Доплата за роботу в нічний час
Нічним вважають час з 22:00 до 6:00.
Роботу в нічний час оплачуємо в підвищеному розмірі, який установлюється генеральною, галузевою (міжгалузевою), територіальною угодою і колективним договором.
Зазначимо, що мінімальний розмір доплати за роботу у вечірній час установлено в ст. 108 КЗпП. Він дорівнює 20 % тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи в нічний час.
А ось Генеральною угодою на 2019 — 2021 роки передбачено, що за роботу в нічний час здійснюється доплата в розмірі 35 % годинної тарифної ставки (посадового окладу) за кожну годину роботи в цей час.
Оплату нічних годин проводимо по кінцю місяця незалежно від облікового періоду
Зазначимо, якщо працівникові встановлено оклад, то годинну ставку для оплати нічних годин знаходимо так (див. лист Мінсоцполітики від 18.08.2017 р. № 1537/0/102-17): оклад працівника ділимо на норму тривалості робочого часу, встановлену для нього графіком виходу на роботу (змінності).
Приклад 1. Для сторожів підприємства встановлено підсумований облік робочого часу. Обліковий період — рік. У червні сторож Зайченко С. П. відпрацював 64 нічних години. Кількість робочих годин у Зайченка С. П. за графіком виходу на роботу в червні — 192 години. Місячна тарифна ставка сторожа — 4200 грн. Колдоговором підприємства передбачено проведення доплати за роботу в нічний час у розмірі 35 % окладу.
Доплату за роботу в нічний час здійснюємо за підсумками кожного місяця. Чекати на закінчення облікового періоду не потрібно!
Розмір годинної тарифної ставки становить:
4200,00 : 192 = 21,88 (грн./год).
Розмір «нічної» доплати дорівнює:
21,88 х 64 х 35 : 100 = 490,11 (грн.).
Оплата за роботу у святкові/неробочі дні
Святкові та неробочі дні перелічені в ст. 73 КЗпП. На сьогодні таких днів 11.
Роботу у святкові та неробочі дні завжди оплачують у подвійному розмірі відповідно до ст. 107 КЗпП, а саме:
1) відрядникам — за подвійними відрядними розцінками;
2) працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, — у розмірі подвійної годинної або денної ставки;
3) працівникам, які одержують місячний оклад:
— у розмірі одинарної годинної або денної ставки понад оклад — якщо робота у вихідний день проводилася в межах місячної норми робочого часу;
— у розмірі подвійної годинної або денної ставки понад оклад — якщо робота проводилася понад місячну норму.
Таку оплату здійснюють за фактично відпрацьовані години у святковий/неробочий день.
Як знайти годинну тарифну ставку за працівником-окладником, який працював у святковий/неробочий день? Відповідь — у листі Мінсоцполітики від 18.08.2017 р. № 1537/0/102-17. Для цього необхідно оклад працівника поділити на норму тривалості робочого часу в годинах, установлену йому графіком виходу на роботу (змінності) на відповідний місяць. (ср. )
Оплату за роботу у святкові дні здійснюють по кінцю місяця незалежно від тривалості облікового періоду
Приклад 2. Для сторожів підприємства встановлено підсумований облік робочого часу. Обліковий період — рік. У червні сторож Балабай О. Г. відпрацював за графіком 30 год у святковий/неробочий дні. Кількість робочих годин у Балабая О. Г. за графіком виходу на роботу в червні — 168 годин. Місячна тарифна ставка сторожа — 4200 грн.
Визначимо годинну тарифну ставку:
4200,00 : 168 = 25,00 (грн.).
Робота у святковий/неробочий дні була передбачена графіком виходу на роботу. Тому оплату за неї здійснюємо в одинарному розмірі годинної тарифної ставки понад місячну ставку працівника.
Оплата за роботу у святковий/неробочий день в одинарному розмірі становитиме:
25,00 х 30 год х 1 = 750,00 (грн.).
Зверніть увагу: за бажанням працівника, який працював у святковий/неробочий день, йому може бути наданий інший день відпочинку, який не оплачується.
Такий день надається як додаткова компенсація.
Водночас, на думку Мінсоцполітики (див. лист від 09.12.2014 р. № 922/13/ 155-14), якщо святковий день є для співробітника робочим згідно з графіком виходу на роботу або графіком змінності, додатковий день відпочинку не надається.
Плата за роботу у вихідний день
КЗпП передбачає 2 способи компенсації за роботу у вихідний день (ст. 72):
1) або надання іншого дня відпочинку;
2) або оплата в подвійному розмірі.
Спосіб компенсації роботи у вихідний день визначається за погодженням між працівником і роботодавцем і зазначається в наказі про залучення до роботи у вихідний день.
Якщо сторони дійшли згоди про компенсацію шляхом оплати в подвійному розмірі, то її обчислюють за правилами, визначеними ст. 107 КЗпП. Про особливості такої оплати ми говорили в попередньому розділі.
