолютно всі перерахункові РК позначаємо кодом зведеності «2» (див. лист № 36942*).

* Лист ДФСУ від 27.11.2018 р. № 36942/7/99-99-15-03-02-17 // «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 97, с. 3.

У заголовній частині кожного перерахункового РК зазначаємо:

1) дату складання — «31122018»;

2) дату і порядковий номер зведено-часткової ПН, до якої складається РК;

3) у полі «індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» — умовний ІПН «600000000000». В інших рядках, відведених для заповнення даних покупця в РК, зазначайте власні дані. Реквізит «податковий номер платника податку…» — у полях РК для зазначення даних покупця — не заповнюємо (для продавця — заповнюємо).

У табличній частині Б у гр. 1.1 ставимо номер за порядком без прив’язки до даних коригованої ПН; у гр. 1.2 — наводимо номер рядка зі зведеної ПН, який коригується (обнуляється — обсяг постачання та сума ПДВ зазначаються зі знаком «-»), а нижче додаємо новий номер (якого не було в ПН) для рядка з правильними показниками; у гр. 2.1 у всіх рядках, які заповнюються у зв’язку з таким коригуванням, ставимо код причини коригування «202» (коригування зведеної податкової накладної, складеної відповідно до п. 199.1 ст. 199 ПКУ).

У гр. 2.2 — коригування кожного окремого рядка зі зведеної ПН позначаємо окремою групою. Враховуючи норми п.п. 10 п. 16 і п. 21 Порядку № 1307, інші графи РК заповнюємо за аналогією зі зведеною ПН, тобто:

— у гр. 3 зазначаємо дати і порядкові номери «вхідних» ПН/інших документів (як у коригованій частковій ПН). Хоча у податківців є і своя «незрозуміла» версія щодо гр. 3 (див. БЗ 101.15, «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 52-53, с. 3);

— у гр. 5 «умовне позначення (українське)» зазначаємо «грн.»;

— гр. 4.1 — 4.3, 6 — 12, 15 не заповнюємо.

Єдиною відмінністю в перерахункових РК буде порядок заповнення нової гр. 14:

— у РК до ПН, зареєстрованих до 01.12.2018 р., у рядках на «-» гр. 14 не заповнюємо;

— у РК до ПН, зареєстрованим після 01.12.2018 р., гр. 14 заповнюється, як у рядках на «-», так і в рядках на «+» (принаймні так вимагали чинити податківці в листі № 36942).

Будьте уважні, якщо до проведення річного перерахунок ви вже складали РК до зведеної часткової ПН (через допущену в ній сумову помилку або під час зміни статусу за деякими позиціями з «подвійних» на оподатковувані). При складанні перерахункового РК до підкоригованої протягом року зведено-часткової ПН слід врахувати показники таких попередніх РК (БЗ 101.16).

Майте на увазі: РК, оформлені до будь-яких ПН, при реєстрації в ЄРПН підлягають моніторингу — незалежно від обсягів постачання, податкових навантажень та інших ознак, наведених у п. 3 Порядку № 117**. Проте від ризику блокування перерахункових РК проведення річного перерахунку постраждати не повинне.

** Порядок зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджений постановою КМУ від 21.02.2018 р. № 117.

Результати перерахунку, тобто суми з перерахункових РК, мають бути відображені в грудневій декларації — декларації за останній звітний період (!) незалежно від факту їх реєстрації/нереєстрації в ЄРПН (див. БЗ 101.23).

Єдине, податківці попереджають, що несвоєчасна реєстрація РК за річним перерахунком спричинить штрафи за п. 1201.1 ПКУ. Нагадаємо: граничний строк безштрафної реєстрації перерахункових РК — 15.01.2019 р.

До того ж при несвоєчасній реєстрації «мінусового» РК у платника в СЕА-обліку вискочить ∑Перевищ у тому періоді, у якому буде зареєстрований цей РК.

Заповнюємо додаток Д7 і ПДВ-декларацію. Результати перерахунку заносимо до табл. 2 додатка Д7 до декларації з ПДВ за останній звітний період року. Причому ще раз повторимо: перерахункові дані переносимо зі зведених часткових ПН і складених до них перерахункових РК, незалежно від дати/факту їх реєстрації в ЄРПН (див. БЗ 101.23).

