Виправлення «єдиноподаткових» помилок

Помилки в обліку. Юридичні особи — платники єдиного податку використовують бухоблікові дані (п.п. 296.1.3 ПКУ). Відтак, в обліку вони виправляють помилки в порядку виправлення бухоблікових помилок.

ФОП — платники єдиного податку ведуть «єдиноподатковий» облік за допомогою Книги обліку доходів (п.п. 296.1.1 ПКУ) та Книги обліку доходів і витрат (п.п. 296.1.2 ПКУ). Щоб унести корективи до Книги, ФОП має зробити в ній запис у новому рядку з відображенням від’ємного або додатного значення. Цей запис слід вносити до Книги датою допущення помилки, а не датою фактичного здійснення виправлення.

Внесення такого коригуючого запису слід засвідчити підписом платника податку, тобто ФОП (п.п. 3 п. 3 Порядку № 579-1 та п.п. 3 п. 3 Порядку № 579-2). Під засвідчувальні підписи платника у книгах окремого місця не виділено. Тому платник має самостійно визначити місце, де ставити такий підпис (див. лист ГУ ДФС в Одеській обл. від 04.04.2018 р. № 1362/ІПК/15-32-13-01-09). Зазвичай підпис зазначають у рядку, в якому міститься інформація про виправлення.

Помилки в декларації. Якщо в майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, передбачених ст. 102 ПКУ) єдиноподатник самостійно виявить помилки в раніше поданій декларації, він може звертатися до механізму виправлення помилок, прописаного в п. 50.1 ПКУ. А це означає, що виправити помилки в ЄП-декларації можна:

— до закінчення граничного строку подання помилкової декларації шляхом подання нової декларації з позначкою «Звітна нова». Тобто платник повторно подає ЄП-декларацію з усіма правильно заповненими показниками;

— після закінчення граничного строку подання декларації — двома способами: (1) через уточнюючу декларацію (зі сплатою 3 % штрафу від суми недоплати) з позначкою «Уточнююча» або (2) у поточній (звітній) декларації (зі сплатою 5 % штрафу від суму недоплати).

Причому жодних обмежень щодо виправлення помилок залежно від групи, до якої належить єдиноподатник, що помилився, ПКУ не передбачає. Форма декларації для самовиправлення — та ж сама, що і для стандартного звітування.

При виправленні через уточнюючу декларацію механізм самовиправлення полягає у такому. У заголовній частині декларації робиться позначка «Уточнююча», а всі розділи декларації заповнюються так, як мала би бути заповнена звітна декларація за період, що виправляється, якби помилки не було. При цьому додатково заповнюється розділ «Визначення податкових зобов’язань у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок» (розділ VI декларації — для фізосіб або розділ IV декларації — для юросіб).

При виправленні через звітну декларацію механізм такий. У заголовній частині декларації робиться позначка «Звітна», а всі розділи декларації заповнюються так, як має бути заповнена декларація за звітний період. Результати самовиправлення відображаються у розділі «Визначення податкових зобов’язань у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок» (розділ VI декларації — для фізосіб або розділ IV декларації — для юросіб).

При цьому якщо через звітну декларацію виправляються помилки минулого року, результат самовиправлення відобразиться тільки у цьому розділі. Якщо ж ідеться про помилки попередніх періодів поточного року, то звітна декларація заповнюється з урахуванням самовиправлення. Тобто наростаючим підсумком з урахуванням правильних показників за попередні періоди року (періоди, що виправляються).

Що ще ми писали на цю тему