Приклад 3. Для продавців магазину встановлено підсумований облік робочого часу. Обліковий період — рік. У червні продавець Марченко А. А. відпрацювала поза графіком роботи 24 год у свої вихідні дні у зв’язку з хворобою іншого продавця.
Сторони домовилися, що години роботи у вихідний день будуть оплачені в подвійному розмірі згідно зі ст. 107 КЗпП (інший день відпочинку не надається).
Кількість робочих годин за графіком виходу на роботу в червні — 168 годин. Оклад — 7000 грн.
Розрахуємо годинну тарифну ставку:
7000,00 : 168 = 41,67 (грн./год).
Сума подвійної оплати понад оклад за роботу у вихідний день становить:
41,67 х 24 х 2 = 2000,16 (грн.).
Зверніть увагу на два важливі моменти. Якщо працівник обрав як компенсацію інший день відпочинку, то роботу у вихідний день оплачують в одинарному розмірі.
Якщо працівник залучається до роботи не лише у вихідний день, але й у вільний від роботи день, то компенсувати роботу у вільний від роботи день слід за аналогією з компенсацією роботи у вихідний день, тобто шляхом надання іншого дня відпочинку або оплати в подвійному розмірі (див. також лист Мінсоцполітики від 12.02.2018 р. № 238/0/101-18/284).
«Нічна» плюс...
Дуже часто бухгалтери запитують: чи потрібно подвоювати плату за роботу в нічний час, якщо працівник працював у святковий/неробочий день у нічну зміну?
Ні, так робити не потрібно. Пояснимо чому.
Робота у святкові дні оплачується в підвищеному розмірі залежно від умов оплати праці в порядку, визначеному ст. 107 КЗпП. Оплата за роботу в нічний час урегульована ст. 108 КЗпП. Тобто це дві різні оплатні гарантії, які регулюються різними статтями КЗпП (див. також лист Мінсоцполітики від 11.07.2018 р. № 1217/0/101-18/28).
Тому в ситуації, коли працівник працював у святковий день, у тому числі і в нічні години, він отримає підвищену оплату:
1) за роботу у святковий день (у подвійному розмірі тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи в такий день) згідно зі ст.107 КЗпП;
2) за роботу в нічний час (у розмірі не нижче 20 % тарифної ставки (окладу) за кожну годину «нічної» роботи) відповідно до ст. 108 КЗпП.
Аналогічні висновки справедливі й для випадків роботи у вихідний день у нічний час (якщо сторони дійшли згоди про компенсацію шляхом оплати в подвійному розмірі).
Приклад 4. Використовуючи умови прикладу 3, припустимо, що в червні працівниця відпрацювала 16 годин у нічний час, у тому числі 2 години у вихідні дні.
Доплата за роботу в нічний час становитиме:
41,67 х 16 х 35 : 100 = 233,35 (грн.),
де 35 — відсоток оплати за роботу в нічний час згідно з колдоговором.
Загальна сума зарплати за червень становитиме (див. приклади 3 і 4):
7000оклад + 2000,16вихідні + 233,35нічні = 9233,51 (грн.).
Оплачуємо надурочні години
Стаття 62 КЗпП надурочною визначає роботу понад установлену тривалість робочого дня.
Надурочною вважатиметься також робота понад установлену ст. 53 КЗпП скорочену тривалість робочого дня напередодні святкових і неробочих днів.
Зазвичай, надурочні роботи не допускаються. Але ними нікого не здивуєш, якщо працівникові встановлено підсумований облік робочого часу.
Проте допускаючи можливість надурочних робіт, законодавець обмежив їх кількість. Так, надурочні роботи кожного працівника не повинні перевищувати 4 годин протягом двох днів підряд і 120 годин на рік.
Важливо! При підсумованому обліку визначення кількості надурочних годин здійснюють у кінці облікового періоду.
Загальну кількість надурочних години за обліковий період визначаємо як різницю між фактично відпрацьованим часом згідно з Табелем і розрахунковою нормою годин за цей період.
Зверніть увагу: в листі від 02.07.2018 р. № 1139/0/101-18/28 Мінсоцполітики роз’яснює, в чому полягає відмінність між календарною (про неї див. в статті «Підсумований облік робочого часу» цього номера) і розрахунковою нормою робочого часу. Річ у тому, що для визначення першої передбачають повне використання робочого часу, а другої — враховують години, не відпрацьовані працівником.
Саме
розрахункову норму робочого часу використовують як величину, необхідну для обчислення відпрацьованих надурочних годин
або невідпрацьованих годин норми робочого часу.
Зверніть увагу: розрахункова норма робочого часу за обліковий період дорівнює календарній нормі (розрахованій за графіком 5-денного або 6-денного робочого тижня), зменшеній на час, коли працівник не працював з поважних причин, наприклад, у зв’язку з хворобою, відпусткою, звільненням (див. лист Мінсоцполітики від 02.07.2018 р. № 1139/0/101-18/28).