У гр. 2 та 3 зазначаємо дані зведених часткових ПН, за якими нараховувалися зобов’язання за п. 199.1 ПКУ. У гр. 4 та 5 — дати і номери РК, складених за результатами річного перерахунку.

img 2

Увага! Таблицю 2 у додатку Д7 заповнюємо в гривнях з копійками, а її підсумковий рядок «Всього» відображаємо в гривнях без копійок з округленням за загальновстановленими правилами (див. БЗ 101.23).

img 3

Підсумкові дані з табл. 2 додатка Д7 за грудень / IV квартал 2018 року переносимо з відповідним знаком («+» або «-»):

1) до останнього рядка табл. 1 додатка Д1 за грудень / IV квартал 2018 року;

2) а потім (!) до ряд. 4.1 (або 4.2) декларації за грудень / IV квартал 2018 року.

Увага! Не забудьте перенести ЧВ/«анти-ЧВ», визначений у ряд. 3.1 табл. 1 додатка Д7 до декларації за грудень, до січневої декларації наступного року (ряд. 1 табл. 1 додатка Д7). Саме на нього вам доведеться орієнтуватися при відображенні подвійних придбань, при продовженні неоподатковуваної/пільгової діяльності в наступному році.

Додатковий «необоротний» перерахунок

Коли останній перерахунок? Перевірте, чи є у вас «старі» необоротні активи, придбані або виготовлені в цілях подвійного використання до 01.07.2015 р. Пункт 42 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ наказує проводити додатковий перерахунок ПДВ за такими необоротними активами за підсумками 1, 2 і 3 календарних років, що йдуть за роком початку їх використання (введення в експлуатацію).

«Подвійні» ОЗ, що потрапили під розподіл ПК ще за старими правилами, можливо, доведеться перерахувати і за підсумками 2018 року

Причому такий додатковий перерахунок абсолютно автономний. Його доведеться провести, навіть якщо в поточному році ви вже не здійснювали неоподатковуваних операцій і основний перерахунок не проводите (див. листи ДФСУ від 01.03.2017 р. № 4278/6/99-99-15-03-02-15, від 08.02.2017 р. № 2377/6/99-99-15-03-02-15). Адже коефіцієнт ЧВ для розподілу податкового кредиту за «старими» необоротними активами розраховується наростаючим підсумком (за підсумками 1, 2, і 3 календарних років, наступних за роком введення «подвійного» об’єкта ОЗ в експлуатацію).

Наприклад, об’єкт основних засобів був придбаний у березні 2015 року, а введений в експлуатацію:

1) у грудні 2015 року. У цьому випадку такий об’єкт ОЗ брав участь у «необоротному» перерахунку:

— за підсумками 2016 року (перший рік, що йде за роком введення в експлуатацію);

— за підсумками 2016 — 2017 рр. (двох років, що йдуть за роком введення в експлуатацію);

і (!) останній раз перераховується у 2018 році — за підсумками 2016 — 2018 рр. (трьох років, що йдуть за введенням в експлуатацію);

2) у січні 2016 року. Врахуйте: придбаними до 01.07.2015 р. слід вважати як НА, отримані до цієї дати, так і НА, за які до цієї дати здійснена передоплата (лист ДФСУ від 29.10.2015 р. № 23012/6/99-99-19-03-02-15). Відповідно ввести в експлуатацію розподілений по-старому «подвійний» об’єкт ОЗ ви могли й у наступних роках. Так от, уведений в експлуатацію у 2016 році об’єкт ОЗ брав участь у «необоротному» перерахунку:

— за підсумками 2017 року (перший рік, що йде за роком введення в експлуатацію);

— (!) перераховується у 2018 році за підсумками 2017 — 2018 рр. (двох років, що йдуть за роком введення в експлуатацію);

останній раз візьме участь у перерахунку у 2019 році — за підсумками 2017 — 2019 рр. (трьох років, що йдуть за роком введення в експлуатацію).

Якщо «старий» НА став «подвійним» не відразу. Необоротні активи, куплені/виготовлені після 01.07.2015 р., беруть участь лише в загальному річному перерахунку.

Аналогічно і за ситуації, коли «старі» НА стають «подвійними» тільки зараз (податковий кредит при їх придбанні не потрапив під розподіл, а був відображений повністю). Підстав включати такі НА в перерахунки за п. 42 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ немає. При початку подвійного використання платник керується вже нормами ст. 199 ПКУ, відповідно і річний перерахунок таких НА здійснює тільки один раз — за підсумками року, коли такий НА став «подвійним». Дотримуються цієї точки зору й податківці (див. БЗ 101.14).

Проводимо перерахунок. Здійснюють додатковий «необоротний» перерахунок у табл. 3 додатка Д7 (п.п. 4 п. 4 розд. V Порядку № 21) до декларації за грудень (IV квартал) 2018 року. А розрахунок ЧВ здійснюють у рядках 3.1 — 3.3 табл. 1 додатка Д7.

