висновок документа
За операціями у рамках договору доручення (постачання товару, оплата) податкові зобов’язання (ПЗ) з ПДВ та/або право на податковий кредит (ПК) виникають у довірителя за загальними правилами із ст. 187 та/або 198 ПКУ з урахуванням моменту отримання/перерахування коштів повіреним
Згідно з договором доручення повірений зобов’язується здійснювати розрахунки з покупцями і постачальниками довірителя (отримувати оплату від покупців і розраховуватися з постачальниками). Який порядок оподаткування таких операцій у довірителя?
З податком на прибуток усе доволі просто. Жодних різниць для коригування фінрезультату за операціями, здійсненими у рамках виконання договору доручення, ПКУ не передбачає. Тому тут працюють чисто бухгалтерські правила. А оскільки факт отримання/перерахування коштів (незалежно від того, від кого вони надійшли/кому перераховані — від покупця/постачальникові чи від повіреного/повіреному) не впливає на бухгалтерські доходи/витрати, то і на об’єкт оподаткування з податку на прибуток такі операції ніяк не вплинуть.
З ПДВ усе не так однозначно. Ви вже знаєте* про те, що податківці поширюють дію п. 189.4 ПКУ не на всі посередницькі операції. Вони традиційно вважають: якщо у рамках договору доручення фактична передача товарів/послуг посередникові не здійснюється, то і ПК/ПЗ згідно з п. 189.4 ПКУ у нього не виникають. Такий підхід підтверджує і сьогоднішній лист. Вони говорять: оскільки право власності на товар/послугу повіреному не переходить, то ПЗ/ПК виникають у довірителя за загальними правилами із ст. 187, 198 ПКУ.
* Див. «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 51, с. 29.
Зверніть увагу: ПДВ-обхід повіреного фіскали обґрунтовують відсутністю переходу права власності. Хоча в п. 189.4 ПКУ сказано прямо, що він працює у тому числі і для договорів доручення, що не передбачають перехід права власності.
Але це ще не все. Зверніть увагу на дати виникнення ПЗ/ПК у довірителя, озвучені податківцями в листі, що коментується.
На їх думку, датою виникнення ПЗ у довірителя буде дата першої з подій:
— зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок повіреного або
— відвантаження товару довірителем (у разі експорту — дата оформлення митної декларації, а для послуг — дата оформлення документа, що підтверджує факт їх постачання).
Формування ПК у довірителя здійснюється на дату події, що відбулася раніше:
— списання коштів з банківського рахунку повіреного або
— отримання товарів/послуг довірителем.
Тобто податківці упевнені, що ПЗ/ПК у довірителя виникають вже на дату отримання (списання) передоплати на (з) банківський(-го) рахунок(-ку) повіреного.
Хоча строго формально при отриманні/перерахуванні передоплати третьою особою ПЗ/право на ПК у постачальника не виникають. Адже згідно з формулюваннями з пп. 187.1, 198.2 ПКУ передоплата є підставою для нарахування ПЗ (дає право на ПК), тільки якщо вона надійшла від покупця постачальникові (списана з банківського рахунку покупця).
Сьогоднішній висновок фіскалів застосовний не лише до договорів доручення. Він повинен спрацювати і для інших тристоронніх договорів (детальніше про тристоронні ПДВ-проблеми див. «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 92, с. 21).
