1 Детальніше про це див. «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 104-105, с. 24.
Нагадаємо, що платником турзбору є фізична особа — турист. А прийняти оплату (і перерахувати її до бюджету) повинен податковий агент. Згідно з п.п. 268.5.2 ПКУ ним може бути «розміщуюча» особа, посередницька організація або юрособа, уповноважена місцевою радою. Тому жодного податкового навантаження власне на розміщувачів/посередників/уповноважених турзбір не чинить.
Але розуміти, чи необхідно стягувати турзбір у ситуації, що склалася, їм треба. Адже отримати не сплачений вчасно збір у майбутньому (від уже вибулого туриста) навряд чи вдасться. Та і порядок повернення йому (туристові) помилково утриманої суми теж не зовсім зрозумілий. А наразитися на рівному місці на адмінштраф (у розмірі 1700 грн. згідно з ч. 2, 3 ст. 16317 КпАП) та інші штрафи (згідно зі ст. 120, 126, 127 ПКУ) аж ніяк не хочеться.
Але біда в тому, що старі рішення місцевих рад, які встановлюють ставки турзбору на 2019 рік і не враховують зміни в ПКУ, з 01.01.2019 р. не застосовні.
А нових рішень майже ніде досі немає. Тому визначити правильний порядок дій доволі складно. При цьому як місцеві ради, так і податківці із цього приводу, схоже, особливо не переймаються. В усякому разі, жодних офіційних роз’яснень з питання, що хвилює нас, ані від тих, ані від інших на сьогодні немає. ☹
Тож давайте міркувати самі...
Як згідно із законом?
Турзбір є місцевим збором. Та ще і необов’язковим (п. 10.21, 10.3 ПКУ). Тобто місцеві ради можуть, в принципі, турзбір і не встановлювати. Тож наявність відповідного рішення місцевої ради тут має визначальне значення.
А якщо такого місцевого рішення немає? Тоді турзбір на конкретній адміністративно-територіальній одиниці платити не треба.
Отже,
на наш погляд, за відсутності місцевих рішень, що відповідають вимогам ПКУ, турзбір можна не стягувати
При цьому врахуйте: акти органів місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набувають чинності з дня їх офіційної публікації, якщо органом не встановлений пізніший термін (п. 5 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.97 р. № 280/97-ВР). Тому рішення про встановлення місцевих податків/зборів не може набути чинності заднім числом. Тобто турзбір на певній адміністративно-територіальній одиниці в 2019 році запрацює тільки з дати публікації2 нового рішення місцевої ради (чи змін до старого), але ніяк не з 01.01.2019 р.
2 Чи з іншої, пізнішої, дати, встановленої в такому рішенні.
Що на практиці?
На сайті ДФСУ є інформація про ставки туристичного збору, встановлені місцевими радами станом на 01.01.2019 р., які не враховують останні ПКУшні зміни3. Але, як ми вже сказали, орієнтуватися на ці ставки наразі підстав немає.
3 http://sfs.gov.ua/podatki-ta-zbori/stavki-mistsevih-podatkiv-ta-zboriv/
Чи погодяться із цим місцеві ради?
Не факт. Наприклад, на сайті м. Южне зазначено, що до ухвалення оновленого рішення Южненської міськради діючою залишається ставка, прийнята її попереднім рішенням від 14.01.2015 р. № 1348-VI4. Тобто, місцева влада м. Южне пропонує стягувати турзбір у 2019 році за старою ставкою.
4 http://yuzhny.gov.ua/actual/47970
От тобі й маєш!
Це, мабуть, найнезаконніший варіант дій з усіх, що можна було б собі уявити.
Хоч би тому, що в цьому старому рішенні встановлена ставка у розмірі 1 % вартості усього періоду проживання. В той час, як п.п. 268.4.1 ПКУ сьогодні говорить про максимально допустимі ставки у розмірі 0,5 % і 5 % мінзарплати, встановленої на 1 січня звітного року, для однієї людини за кожну добу тимчасового розміщення.
Тобто норми згаданого рішення явно суперечать вимогам ПКУ.
До речі, 10.01.2019 р. міськрада м. Кам’янець-Подільський ухвалила цілком адекватне рішення5, згідно з яким ставки турзбору в 2019 році складуть (у відсотках від мінзарплати на початок року) 0,5 % — для внутрішнього, 1 %/2 % — для в’їзного туризму.
Тож варіанти розвитку «турподій» на кожній адмінодиниці можуть бути різними...
Чи можна повернути?
А якщо податковий агент утримав з туристів суми турзбору (за максимальними ставками, встановленими ПКУ, або за ставками, затвердженими старим рішенням), а пізніше з’ясується, що нічого утримувати з них не треба було (чи слід було утримати менше)? Можна/чи треба повернути такі кошти туристові?
Звичайно,
суми турзбору, помилково/надмірно утримані з туриста, слід йому повернути
Щоправда, для того, щоб здійснити повернення, знадобиться заява туриста з реквізитами для перерахування коштів (адже повернути їх через касу, швидше за все, не вийде). А роздобути таку вже після вибуття туриста складно. Тому тут можна перестрахуватися і, пояснивши туристам неврегульованість ситуації, просити їх написати таку заяву заздалегідь (про всяк випадок).
Якщо ж повернути надмірно утриманий збір не вийде, в обліку податкового агента зависне заборгованість перед туристом, яку можна буде списати після закінчення термінів позовної давності.
Врахуйте: навіть якщо повернення не здійснене, декларувати помилкову суму і перераховувати її до бюджету не треба.
До речі, повернути турзбір, переплачений податківцям, теж можна.
І хоча діючі турправила передбачають можливість повернення тільки у разі, якщо особа, що сплатила збір, достроково покидає адміністративно-територіальну одиницю, на якій він встановлений (п.п. 268.6.3 ПКУ), у разі помилки повернення теж може бути здійснене.
Право на повернення в такому помилковому випадку гарантоване ст. 43 ПКУ.
Зверніть увагу: і при достроковому вибутті туриста, і при помилці повернення здійснюється в порядку, встановленому саме цією ст. 43. Адже жодного іншого механізму в ПКУ немає.
Що можна зробити?
Єдине, що можна тут порадити (якщо не стягувати турзбір і просто чекати оновленого рішення місцевої влади ви не готові), це звернутися за офіційними роз’ясненнями до податківців. А отримавши таке роз’яснення — діяти за обставинами. Чи то оспорювати його в судовому порядку, чи то виконувати його приписи.