Зверніть увагу: результати річного перерахунку за «старими» необоротними активами оформляють бухгалтерською довідкою. Розрахунки коригування в цьому випадку не складаються.

Цього року ряд. 3.2 доведеться заповнити тільки в тому випадку, якщо «подвійні» НА, придбані до 01.07.2015 р., були введені в експлуатацію із затримкою — у 2016 році. У колонках 4/5 ряд. 3.2 обліковуємо обсяги постачань за два роки — 2017 і 2018.

Рядок 3.3 заповнюємо, якщо є «подвійні» НА, придбані до 01.07.2015 р. і введені в експлуатацію у 2015 році. У колонках 4/5 ряд. 3.3 обліковуємо обсяги постачань за три роки — 2016, 2017 і 2018.

Виходячи з ЧВ, розрахованої в ряд. 3.1 — 3.3 табл. 1, визначаємо суми ПДВ, які мають бути включені до складу ПК з урахуванням проведеного перерахунку, і відображаємо їх у колонці 6 табл. 3 додатка Д7. А в колонці 7 цієї таблиці визначаємо різницю між сумою ПДВ, що підлягає включенню, і фактично включеною до ПК сумою.

Зверніть увагу! Підсумкового рядка в табл. 3 додатка Д7 немає. Тому спочатку визначаємо сумарне значення показників за гр. 7 табл. 3 (за всіма рядками з урахуванням знака). Отриманий результат перерахунку суми ПК переносимо до ряд. 15 декларації за грудень / IV квартал 2018 року.

Нестабільні пільгові операції і перерахунок

Деякі платники, можливо, вже зітхнули з полегшенням, завершивши цього року неоподатковувані операції. Інші, навпаки, тільки зіткнулися з неоподатковуваною операцією. Є й ті платники, у яких неоподатковувана операція взагалі була разова*.

* Детальніше про такі ситуації див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 55, с. 17; 2017, № 77, с. 15; 2018, № 77, с. 14.

В усіх цих випадках ПДВ-перерахунок проводимо в загальному порядку в декларації за останній звітний період (п. 199.4 ПКУ).

Причому розраховувати річне ЧВ/«анти-ЧВ» в усіх випадках слід виходячи з обсягів оподатковуваних і неоподатковуваних операцій усього року, а не тільки відрізку часу з початку/до кінця неоподатковуваних операцій.

До того ж податківці дозволяють зменшити часткові «компенсуючі» ПЗ, нараховані за п. 199.1 ПКУ, якщо «подвійні» НА надалі починають використовуватися виключно в оподатковуваній діяльності. Для цього ПЗ зменшують за допомогою РК (див. лист ДФСУ від 21.10.2015 р. № 22217/6/99-99-19-03-02-15). Проте підкреслимо: прямої норми про таке зменшення часткових ПЗ у ПКУ немає.

Тому, перш ніж коригувати часткові ПЗ після завершення неоподатковуваної діяльності, радимо отримати індивідуальну консультацію.

Перерахункові тонкощі наведемо в табл. 2 на с. 10.

Таблиця 2. Річний перерахунок при нестабільних пільгових операціях

Протягом року

Річний перерахунок

Визначаємо «анти-ЧВ»

Нараховуємо ПЗ

1. Почали здійснювати неоподатковувані операції в середині року:

Розраховуємо ЧВ/«анти-ЧВ» з обсягів періоду, у якому з’явилися неоподатковувані операції

(ряд. 2 табл. 1 додатка Д7)

Товари/послуги

ПЗ нараховуємо в періодах фактичного їх використання за подвійним призначенням (але з урахуванням виникнення права на ПК)

НА

ПЗ нараховуємо виходячи з балансової вартості, що склалася на початок періоду, у якому з’явилися пільгові операції й об’єкт став використовуватися за подвійним призначенням.

Увага! Аналогічно нараховуємо ПЗ і за НА, купленими до 01.07.2015 р., які вперше стали використовувати за подвійним призначенням після цієї дати

1. ЧВ/«анти-ЧВ» розраховуємо з обсягів за весь рік.

2. Під перерахунок потрапляють ті товари/послуги/НА, за якими були нараховані часткові ПЗ.

3. Перерахунок НА, що куплені до 01.07.2015 р. і вперше взяли участь у «подвійних» операціях після 01.07.2015 р., проводимо в загальному порядку (у табл. 2 додатка Д7)

2. Припинили неоподатковувані операції із середини року:

Беремо ЧВ/«анти-ЧВ» минулого року

(ряд. 1 табл. 1 додатка Д7 за січень)

Товари (послуги), НА

ПЗ нараховуємо до періоду, у якому неоподатковуваних операцій не буде

1. ЧВ/«анти-ЧВ» розраховуємо з обсягів за весь рік.

2. Під перерахунок потрапляють усі товари/послуги/НА, за якими були нараховані часткові ПЗ.

3. НА, куплені після закінчення неоподатковуваних операцій, у перерахунку взагалі не беруть участі.

4. Не забудьте (!) окремо перерахувати «подвійні» старі НА, куплені до 01.07.2015 р., за підсумками 1, 2 і 3 років, що йдуть за роком, у якому вони введені в експлуатацію. Пам’ятайте! Такі перерахунки проводимо навіть тоді, коли неоподатковуваних операцій не буде

3. Разова неоподатковувана операція:

Розраховуємо ЧВ/«анти-ЧВ» з обсягів періоду, у якому проведена разова неоподатковувана операція (ряд. 2 табл. 1 додатка Д7)

Товари (послуги)

ПЗ нараховуємо в періоді фактичного їх використання за подвійним призначенням (але з урахуванням виникнення права на ПК).

НА

ПЗ нараховуємо виходячи з балансової вартості, що склалася на початок періоду, у якому виникла неоподатковувана операція

1. ЧВ/«анти-ЧВ» розраховуємо з обсягів за весь рік.

2. Під перерахунок потрапляють ті товари/послуги/НА, за якими були нараховані часткові ПЗ.

3. Перерахунок НА, що куплені до 01.07.2015 р. і вперше взяли участь у «подвійних» операціях після цієї дати, проводимо в загальному порядку (у табл. 2 додатка Д7)

ПДВ-перерахунок у бухобліку

Правила обліку результатів загального річного ПДВ-перерахунку відрегульовані п. 12 Інструкції № 141*.

* Інструкція з обліку ПДВ, затверджена наказом Мінфіну від 01.07.97 р. № 141.

Результати річного перерахунку ПДВ відображаються в бухобліку збільшенням доходів (719) або витрат (949)

При цьому при нарахуванні часткових ПЗ платник повинен ввести спеціальний субрахунок 643/1 «Податкові зобов’язання, що підлягають коригуванню».

Рекомендацій про проведення додаткового перерахунку необоротних активів в Інструкції № 141 немає. Хоча Мінфін у листі від 19.05.2011 р. № 31-08410-07-25/12852 пропонував:

— збільшення ПК показувати з одночасним зменшенням первісної вартості НА записами: Дт 641/ПДВ — Кт 63, Дт 15 — Кт 63 (сторно), Дт 10 — Кт 15 (сторно);

— зменшення ПК показувати з одночасним збільшенням первісної вартості НА записами: Дт 641/ПДВ— Кт 63 (сторно), Дт 15 — Кт 63, Дт 10 — Кт 15.

Проте нам такий підхід уявляється не зовсім коректним. Результати додаткового перерахунку за необоротними активами, на наш погляд, слід обліковувати за аналогією з результатами загального річного перерахунку (див. табл. 3).

Таблиця 3. Бухоблік результатів річного ПДВ-перерахунку

№ з/п

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Дт

Кт

Загальний річний перерахунок

1

Збільшено ПЗ (якщо значення «анти-ЧВ» за рік збільшилося)

643/1*

641/ПДВ

949

643/1

2

Зменшено ПЗ (якщо значення «анти-ЧВ» за рік зменшилося)

641/ПДВ

643/1**

643/1

719

* Субрахунок 643/1 «Податкові зобов’язання, що підлягають коригуванню» (п. 12 Інструкції № 141).

** На нашу думку, потрібно робити проводку Дт 643/1 — Кт 641/ПДВ методом «червоне сторно».

Додатковий «необоротний» перерахунок

3

Збільшено ПК (якщо значення ЧВ збільшилося)

641/ПДВ

719

4

Зменшено ПК (якщо значення ЧВ зменшилося)

641/ПДВ

644

949

644

висновки

  • Результати перерахунку ПДВ мають бути відображені в останній декларації року, незалежно від реєстрації перерахункових РК у ЄРПН.
  • Річний перерахунок ПДВ здійснюють шляхом коригування нарахованих протягом року «компенсуючих» ПЗ на підставі «анти-ЧВ», розрахованого виходячи з фактично здійснених за рік неоподатковуваних операцій.
  • За результатами річного перерахунку до кожної зведеної ПН складається РК, який має бути зареєстрований у ЄРПН.
  • У бухгалтерському обліку підсумки перерахунку обліковують у доходах або витратах.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі