висновок документа
Якщо працівник пропрацював менше місяця, «відпускна» середня зарплата обчислюється шляхом множення окладу працівника на 12 та діленням отриманого результату на кількість календарних днів в умовному розрахунковому періоді (за винятком святкових і неробочих днів)
Якщо бухгалтерові потрібно розрахувати середньоденну зарплату для оплати періоду відпустки чи обчислення суми компенсації за невикористані дні відпустки при звільненні, він зазирає до Порядку № 100*.
* Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100.
У загальному випадку абзац перший п. 2 цього Порядку велить обчислювати «відпускну» середню зарплату виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористану відпустку.
Працівник пропрацював на підприємстві (у ФОП) менше року? Не біда! Керуємося положеннями абзацу другого п. 2 Порядку № 100 та розраховуємо середню зарплату виходячи з виплат за фактичний час роботи з 1-го числа місяця після оформлення на роботу до 1-го числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку.
А як розрахувати середньоденну зарплату працівникові-новачку, який іде у відпустку чи звільняється, не відпрацювавши жодного календарного місяця повністю з 1-го до 1-го числа?
У цьому випадку середньоденну зарплату обчислюємо виходячи з окладу (тарифної ставки), встановленого працівникові на день звільнення (див. абзац третій п. 4 Порядку № 100). Як саме? З цим запитанням ми звернулися до Мінсоцполітики.
Адже саме цьому відомству КМУ надав право роз’яснювати питання обчислення середньої заробітної плати згідно з Порядком № 100 (див. п. 2 постанови КМУ від 08.02.95 р. № 100).
Мінсоцполітики у листі, що коментується, озвучило такий алгоритм дій.
Визначаємо умовний розрахунковий період — 12 місяців, що передують місяцю, на який припадає початок відпустки (дата звільнення).
Далі визначаємо кількість календарних днів в умовному періоді, за винятком святкових та неробочих днів, установлених у ст. 73 КЗпП.
Потім розраховуємо середньоденну зарплату для працівника-новачка: оклад (тарифну ставку) працівника у місяці надання відпустки (звільнення), множимо на 12 (місяців) та ділимо на кількість календарних днів в умовному періоді (за винятком святкових і неробочих днів)**.
** Тобто, по суті, середньоденну зарплату знаходимо, розділивши оклад на середньомісячну кількість календарних днів, за вирахуванням святкових/неробочих днів.
До речі, такий же порядок розрахунку середньоденної зарплати застосовується у випадку, коли працівник не мав заробітку в розрахунковому періоді (12 календарних місяців) не зі своєї вини (наприклад, перебував у відпустці для догляду за дитиною до 3 (6) років). Про це йшла мова у листі Мінсоцполітики від 08.04.2016 р. № 383/13/84-16.
Звертаємо вашу увагу на те, що іноді можна почути консультації, в яких незалежні експерти пропонують у випадку, що сьогодні розглядався, для визначення середньоденної зарплати оклад працівника-новачка ділити на кількість календарних днів у місяці надання відпустки (звільнення). Такий розрахунок є неправильним. Адже він не передбачений Порядком № 100 та суперечить роз’ясненням Мінсоцполітики.
Будьте уважні! Читайте «Податки та бухгалтерський облік». А ще більше інформації про порядок розрахунку відпускних ви можете почерпнути зі спецвипуску «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 31.