Тобто з календарної норми тривалості робочого часу, наприклад, розрахованої за графіком 5-денного робочого тижня, виключаємо час, коли працівник був відсутній за графіком 8-годинного робочого дня 5-денного робочого тижня.
Важливо! Години роботи у святковий (неробочий) день, оплачені в подвійному розмірі, не враховуємо при підрахунку надурочних годин. Така ситуація могла виникнути, наприклад, якщо працівник був залучений до роботи «поза графіком» у святковий день, припустимо, на заміну хворого колеги. Оскільки години роботи у святкові та неробочі дні, перелічені в ст. 73 КЗпП, відпрацьовані понад норму робочого часу за обліковий період, оплачують у подвійному розмірі, то їх віднімають при підрахунку надурочних годин (п. 11 Методрекомендацій № 138).
Аналогічно діємо і за ситуації, коли працівника спеціально викликають на роботу в його вихідний день і як компенсацію він обирає подвійну оплату.
Проте будьте уважні! Якщо робота у святкові/неробочі дні виконувалася за графіком виходу на роботу (графіком змінності), то години роботи в такі дні не віднімають при підрахунку надурочних годин!
Роботу в надурочний час оплачують таким чином (ст. 106 КЗпП):
— при почасовій оплаті праці — у подвійному розмірі годинної ставки;
— при відрядній оплатні праці за всі відпрацьовані надурочні години виплачують доплату в розмірі 100 % тарифної ставки працівника відповідної кваліфікації, оплата праці якого здійснюється за погодинною системою.
Майте на увазі: компенсація надурочних робіт шляхом надання відгулу не допускається.
Оплата за всі години надурочної роботи здійснюється в кінці облікового періоду або при звільненні працівника. Для оплати надурочних годин необхідно знати годинну тарифну ставку. Якщо працівник — з погодинною оплатою праці, то проблем немає. Його годинну тарифну ставку множимо на 2 і на кількість надурочних годин.
А якщо працівник — окладник? Тут на перше місце виходить обліковий період. Так, якщо:
варіант 1 — обліковий період дорівнює місяцю, то годинну тарифну ставку розраховуємо шляхом ділення окладу працівника на місячну календарну норму тривалості робочого часу у відповідному місяці (див. також лист Мінсоцполітики від 17.02.2012 р. № 51/13/116-12);
варіант 2 — обліковий період перевищує місяць (тобто дорівнює кварталу, півріччю, року), то годинну тарифну ставку знаходимо шляхом ділення окладу, встановленого в останньому місяці облікового періоду, на середньомісячну кількість годин за обліковий період.
У свою чергу, середньомісячну кількість годин за обліковий період знаходимо шляхом ділення календарної норми робочого часу за обліковий період, установленої з дотриманням вимог ст. 50 КЗпП, на кількість місяців в обліковому періоді (див. лист Мінсоцполітики від 24.04.2017 р. № 1264/0/101-17/282).
Приклад 5. Для працівника встановлено підсумований облік робочого часу. Обліковий період — квартал. Фактично працівник відпрацював у II кварталі 2019 року 456 годин. При цьому з 17 по 31 травня він перебував у відпустці без збереження заробітної плати.
Календарна норма тривалості робочого часу на II квартал 2019 року, розрахована підприємством за графіком 5-денного робочого тижня 8-годинного робочого дня з двома вихідними в суботу і неділю, дорівнює 477 год (160квітень + 174травень + + 143червень). Оклад працівника 8000 грн.
На період відпустки з 17 по 31 травня припадає 11 робочих днів за графіком 5-денного робочого тижня. У годинах це становить:
11 роб. дн. х 8 год = 88 год.
Визначимо розрахункову норму робочого часу за II квартал 2019 року:
477 - 88 = 389 (год).
Розрахуємо кількість надурочних годин, відпрацьованих працівником:
456 - 389 = 67 (год).
Обліковий період більше календарного місяця. Отже, визначаємо середньомісячну кількість годин за обліковий період: ділимо календарну норму робочого часу за обліковий період (477 год) на кількість місяців в обліковому періоді (3 місяці): 477 : 3 = 159 (год).
Годинна тарифна ставка дорівнює:
8000,00 : 159 = 50,31 (грн./год).
Сума оплати надурочних годин становитиме:
50,31 х 67 х 2 = 6741,54 (грн.).
Зверніть увагу: у разі звільнення працівника до закінчення облікового періоду розрахунок надурочних годин здійснюється в загальному порядку (див. лист Мінсоцполітики від 04.03.2019 р. № 248/0/206-19 // «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 22).
висновки
- Оплату за роботу в нічний час, святкові/неробочі, вихідні дні здійснюють по кінцю місяця незалежно від тривалості облікового періоду.
- Оплату надурочних годин обчислюють і нараховують по кінцю облікового періоду або при звільненні.
