Лікарняний за сімома печатями: підбираємо ключики

В обраному У обране
Друк
Огай Олена, експерт з питань оплати праці
Податки та бухгалтерський облік Липень, 2019/№ 60
Питань щодо оплати лікарняного листа — як діагнозів у медичній енциклопедії. Усі одразу не охопити. Але оплачувати їх, тобто розбиратися — потрібно. Ми вирішили вам допомогти. Енциклопедію, звісно, не обіцяємо, але коротко про найскладніші моменти постараємося розповісти.

У питаннях розрахунку середнього заробітку для оплати періоду тимчасової непрацездатності, у тому числі у зв’язку з вагітністю та пологами, рулює Порядок № 1266*.

* Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266.

Ним визначено: щоб знайти «непрацездатну» середньоденну зарплату, треба нараховану працівникові в розрахунковому періоді суму заробітної плати поділити на кількість календарних днів у розрахунковому періоді.

Здавалося б, усе просто: визначив розрахунковий період, підрахував кількість календарних днів у ньому, а також суму зарплати – і всі інгредієнти для розрахунку середньоденної зарплати готові! Але практика іноді підкидає ось такі сюрпризи…

Дні розрахункового періоду

У загальному випадку розрахунковий період дорівнює 12 календарним місяцям роботи у цього роботодавця, що передують місяцю настання страхового випадку.

А якщо працівник не відпрацював 12 місяців? Тоді дивимося таблицю нижче.

Правила визначення розрахункового періоду

Стаж роботи на цьому підприємстві

Правила визначення розрахункового періоду

(пункт Порядку № 1266)

Понад 12 календарних місяців

12 повних календарних місяців роботи (з 1-го до 1-го числа) у цього роботодавця, що передують місяцю настання страхового випадку (п. 25)

Менше 12 календарних місяців

Фактична кількість повністю відпрацьованих календарних місяців (з 1-го до 1-го числа), що передують місяцю настання страхового випадку (п. 26)

Менше одного календарного місяця

Фактично відпрацьований час (календарні дні) перед настанням страхового випадку (п. 27)

При цьому з розрахункового періоду виключають спочатку місяці розрахункового періоду (з 1-го до 1-го числа), в яких застрахована особа не працювала з поважних причин, а потім у місяцях, що залишилися, — календарні дні, на які припала дія таких причин.

Що ж це за поважні причини, які двічі викошують розрахунковий період?! Перелік таких причин досить короткий (див. п. 3 Порядку № 1266). Це періоди (дні, місяці):

— тимчасової непрацездатності;

— відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами;

— відпустки для догляду за дитиною до 3-річного (6-річного за медичним висновком) віку;

— відпустки без збереження зарплати.

На перший погляд усе дуже легко. Але є дні, що викликають запитання.

Щоб подивитися повну версію, підпишіться на журнал Ви вже підписалися? Увійти

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити